1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Рішення


НАЦІОНАЛЬНА ЕКСПЕРТНА КОМІСІЯ УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ ЗАХИСТУ СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ
Р І Ш Е Н Н Я
20.02.2007
Про затвердження проектів Концепції, стратегічних завдань та Програми діяльності Комісії на 2007 рік
ВИРІШИЛИ:
1. Затвердити Концепцію, стратегічні завдання та Програму діяльності Комісії на 2007 рік.
2. Апарату Комісії (в.о. керівника апарату Линник М.І.) розробити план заходів по реалізації Програми діяльності Комісії на 2007 рік.
3. Двічі на рік на засіданнях Комісії заслуховувати інформацію про хід виконання плану заходів по реалізації Програми діяльності Комісії на 2007 рік.
4. Визнати як пріоритетний законотворчий напрямок діяльності Комісії в 2007 році.
В.о. Голови
Секретар засідання
М.І.Бойко
Л.Я.Валюк
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні Комісії
20.02.2007
В.о. Голови Комісії
____________________
КОНЦЕПЦІЯ
діяльності Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі
Передмова
Основними нормативно-правовими документами, що визначають діяльність Комісії, є Закон України "Про захист суспільної моралі" і Положення про Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі (затверджена постановою КМУ від 17.11.2004 N 1550.
Необхідність розробки концепції викликана новим етапом розвитку української держави та українського суспільства, зумовленого вимогами часу цивілізаційними процесами, пов'язаними з інтеграцією України в світову спільноту.
Ідеологія цього документа полягає в тому, що основним змістом діяльності Комісії є організація суспільного діалогу з обговорення питань суспільної моралі, результатом якого є встановлення її принципів, норм та правил. Такий діалог дозволяє задіяти моральний ресурс суспільства, який використовується державою неповною мірою.
Комісія виходить з того факту, що пряме нав'язування державою суспільних моральних принципів та норм є шляхом до відродження тоталітарного устрою.
Такі норми мають стати результатом суспільної дискусії та суспільного консенсусу. І місія Комісії полягає в організації інтелектуальної експансії, в процесі якої суспільство визначить та прийме на себе зобов'язання дотримуватись певних моральних норм та правил.
Концепція описує діяльність Комісії безвідносно до змісту діяльності, розглядаючи діяльність як процес, що має певну структуру та функції (схема 2). Саме тому, описуючи діяльність та її ознаки, в документі нічого не сказано про зміст діяльності, ознаки результату. В Концепції викладене бачення діяльності Комісії на початку цієї діяльності. Можливо, а скоріше напевне, в ході просування цим шляхом бачення може змінюватись.
Разом з тим, Концепція має бути викладена системно і відобразити всі складові діяльності, забезпечити її високу ефективність. Таким чином, запропонована Концепція діяльності відображає систему, складовими якої є мета, завдання та засоби діяльності Комісії.
Напрямки діяльності
При визначенні мети діяльності будемо виходити з того, що мета - ідеальний образ очікуваного результату. Змістом діяльності Комісії є захист суспільної моралі, а результатом - створення умов, за яких суспільна мораль може успішно протистояти негативним впливам.
Захист суспільної моралі необхідно здійснювати у двох напрямках (схема 3):
- протидія факторам, що руйнують суспільну мораль (локальний);
- розробка та просування в суспільстві такого продукту, який унеможливить руйнацію суспільної моралі (глобальний).
Таким чином, мета діяльності Комісії може бути сформульована на двох рівнях - локальному та глобальному.
Локальний напрямок діяльності
Локальна мета
На локальному рівні мета формулюється як створення та реалізація захисних механізмів, що забезпечать попередження, виявлення та усунення руйнівних для суспільної моралі факторів та їх негативного впливу на неї (схема 4). Зазвичай, ця мета передбачає заходи превентивного та примусового характеру. Дія цих заходів обмежена конкретними об'єктами. Саме тому ця мета є локальною.
Такими захисними механізмами є (схема 5):
- експертна оцінка;
- законодавча ініціатива;
- економічне регулювання;
- надання дозволів.
- Експертна оцінка
Зазначений механізм передбачає застосування процедур порівняння об'єктів та отримання висновків щодо співвідношення цих об'єктів. Оцінка може здійснюватись у вигляді експертизи та досліджень.
- Законодавча ініціатива
Результати експертизи та досліджень можуть бути використані на практиці лише відповідно та у порядку, визначеному діючим законодавством. Але ситуація змінюється дуже швидко. Тому, робота з вдосконалення законодавства має відбуватися постійно.
- Економічне регулювання
Механізми економічного регулювання передбачають компенсацію в грошовому еквіваленті шкоди, заподіяної суспільній моралі суб'єктами, чиї дії визнані такими, що руйнують суспільну мораль.
- Надання дозволів
Механізм надання дозволів спрямований на обмеження діяльності суб'єкта з урахуванням його впливу (впливу діяльності суб'єкта) на суспільну мораль.
Завдання
Визначення груп механізмів базується на політологічному базисі, що описує систему політичних явищ. У відповідності з цим базисом політика завжди включає в себе (схема 6):
- боротьбу за свідомість (експертна оцінка);
- боротьбу за територію (законодавча ініціатива);
- боротьбу за ресурси (економічне регулювання);
- боротьбу за виживання (надання дозволів).
Саме ці елементи політики становлять систему завдань, вирішенням яких досягається локальна мета. Адже захист суспільної моралі як локальна мета передбачає боротьбу з руйнівними для суспільної моралі факторами та їх негативними впливами на неї.
Отже, локальні завдання діяльності Комісії можна сформулювати наступним чином (схема 7):
- оцінка та підготовка обгрунтованих висновків щодо окремих факторів (об'єктів) та характеру їх впливу на суспільну мораль;
- вдосконалення нормативно-правової бази діяльності Комісії;
- розробка та запровадження економічних механізмів компенсації шкоди, заподіяної суспільній моралі;
- розробка вимог до суб'єктів впливу на суспільну мораль та контроль за дотриманням цих вимог.
Кожне завдання передбачає як проектний аспект, так й операціональний. Перший відповідає за створення образу діяльності, а другий - за його безпосередню практичну реалізацію.
Засоби
Засоби діяльності Комісії, в межах локального напрямку, залежать від типу захисного механізму (схема 8).
- Експертна оцінка
Експертна оцінка передбачає порівняння об'єктів з певним еталоном (оцінка за критеріями) та висновок щодо відповідності об'єктів цим еталонам (критеріям). Дослідження проводиться з метою з'ясування:
- чим сукупність об'єктів (або один об'єкт) відрізняється від інших об'єктів спільної природи;
- які спільні риси мають досліджувані об'єкти.
- Законодавча ініціатива
Вплив на законодавче поле здійснюється двома способами:
- розробка та прийняття нормативно-правових актів, що регулюють з одного боку діяльність Комісії, а з іншого - процеси захисту суспільної моралі;
- моніторинг(1) законодавства з точки зору захисту суспільної моралі.
---------------
(1) Під моніторингом розуміється система дій, що забезпечує систематизацію інформації про об'єкти та співставлення об'єктів на основі такої систематизації.
- Економічне регулювання
Економічне регулювання за змістом може здійснюватися двома способами: ліцензування та застосування штрафних санкцій.
- Надання дозволів
Надання дозволів здійснюється у формі сертифікації об'єктів та акредитації суб'єктів.
Глобальний напрямок діяльності
Глобальна мета
Ефективність захисних механізмів є обмеженою. Якщо є попит (мотивація), то завжди знайдеться той, хто спробує його задовольнити. Боротися з ідеями можливо тільки за допомогою ідей. Знищення матеріальних носіїв аморальних ідей не забезпечує протидії руйнівному впливу цих ідей на суспільство. Тому необхідно визначити такі ідеї та забезпечити домінування в суспільній свідомості таких цінностей, які позбавлять аморальні ідеї ґрунту.
Отже, на глобальному рівні, мета Комісії полягає у створенні продукту, що забезпечить збереження, панування та розвиток суспільної моралі (схема 9).
Продукт роботи Комісії може бути представлений суспільству в різних формах, які можуть бути описані чотирма аспектами (схема 10):
- ідеї (система ідей, що утверджується в суспільстві як основа, фундамент суспільних відносин);
- носії (еліта, що є носієм зразків прийнятних стосунків, поведінки та оцінки);
- стани (опис можливих станів суспільства та способів трансформації суспільства з одного стану в інший);
- процеси (політика, результатом якої є приведення суспільства до відповідного стану або сукупності станів).
- Ідеї
Ідеї мають своє втілення в сукупності громадських принципів, правил та норм (схема 11. Принципи виконують функції орієнтирів щодо того, яким чином необхідно ставитись до об'єктів зовнішнього світу. Правила регулюють поведінку людей стосовно зовнішнього світу та інших людей. Норми являють собою еталони, що використовуються для оцінки (поширена відповідь на широке коло питань "нормально").
- Стани
Сукупність пануючих ідей визначає стани суспільства. Класифікувавши ідеї за певною системою ознак, характеристик та властивостей, можна побудувати класифікатор можливих станів суспільства (схема 12. Якщо сукупність таких ознак є базисом(2), то утворений на його основі класифікатор станів, в яких може перебувати суспільство, є повним і вичерпним.
---------------
(2) Базис - сукупність елементів, що характеризується повнотою та впорядкованістю.
Прикладом такого класифікатора є система, що ґрунтується на трьох ознаках (вісях):
- інтенсивність зусиль, які можуть бути мінімальні чи максимальні;
- спрямованість: діяльність суспільних інститутів може бути спрямована на задоволення власних потреб або потреб інших суб'єктів;
- результат діяльності, який може бути виражений у споживанні або творенні.
Ця система координат утворює тримірний простір, в якому є 8 екстремумів, кожен з яких відображає відповідний стан суспільства. Точка з усіма мінімальними показниками - мінімум зусиль, спрямованість на себе та споживання - називається "кримінал". Точка з усіма максимальними показниками - максимум зусиль, спрямованість на інших та творення - називається "праця".
В цій системі координат, мета діяльності полягає в переведенні суспільства зі стану криміналу до стану праці.
- Носії
Носії реалізують зазначені ідеї у вигляді ставлення до світу (принципи), поведінки (правила) та оцінки (норми). Носіями ідей завжди була суспільна еліта (схема 13. В залежності від сфери функціонування еліти, можна визначити:
- наукову еліту, яка виконує експертну функцію, формуючи систему еталонів, тобто норми;
- управлінську еліту, яка виконує адміністративну функцію, формуючи механізми (порядок та процедури) діяльності та функціонування суспільства, тобто правила поведінки;
- політичну еліту, яка виконує функцію зворотного зв'язку, формуючи ставлення до еталонів та правил, тобто принципи.
Представники цих еліт мають різні цілі та завдання, функції та знання, але вони зможуть ефективно працювати тільки у випадку наявності певної єдиної платформи, що виконуватиме роль системоутворюючого фактору. Таким базисом має стати система ідей етико-моральної спрямованості.
- Процеси
Досягнення відповідних станів можливе лише за умови наявності політики, що має ці стани як мету діяльності держави. Тобто, мають бути розроблені та запущені механізми впливу на політику державу. Зазначений вплив мусить забезпечити "моральність"(3) політики, як на етапі її розробки, так й на етапі її реалізації.
---------------
(3) Мається на увазі, що політика має бути заснована на засадах суспільної моралі. Останні є визначальними в процесі розробки та реалізації державної політики в будь-якій сфері.

................
Перейти до повного тексту