В Аудиторській палаті України розглянуто лист Національного банку України від 07.09.2006 N 43-322/5591 стосовно надання роз'яснення про застосування на практиці норм статті 7 Закону України "Про аудиторську діяльність" та статті 22 Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо механізму підтвердження аудитором (аудиторською фірмою) України висновку аудитора іноземної держави при офіційному його поданні до Національного банку України та відповідаємо по суті.

Міжнародні стандарти аудиту, прийняті Аудиторською палатою України в якості національних з 1 січня 2004 року, містять основні принципи і процедури, а також певні рекомендації для аудиторської перевірки фінансової звітності або (адаптовані за потреби) в аудиторській перевірці іншої інформації, а також при наданні супутніх послуг. Таким чином, зазначена в листі НБУ відсутність в МСА положень і стандартів, які є відповідними вимогам національного законодавства України, є об'єктивним наслідком природи цих документів.

Статтею 7 Закону України "Про аудиторську діяльність", як і статтею 22 Закону України "Про банки і банківську діяльність", не передбачено, що український аудитор (аудиторська фірма) (далі по тексту - аудитор) повинні при вищезазначеному підтвердженні надавати аудиторський висновок. Український аудитор повинен підтвердити висновок іноземного аудитора. Підтвердження висновку іноземного аудитора не є здійсненням аудиторської перевірки і, внаслідок цього, до процедур, що повинен виконати аудитор, а також до документації, що її повинен скласти аудитор у випадку потреби підтвердження або не підтвердження висновку іноземного аудитора, неможливо застосовувати стандарти аудиторських перевірок. Проте міжнародна аудиторська практика, що склалася, а також накопичений досвід українських аудиторських фірм з цього питання полягають в отриманні аудитором, що має підтвердити аудиторський висновок іншого аудитора, впевненості стосовно того, що під час здійснення аудиту фінансової звітності або виконання іншого аудиторського завдання, аудитор, що надав висновок, дотримувався вимог професійної етики, технічних стандартів та забезпечив створення та функціонування системи контролю якості аудиторських послуг.

Для цього аудитор, який має підтвердити аудиторський висновок, виконує огляд робочих документів аудитора, що надав такий висновок. Вибір процедури огляду залежить від судження аудитора, що здійснює підтвердження, але має бути достатнім для забезпечення його впевненості з питань, що описані вище.