Відповідно до частини першої статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Частина перша статті 79 Земельного кодексу визначає, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Отже, земельна ділянка надається для будівництва та обслуговування цілісного об'єкта нерухомого майна, а не його частини (поверху, квартири, кімнати тощо).

Тобто власники приміщень, що знаходяться в одній будівлі (споруді), можуть набувати земельну ділянку надану для її обслуговування у спільну власність.