Частиною четвертою статті 14 Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.93 р. N 3125-XII передбачено, що затвердження норм і стандартів аудиту є виключним правом Аудиторської палати України. Затверджені Аудиторською палатою України норми і стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання підприємствами, установами і організаціями. Зазначені повноваження Аудиторської палати України містить в собі також Статут Аудиторської палати, прийнятий на засіданні Аудиторської палати України від 28 жовтня 1993 р., зареєстрований Міністерством юстиції України 20 грудня 1993 р. (свідоцтво N 1).

Пункт 3 Національного нормативу N 1, затвердженого Аудиторською палатою України 18 грудня 1998 року, свідчить про те, що з 1 січня 1999 року введена обов'язковість дотримання національних нормативів, наведених у "Переліку національних нормативів аудиту". Нормативи N 12 - "Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов'язаного з ефективністю її функціонування", N 24 - "Врахування роботи спеціалістів внутрішнього аудиту", N 13 - "Аудит в умовах електронної обробки даних", N 17 - "Вибіркова перевірка", N 31 - "Вплив системи електронної обробки даних на оцінку систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю", N 32 - "Оцінки властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю, їх вплив на незалежні процедури аудиторської перевірки" використовуються аудиторами залежно від обсягу операцій клієнта і наявності у нього системи внутрішнього контролю, служби внутрішнього аудиту або системи електронної обробки даних.

Пунктом 11 Кодексу професійної етики аудиторів України, затвердженого рішенням Аудиторської палати України (протокол від 18 грудня 1998 р. N 73), визначені фундаментальні засади етики аудитора, серед яких важливим є дотримання професійних норм. Цей принцип полягає в тому, що аудитор має надавати послуги згідно з прийнятими Аудиторською палатою України нормативами, а також дотримуватися вимог Закону України "Про аудиторську діяльність".