- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Рішення
НАЦІОНАЛЬНА РАДА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ
Р І Ш Е Н Н Я
Про розгляд проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань авторського права і суміжних прав"
Розглянувши запропонований Міністерством освіти і науки України проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань авторського права і суміжних прав" (лист Міносвіти від 07.08.2006 р. N 1/12-4067), відповідно до ст.
24 Закону України
"Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" Національна рада
ВИРІШИЛА:
1. Вважати за необхідне доопрацювати проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань авторського права і суміжних прав" із зауваженнями та пропозиціями, що додаються.
2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Національної ради Лебедєву Т.Я.
Голова Національної ради Відповідальний секретар | В.Шевченко В.Лясовський |
Додаток
ЗАУВАЖЕННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань авторського права і суміжних прав"
Національна рада в цілому підтримує ініціативу комплексного перегляду законодавства України про авторське право та суміжні права. Діючий Закон України
"Про авторське право та суміжні права" від 23 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями не досить адекватно регулює відносини на ринку створення та використання об'єктів творчості, який за останні 10 років зазнав значних змін та продовжує динамічно розвиватися. Окрім того, з огляду на докорінну зміну базового законодавства в сфері цивільно-правових відносин та законодавства про телебачення і радіомовлення, адаптація та узгодження законодавства про авторське право та суміжні права є необхідними для гармонізації регулювання діяльності телерадіоорганізацій та інших суб'єктів господарювання, що використовують об'єкти творчості.
Потрібно зазначити, що запропонована редакція закону містить низку позитивних інновацій щодо регулювання відносин у сфері авторського права та суміжних прав. Так більш детально визначено статус службових творів та закріплено незалежність всіх майнових прав на них роботодавців, що в свою чергу розв'язує проблему практичної реалізації норми щодо співвласності Роботодавця та працівника, що виникла з прийняттям
Цивільного кодексу України.
В проекті надано чітке регулювання створення об'єктів авторського права та суміжних прав, що є значним кроком вперед порівняно з чинною редакцією закону, яка фактично ставить подібні відносини поза законом.
Запропонована редакція пропонує структуровану та потенційно ефективну систему управління правами. Визначено вичерпний перелік вимог до організацій колективного управління правами, що не допускають наявність державної системи такого управління, існування якої до цього часу суперечить приватно-правовій природі авторського права та є рудиментом радянського режиму.
Проте, на жаль, не можна констатувати готовність проекту до розгляду у Верховній Раді України, оскільки він містить численні неузгодженості, суперечності та невідповідності реаліям функціонування галузі вироблення та використання творів.
Так, стаття 1 проекту пропонує визначення, що суперечать загальноприйнятому сприйняттю деяких явищ. Так вироблення фонограми визначається як процес "...доведення фрагментів записаних звуків... до належної цілісності". Проте звук - це коливання, яке може бути різним за тривалістю. Словосполучення "фрагмент звуку" є нонсенсом. У визначенні організації ефірного мовлення зазначається, що передача в ефір відбувається за допомогою "...радіохвиль, а також лазерних променів, гамма-променів тощо". Однак здійснення телерадіомовлення за допомогою лазерних та гамма-променів є технічно неможливим. Ця помилка повторюється і у визначенні передачі в ефір. Даючи визначення передачі по кабелю, автори зазначили, що це процес "поширення на віддаль за допомогою проводів або бездротових засобів...". Проте передача за допомогою бездротових засобів є ефірним мовленням і повністю суперечить самій суті процесу, що визначається.
................Перейти до повного тексту