Останнім часом до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України почастішало надходження скарг щодо реалізації Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної у Москві 9 вересня 1994 року державами колишнього Союзу РСР, у тому числі Україною (далі - Угода), і Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 р. N 998 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 6 Порядку страхові виплати здійснюються за умови подання потерпілим Фонду щороку в грудні свідоцтва, яким засвідчується факт перебування потерпілого в живих, виданого відповідно до законодавства України дипломатичним представництвом або консульською установою України.

Замість зазначеного свідоцтва потерпілий може подати Фонду документ, яким засвідчується факт перебування потерпілого в живих, виданий відповідною місцевою установою згідно із законодавством країни проживання потерпілого і легалізований в установленому порядку дипломатичним представництвом чи консульською установою України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Такими документами можуть бути довідки житлово-експлуатаційної контори чи довідки виконавчого органу влади, завірені гербовою печаткою.

Що стосується легалізації зазначених документів, то в рамках держав - учасниць СНД застосовуються норми Угоди.