Заслухавши та обговоривши доповідь директора Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України академіка НАН України Я.Д.Ісаєвича, Президія НАН України відзначає, що важливість поглибленого вивчення історії та культури Галицько-Волинського князівства із застосуванням нових методичних підходів та сучасних інтерпретацій зумовлена його великою роллю в середньовічній історії України та суміжних регіонів. На прикладі галицьких і волинських земель яскраво простежується тяглість культурного життя та етнічних процесів від ранньослов'янських племінних об'єднань до ранніх стадій державності, встановлюються факти, що засвідчують значення Галицько-Волинського князівства у збереженні й розвитку традицій та культурних здобутків Київської Русі. Важливість доробку князівства особливо відчутно проявилася в часи Данила Романовича, коли воно стало безпосереднім і впливовим учасником багатьох подій європейської історії.

Над розв'язанням проблем історії та культури Галицько-Волинського князівства активно працюють інститути історії України, українознавства ім. І.Крип'якевича, археології, української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України, інші наукові центри та кафедри вищих навчальних закладів. Розвиваються творчі зв'язки установ НАН України з установами Російської академії наук, Польської академії наук (Варшава), Польської академії мистецтв і наук (Краків), університетами цих країн, здійснюються спільні археологічні експедиції, проводяться щорічні наукові конференції археологів у Львові та Жешуві, реалізуються двосторонні дослідні проекти.

Головні творчі досягнення у вивченні історії, культури і традицій Галицько-Волинського князівства пов'язані з низкою праць, виданих установами НАН України за останнє десятиліття. Серед них: І.П.Крип'якевич "Галицько-Волинське князівство", видання друге: перероблене і доповнене (відповідальні редактори академік НАН України Я.Д.Ісаєвич, В.М.Петегирич), "Галицько-Волинська Русь" (член-кореспондент НАН України М.Ф.Котляр), "Мистецтво Галицько-Волинської держави" (В.С.Александрович), "Князівські династії Східної Європи (кінець IX - початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль" та "Княжа доба на Русі: портрети еліти" (Л.В.Войтович), "Південна "Руська земля" (член-кореспондент НАН України О.П.Моця), "Князь в древней Руси: власть, собственность, идеология" (О.П.Толочко), "Коронація Данила Галицького в контексті політичних і церковних відносин XIII ст." (І.В.Паславський).

Значною подією у науковому і суспільно-політичному житті стала поява узагальнених колективних праць, у яких підбито підсумки вивчення проблеми: "Історія української культури". - Т. 2. XIII - середина XVII ст. (відповідальний редактор академік НАН України Я.Д.Ісаєвич), "Давня історія України. Слов'яно-руська доба" - Т. 3 (відповідальний редактор академік НАН України П.П.Толочко), "Історія Львова" у трьох томах. - Т. 1. 1256-1772 (відповідальний редактор академік НАН України Я.Д.Ісаєвич).

Новітні концептуальні засади цієї тематики були апробовані під час проведення міжнародних наукових форумів, присвячених 800-річчю утворення Галицько-Волинського князівства (1999 р.), 800-річчю народження Данила Галицького (2001 р.), 750-річчю його коронації (2003 р.).

Нові вимоги до об'єктивного осмислення історико-культурологічних, політико-державницьких, соціально-економічних та церковно-ідеологічних аспектів вивчення Галицько-Волинського князівства вимагають системного міждисциплінарного підходу в опрацюванні писемних джерел, архітектурно-археологічних матеріалів та мистецьких пам'яток, поглибленого пошуку, ідентифікації та інтерпретації на сучасному методологічному рівні нових історичних джерел.

Разом з тим для повноти висвітлення порушених проблем необхідно використовувати найновіші матеріали археологічних розкопок галицько-волинських міст з-поза меж України, актових та наративних джерел з архівів і бібліотек європейських держав, праць закордонних вчених та дослідників з діаспори.