Державне казначейство України розглянуло лист <...> щодо застосування кодів економічної класифікації видатків та в межах компетенції повідомляє.

На сьогодні у законодавчій базі України існують поняття "трудовий договір" та "договір підряду".

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а інша сторона договору зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Заробітна плата працівника за трудовим договором виплачується з фонду оплати праці підприємства, установи чи організації; це стосується і позаштатних працівників, з якими укладено трудові договори.

Оплата праці за трудовим договором проводиться за кодом економічної класифікації видатків бюджету 1111 "Заробітна плата".

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду обумовлюється предмет (роботи, послуги), ціна і термін виконання. Робота за договором підряду має разовий характер. Наприклад, до договору підряду відносяться роботи, пов'язані з ремонтом, реконструкцією об'єктів тощо.

Оплата робіт, виконаних за договором підряду, проводиться за тими кодами економічної класифікації видатків бюджету, які відповідають економічній сутності платежів (наприклад, роботи з поточного ремонту проводяться за КЕКВ 1137 "Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, технічне обслуговування обладнання"; прибирання території - 1165 "Оплата інших комунальних послуг" тощо).