Заслухавши та обговоривши доповідь д.е.н. Б.А.Малицького "Розвиток науки та трансформація суспільства: концепція для України" Президія АН України відзначає, що комплексні дослідження питань розвитку науки в умовах, пов'язаних зі складним процесом державотворення та переходом України до ринкової економіки, набувають великого теоретичного та практичного значення.

У Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва (ЦДПІН) АН України проведені багатоаспектні дослідження проблем формування і використання науково-технічного потенціалу України та узагальнення світового досвіду науково-технічного розвитку.

Зроблено висновок про наявність в Україні стійких тенденцій зниження якості національного науково-технічного потенціалу, несприйнятливості економіки до науково-технічного прогресу, гальмування процесу насиченості робочої сили науковцями у порівнянні з темпами, характерними для розвинутих країн, відносного зниження (з урахуванням інфляції) витрат на науку.

Показано, що перехід до нерегульованої ринкової економіки значно посилив негативні тенденції в формуванні та використанні науково-технічного потенціалу. Деякі з наслідків цього переходу, зокрема подальше скорочення попиту на науково-технічні розробки, зниження державних і особливо позадержавних вкладень в науку, відсутність надійного соціального захисту науковців, ліквідація старих структур управління науково-технічною діяльністю без створення нових та інші, можуть стати руйнівними для національної науки.

Визначено три типи державної науково-технічної політики в залежності від розподілу наукового потенціалу по цілях суспільного розвитку. Обгрунтовано, що в сучасних умовах Україні найбільш прийнятним є перехід до науково-технічної політики прогресивного типу.

Запропонована відповідна концепція нової державної науково-технічної політики, яка передбачає, зокрема, сильну регуляторну функцію держави з орієнтацією на підтримку пріоритетних наукових напрямів та безпосереднє бюджетне фінансування дослідницької діяльності; оптимізацію структурних та ресурсних характеристик науково-технічного потенціалу та забезпечення його збалансованості з освітнім та виробничим потенціалами; зміну інвестиційної структури за рахунок прямого включення до неї коштовної й тривалої стадії наукових досліджень та розробок; часткове доповнення вітчизняного наукового потенціалу іноземним інноваційним потенціалом; форсовані зміни в структурі робочої сили за рахунок її насичення фахівцями з вищою освітою; створення нової інфраструктури науки.

Ринок при цьому розглядається лише як один із важливих засобів перебудови економіки України на науково-технічній основі.

Обгрунтовані також основні вимоги до формування ринкової економіки сучасного науково-технологічного типу.

Встановлені можливі моделі науково-технічного розвитку, які відповідають запропонованій концепції, і зроблено висновок, що науково-технічна політика повинна орієнтуватися не на одну, а на різні моделі в залежності від конкретних умов. В межах концепції сформульовані також сучасні національні проблеми, які потребують першочергового науково-технічного вирішення, розглянуті проблеми наукових кадрів і освіти, обгрунтовані фінансові умови якісного перетворення науково-технічного потенціалу, запропоновані нові форми і методи організації та управління НДЦКР.

Разом з тим Президія АН України відзначає, що запропоновані концепція та моделі науково-технічного розвитку України потребують певної доробки. Окремі важливі питання не знайшли достатнього відображення або потребують конкретизації та визначення шляхів їх вирішення. Деякі пропозиції та рекомендації, особливо ті, що пов'язані з кількісними характеристиками, вимагають уточнення і більш глибоких розрахунків. Це стосується, зокрема, співвідношення витрат на науку, освіту та капітальні вкладення з метою оновлення виробничих фондів, витрат на одного наукового працівника, пропорцій у фінансуванні фундаментальної науки, прикладних досліджень та розробок тощо.