1. Загальні положення

2. Підсумки ліцензування телерадіомовлення за звітний період

- Ліцензування телерадіоорганізацій у 2006 році

- Державна реєстрація телерадіоорганізацій у 2006 році

- Стан розвитку каналів та мереж ефірного мовлення. Розрахунок, узгодження та координація частотних присвоєнь у галузі телерадіомовлення

- Багатоканальне мовлення

- Стан розбудови проводового мовлення по регіонах України

- Супутникове мовлення

- Цифрове мовлення. Початок впровадження

- Обсяги ліцензійного збору в 2006 році та фінансово-економічна діяльність Національної ради

- Видатки Національної ради з Державного Бюджету України на 2006 рік

3. Загальні питання забезпечення виконання наглядових повноважень Національної ради

- Організація моніторингу телерадіоорганізацій

- Організація і статистика перевірок телерадіоорганізацій

4. Дотримання телерадіоорганізаціями ліцензійних умов та умов ліцензій

5. Дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства щодо частки вітчизняного продукту в програмах (передачах)

6. Дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства про рекламу і спонсорування

7. Дотримання вимог законодавства щодо участі іноземного капіталу в статутних фондах телерадіоорганізацій та вимог до установчих і статутних документів телерадіоорганізацій

8. Засновники (власники) телерадіоорганізацій, оцінка стану конкуренції та рівня монополізації телерадіоінформаційного ринку

9. Додаткові матеріали до Звіту Національної ради

10. Додатки

- Реєстр ТРО

- План розвитку національного телерадіопростору

- Перелік ТРО, до яких було застосовано санкції за невиконання умов чинного законодавства (в т.ч. під час виборчої кампанії)

- Меморандум між телекомпаніями та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення про співпрацю, спрямовану на розбудову національного інформаційного простору

- Меморандум про співпрацю та принципи взаємодії між Національною радою та радіокомпаніями України

- Перелік проведених перевірок

- Перелік переможців конкурсного відбору

1. Загальні положення

Звіт про діяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення охоплює період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2006 року.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада) є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого, відповідно до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень. Окрім наглядових і регуляторних повноважень, цей орган наділено також повноваженнями щодо організації та визначення перспектив розвитку телерадіомовлення в країні.

Національна рада складається з восьми осіб, четверо з яких призначаються Верховною Радою України, а четверо - Президентом України. Національна рада у її нинішньому складі працює з квітня 2005 року. Її членами є:

1. Шевченко Віталій Федорович - голова Національної ради

2. Сторожук Юрій Анатолійович - перший заступник голови Національної ради

3. Курус Ігор Федорович - заступник голови Національної ради

4. Лясовський Владислав Євгенович - відповідальний секретар Національної ради

5. Лебедєва Тетяна Яківна

6. Мирошніченко Андрій Анатолійович

7. Плаксюк Юрій Олександрович

8. Понеділко Віктор Іванович

Серед завдань, які ставила перед собою у 2006 році Національна рада найважливішими були забезпечення пріоритетного розвитку вітчизняних телерадіоорганізацій та надання сприяння наповненню українського ефіру власним інформаційним продуктом.

Особливістю звітного періоду є те, що більша його частина припала на час приведення діяльності телерадіоорганізацій до норм Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", який набрав чинності 1 березня 2006 року. У цьому нормативно-правовому акті врегульовано відносини, що складаються в трикутнику: суб'єкт господарювання чи підприємницької діяльності (телерадіоорганізація, оператори кабельного телебачення, провайдери) - держава - телеглядач та радіослухач. Крім того, унормовано стосунки, які складаються у сфері кабельного телебачення і кабельного мовлення, внесено зміни в низку положень щодо регулювання ефірної складової телерадіопростору. Новим Законом також передбачено, що регуляторні й контрольні функції Національна рада має здійснювати у відповідності з Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору, який вона розробляє і затверджує.

Початок звітного періоду збігся в часі також із виборами народних депутатів України і депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 2006 року. Відповідно до статті 13 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", який надає Національній раді повноваження щодо нагляду за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборів та референдумів, та з метою забезпечення контролю і допомоги телерадіоорганізаціям (далі - ТРО) у питаннях роботи в умовах виборчого процесу рішенням Національної ради від 21 грудня 2005 року N 907 було створено тимчасову Робочу групу з координації використання електронних ЗМІ під час виборів 2006 року. Протягом грудня 2005 - березня 2006 року ця група регулярно проводила засідання, на яких оперативно вирішувалися питання, що виникали в процесі виборчої кампанії.

З ініціативи Національної ради та за підтримки ОБСЄ було також створено Незалежну експертну раду з питань діяльності мас-медіа під час виборів, до складу якої увійшли медіа-юристи та представники профільних громадських організацій. Впродовж виборчої кампанії Незалежна експертна рада надала одинадцять експертних оцінок щодо питань агітаційної діяльності та відеоматеріалів, які надійшли від телерадіоорганізацій. Рішення Незалежної експертної ради мали рекомендаційний характер, однак допомагали телерадіоорганізаціям зорієнтуватися в ситуаціях, коли та чи інша партія надавала для ефіру агітаційні матеріали, які містили ознаки порушень законодавства України.

Наслідком роботи Національної ради стало, по-перше, встановлення принципово нових стосунків між національними електронними медіа та суб'єктами політичних перегонів, в основу яких покладено прозорість і точне дотримання духу і букви чинного законодавства; по-друге, налагодження ефективного спілкування між політичними партіями та виборчими блоками, виборцями і мас-медіа; по-третє, забезпечення для суб'єктів виборчого процесу рівності доступу до аудіовізуальних засобів масової інформації всіх форм власності.

Національна рада неухильно дотримувалася законодавчих норм про невтручання у порядок розміщення і трансляцію рекламно-агітаційних матеріалів політичних сил - учасників виборів. Було організовано і проведено низку заходів інформаційно-методичного характеру, в тому числі за участю представників Центральної виборчої комісії, Верховної Ради України, громадських організацій та об'єднань, які забезпечували незалежний контроль за організацією та перебігом виборчої кампанії в Україні, а також керівників телерадіоорганізацій, що здійснюють мовлення чи виступають як студії-виробники інформаційної продукції. Крім того, Національна рада здійснила низку подібних заходів спільно з координатором програм ОБСЄ в Україні.

Результати діяльності Національної ради в період виборів викладено у "Звіті про дотримання телерадіоорганізаціями визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчої кампанії 2006 року", опублікованому у "Віснику Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення", N 9, 2006 р.

Напрямки подальшого розвитку національного телерадіоінформаційного простору у відповідності до чинного законодавства були визначені Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору, прийнятим Національною радою 9 листопада 2006 року. План було розроблено на 2006-2007 роки, і він може корегуватися за результатами звітів Національної ради. При підготовці цього документа були враховані зауваження та пропозиції, висловлені керівниками загальнонаціональних ТРО і медійних організацій під час громадських слухань та круглих столів за участю громадськості та фахівців телерадіомовлення, що відбулися в Національній раді, а також після оприлюднення його проекту на офіційному сайті Національної ради www.nrada.gov.ua.

Забезпечення максимальної відкритості взагалі стало одним із пріоритетів діяльності Національної ради у її нинішньому складі. Сповідуючи принципи доступності, об'єктивності та прозорості у роботі, Національна рада проводить свої засідання гласно, публічно, у режимі вільної присутності під час розгляду всіх без винятку питань порядку денного. Всі її рішення в повному викладі оприлюднюються на офіційному веб-сайті Національної ради та друкуються в її офіційному виданні - бюлетені "Вісник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення", передплатити який можна в будь-якому поштовому відділенні України. За результатами кожного засідання члени Національної ради по його завершенню проводять брифінги для присутніх на засіданні представників телерадіоорганізацій, журналістів та окремо запрошених на брифінг ЗМІ.

Нове законодавство в галузі телерадіомовлення висуває суворіші вимоги до телерадіоорганізацій, особливо в частині використання державної мови і захисту інтересів національного телерадіовиробника. Тому Національна рада ініціювала процес поступового наближення стандартів діяльності вітчизняних мовників до норм чинного законодавства через Меморандум між телекомпаніями та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення про співпрацю, спрямовану на розбудову національного інформаційного простору, підписаний 14 липня 2006 року в новій редакції.

21 липня 2006 року укладено й Меморандум про співпрацю та принципи взаємодії між Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та радіокомпаніями України, який підписала низка найпотужніших радіомереж: "ОНІКС", "Студія Європа+", "Довіра", "Пілот Україна", "Мюзік радіо", "Лідер", "Ренесанс", "Шарманка", "Ютар", "Ностальгія", "Супер-Нова" та інші.

Обидва меморандуми декларують наміри та зобов'язання сторін і залишаються відкритими для підписання всіма телерадіоорганізаціями.

Підсумки першого етапу виконання Меморандуму між телекомпаніями та Національною радою підбито 1 жовтня 2006 року.

З метою підтримки вітчизняного телебачення, підвищення професійного рівня телепрограм Національна рада продовжила традицію щорічного творчого змагання телевізійників у 18 номінаціях під назвою "Телетріумф". Церемонія вручення нагород премії Національної ради "Телетріумф" відбулася 23 серпня 2006 року в Національному палаці "Україна" і стала знаковою подією не лише для телерадіомовних організацій, а й для суспільства загалом.

Піклуючись про розвиток дитячого та молодіжного телебачення в Україні, Національна рада разом із Міністерством освіти і науки, Міністерством у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерством культури і туризму, Спілкою кінематографістів України та іншими громадськими організаціями проводить також Український відкритий фестиваль дитячого кіно, телебачення, радіо "Кришталеві джерела". Всього у двох етапах фестивалю 2006 року взяли участь понад 650 обдарованих дітей з усіх регіонів України.

Активною була в 2006 році й міжнародна діяльність Національної ради. На початку року члени Національної ради зустрілися з співдоповідачами Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи для роз'яснення ситуації в Україні щодо свободи слова та доступу до інформації, виконання Резолюції Ради Європи щодо України, а також обговорення питань підготовки та перебігу виборчої кампанії 2006 року.

Національна рада продовжувала співпрацювати з аналогічними регуляторними органами країн Європи в рамках Європейської платформи регуляторних органів (The European Platform of Regulatory Authorities - EPRA). Ця незалежна міжнародна організація, що об'єднує аналогічні організації з 48 держав, спрямовує свої зусилля на дотримання демократичних стандартів у діяльності регуляторних органів. У рамках Європейської платформи країни-члени здійснюють постійний обмін досвідом щодо особливостей регулювання діяльності ЗМІ, програмного наповнення та інших питань. Делегація від Національної ради взяла участь у 23-му засіданні EPRA, яке проходило в Данії (м. Гельсінгор) у травні 2006 року. Налагоджено тісні ділові контакти з представниками Польщі, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви, Великої Британії, Угорщини тощо.

Національна рада співпрацювала також з колегами з колишніх радянських республік, обмінювалася досвідом щодо вирішення питань розвитку телерадіоінформаційного простору.

Серйозна увага приділялася вивченню досвіду технічного переоснащення галузі та визначення оптимальних шляхів розв'язання нагальних проблем, які виникатимуть у такий період. Делегація від Національної ради брала участь у роботі Регіональної конференції радіозв'язку з планування цифрової наземної радіомовної служби, що відбулася у червні 2006 року в Женеві. Члени Національної ради ознайомилися з досягненнями новітніх телерадіомовних технологій на міжнародній виставці "NAB SHOW", яка відбулася у квітні-травні 2006 року в США. У 2006 році Національна рада продовжувала активну співпрацю з Радою Європи в рамках Плану дій щодо допомоги у сфері ЗМІ для України. Для членів Національної ради Радою Європи було організовано ознайомчий візит до Австрії з метою вивчення досвіду роботи австрійського регуляторного органу у сфері ЗМІ KommAustria, під час якого, зокрема, вивчалися питання впровадження цифрового мовлення.

Таким чином, участь Національної ради в діяльності міжнародних організацій і об'єднань сприяє залученню нашої держави до європейських і світових тенденцій розвитку галузі.

Подальша розбудова телерадіоінформаційного простору держави передбачає, передусім, розвиток телерадіоінформаційних мереж у регіонах. Успішне забезпечення такого розвитку можливе лише за умови тісної співпраці представників Національної ради з місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Однією з уже апробованих форм такої співпраці є діяльність створюваних при облдержадміністраціях координаційних рад з розвитку засобів масової інформації, до складу яких входять представники Національної ради у відповідних областях. Такі координаційні ради плідно працюють у Хмельницькій, Полтавській, Закарпатській, Рівненській, Миколаївській, Кіровоградській областях.

Результатом співпраці представників Національної ради та органів місцевої влади у регіонах стала розробка комплексних програм розвитку інформаційного простору областей на 2006-2007 роки. Так, Хмельницька обласна рада затвердила в 2006 році комплексну програму розбудови телемережі обласної телерадіокомпанії "Поділля-центр" та проводового мовлення. При голові облдержадміністрації створено спеціальну робочу групу, виділено кошти для виготовлення проектно-кошторисної документації, придбання радіорелейного та передавального обладнання, побудови телевізійних веж. Уже побудовано радіорелейні лінії у південних районах області, встановлено телевізійні передавачі.

Відводячи важливу роль дотриманню місцевими телерадіокомпаніями норм Закону України "Про захист суспільної моралі" та реалізації основ мовної політики, представники Національної ради співпрацюють з обласними управліннями та міськими відділами освіти і науки, управліннями та відділами культури. Зокрема, за спільної участі представників Національної ради та органів влади в Кіровоградській, Вінницькій, Харківській областях було проведено круглі столи на теми: "Духовність українського суспільства як запорука державності", "Українська мова - мова держави" та інші.

Особливого значення набула діяльність координаційних рад з розвитку засобів масової інформації при облдержадміністраціях при підготовці Національною радою "Телерадіоінформаційних характеристик регіонів", у яких ґрунтовно вивчається стан та аналізуються перспективи розвитку місцевого мовлення більш ніж у 1000 адміністративно-територіальних одиниць. Нині в Національній раді триває робота над створенням електронної версії телерадіоінформаційних характеристик регіонів.

2006 року відбулися певні зміни у структурі апарату Національної ради. На виконання норм статті 11 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" для організаційного, правового, інформаційного, матеріально-технічного забезпечення діяльності представників в областях було утворено 9 регіональних секретаріатів: Києво-Сіверський з центром у Києві, Слобожанський з центром у Полтаві, Донбаський з центром у Донецьку, Запорізький з центром у Запоріжжі, Кримсько-Таврійський з центром у Сімферополі, Приморський з центром у Миколаєві, Подільсько-Буковинський з центром у Кам'янці-Подільському, Карпатський з центром у Дрогобичі, Поліський з центром у Рівному. Для кадрового забезпечення цих підрозділів конкурсна комісія Національної ради оголосила та провела 4 конкурси на заміщення вакантних посад. У конкурсному відборі взяли участь 164 претенденти, з яких було відібрано 72 особи. Для працівників регіональних секретаріатів Національної ради у жовтні-листопаді 2006 року за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні та Міжнародної громадської організації "Інтерньюз-Україна" були організовані і проведені комплексні фахові навчання.

Загалом протягом року на роботу до апарату Національної ради зараховано 77 працівників, звільнилося 16 осіб.

Протягом 2006 року відбулося 41 щотижневе планове і 10 позапланових засідань Національної ради. Розглянуто понад 1230 різноманітних питань, з яких прийнято 1200 рішень.

Усі рішення Національної ради оприлюднено у "Віснику Національної ради", а також розміщенно на офіційному сайті. Для українських і зарубіжних ЗМІ та представників громадськості за результатами засідань Національної ради було проведено 48 брифінгів і прес-конференцій.

Розглянуто 7985 листів і звернень телерадіомовників, державних установ, органів місцевого самоврядування, громадських організацій і окремих громадян.

У 2006 році фактично розв'язано проблему розміщення Національної ради за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 2.

Ліцензування радіо- і телемовлення здійснюється виключно Національною радою відповідно до порядку та вимог, встановлених Законом України "Про телебачення і радіомовлення" та Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення". Видача ліцензій на мовлення, пов'язана з використанням частотного ресурсу, здійснюється на конкурсних засадах.

До набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" від 12 січня 2006 року N 3317-IV Національна рада отримала та розглянула 1007 заяв на участь у конкурсному відборі на 112 частотних присвоєнь (51 - для телевізійних потреб, 55 - для потреб радіо, 2 - для потреб ефірно-кабельного телебачення системи типу "Телевізійне село", 4 присвоєння на експериментальне цифрове мовлення), який було оголошено наприкінці 2005 року (конкурс від 27.12.2005 р.). За результатами цього конкурсу Національна рада визначила 46 переможців конкурсного відбору:

- на 51 телевізійні канали - 17 ТРО:

ТОВ ТК "Атлант-СВ", смт Октябрське, АР Крим; ВАТ "КИЇВТЕЛЕМОНТАЖ", м. Київ; ТОВ "ТРК "Експрес-Інформ", м. Київ; ВАТ "ТК "ТОНІС", м. Київ; ТОВ "ГРАВІС", м. Київ; ЗАТ "Новий канал", м. Київ; ПП "ТРК "САТ", м. Слов'янськ; ПП у формі ТОВ "ТРК "НБМ", м. Київ; ПМП "ТРК "ДАНІО", с. Баранинці; ТОВ ТРК "TV Стимул", м. Кіровоград; Кіровоградська ОДТРК, Миколаївська ОДТРК, ТОВ "Коледж преси та телебачення", м. Миколаїв; "ICTV", м. Київ; Тернопільська ОДТРК, АТ "ТРК "СІМОН", м. Харків; Чернівецька ОДТРК;

- на 55 радіочастот - 22 ТРО:

ТОВ фірма "Волинь", м. Київ; ТОВ "ТРК "Медіа Маркет", м. Київ; ТОВ "ТРК "Радіо-Кохання", м. Київ; ЗАТ "Студія "Європа Плюс Україна", м. Київ; ТОВ ТК "Атлант-СВ", смт Октябрське, АР Крим; "Хмільницьке районне радіомовлення", м. Хмільник; ТОВ "Радіо "Нова", м. Нововолинськ; ДП "ТРО Довіра", м. Київ; ТОВ ТРК "Клас", м. Київ; ТОВ "ТРК "Радіо-Ера", м. Київ; Закарпатська ОДТРК, НРКУ, м. Київ; ПП у формі ТОВ "ТРК "НБМ", м. Київ; Запорізька ОДТРК, ТОВ "Радіостанція "Великий Луг", м. Запоріжжя; "Радіо Континент", м. Київ; УК ТБ і РМ "ЮТАР", м. Київ; ЗАТ "ТРК "ВІКО", м. Донецьк; "Наше радіо", м. Київ; Одеська ОДТРК", ЗАТ "Псьол", м. Кременчук; КП ТРК "Полісся", м. Сарни;

- для потреб ефірно-кабельного телебачення системи типу "Телевізійне село" - 2 ТРО: на 12 ДМХ каналах у м. Апостоловому Дніпропетровської обл. - ПП ТРК "АТЛАНТ", м. Апостолове; на 2 ДМХ каналах у м. Білгород-Дністровському Одеської обл. - ПП "ТРК "АТВ плюс", м. Білгород-Дністровський;

- на 4 канали цифрового телебачення - 5 ТРО:

ДП "Ера Продакшн", м. Київ; ТОВ "ТРК "Експрес-Інформ", м. Київ; ЗАТ "Українська цифрова телемережа", м. Київ; ТРК "ЕТЕР", м. Київ; ТОВ "Гамма-Консалтинг", м. Київ.

Усього за підсумками конкурсу було видано 52 ліцензії на мовлення.

Після 1 березня 2006 року - часу набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" - Національна рада призупинила проведення конкурсів до затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору. 9 листопада 2006 року відповідно до статті 21 цього закону Національна рада ухвалила рішення "Про затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору", який є підставою для оголошення конкурсу на отримання ліцензії на мовлення з використанням радіочастотного ресурсу України.

Однією з особливостей Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" стало унормування статусу провайдерів програмної послуги. Відповідно до статті 1 цього закону провайдер програмної послуги - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж.

Якщо закон, який діяв до 1 березня 2006 року, передбачав лише ліцензію на право користування каналами мовлення (телерадіомовлення), то новим законом визначено дві ліцензії: ліцензія на мовлення та ліцензія провайдера програмної послуги.

Ще однією особливістю нової редакції Закону України "Про телебачення і радіомовлення" є визначення таких видів мовлення, як: супутникове, кабельне, проводове, ефірне, багатоканальне. Відповідно до цього закону ліцензування перших трьох здійснюється за реєстраційним принципом. У такий спосіб Національна рада прийняла 52 рішення щодо ліцензування супутникового, кабельного та проводового мовлення, а саме: 13 рішень про ліцензування супутникового мовлення, з них про видачу ліцензії - 6, про переоформлення - 6, продовження терміну дії - 1; про ліцензування кабельного мовлення - 26 рішень, з них про видачу ліцензії - 15, про переоформлення - 10, продовження терміну дії - 1; щодо ліцензування проводового мовлення - 24, з них про видачу ліцензії - 7, про переоформлення - 4, продовження терміну дії - 13. Відповідно до статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" Національна рада переоформила 133 ліцензії на ефірне мовлення, з них 71 ліцензія на радіомовлення та 62 - телебачення.

За звітний період до Національної ради надійшло 46 заяв від телерадіокомпаній на продовження терміну дії ліцензії на мовлення, з них 31 - на ефірне мовлення. Щодо 36 компаній Національна рада прийняла позитивні рішення. У зв'язку з порушенням умов ліцензії протягом її дії та порушеннями чинного законодавства, що підтверджено рішеннями та санкціями Національної ради, відмовлено у продовженні терміну дії ліцензії Державному підприємству "Радіо "Університет", м. Запоріжжя.

Важливою проблемою в ліцензуванні ефірного мовлення залишається економічна та фінансова неспроможність деяких місцевих компаній забезпечити наповнення мовлення в обсязі, що відповідає умовам, визначеним у ліцензії. На інший відрізок часу Національна рада мала б можливість оголосити конкурс.

Протягом 2006 року Національна рада видала телерадіоорганізаціям 360 ліцензій:

1) на мовлення 256;

- супутникове - 20;

- ефірне - 203;

- кабельне - 14;

- проводове - 15;

- багатоканальне - 4;

2) провайдера програмної послуги - 104.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" протягом 2006 року Національною радою було прийнято 27 рішень щодо анулювання ліцензій, серед них:

1) за власним бажанням ТРО - 14;

2) через відсутність мовлення протягом року - 13.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" Національна рада веде Державний реєстр телерадіоорганізацій України. До цього реєстру вносяться дані про телерадіоорганізації, які отримали ліцензії на мовлення або зареєструвалися як суб'єкти інформаційної діяльності в порядку, визначеному цим законом. Ведення Державного реєстру телерадіоорганізацій України започатковано 1995 року.

У 2006 році рішенням Національної ради було прийнято Інструкцію, яка передбачає державну реєстрацію дистриб'юторів телерадіопрограм як суб'єктів інформаційної діяльності.

Нині до Державного реєстру внесено дані 1377 телерадіоорганізацій та суб'єктів інформаційної діяльності, а саме:

- телерадіомовні організації - 858;

- студії-виробники - 43;

- дистриб'ютори - 13;

- провайдери програмної послуги - 463 (відповідно до п. 11 статті 38 Закону України "Про телебачення і радіомовлення").

Протягом 2006 року Національна рада прийняла 21 рішення про державну реєстрацію суб'єктів інформаційної діяльності, серед них:

- студії-виробники - 7;

- телерадіокомпанії - 2;

- дистриб'ютори телерадіопрограм - 13.

На підставі статті 38 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" Національна рада розробила та своїм рішенням від 5 липня 2006 року N 568 взяла за основу "Правила ведення Державного реєстру телерадіоорганізацій України".

Відповідно до пункту 10 названої статті за оформлення свідоцтва про державну реєстрацію береться плата, яка має перераховуватися на поточний рахунок Національної ради. Це вимагає внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2001 року N 702 "Про порядок використання коштів, отриманих органами державної влади від надання ними послуг відповідно до законодавства, та їх розміри". Проект відповідної постанови поданий Національною радою на погодження до Міністерства економіки та Міністерства юстиції.

Для потреб ефірного телемовлення в Україні задіяно 2500 частотних присвоєнь (телевізійних частот). Телекомпанії загальнонаціонального мовлення використовують 1977 телечастот(1), регіонального та місцевого - 605 телечастот(1). Радіокомпанії: загальнонаціональні мережі - 605 частот(1), регіональні та місцеві - 345 частот(1).

1 - Тут і далі наводяться дані відповідно до Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", який набрав чинності 1 березня 2006 року.

Нині в Україні працюють:

- 15 загальнонаціональних телемереж: Національна телекомпанія України; ТОВ "ТРК "Ера", ТРК "Студія "1+1" у формі ТОВ, АТЗТ "Українська незалежна ТВ-корпорація" ("Інтер"), ТОВ "Міжнародна комерційна ТРК "ICTV", ЗАТ "Новий канал", ЗАТ "ТРК "Україна", ЗАТ "Міжнародний Медіа Центр СТБ", "ТК "TET", ЗАТ "ТелеОдин", ТОВ "ТРО "Мульті Медіа Сервіс", ТОВ "ТРК "НБМ", ТОВ "ТС "Служба інформації", ТОВ "ТРК "Експрес-Інформ", ВАТ "ТК "ТОНІС";

- 4 регіональні телемережі: ТОВ "Київтелемонтаж", ТОВ "Гравіс", ЗАТ "ТРК "Люкс", ТОВ "ТС "Астра-ТБ", а також 31 регіональна телекомпанія, що мовлять у межах окремих областей (регіонів);

- 15 загальнонаціональних радіомереж: НРКУ (УР-1, УР-2, УР-3), ЗАТ "Наше Радіо", ТОВ "ТРК "НБМ", ТОВ "ТРК "Медіа Маркет", ТОВ "ТРО "Русское радио" - Україна", АТ "Онікс", ТОВ "ТРК "Клас", ТОВ ТРК "Радіо-Ера", ЗАТ "РК "Гала", ДП "ТРО "Довіра", Українська корпорація телебачення і радіомовлення "ЮТАР", ЗАТ "ТРК "Люкс", ТОВ "ТРК "Радіо Кохання";

- 8 регіональних радіомереж: ТО "НАРТ", Компанія "Нова хвиля" у формі ПП, ТОВ ТРК "Пілот-Україна", ЗАТ "ТРК "Лідер", ЗАТ "Студія "Європа плюс Україна", АТЗТ ТРО "Раді.О", ТОВ фірма "Волинь", ТОВ ТРК "Каскада" та 19 регіональних радіокомпаній, що мовлять у межах окремих областей (регіонів).

Потенціал мереж загальнонаціонального та регіонального теле- і радіомовлення подано в таблицях 1-6.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" та ст. 24 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" Національна рада уповноважена регулювати користування радіочастотним ресурсом України та подавати відповідні замовлення на розробку висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення. Законодавством передбачається видача Українським державним центром радіочастот суб'єктам господарювання висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів та дозволів на експлуатацію відповідних радіоелектронних засобів за поданням Національної ради.

Динаміка розрахунків нових частот для потреб телерадіомовлення наведена у таблицях 7-9.

Примітка: динаміка надходжень частотних присвоєнь за 2006 рік відповідає загальноєвропейській тенденції згортання аналогового мовлення. Підсумковий документ міжнародної конференції Міжнародного Союзу електрозв'язку, відомий під назвою "Женева 2006", рекомендує взагалі припинити узгодження частот для застосування аналогових технологій.

Пріоритетною для Національної ради була діяльність щодо приведення мовлення організацій кабельного та ефірно-кабельного телебачення у відповідність до вимог нової редакції Закону України "Про телебачення і радіомовлення", якою введено єдиний термін - "провайдер програмної послуги". Зокрема було забезпечено:

- переоформлення ліцензій операторів кабельного мовлення: на кінець звітного періоду програмну послугу надають 463 провайдери, які отримали 505 ліцензій з правом використання 554 багатоканальних кабельних телемереж;

- видачу окремих ліцензій на кабельне мовлення провайдерам програмної послуги: у 2006 році видано 14 ліцензій;

- збільшення кількості провайдерів програмної послуги, які впроваджують сучасні технології для розповсюдження програм цифрового телебачення;

- збільшення кількості програм у складі програмної послуги - від 50 до 100 телеканалів у одній телемережі;

- об'єднання багатоканальних кабельних телемереж у межах одного населеного пункту;

- збільшення кількості операторів телекомунікацій в одного ліцензіата-провайдера програмної послуги.

За підсумками 2006 року найбільше багатоканальних кабельних телемереж проліцензовано в:

Автономній Республіці Крим - 54,

Донецькій області - 48,

Закарпатській області - 39,

Одеській області - 34.

Менше за інших працює ліцензіатів-провайдерів програмної послуги у таких регіонах:

Волинська область - 3,

Чернівецька область - 5,

Харківська область - 8,

Івано-Франківська, Миколаївська області - по 9 у кожній.

Брак вільного радіочастотного ресурсу для ефірного мовлення стимулював інтенсивний розвиток кабельного мовлення. Так, на кінець звітного періоду найбільше провайдерів програмної послуги працює в м. Одесі - 7, Київській області - 6, Одеській області - 5.

Цей вид розповсюдження програм скорочується з кожним роком, хоча і дотепер проводове мовлення залишається найдоступнішим джерелом інформації і надійним засобом сповіщення населення за умов надзвичайних ситуацій, особливо в сільській місцевості та в окремих регіонах, зокрема, в Криму, Карпатах та інших. Кількість абонентів проводового радіомовлення в Україні порівняно з 2001 роком скоротилася майже втричі.

Основною причиною зменшення кількості радіоточок з 19,5 млн. в 1990 році до 8,15 млн. в 2006 році є відсутність відновлення ліній зв'язку безпосередньо до сільських населених пунктів.

Питання ліцензування районного проводового радіо розглядаються Національною радою у невідкладному порядку. Попри запровадження режиму сприяння цьому виду мовлення, за звітний період проліцензовано 15 редакцій районного радіомовлення: у Дніпропетровській області - 1, у Донецькій - 2, у Запорізькій - 1, в АР Крим - 2, у Львівській - 2, у Полтавській - 2, у Рівненській - 1, у Тернопільській - 1, у Черкаській - 1, у Чернігівській - 2.

У 2006 році Національна рада видала 20 ліцензій на супутникове мовлення. Загалом станом на кінець 2006 року проліцензовано 52 телерадіоорганізації супутникового мовлення, з них 46 ТРО видано ліцензії на телевізійне мовлення та 6 - ліцензії на радіомовлення. 1 ліцензію анульовано. Ліцензування супутникових телерадіопрограм представлено в таблиці 11.

Завдяки ретрансляції супутникових програм наземними системами багатоканального мовлення збільшення кількості вітчизняних каналів супутникового мовлення стало в 2006 році важливим фактором розвитку вітчизняного телерадіопростору.

При ліцензуванні супутникового мовлення виникають проблеми, успішне розв'язання яких можливе лише за умови внесення змін до чинного законодавства. Так, унормування потребують питання: умов розповсюдження національних телерадіопрограм на території інших країн, діяльності на вітчизняному медіа-ринку дистриб'юторів та закордонних операторів із розповсюдження супутникових каналів мовлення та пакетів телерадіопрограм; розповсюдження дистриб'юторами через супутникові ретранслятори телерадіопрограм закордонного виробництва під власними логотипами.

Для вивчення питань впровадження наземного ефірного цифрового телерадіомовлення в Україні 28 вересня 2005 року рішенням N 548 Національної ради створено відповідну робочу групу, яка внесла на розгляд Національної ради пропозиції щодо впровадження наземного ефірного цифрового телерадіомовлення в Україні.

Виходячи із законодавчо визначених повноважень, Національна рада ініціювала перед Кабінетом Міністрів України питання щодо впровадження експериментального цифрового телерадіомовлення в Україні та розпочала практичну реалізацію першого етапу цієї роботи.

16 листопада 2005 року Національна рада рішенням N 741 затвердила проект Постанови Кабінету Міністрів України "Про впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні" та направила його на розгляд до Кабінету Міністрів України.

Національна рада передбачила такі заходи:

- розробити технічні принципи реалізації цифрового мовлення в Україні у вигляді синхронних мереж розповсюдження програм;

- розробити проекти впровадження цифрового мовлення у Київській, Луганській, Закарпатській областях та в АР Крим;

- розробити вітчизняну модель двосистемного перетворювача сигналів цифрового мовлення;

- розробити програмне забезпечення автоматизованого моніторингу цифрового мовлення.

Головну увагу при цьому було приділено таким питанням:

- забезпечення повноцінного покриття телевізійним мовленням, насамперед прикордонних районів України;

- розробка та створення державної мережі цифрового телебачення;

- розробка Плану розвитку Національного телерадіоінформаційного простору з урахуванням впровадження цифрового мовлення;

- замовлення і розробка висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів цифрового мовлення для створення синхронних мереж мовлення з покриттям території України;

- організація та проведення конкурсів на цифрове мовлення, відповідно до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору з урахуванням поетапного переходу від аналогового мовлення.

21 грудня 2005 року рішенням N 910 Національна рада оголосила конкурс на отримання ліцензій на телерадіомовлення для експериментального цифрового мовлення у м. Києві з використанням чотирьох телевізійних каналів (41, 43, 51, 64).

22 березня 2006 року рішенням N 147 Національна рада погодила Концепцію державної цільової програми впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні та проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції державної цільової програми впровадження цифрового телерадіомовлення в Україні" за умови внесення запропонованих змін та доповнень, які були надіслані до Міністерства транспорту та зв'язку України.

18 квітня 2006 року рішеннями Національної ради N 325, 326, 327 та 328 за результатами конкурсного відбору було видано ліцензії на право користування телеканалами, призначеними для створення експериментальної багатоканальної ефірної телемережі для розповсюдження телепрограм у стандарті DVB-T на території м. Києва та прилеглих районів переможцям конкурсного відбору, а саме: ДП "Ера Продакшн", м. Київ; ТОВ "ТРК "Експрес-Інформ", м. Київ; ЗАТ "Українська цифрова телемережа", м. Київ; ТОВ "Гамма-Консалтинг", м. Київ.

Для науково-технічного обґрунтування впровадження цифрового телерадіомовлення протягом липня-грудня 2006 року Національна рада за окремою бюджетною програмою із застосуванням тендерних процедур організувала проведення та виконання таких науково-дослідних робіт:

- розроблення та обґрунтування поетапного переходу від аналогового до цифрового мовлення на принципах синхронних мереж розповсюдження програм;

- розроблення технічних принципів реалізації цифрового мовлення в Україні у вигляді синхронних мереж розповсюдження програм;

- розробка проектів впровадження першого етапу цифрового мовлення у Київській, Луганській, Закарпатській областях та Автономній республіці Крим;

- створення та встановлення програмного забезпечення автоматизованого моніторингу цифрового мовлення.

30 листопада 2006 року розпорядженням N 592-р Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення, в якій, однак, не було враховано більшість із пропозицій Національної ради. Цим самим розпорядженням протягом чотирьох місяців Мінтрансзв'язку доручено розробити і подати Державну програму впровадження цифрового телерадіомовлення.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.1995 N 392 "Про розміри грошових зборів за видачу телерадіоорганізаціям ліцензій на право користування каналами мовлення" та на підставі прийнятих Національною радою рішень про визначення переможцями конкурсу на мовлення та видачу ліцензій телерадіоорганізаціям на ефірне, проводове, кабельне та супутникове мовлення та відповідно до "Положення про порядок розрахунку та сплати телерадіоорганізаціями грошового (ліцензійного) збору за видачу ліцензії (дубліката ліцензії), за внесення змін до ліцензії на мовлення" за 2006 рік було прораховано плату за видачу, продовження та переоформлення ліцензій на телерадіомовлення на основі 510 рішень на загальну суму 11785,4 тис.грн. Фактично до Державного бюджету надійшли кошти у сумі 11919,9 тис.грн. (з урахуванням сплачених у 2006 році рахунків за 2005 рік), що порівняно з 2005 роком більше в 2,7 раза.

Діаграма 1

Динаміка надходження плати за видачу, продовження та переоформлення ліцензій на телерадіомовлення за 2006 рік (щоквартально)

Сума ліцензійних зборів у 2006 році порівняно з минулим роком значно збільшилася, але не досягла рівня 2004 року (найбільшого з часу існування Національної ради). Слід зважити, однак, що у 2004 році до Державного бюджету було перераховано позапланові кошти ліцензійного збору (15301,1 тис.грн. при визначеному завданні 8840,0 тис.грн.) у зв'язку з видачею декільком ТРО ліцензій на виконання рішень Господарського суду в позаконкурсний спосіб, що не передбачено законодавством.

Зростання обсягу ліцензійного збору в 2006 році порівняно з минулим роком пояснюється закінченням терміну дії ліцензій на мовлення у 49 телерадіоорганізацій. За результатами розгляду заяв цих телерадіоорганізацій Національною радою прийнято рішення про продовження терміну дії ліцензій та перераховано ліцензійний збір у сумі 7312,7 тис.грн., у тому числі від "ТРК "Студія "1+1" - 5938,9 тис.грн.

У 2006 році внесені зміни до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", якими передбачено, що розповсюдження телерадіопрограм та передач у багатоканальній телемережі здійснюється за умови отримання ліцензій провайдера програмної послуги. Рішенням Національної ради затверджено графік видачі ліцензій провайдера програмної послуги через переоформлення ліцензій на право користування каналами мовлення в кабельних телемережах з вересня 2006 року.

Кількість проведених розрахунків за видачу, продовження та переоформлення ліцензій у 2006 році порівняно з минулим роком збільшилося на 27,1 відсотків, але майже третя частина їх кількості по ефірному мовленню (111 рахунків) виписувалася на внесення незначних змін до чинних ліцензій (переоформлення), що також вплинуло на загальний обсяг ліцензійного збору.

Діаграма 2

Динаміка кількості проведених розрахунків розміру плати за видачу, продовження та переоформлення ліцензій на мовлення та провайдера програмної послуги за 2001-2006 рр.

На виконання норм, визначених статтею 31 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", Національною радою була розроблена нова Методика розрахунку розмірів ліцензійного збору за видачу, продовження, переоформлення та видачу дубліката ліцензії на мовлення та ліцензії провайдера програмної послуги.

При розробці Методики застосовано принципи нарахування ліцензійного збору залежно від ресурсного потенціалу мережі мовлення, потужності радіоелектронних засобів мовлення та з урахуванням особливостей кожного способу розповсюдження програм, методу модуляції (аналоговий, цифровий) та способу доступу до інформації (відкритий, кодований тощо).

Протягом року проект цього нормативно-правового акту перебував на доопрацюванні та погодженні в Міністерстві фінансів України. Запровадження методики дозволить здійснювати ліцензування мовлення відповідно до вимог чинного законодавства України, надавати телерадіоорганізаціям рівні умови в частині сплати ліцензійного збору залежно від особливостей їх діяльності, збільшити надходження до Державного бюджету України.

Виконуючи чинне у 2006 році "Положення про порядок розрахунку та сплати телерадіоорганізаціями грошового (ліцензійного) збору за видачу ліцензії (дубліката ліцензії), за внесення змін до ліцензії", Національна рада не тільки розраховувала розмір ліцензійного збору, а й контролювала терміни сплати його телерадіоорганізаціями до Державного бюджету України.

Відповідно до вимог Законів України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" та "Про телебачення і радіомовлення" щодо здійснення контролю за виконанням ліцензійних умов, протягом року проводився аналіз фінансово-господарської діяльності ТРО, що мають ліцензії Національної ради на мовлення. Результати аналізу засвідчили, що провідні загальнонаціональні телерадіоорганізації України є фінансово спроможними. Простежується тенденція до збільшення кількості прибуткових суб'єктів телерадіомовлення. Зокрема, залишається фінансово-стабільною діяльність операторів і провайдерів багатоканального мовлення та радіокомпаній, що працюють у FM-діапазоні.

Водночас економічні можливості місцевих ТРО залишаються дуже обмеженими. Особливо це стосується до комунальних ТРО, фінансування яких обмежується можливостями місцевих бюджетів, а власна комерційна діяльність не покриває всіх витрат. При цьому матеріально-технічна база більшості регіональних ТРО є застарілою, зношення обладнання сягає від 60 до 90 відсотків. Така ж ситуація характерна і для обласних державних телерадіокомпаній (ОДТРК).

Видатки Національної ради з Державного бюджету України на 2006 рік

Діяльність Національної ради з питань телебачення і радіомовлення фінансується з Державного бюджету України. При цьому на 2006 рік Національною радою було передбачено видатки за окремими бюджетними програмами на:

КПКВК 6441010 "Керівництво та управління здійсненням контролю у сфері телебачення і радіомовлення". Загальний фонд становить 15395,0 тис.грн., з них видатки споживання - 13633,0 тис.грн та видатки розвитку - 1762,0 тис.грн.

КПКВК 6441020 "Впровадження першого етапу цифрового телерадіомовлення". Загальний фонд видатків - 10000,0 тис.грн., у тому числі на видатки розвитку - 10000,0 тис.грн.

КПКВК 6441030 "Розробка висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення, необхідних для створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення та телемереж". Загальний фонд видатків передбачено в розмірі 500,0 тис.грн., в тому числі на видатки розвитку - 500,0 тис.грн.

Видатки споживання за програмою "Керівництво та управління за здійсненням контролю у сфері телебачення і радіомовлення" спрямовувалися на забезпечення діяльності та виконання наглядових повноважень та регуляторних функцій Національної ради та її апарату, передбачених Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".

Видатки розвитку спрямовувалися на:

- придбання устаткування для автоматичної обробки інформації, копіювальної техніки, аудіо- та відеотехніки для створення належних умов роботи працівників апарату, в тому числі регіональних секретаріатів (829,0 тис.грн.);

- створення програмного забезпечення паспортизації регіональних ТРО (91,0 тис.грн.);

- розробку програмного забезпечення для створення інтегрованих баз даних ліцензування та державної реєстрації ТРО у відповідності з вимогами Закону України "Про телебачення і радіомовлення" з метою уніфікації системи обліку телерадіоорганізацій (89,0 тис.грн.);

- розробку програмного забезпечення комплексу телерадіомоніторингу та для багатоканального автоматичного аналізу змісту телепрограм "Аналітик-НР" та спеціалізованого програмного забезпечення для автоматизованого контролю якості приймання і запису телепрограм (99,5 тис.грн.);

- створення інформаційної системи для проведення засідань Національної ради (система "Етер") (23,8 тис.грн.);

- розробку модуля системи документообігу "Робоче місце працівника апарату Національної ради", призначеного для інформаційного забезпечення працівниками апарату виконання розпоряджень керівництва, впровадження електронного архіву документів та автоматичного контролю виконання (29,9 тис.грн.);

- розробку програмного продукту для забезпечення офісної роботи працівників Національної ради (26,7 тис.грн.);

- розробку програмного продукту для забезпечення роботи серверу та локальної мережі адмінбудинку Національної ради (29,0 тис.грн.);

- придбання офісних меблів для забезпечення належних умов роботи працівників Національної ради (64,4 тис.грн.).

У процесі розбудови моніторингового центру встановлено спеціалізоване обладнання та проведена модернізація існуючого на загальну суму 518,7 тис.грн. На сьогодні можливості моніторингового комплексу обмежуються архівацією лише 8 телевізійних каналів. Другий етап передбачає створення комплексу 16-канального моніторингу, відеозахвату і архівації програм ефірного та кабельного телебачення систем Secam/Pal. Новий комплекс буде виконувати функції прийому та запису до 16 каналів ефірного (кабельного телебачення) в автоматичному режимі, 4 каналів супутникового телебачення. Він дозволить зберігати інформацію на серверах і проводити її оперативний моніторинг. Крім того, буде створено комплекс 8-канального моніторингу супутникових і цифрових кабельних телерадіоканалів стандартів DVB-S і DVB-C, комплекс регіонального моніторингу ефірних та кабельних телеканалів і FM-мовлення, операторський комплекс для розшифровки і аналізу телерадіопрограм.

У моніторинговому центрі введено в дію комплекс багатоканального автоматичного контролю і аналізу телерадіопрограм. В основу його роботи покладено використання спеціального програмного забезпечення, на розробку якого витрачено 79,9 тис.грн. за бюджетною програмою "Впровадження першого етапу цифрового телерадіомовлення". Програмне забезпечення автоматизованого моніторингу цифрового мовлення призначене для прийому цифрових телепрограм, запису, зберігання, моніторингу та аналізу змісту програм телебачення з метою планового та оперативного контролю відповідності змісту телерадіопрограм вимогам законодавства України.

Крім того, за цією бюджетною програмою спрямовані кошти на розробку трьох науково-дослідних робіт:

- розроблення технічних принципів реалізації цифрового мовлення в Україні у вигляді синхронних мереж розповсюдження програм, яка призначена для вирішення питань щодо побудови мережі цифрового телерадіомовлення в Україні. В результаті її реалізації були розроблені принципи планування частотних присвоєнь, переходу цифрового наземного телебачення DVB-T в III діапазоні на телевізійний растр 7 МГц та інші принципи, які необхідно реалізовувати в процесі впровадження в Україні цифрової наземної радіомовної служби у смугах частот III, IV, V діапазонів (174-230 та 470-862 МГц). Вартість виконаної роботи - 298,0 тис.грн.;

- розроблення та обґрунтування поетапного переходу від аналогового до цифрового мовлення на принципах синхронних мереж розповсюдження програм за результатами якої розраховані параметри електромагнітної сумісності РЕЗ у зонах частотних присвоєнь з урахуванням існуючих антенно-щоглових систем, визначене необхідне покриття в зонах присвоєнь з урахуванням демографічних, економічних та інших факторів та необхідна кількість додаткових антенно-щоглових систем для реалізації синхронних одночастотних мереж та економічне обґрунтування їх вартості, розроблені сценарії перетворення частотних присвоєнь у присвоєння для реалізації з урахуванням правових підстав та часових параметрів ліцензування в смугах частот 174-230 та 470-862 МГц та пріоритетності зон присвоєнь. На виконання цієї роботи витрачено 297,0 тис.грн.;

- розробка проектів впровадження першого етапу цифрового мовлення у Київській, Луганській, Закарпатській областях та Автономній Республіці Крим, під час якої здійснені розрахунки зон упевненого прийому цифрових сигналів та орієнтовні висновки щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів цифрового ефірного мовлення, надані пропозиції щодо технічної реалізації на перехідному етапі паралельного існування аналогового та цифрового мовлення, відпрацьовані варіанти розповсюдження за допомогою цифрової ефірної мережі максимальної кількості телевізійних програм стандартної якості, програм для мобільних приймальних пристроїв та інші варіанти подальшої модернізації мережі за допомогою впровадження новітніх технологічних рішень. Кошторисна вартість роботи - 297,6 тис.грн.

Передбачалося також спрямувати кошти в сумі 8,9 млн.грн. на придбання обладнання для впровадження першого етапу цифрового мовлення в Україні та проведення ще двох науково-дослідних робіт (розробка висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів цифрового мовлення та розробка 2-системної моделі вітчизняного перетворювача сигналів цифрового мовлення). Але у зв'язку з призупиненням проведення тендеру з впровадження першого етапу розвитку цифрового телерадіомовлення в Україні до прийняття цільової Державної програми ці кошти повернені до Державного бюджету України.

Одним із основних інструментів Національної ради у виконанні її наглядових повноважень згідно зі ст. 13 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" є моніторинг телерадіопрограм. Моніторинг здійснюється шляхом перегляду телепрограм (прослуховування радіопередач), які розповсюджуються телерадіоорганізаціями. Моніторинг є першим етапом перевірок телерадіоорганізацій, який дає матеріал для висновків щодо дотримання ТРО умов ліцензій та виконання норм чинного законодавства.

Національна рада запровадила проведення системного моніторингу радіоорганізацій та телеорганізацій. Його метою є здійснення нагляду за дотриманням вимог, визначених чинними нормативно-правовими актами у сфері телерадіомовлення та в галузях, пов'язаних із цією сферою (Закон України "Про рекламу", Закон України "Про захист суспільної моралі", виборче законодавство тощо). Це дало змогу отримувати й аналізувати і загальні тенденції функціонування та розвитку сфери телерадіомовлення в Україні, і зрізи мовлення окремих телерадіоорганізацій.

Вперше подібний моніторинг проведено в серпні-вересні 2005 року, а принципи його організації використані при підготовці нової Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій України, яка була погоджена з громадськістю і затверджена Національною радою 23 листопада 2005 року.

Упродовж 2006 року здійснено 8 комплексних моніторингів загальнонаціональних телерадіоорганізацій з метою контролю дотримання ними положень чинного законодавства України. Особлива увага зверталася на дотримання законів України "Про телебачення і радіомовлення", "Про рекламу", "Про кінематографію" та виконання умов Меморандуму між телекомпаніями та Національною радою.

Нагляд за дотриманням вітчизняного законодавства в галузі телебачення і радіомовлення та умов, зазначених у ліцензіях телерадіоорганізацій на право мовлення, визначений Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", є однією з головних функцій Національної ради. Національною радою розроблено Інструкцію про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій України, яка була попередньо погоджена з ТРО. Перевірки дотримання телерадіоорганізаціями норм чинного законодавства здійснюються шляхом аналізу не лише ефірної, а й організаційно-правової діяльності телерадіоорганізацій.

Підставами для планових перевірок є закінчення визначеного ст. 36 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" терміну дії ліцензій телерадіоорганізацій (для ефірного мовлення та багатопрограмного мовлення в багатоканальних телемережах - 7 років, для супутникового, проводового, кабельного мовлення - 10 років) та завершення року мовлення телерадіоорганізації з дня видачі ліцензії.

Підставами для позапланових перевірок є звернення громадян, органів державної влади, дані моніторингу Національної ради або інформація представників Національної ради в областях (регіонах) про ознаки порушень законодавства.

Протягом 2006 року Національна рада перевірила 266 телерадіоорганізацій. Серед них 182 телерадіоорганізації, які відпрацювали перший повний календарний рік після отримання ліцензії, та телерадіоорганізації, термін дії ліцензії яких закінчується.

Підставою для перевірок 84 телерадіоорганізацій були скарги громадян, звернення органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

У 2006 році Національна рада зафіксувала ознаки порушень чинного законодавства та умов ліцензій у роботі 59 телерадіоорганізацій.

Результати перевірок засвідчили, що найтиповішими ознаками порушень стали:

- недотримання умов ліцензії у частині мови ведення передач (11 телерадіоорганізацій);

- недостатні обсяги програм власного або вітчизняного виробництва (30 телерадіоорганізацій);

- недотримання умов ліцензій щодо виконання окремих пунктів програмної концепції (48 телерадіоорганізацій);

- недотримання норм рекламного законодавства (15 телерадіоорганізацій);

- невідповідність кількості переліку телеканалів, що ретранслюються в кабельних мережах, умовам ліцензії, відсутність угод на право розповсюдження програм (9 телерадіоорганізацій).

Протягом 2006 року на засіданнях Національної ради розглянуто 136 питань про результати перевірок телерадіоорганізацій України. Протягом 2006 року 56 телерадіоорганізаціям Національна рада оголосила попередження та до двох телерадіоорганізацій вжито найсуворішу санкцію, визначену Законом України "Про телебачення і радіомовлення", - подано до суду справу про анулювання ліцензії на мовлення.

Структура порушень законодавства ефірними мовниками у 2006 році становить:

- законодавство про захист суспільної моралі - 2%;

- сітка мовлення - 4%;

- норми Закону України "Про рекламу" - 10%;

- норми Закону України "Про вибори народних депутатів України" - 22%;

- недотримання умов ліцензій у частині "програмна концепція мовлення" - 38%;

- комплексні порушення - 18%;

- недотримання умов ліцензій у частині "мова" - 6%.

Порушення ліцензійних умов і умов ліцензій провайдерами програмної послуги у 2006 році:

- недотримання умов ліцензій у частині "перелік програм, які заявлені для трансляції (ретрансляції) у кабельній мережі" - 87%;

- перешкоджання законній діяльності Національної ради - 13%.

Національною радою постійно вживаються заходи щодо збільшення обсягу державної мови в ефірі телерадіоорганізацій. Так, на початку 2006 року мінімальна частка української мови в ефірі загальнонаціональних та регіональних телеканалів дорівнювала приблизно 30% від загального обсягу мовлення телекомпаній, а станом на вересень частка мовлення державною мовою становила 55-98% від загального мовлення.

Для аналізу стану дотримання радіокомпаніями вимог мовного законодавства протягом року було проведено чотири комплексні моніторинги та моніторинги місцевих радіокомпаній.

У переважній більшості дотримуються вимог ст. 9, 10 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" радіоорганізації західних областей. Тим часом окремі керівники радіоорганізацій намагаються обійти закон і "обрамити" ту чи іншу музичну годину декількома словами ведучого (ді-джея) державною мовою, а решту часу наповнити іноземним пісенним продуктом. Так працює, наприклад, тернопільська FM- станція "Радіо ТОН", мотивуючи це "необхідністю виживати в ринкових умовах".

Є приклади і прямо протилежні: у Тернополі FM-радіостанція "УХ-радіо" у своїх програмах використовує виключно україномовні пісні, і Національна рада рекомендує іншим компаніям працювати в тому ж напрямі.

Іншою є картина у східних регіонах держави. Середній обсяг мовлення українською мовою в ефірі радіокомпаній Донецької області становить 30-35%, хоча й тут простежується тенденція щодо збільшення відсотку використання в ефірі державної мови.

Активно використовували в ефірі державну мову протягом цього року такі телекомпанії: ТОВ "ТРК "ЕРА", ТОВ "ТРК "НБМ" та ТОВ "ТРК "Експрес Інформ" ("5 канал"), ВАТ "Телеканал "Тоніс", ЗАТ "Телеодин", НТКУ.

У радіоефірі на початку року частка мовлення державною мовою дорівнювала 34-53%, у серпні-вересні використання української мови сягало 68-97% від загального обсягу мовлення. Так, в ефірі телерадіокомпаній ТОВ "ТРК "Пілот-Україна", ТОВ "ТРО "Русское Радио" - Україна" державна мова в загальному обсязі мовлення є домінуюче.

Обсяг мовлення державною мовою максимально наближений до стовідсоткового в ефірі таких радіокомпаній: ТОВ "ТРК "НБМ" ("Радіо 5"), ЗАТ "СТУДІЯ "Європа Плюс Україна", ТОВ "ТРК "Радіо-Ера", ЗАТ "ТРК "Люкс", ДП "ТРО "Довіра".

Національною радою проводився також аналіз мовлення ТРО під час виборів. На початку 2006 року перевірялася діяльність телерадіоорганізацій України щодо дотримання ними Закону України "Про вибори народних депутатів". На засіданнях Національної ради було розглянуто питання про 16 телерадіоорганізацій, діяльність яких мала ознаки порушення Закону України "Про вибори народних депутатів".

Тривала співпраця Національної ради з громадськими організаціями й державними установами (Асоціація батьків України, Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі, Міністерство культури України) щодо контролю за дотриманням телерадіоорганізаціями норм Закону України "Про захист суспільної моралі" та інших нормативних документів, які стосуються захисту етичних норм українського суспільства. Протягом року Національною радою здійснювався контроль за виконанням норм законодавства про захист неповнолітніх і зменшення на телеекранах кількості передач і кінофільмів з елементами насильства, приниження людської гідності. Понад те, Національною радою внесено доповнення до Додатку рішення Національної ради N 781 від 18.06.2003 року та прийнято рішення N 369 від 11.05.06 р. "Про внесення доповнень до Додатка рішення Національної ради N 781 від 18.06.2003 р. "Про запровадження візуальних позначок класифікації відеопродукції залежно від аудиторії, на яку вони розраховані".

Серед практичних результатів діяльності в цьому напрямі - ухвалення рішення Національної ради від 08.02.2006 р. N 99 "Про порушення вимог Експертної комісії при Міністерстві культури і мистецтв України щодо трансляції програми "Вікна" з Дмитром Нагієвим" ЗАТ "ТК "TET", м. Київ", оголосила попередження ЗАТ "Телекомпанія "TET", м.Київ і зобов'язала негайно припинити трансляцію програми "Вікна" з Дмитром Нагієвим" або перенести показ програми на нічний час між 00 год. 00 хв. та 06 год. 00 хв., рішенням N 100 від 08.02.2006 р. "Про трансляцію в ефірі ЗАТ "ТК "TET", м. Київ, телешоу "ДОМ-2", рекомендувала ЗАТ "Телекомпанія "TET", м. Київ, призупинити трансляцію телешоу "ДОМ-2" до отримання відповідних експертних висновків".

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про кінематографію" документом, який визначає умови розповсюдження і демонстрування фільмів на території України є державне прокатне посвідчення, яке видається Міністерством культури та туризму України. Національною радою встановлені факти демонстрування фільмів з порушенням порядку та умов демонстрування відповідно до умов прокатного посвідчення.

Загалом, основні ознаки порушення щодо кінопоказу, що фіксувалися впродовж 2006 року моніторингами програмного наповнення загальнонаціональних та регіональних телеканалів, можна поділити на дві групи:

- невідповідність часу фактичного показу тому часові, який зазначений у державному прокатному посвідченні на право розповсюдження і демонстрування фільмів;

- невідповідність позначок обмеження глядацької аудиторії під час демонстрування фільмів обмеженням, зазначеним у прокатних посвідченнях.

Однією з головних особливостей програмного наповнення вітчизняних телеканалів є високий відсоток використання кінопродукції.

У квітні 2006 року Національна рада здійснила моніторинг загальнонаціональних телеканалів на предмет нагляду за виконанням ними вимог Закону України "Про телебачення і радіомовлення", "Про кінематографію" та інших норм чинного законодавства щодо регулювання порядку розповсюдження та демонстрування фільмів в Україні. Моніторингу підлягали телеканали, які у своєму програмному наповненні використовують кінотелевізійну продукцію: "Перший Національний", "Студія "1+1", "Інтер", ICTV, TET, НТН, ТРК "Україна", "Тоніс", "Новий канал" та "СТБ". Зафіксовано трансляцію 64 телевізійних серіалів, 88 документальних, мультиплікаційних фільмів та серіалів, 102 художніх фільми. Загальний обсяг кінотелепродукції за тиждень моніторингу становив 37025 хвилин, тобто 36,7% всього загального обсягу мовлення всіх зазначених телеканалів за тиждень.

Статтею 14 Закону України "Про кінематографію" передбачено, що всі іноземні фільми перед розповсюдженням в Україні в обов'язковому порядку мають бути дубльовані, субтитровані чи озвучені державною мовою або мовами національних меншин. Пункт 3 статті 10 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" передбачає також, що коли мова оригіналу (або дублювання) фільму та/чи іншої програми (передачі) не є українською, такі фільми та/чи програми (передачі) транслюються за умови звукового дублювання їх державною мовою.

Виконуючи законодавство, Національна рада здійснила низку заходів щодо зазначених вимог. Внаслідок активних дій протягом року відсоток використання української мови під час демонстрування кіно- та телепродукції на загальнонаціональних телеканалах був таким:

- оригінальне озвучення українською мовою - 2%;

- озвучення українською мовою іноземних фільмів - 51%;

- титрування іноземних фільмів українською мовою без озвучення - 24%;

- озвучення російською мовою - 23%.

З набранням чинності з 1 березня 2006 року нової редакції Закону України "Про телебачення і радіомовлення" Національною радою аналізується і стимулюється наявність у радіоефірі пісенного матеріалу українських авторів та виконавців. Для порівняння: на початку 2006 року частка вітчизняних музичних творів в ефірі мережевих радіостанцій у середньому становила 7-10%, у серпні - в середньому зафіксовано 25-35%. ТОВ "ТРК "Ера", ТРК "Золоті ворота", ЗАТ "Наше радіо", ТОВ "ТРК "Дивосвіт", ТОВ "ТРК "НБМ", НРКУ ("Промінь"), ТОВ "ТРК "Пілот-Україна" є лідерами щодо максимального використання музичних творів вітчизняних авторів та виконавців, оскільки обсяг використання таких творів у них - у межах 65,1%.

Загалом обсяг національного продукту для телебачення в середньому по країні становить 75%.

Серед місцевих компаній, в ефірі яких під час перевірок було зафіксовано найнижчі показники, - НТРК "Ірта", м. Луганськ; Чернівецька асоціація комерційної інформації ТК "ТВА", м. Чернівці; ТОВ "Телестудія "Астра ТБ", м. Гірник. Найвищі показники зафіксовано у ТРК "Алекс ТВ", м. Запоріжжя; Одеської ОДТРК.

Таким чином, у використанні телерадіоорганізаціями національного продукту спостерігаються стійкі позитивні тенденції. Окрім фактів, наведених вище, у радіомовленні тепер практично відсутня практика ретрансляції програм іноземних радіостанцій. Наші слухачі мають можливість чути в ефірі позивні "Радіо "Шансон", "Авторадіо", "Європа Плюс Україна", "Русское радио" - Україна", "Хіт-ФМ" тощо, але передачі цих радіостанцій програмуються в Україні, ведуться державною мовою. Аналіз отриманих у результаті системних моніторингів даних засвідчив, що необхідна для радіомовлення якісна вітчизняна музична продукція нині існує і може успішно використовуватися у комерційній діяльності радіостанцій. Національна рада започаткувала створення національного музичного архіву, що дозволить програмним директорам радіостанцій отримувати повнішу та оперативнішу інформацію про наявність різножанрових музичних творів вітчизняних виконавців.

У питаннях контролю за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства про рекламу і спонсорування Національна рада тісно співпрацює зі спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - Держспоживстандартом та його територіальними органами. Як передбачено статтею 26 Закону України "Про рекламу", Національна рада, після опрацювання інформації про порушення телерадіоорганізаціями рекламного законодавства в частині, що стосується її повноважень, регулярно передає Держспоживстандарту інформацію про ознаки порушень, стосовно захисту прав споживачів.

Протягом 2006 року до Національної ради надійшло 411 звернень громадян. Здебільшого ці звернення стосувалися практики рекламної діяльності, яка передбачена законодавством. Це і переривання фільмів, і приєднання до рекламних блоків анонсів, які збільшують внутрішньофільмові паузи, спонсорство торгових марок під якими випускається алкогольна продукція тощо. На всі факти порушень законодавства про рекламу, на які вказували громадяни, Національна рада невідкладно реагувала.

Аналіз динаміки розвитку рекламного ринку загальнонаціональних та регіональних ТРО в попередні роки свідчить, що головними порушеннями в діяльності телерадіоорганізацій у цій сфері були перевищення часу мовлення, відведеного на рекламу, мова реклами та рекламування алкогольних напоїв.

У 2006 році загальна картина змінилася. Після внесення змін до Закону України "Про рекламу" ринок почав пристосовуватися до нових умов роботи і запропонував нові рекламні технології, які не мають регламентаційних норм у вітчизняному законодавстві (наприклад, телемагазини, рекламні акції "product placement" тощо).

Моніторинги засвідчують, що головною тенденцією рекламного ринку у сфері телерадіомовлення України є нині зміщення акцентів зі звичайної реклами на спонсорську.

Національною радою спільно з іншими державними установами України (Кабінет Міністрів України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Держспоживстандарт України, МЗС України, Міністерство зв'язку та транспорту України, Міністерство фінансів України) створено робочу групу з опрацювання нормативно-правової бази з питань трансляції/ретрансляції реклами, яка міститься у програмах та передачах іноземних телерадіоорганізацій, що транслюються/ретранслюються на територію України. Засідання робочої групи відбуваються за участю дистриб'юторів та представників іноземних супутникових каналів мовлення на території України.

Заснування телерадіоорганізацій згідно з п. 2 ст.12 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" іноземними фізичними та юридичними особами в Україні заборонено. При цьому участь іноземних фізичних та юридичних осіб у статутному фонді телерадіоорганізацій України визначається п. 3 тієї самої статті. Іноземні фізичні та юридичні особи не мають права брати участь у заснуванні телерадіоорганізацій, але можуть при цьому ставати їх співвласниками.

Національною радою за звітний період не зафіксовано порушень вимог Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо участі іноземних фізичних та юридичних осіб у заснуванні телерадіоорганізацій.

Станом на 1 січня 2007 року в Україні зареєстровано 21 телерадіоорганізацію, співвласниками яких є іноземні особи. Перелік цих телерадіоорганізацій наведено в таблиці 14.

Дані про засновників усіх телерадіоорганізацій України містяться у Державному реєстрі телерадіоорганізацій України.

Національна рада постійно аналізує стан і місцевих, і загальнонаціонального телерадіоінформаційних ринків. Результати аналізу місцевого телемовлення засвідчують тенденції його неухильного скорочення і збільшення мережевого за рахунок переходу місцевих телерадіоорганізацій у режим ретрансляції програм загальнонаціональних і регіональних телекомпаній. В Україні станом на 1 грудня ліцензії на місцеве телевізійне мовлення видано 116 організаціям, але лише 46 з них здійснюють самостійне мовлення.

Національною радою розробляються комплексні заходи щодо захисту місцевого мовлення, що передбачають:

1) відмову від ліцензійного принципу "один канал - один мовник", яка дасть можливість місцевим телеканалам отримувати окремі відрізки часу в ефірі потужніших телекомпаній;

2) вжиття заходів щодо поступового припинення розміщення реклами, що поширюється на окремі регіони, в ефірі загальнонаціональних мовників;

3) поступове зупинення ретрансляції програм загальнонаціональних і регіональних мовників місцевими телерадіоорганізаціями.

Національна рада розуміє складність реалізації таких заходів, тому планує проводити їх з урахуванням інтересів усіх суб'єктів телерадіомовлення.

Національна рада постійно контролює дотримання телерадіоорганізаціями встановлених чинним законодавством антимонопольних обмежень (ст. 8 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"). Оскільки такий контроль здійснюється на стадії ліцензування та внесення змін до ліцензій, чинне законодавство наділило Національну раду усіма механізмами для того, щоб не допустити порушення телерадіоорганізаціями визначених законодавством антимонопольних обмежень. За звітний період Національною радою не зафіксовано порушення телерадіоорганізаціями антимонопольного законодавства.