Розглянувши питання "Про стан впровадження енергозберігаючих заходів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства", колегія відзначає незадовільну роботу підприємств водопровідно-каналізаційного господарства щодо зменшення обсягів споживання та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів під час виробництва, транспортування та надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення.

На підставі аналізу результатів впровадження упродовж 2005 року та I кварталу 2006 року енергозберігаючих заходів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства та проведеної Управлінням водопровідно-каналізаційного господарства Мінбуду в період з 12 по 16 червня 2006 року перевірки підприємств Донецької, Черкаської та Чернігівської областей узагальнено стан реалізації заходів енергозбереження та здійснено оцінку економії енергоресурсів.

Слід зазначити, що споживання електричної енергії підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства у 2005 році склало 4533,1 млрд. кВт.год., що на 1,9% більше, ніж у 2004 році. Найбільший показник зростання, порівняно із середнім по Україні, у Дніпропетровській (37,6%), Житомирській (23,2%), Миколаївській (8,5%) та Херсонській (5,6%) областях.

Залишились високими питомі витрати електроенергії на постачання 1 куб.м води та відведення 1 куб.м стоків, які в цілому по Україні складають: з водопостачання - 1,106 кВт.год./куб.м, з водовідведення - 0,571 кВт.год./куб.м, які більші, ніж у європейських розвинутих країнах.

Значно збільшились ці показники порівняно з 2004 роком з водопостачання в АР Крим (18,6%), Харківській (11%) області та м. Києві (4%), з водовідведення - в АР Крим (50%), Миколаївській (25%), Рівненській (20%), Закарпатській (11,8%) областях та м. Києві (13 %).

Конкретні кроки до економії енергоресурсів згідно з виконаними енергозберігаючими заходами здійснено у Харківській (зекономлено 21,0 млн. кВт.год. електроенергії на суму 7532,0 тис. грн.), Донецькій (14,5 млн. кВт.год. на суму 4820,0 тис. грн.), Полтавській (5,0 млн. кВт.год. на суму 1392,8 тис. грн.), Одеській (4,2 млн. кВт.год. на суму 1071,0 тис. грн.), Львівській (3,3 млн. кВт.год.) областях. Незадовільно проводилась зазначена робота у Чернівецькій, Тернопільській, Івано-Франківській, Сумській та ряді інших областей.

Системи централізованого водопостачання та водовідведення, збудовані десятки років тому, характеризуються високою енергозатратністю, значними втратами води, моральною та фізичною зношеністю. Чверть водопровідних очисних споруд і кожна п'ята насосна станція (у вартісному виразі) відпрацювали нормативний термін амортизації. Фактично амортизовано 70% насосних агрегатів, з яких 40% потребує заміни.

У 2005 році протяжність аварійних комунальних водопровідних мереж збільшилась на 4,3 тис. км або 9,5%, що становить 37,8% (при 35,4% у минулому році), або 49,5 тис. км при загальній протяжності 130,9 тис. км. Значно підвищилась протяжність аварійних мереж, порівняно із середньою по Україні, в м. Севастополі (59,6%), Луганській (52,7%), Дніпропетровській (51,4%), Львівській (48,4%) областях та АР Крим (47,6%).

Із загальної протяжності комунальних мереж каналізації, яка в 2005 році склала 38,6 тис. км, аварійними є 12,3 тис. км, або майже 32% (при 31% у попередньому році), та порівняно з попереднім роком збільшилась на 181 км (5,7%). Значно підвищилась протяжність аварійних каналізаційних мереж порівняно із середнім показником по Україні в Харківській (45%), Донецькій (41,7%) областях та АР Крим (44,9%). У критичному стані перебувають каналізаційні колектори в містах Києві, Чернігові, Львові, Кіровограді, Дніпропетровську, Керчі, Рівному, Херсоні, Ялті, Севастополі та інших.

Обсяги реалізації питної води в останні роки мають стійку тенденцію до зменшення і в 2005 році склали 2,386 млрд. куб. м, що становить 96,3% порівняно з показниками відповідного періоду 2004 року, через очисні споруди пропущено 2,47 млрд. куб. м стоків, або 96,1% обсягу попереднього року. Це зумовлено, з одного боку, змінами у структурі споживачів послуг з питного водопостачання, а з іншого, є наслідком здійснених заходів щодо обліку та більш раціонального використання води.

Втрати питної води під час її транспортування та розподілу в середньому по країні щорічно збільшуються і складають 32% при 31,6% у 2004 році (у деяких країнах ЄС витоки становлять від 5% у Нідерландах до 15% у Польщі). Перевищують середні показники втрат питної води по Україні в Закарпатській (65,5%), Чернівецькій (60,8%), Івано-Франківській (59,3%), Миколаївській (58,4%), Тернопільській (54,6%) та Житомирській (50,3%) областях.

Майже на усіх підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства роботи з водогосподарського та енергоаудитів не проводяться або проводяться дуже повільними темпами. Лише в АР Крим, Донецькій, Луганській, Львівській, Рівненській областях та у м. Києві завершується зазначена робота.

Це свідчить про те, що заходи з енергозбереження не носять комплексного цілеспрямованого характеру. На більшості підприємств бізнес-плани їх розвитку відсутні або малоефективні та майже у всіх містах немає інвестиційних та інноваційних проектів, які могли б розглядатися потенційними інвесторами.

Відповідно до завдань Галузевої програми енергозбереження станом на 1 січня 2006 року в житловому фонді встановлено 84861 од. (62,2%) із запланованих 136336 од. будинкових лічильників холодної води. Найнижчі показники у Херсонській (6,1%), Харківській (19,1%), Хмельницькій (19,2%) та Сумській (23,9%) областях.

Крім того, підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства не забезпечено в повному обсязі облік води, що призводить до приховування реальних обсягів її видобування, підготовки та транспортування та не дає можливості визначити фактичні питомі витрати електроенергії на виробництво 1 куб.м води.

Реалізація заходів з енергозбереження гальмується через відсутність фінансових ресурсів.

Загальні обсяги кредиторської заборгованості за електроенергію підприємств водопровідно-каналізаційного господарства за 2005 рік збільшились на 214,8 млн. грн. (13,9%) порівняно з попереднім роком і станом на 1 січня 2006 року становили 1,8 млрд. грн. За I квартал 2006 року вона зросла на 43,9 млн. гривень. Найбільша кредиторська заборгованість порівняно із загальною по Україні станом на 1 квітня 2006 року зафіксована у Дніпропетровській (546,9 млн. грн.), Луганській (350,2 млн. грн.), Харківській (207,7 млн. грн.) областях та у м. Києві (149,9 млн. грн.).

Загальний обсяг дебіторської заборгованості у 2005 році зменшився на 288,1 млн. гривень і складає 2741 млн. гривень. Проте за I квартал 2006 року вона зросла на 160 тис. гривень (6%). Станом на 1 квітня 2006 року найбільший обсяг дебіторської заборгованості спостерігається у Дніпропетровській (672,7 млн. грн.), Луганській (386,8 млн. грн.), Харківській (330,0 млн. грн.), Донецькій (281,2 млн. грн.) областях та у м. Києві (393,0 млн. грн.).

Сума збитків підприємств водопровідно-каналізаційного господарства за 2005 рік склала 334,6 млн. грн., що на 65,8 млн. грн. (24%) більше, ніж за попередній рік. Збільшились обсяги збитків в АР Крим (221%), Херсонській (299%), Полтавській та Рівненській (231%) областях.

Тарифна політика на місцях не відповідає вимогам сьогодення.

Встановлені тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення не тільки не включають інвестиційної складової, як це передбачено Правилами формування тарифів на ці послуги, але й не відшкодовують їх собівартості.