Згідно зі статтею 14 Закону України "Про зв'язок" та внесеними до неї змінами, в разі затримки оплати юридичними або фізичними особами за надані підприємствами зв'язку послуги понад встановлені актами законодавства строки, споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки. В разі зазначеної затримки оплати понад один місяць підприємства зв'язку мають право через місяць після отримання споживачем письмового попередження відмовити йому в подальшому наданні послуг. Підприємства зв'язку не мають права відмовляти в подальшому наданні послуг зв'язку інвалідам I та II груп, поточна заборгованість яких за отримані послуги не перевищує трьох мінімальних пенсій за віком. Відмова підприємства зв'язку в наданні послуг зв'язку може бути оскаржена споживачем у судовому порядку. Припинення надання послуг споживачам не звільняє їх від оплати заборгованості, а підприємство зв'язку має право стягувати суму боргу в судовому порядку

Але, згідно із Законом України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за послуги зв'язку", який діє з 23.02.1999 року, у зв'язку з невиконанням державою зобов'язань по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населенню, тимчасово забороняється нараховувати по розрахунках та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення плати за послуги зв'язку. Дія цього закону поширюється на час усунення Кабінетом Міністрів України причин, зазначених вище, і прийняття відповідного рішення Верховною Радою України.