Заслухавши та обговоривши доповідь голови Наукової ради комплексної програми наукових досліджень НАН України "Мінеральні ресурси України та їх видобування" академіка НАН України В.І.Старостенка, Президія НАН України відзначає, що виконання зазначеної програми сприяє реалізації пріоритетних напрямів "Фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих, суспільних та гуманітарних наук" та "Збереження навколишнього середовища", затверджених Законом України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" від 11.07.01 N 2623-III.

Протягом 2004-2006 рр. за програмою виконувалося 34 проекти, що охоплювали сім основних напрямів-розділів, визначених Науковою радою програми. У їх розробці брала участь 21 установа з 6 відділень НАН України, а саме: наук про Землю; фізики та астрономії; хімії; фізико-технічних проблем енергетики; загальної біології, а також Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору, що забезпечило комплексний підхід до виконання завдань програми і дозволило отримати такі найважливіші результати.

Узагальнено найновіші дані про мінерально-сировинну базу України: проведено оцінку сучасної забезпеченості держави мінерально-сировинними ресурсами, аналіз їх економічного потенціалу в умовах ринкової економіки. Обґрунтовано перспективність Гуляйпольської та Сорочинської структур Українського щита на палеорозсипну золоторудну мінералізацію; виявлено новий тип легкозбагачуваних апатитових руд (Голосківський рудопрояв); розроблено технологію виявлення контрастних ореолів розсіювання рухомих форм хімічних елементів над рудопроявами, що підвищує ефективність геолого-розвідувальних робіт на родовища глибокого залягання певних видів корисних копалин. Визначено основні геологічні, мінералогічні та технологічні передумови подальшого освоєння Мазурівського та Азовського родовищ рідкіснометальних руд та підготовлено об'єкт для дослідно-промислової розробки. Створено критерії прогнозу корінної алмазоносності докембрійських кратонів і платформних областей на основі широкого комплексу геофізичних методів (сейсмотомографія, електрометрія, гравіметрія, магнітометрія) та теоретичних досліджень; виділено ділянки для продовження пошуків кімберлітів і лампроїтів.

Проаналізовано дані щодо стану та ресурсів підземних і поверхневих вод: визначено стан підземних вод Київської промислово-міської агломерації; оцінено за новою методикою захищеність грунтового водоносного горизонту від забруднення цезієм-137 і створено гідрогеологічну модель території досліджень; оцінено перспективні ресурси підземних вод м. Києва і надано рекомендації щодо оптимізації схеми питного водопостачання до 2020 року. На основі принципово нових підходів до екологічної і гігієнічної оцінки якості поверхневих вод розроблено проект Державного стандарту України "Джерела централізованого водопостачання - екологічні і технологічні вимоги та правила вибору". Уперше з часу здобуття незалежності проведено комплексний аналіз сучасного хімічного складу та якості поверхневих вод України в аспекті їх екологічного стану та господарського використання.

Розроблено нові технології пошуків та інтенсифікації видобутку нафти, газу: створено експериментальний зразок портативного пробовідбірника-дегазатора, призначеного для пошукових робіт в морських акваторіях, річках, озерах тощо; запропоновано оптимальний комплекс методів пошуків покладів нафти і газу на шельфі з використанням багатоспектральних супутникових зйомок з високим просторовим і часовим розрізненням у видимому, радіохвильовому і тепловому діапазонах. Побудовано математичні моделі деформування геологічних середовищ із структурою та осциляціями структурних елементів та створено нову технологію інтенсифікації видобутку корисних копалин (на технологію отримано 11 патентів), яку впроваджено при видобутку нафти в НГДУ "Надвірнанафтогаз" та "Долинанафтогаз", що дозволило збільшити дебіти свердловин у 2-5 разів). Вперше створено, відкалібровано й випробувано гідроакустичні комплекси. В результаті виконання морських експедиційних робіт на НДС "Професор Водяницький" встановлено, що континентальний схил та глибоководна западина Чорного моря характеризуються значною газовіддачею морського дна, що свідчить про перспективи пошуку нафтогазоносних та газогідратних родовищ.

З метою забезпечення захисту довкілля при розвідці, розробці родовищ нафти і газу на шельфі та їх транспортуванні, а також для прогнозування морських небезпечних явищ створено програмно-методичні та технічні засоби контролю морського середовища. Розроблено гідроакустичний блок, здатний забезпечити автоматизацію процесів збору і обробки інформації при екологічному моніторингу акваторій, вивченні рельєфу і ґрунту дна, геофізичних і гідрометеорологічних полів Світового океану, виготовлено експериментальні зразки апаратної частини ехолота, гідролокатора бокового огляду.