У Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України розглянуто Ваше звернення від 27.01.2006 р. за N КР-001-40, яке надіслане народним депутатом України Фельдманом Олександром Борисовичем.

Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (далі - Закон) визначає загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних та юридичних осіб в управління з метою фінансування масового будівництва житла та особливості управління цими коштами.

Суб'єктами системи фінансових-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю є довірителі або установники управління майном, управителі, забудовники, страхові компанії, емітенти сертифікатів фондів операцій із нерухомістю. Управитель - банк або небанківська фінансова установа, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном, залучає від них кошти та здійснює управління ними на умовах, визначених Правилами фонду фінансування будівництва (далі - ФФБ) та договором між управителем та довірителем. Відповідно до статті 6 Закону метою створення ФФБ є отримання довірителем у власність житла. Управитель ФФБ для досягнення мети створення фонду має перераховувати частину або усі отримані від довірителів кошти на фінансування будівництва, а тимчасово вільні кошти на поточних рахунках фонду тільки банк-управитель має право використовувати при здійсненні банківських операцій (стаття 7 Закону). Тобто, Законом встановлено, що управителі - небанківські фінансові установи не можуть розміщувати залучені до ФФБ кошти довірителів для здійснення операцій інших, ніж фінансування будівництва того об'єкту, будівництво якого організує забудовник та фінансування будівництва якого здійснює управитель за рахунок отриманих в управління коштів.