У зв'язку з численними запитами, які надходять на адресу Антимонопольного комітету України, пов'язаних із внесенням змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (далі - Закон) Комітет надає інформацію щодо питань про застосування норм Закону, з якими найчастіше звертаються замовники торгів.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються розпорядниками державних коштів за рахунок державних коштів, за умови, що вартість разової закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 30 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень.

Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" розпорядниками державних коштів є органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України та законодавством України, а також підприємства, установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів, державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків.

Процедура здійснення всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших нормативно-правових актів, у частині, що не суперечить вимогам Закону.

Відповідно до статті 14 Закону застосування процедури торгів з обмеженою участю та в одного учасника потребують погодження з уповноваженим органом (Антимонопольним комітетом), Спеціальною контрольною комісією Рахункової палати України або Тендерною палатою України.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону погодження застосування процедур закупівель з обмеженою участю та в одного учасника відповідно до статей 3, 14, 33 цього Закону Антимонопольний комітет України як уповноважений орган може здійснювати лише за наявності відповідного позитивного висновку Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України.

Відповідно до пункту 2 статті 33 Закону процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником відповідно до вимог статті 14 цього Закону в разі:

закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов'язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу;

відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені (виконані) тільки певним учасником, і при цьому немає альтернативи;

потреби у здійсненні додаткових поставок первинним учасником, призначених для часткової заміни або розширення поставок, коли зміна учасника може призвести до закупівлі товарів або послуг, які не відповідають вимогам взаємозаміни з наявними товарами або послугами;

необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не включених у початковий проект, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за умови, що договір буде укладено з учасником цих робіт, якщо такі роботи технічно чи економічно пов'язані з головним договором. При цьому загальна вартість договору на додаткові роботи не повинна перевищувати 50 відсотків вартості головного договору;

виникнення нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з особливими економічними чи соціальними, правовими, іншими обставинами, яких замовник не міг передбачити, утому числі закупівлі, пов'язаної з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.

Зазначені підстави повинні бути обґрунтовані заявником із наданням відповідних документів.

1) звернення, яке складається в довільній формі, з обов'язковим зазначенням:

- предмета закупівлі;

- обсягу (у разі закупівлі товарів вказати кількість);

- очікуваної вартості закупівлі;

- джерел фінансування закупівлі;

- орієнтовного терміну виконання поставок товарів (робіт, послуг);

2) копії протоколу (протоколів) тендерного комітету щодо прийняття рішення про застосування процедури закупівлі в одного учасника, завіреної власною печаткою замовника;

3) проект договору про закупівлю;

4) завірені належним чином копії статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки ЄДРПОУ учасника та копії відповідних ліцензій на право займатися відповідною діяльністю учасника;

5) техніко-економічне обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника, підтверджене експертними, нормативними, технічними та іншими документами відповідних компетентних органів (організацій);

6) повідомлення про відправлення копії повного пакета документів до Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті для отримання висновків.

Розгляд скарг з приводу порушень замовником процедури закупівлі не відноситься до компетенції Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" скарги з приводу порушень замовником процедури закупівлі або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності направляються або замовнику, або Спеціальній контрольній комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України, а також Тендерній палаті України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Комітет розглядає заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції,

У розумінні абзацу десятого статті 1 Закону тендерна документація - це документація, що готується замовником та передається учасникам для підготовки ними тендерних пропозицій щодо предмета закупівлі, визначеного замовником, тобто замовник сам на свій розсуд вирішує, що буде предметом закупівлі, при цьому, дотримуючись вимог частини третьої статті 14 Закону, замовник не має права ділити закупівлю товару, роботи, послуг на частини з метою уникнення проведення відкритих торгів.

При визначенні предмета закупівлі Закон не забороняє замовнику використовувати класифікатори.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Комітет не має повноважень щодо надання роз'яснень правомірності рішень Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України (далі - Комісія).

Крім того, відповідно до частини сьомої статті 3 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" рішення Комісії, прийняті в межах її компетенції, відповідно до вимог цього Закону, є обов'язковими для виконання замовниками, учасниками, іншими органами державної влади, яких стосуються ці рішення. Рішення Комісії можуть бути оскаржені в судовому порядку, відповідно до законодавства України.

Згідно з абзацом третім статті 1 Закону розпорядниками державних коштів є органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України та законодавством України, а також підприємства, установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів, державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків.

Ураховуючи викладене вище, процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, визначені статтею 13 Закону повинні здійснюватися на загальних засадах у порядку, що передбачений Законом.

Коригування ціни протягом строку дії договору можливо, якщо це було передбачено в тендерній документації та договором про закупівлю, за умови документального підтвердження настання підстав об'єктивного характеру, зокрема листами, що підтверджують рівень цін на відповідний предмет закупівлі, зокрема підтверджуючими листами Державного комітету статистики України та Торгово-промислової палати України.

Таким чином, за наявності зазначених вище умов, укладення до основного договору додаткової угоди щодо зміни ціни є можливим.

На відміну від попередньої редакції статті 2 Закону, яка дозволяла визначати окремими актами законодавства України особливості закупівлі товарів, робіт і послуг, діюча редакція цієї статті забороняє визначення будь-яких особливостей проведення закупівлі. Умови здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно Законом. Тобто Закон не дозволяє визначати окремими актами законодавства України (постановами Кабінету Міністрів України, наказами уповноваженого органу тощо) особливості закупівлі товарів, робіт і послуг.

Отже, умови здійснення усіх процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів мають здійснюватись згідно з єдиними правилами та умовами, визначеними Законом.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону замовник зобов'язаний зазначити у тендерній документації вимоги щодо надання тендерного забезпечення, його розмір, а також випадки, коли тендерне забезпечення не повертається учаснику.

Таким чином, у тендерній документації замовник повинен визначити, чи вимагає він тендерне забезпечення і в якому розмірі, чи тендерне забезпечення не вимагається.

Відповідно до вимог частини 1 статті 6 Закону з метою створення належних умов для захисту вітчизняного ринку замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій вітчизняним виробником, шляхом застосування преференційної поправки до її ціни, за умови, що очікувана вартість предмета закупівлі не перевищує суми, еквівалентної:

- для товарів - 200 тисячам євро;

- для послуг - 300 тисячам євро;

- для робіт - 4 мільйонам євро.

Відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій підприємствами громадських організацій інвалідів, підприємствами, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік незалежно від суми очікуваної вартості закупівлі, та кримінально-виконавчої системи, незалежно від суми очікуваної вартості закупівлі, якщо зазначені підприємства є виробниками товарів, робіт і послуг, що закуповуються.

Таким чином, застосування замовником преференційної поправки до ціни тендерної пропозиції, поданої підприємством зазначених типів, у випадку, коли таке підприємство не має можливостей забезпечити потребу замовника в певних товарах, роботах чи послугах за рахунок власних виробничих потужностей, є порушенням вимог частини 2 статті 6 Закону.

Відповідно до вимог частини 9 статті 26 Закону замовник має право запросити від будь-якого учасника процедури закупівлі повторне підтвердження відповідності його до кваліфікаційних вимог, установлених у тендерній документації, чи звернутися за підтвердженням такої інформації до державних органів або відповідних експертних підприємств, установ, організацій, а також ціни його тендерної пропозиції.