Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 N 265

"Про затвердження Програми поводження з твердими побутовими відходами" з метою впровадження двоетапного перевезення твердих побутових відходів

1. Затвердити Методику впровадження двоетапного перевезення твердих побутових відходів, що додається.

2. З уведенням в дію Методики впровадження двоетапного перевезення твердих побутових відходів скасовуються "Методические рекомендации по внедрению системы двухэтапного вывоза твердых бытовых отходов в городах УССР" РД 204 УССР 194-86.

3. Управлінню благоустрою та комунального обслуговування (Я.А.Стеценко) довести цей наказ до відома місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Г.М.Семчука.

1.1. Положення методики рекомендовано використовувати при визначенні доцільності впровадження двоетапних схем транспортування твердих побутових відходів (ТПВ), схем санітарної очистки населених пунктів, місцевих програм поводження з твердими побутовими відходами, виконанні техніко-економічних обґрунтувань, технічних завдань на проектування сміттєперевантажувальних станцій, виборі транспортних засобів для перевезення твердих побутових відходів.

1.2. Застосування двоетапного перевезення ТПВ здійснюється для зниження транспортних витрат на пальне і мастила та, відповідно, тарифів на послуги з вивезення ТПВ, зменшення кількості сміттєвозів, що працюють при збиранні і перевезенні відходів, підвищення продуктивності роботи, поліпшення екологічного стану довкілля.

1.3. Двоетапна технологія перевезення ТПВ передбачає наявність сміттєвозів-збирачів, транспортних сміттєвозів і сміттєперевантажувальної станції.

1.4. Наведені в методиці поняття вживаються у такому значенні:

сміттєвоз-збирач - транспортний засіб, призначений для збирання і перевезення ТПВ від місць їх утворення;

сміттєперевантажувальна станція (СПС) - спеціалізований об'єкт, призначений для перевантаження ТПВ із сміттєвоза-збирача у приймальний чи накопичувальний бункер або у транспортний сміттєвоз, залежно від вибраного технологічного варіанта застосування сміттєперевантажувальних станцій;

транспортний сміттєвоз - транспортний засіб, призначений для перевезення в декілька разів більшого обсягу ТПВ, ніж перевозить сміттєвоз-збирач, від сміттєперевантажувальної станції до місць їх захоронення або утилізації.

Інші поняття вживаються у значеннях, які наведені у Законах України "Про відходи", "Про благоустрій населених пунктів" та "Про житлово-комунальні послуги".

1.5. Рекомендовані для використання сміттєвози-збирачі вітчизняного виробництва - це сміттєвози КО-413, КО-431, КО-435, МСК-257, МСК-323 на шасі ГАЗ, ЗІЛ, МАЗ; транспортні сміттєвози ТМ-199, ТМ-353, КО-416 на шасі автомобілів КамАЗ і напівпричепу ОдАЗ та інші.

Технічні характеристики сміттєвозів-збирачів і транспортних сміттєвозів наведено у додатках 1 та 2.

1.6. Сміттєперевантажувальну станцію доцільно розташовувати в межах міста, максимально наблизивши її до місць збирання ТПВ. Ефективність двоетапної технології тим більша, чим коротший шлях проходять сміттєвози-збирачі і довший - транспортні сміттєвози.

1.7. У багатьох містах України відстань транспортування ТПВ становить від 20 до 45 км, що дає підстави за умови техніко-економічних розрахунків здійснити перехід на двоетапне перевезення ТПВ.

1.8. Функції сміттєперевантажувальної станції можуть виконувати сміттєсортувальні або сміттєпереробні заводи відповідно до застосованих на них технологій.

1.9. Для проведення первинного (оперативного) обліку ТПВ та надання статистичної звітності згідно з законодавством сміттєперевантажувальну станцію можливо обладнати вагами.

2.1. Доцільність впровадження двоетапної технології необхідно оцінювати з урахуванням факторів, що впливають на ефективність. Основні з них такі:

- відстань транспортування ТПВ від місць їх збирання до місця захоронення або утилізації;

- відстань перевезення ТПВ сміттєвозами-збирачами при двоетапній технології перевезення ТПВ;

- відстань перевезення ТПВ транспортними сміттєвозами від сміттєперевантажувальної станції до місця їх захоронення або утилізації;

- основні типи сміттєвозів, що будуть використовуватись;

- річний обсяг ТПВ, що підлягають перевезенню;

- тривалість роботи сміттєвозного транспорту;

- вартість перевантаження ТПВ на сміттєперевантажувальній станції.

2.2. У загальному вигляді на графіку показано залежність вартості перевезення ТПВ (В) від дальності перевезень (L): 1 - для сміттєвозів-збирачів; 2 - для транспортних сміттєвозів, де

L1 - відстань від місця збирання ТПВ до сміттєперевантажувальної станції;

L2 - відстань, перевищення якої забезпечує економічну доцільність застосування двоетапного перевезення ТПВ.

а, в - значення вартості перевантаження на СПС.

2.3. Згідно з наведеним графіком, можна констатувати, що ефективність двоетапного транспортування може бути підвищена за рахунок:

- зменшення вартості перевантаження ТПВ;

- зменшення витрат на перевезення ТПВ транспортними сміттєвозами;

- збільшення відстані для транспортного сміттєвоза і зменшення для сміттєвоза-збирача за рахунок раціонального розміщення СПС.

3.1. Вартість перевантаження на СПС залежить від продуктивності станції, технологічної схеми та капіталовкладень.

3.2. За продуктивністю СПС можна поділити на три групи:

малі - до 350 куб.м/добу;

середні - від 350 до 1000 куб.м/добу;

великі - понад 1000 куб.м/добу.

3.3. Відмінність технологічних схем перевантаження ТПВ передбачає:

- одно- чи різнорівневе розміщення сміттєвозів;

- використання спеціальних перевантажувачів ТПВ;

- застосування ущільнення ТПВ при перевантаженні.

3.4. На першому етапі доцільно провести розрахунки з попереднім визначенням технології, типу транспортних сміттєвозів і технологічної схеми станції. Якщо при цьому строк окупності капітальних вкладень не перевищує 4-х років, доцільно проводити подальші роботи з уточнення техніко-економічного обґрунтування і залучення для виконання проекту спеціалізованої проектної організації.

3.5. Вартість перевантаження (ВпСПС) не повинна бути вищою від різниці питомих транспортних витрат між прямим і двоетапним транспортуванням ТПВ, тобто:

3.6. Вартість перевантаження 1 куб.м ТПВ можна підрахувати за формулою:

3.8. Для кожної з технологічних схем СПС співвідношення між вартістю будівельної частини і устаткування буде різним.

3.9. Розрахункову кількість рейсів сміттєвозів-збирачів при прямому та двоетапному збиранні визначають за формулою:

3.10. Кількість сміттєвозів на лінії:

3.11. Списочна кількість сміттєвозів:

3.12. Річний пробіг одного сміттєвоза:

3.13. Річна експлуатаційна продуктивність одного сміттєвоза становитиме:

3.14. Загальна чисельність виробничого персоналу:

3.15. Річні транспортні витрати визначають за формулою:

3.16. Собівартість транспортування при прямому транспортуванні:

3.17. Річні експлуатаційні витрати при двоетапному транспортуванні ТПВ:

3.18. Собівартість транспортування за двоетапної технології:

3.19. Термін окупності капітальних вкладень:

3.20. Річний економічний ефект від впровадження двоетапної технології транспортування ТПВ визначається за формулою:

3.21. Аналіз показників терміну окупності і економічного ефекту дозволяє зробити висновок стосовно доцільності впровадження двоетапної технології у конкретних умовах.

4.1. Основні вимоги до СПС:

- максимальна добова продуктивність має перевищувати середньодобову в 1,4-1,5 раза;

- сумарні витрати на перевантаження та транспортування мають бути мінімальними;

- рух ТПВ при перевантаженні на різних рівнях відбувається за рахунок сили тяжіння; примусове горизонтальне переміщення ТПВ доцільне у разі використання бункерів великої місткості або вилучення цінних компонентів ТПВ.

4.2. У складі СПС має бути допоміжне обладнання для забезпечення санітарно-гігієнічних норм, вимог охорони праці і пожежної безпеки.

4.3. Існує декілька технологічних варіантів застосування сміттєперевантажувальних станцій.

Варіант N 1 передбачає безпосереднє перевантаження ТПВ із сміттєвоза-збирача в кузов транспортного сміттєвоза на різних рівнях.

Висота розміщення майданчика повинна бути не меншою за 5,0 м. Така схема передбачає додержання графіка. Нечітка робота знижує продуктивність.

Рекомендовано для СПС малої продуктивності.

Варіант N 2 має приймальний бункер місткістю до 10 куб.м, закритий горизонтальною кришкою або секторним затвором, які приводяться у рух за допомогою гідравлічного приводу. Бункер розрахований на приймання ТПВ з одного сміттєвоза-збирача.

Варіант N 3 має накопичувальний бункер місткістю до 25-30 куб.м та дозуючий бункер місткістю 10 куб.м.