Відповідно до ст. 4 Закону України "Про охорону праці" державна політика в галузі охорони праці базується на принципах забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що вирішують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці на підприємстві здійснюють профспілки, у разі відсутності таких, громадський контроль здійснює уповноважена найманими працівниками особа. Тобто, ця норма є обов'язковою для виконання всіма підприємствами та суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності, оскільки визначена державною політикою в галузі охорони праці.

Відповідно до зазначеного, на підприємстві в разі відсутності професійної спілки, повинні бути уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.

Запитання: Якщо на підприємстві відсутня профспілка та уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, чи мають право на цих підставах відповідно до п. 37 Порядку органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та її робочих органів, а також профспілки через свої виборні органи "вимагати від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ)"?