Мінбуд України розглянув Ваш лист від 25.11.2005 р. N КР-37-32 щодо роз'яснень норм Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" та Закону України "Про інвестиційну діяльність" і з питань компетенції повідомляє.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (далі - Закон України) його норми спрямовані на створення системи фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю. Це законодавчо забезпечує реалізацію суб'єктами господарської діяльності відповідних схем залучення коштів фізичних та юридичних осіб у довірче управління з наступним їх спрямуванням на будівництво житла.

Згідно зі статтями 4 та 9 зазначеного Закону України (із змінами, внесеними Законом України від 15.12.2005 р. N 3201 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України") забудовником може бути особа, яка відповідно до чинного законодавства має право на виконання функцій замовника будівництва для спорудження об'єктів будівництва та уклала договір з управителем. Фінансова установа (управитель) укладає з забудовником договір, за яким замовляє забудовнику збудувати один або декілька об'єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію та передати об'єкти інвестування установникам фонду фінансування будівництва (ФФБ) на умовах" визначених цим Законом та Правилами ФФБ.

У разі інвестування забудовником коштів у об'єкт будівництва, він відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" повинен укласти з фінансовою установою договір управління майном, договір про участь у ФФБ та виконувати Правила ФФБ, які визначає фінансова установа - управитель.