Держкомісією з регулювання ринків фінансових послуг України розглянуто лист ТОВ щодо операцій з відступлення права грошової вимоги.

Згідно з частиною першою ст. 1077 ЦКУ за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу відповідно до ст. 1078 ЦКУ може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, операції з відступлення клієнтом права грошової вимоги за зобов'язаннями боржника, які передбачають передачу фактором за плату в розпорядження клієнта грошових коштів, мають здійснюватися на підставі договору факторингу.

Підпунктом 11 частини першої ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон) факторинг віднесений до фінпослуг.

Відповідно до ст. 1079 ЦКУ фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - СПД, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є СПД.