Розглянувши Ваше звернення, повідомляємо, що статтею 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 р. N 2240-III визначено, що розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу. Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і за який сплачено страхові внески.

Порядок обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах застрахованим особам, які працюють за сумісництвом, визначений пунктом 21 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 N 1266, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 N 193.

Пунктом 3 Порядку визначено, що розрахунковий період визначається за основним місцем роботи. Тому для осіб, які працюють за сумісництвом, згідно пункту 3 Порядку, середню заробітну плату для нарахування допомоги необхідно обчислювати, виходячи з розрахункового періоду за основним місцем роботи, а сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини (граничної суми) місячної заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.