У Держземінспекції розглянуто Ваше звернення від 14.11.2006 N 703/01-04/1 щодо надання роз'яснення окремих питань, пов'язаних із здійсненням контролю за виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту. За результатами розгляду повідомляємо наступне.

Пунктом 3.2 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 N 1 та зареєстрованого у Мін'юсті України 20 січня 2005 року за N 70/10350 (далі - Порядок), визначено вичерпний перелік випадків, коли оформлення дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (далі - Дозвіл) не вимагається. Так, Дозвіл не вимагається, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів. У всіх інших випадках, у тому числі при проведенні робіт, пов'язаних із порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту на земельних ділянках незначних розмірів та на земельних ділянках, відведених для дослідно-промислової розробки корисних копалин, отримання Дозволу є обов'язковим.

Згідно з частиною четвертою статті 66 Земельного кодексу України (далі - Кодекс) надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим проектом рекультивації на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

Крім того, частиною третьою статті 125 Кодексу визначено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Землекористування в Україні, згідно із статтями 92 та 93 Кодексу, є двох видів - постійне (на підставі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою) і тимчасове (на умовах договору оренди). Укладання будь-яких інших угод на використання земельних ділянок чинним законодавством не передбачено.