У зв'язку з підписанням і оприлюдненням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" доводимо до відома і керівництва наступне.

Відповідно до статті 94 (ч. 5) Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

У даному випадку, керуючись цією нормою статті 94 Конституції України, слід вважати днем набрання чинності:

- Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності" - 28 лютого 2001 року (день опублікування в "Урядовому кур'єрі");

- Закону "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" - 22 лютого 2001 року (день опублікування в "Урядовому кур'єрі").

При вирішенні питань про відрахування та розмір внесків до Фонду, порядок виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, ведення фінансових розрахунків та інших слід керуватися саме вказаними датами набрання чинності законів, хоча за їх текстом указано, що вони набирають чинності з 1 січня 2001 року.

Таким же чином слід розглядати питання про дату втрати чинності законів та окремих їх положень, перелічених у пункті 5 статті 6 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообо'язкового державного соціального страхування": датою втрати їх чинності є 22 лютого 2001 року.

При визначенні розміру внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Фонду соціального страхування (до 22 лютого 2001 року) слід керуватися Законом України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" - 4 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 1 статті 2 цього Закону.

При визначенні розміру внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (з 22 лютого 2001 року) слід керуватися статтею 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Статтею 1 цього Закону встановлено такі розміри внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності:

- для роботодавців - 2,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати та виплату основної та додаткові заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

- для найманих працівників - від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян:

- 0,25 відсотка - для найманих працівників, які мають заробітну плату менше 150 гривень;

- 0,5 відсотка - для найманих працівників, які мають заробітну плату більше 150 гривень.

Для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, осіб, які виконують роботи (послуги) згідно із цивільно-правовими угодами, а також громадян України, які працюють за межами України та не застраховані в системі обов'язкового державного соціального страхування країни, у якій вони перебувають:

3,0 відсотка - на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.