Громадяни, що уклали договори оренди земельних часток (паїв), вправі реалізувати своє право на землю шляхом виділення її в натурі та одержання державного акта на право приватної власності на землю, якщо інше не і передбачено в договорі. Відтак об'єкт раніше укладеного договору оренди земельної частки (паю) перестає існувати. Отже, якщо договір оренди було укладено на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), але потім, із виділенням цієї частки в натурі (на місцевості) виготовлено державний акт на право приватної власності на землю, то має відбутися припинення дій зобов'язання угодою сторін шляхом переукладання договору (на підставі ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України) або припинення зобов'язання у зв'язку з неможливістю виконання (оскільки відсутній предмет договору), тобто розірвання договору (ст. 222 Цивільного кодексу України).

Громадяни вправі обрати один із запропонованих варіантів поведінки, але слід зазначити, що і зміна, і розірвання договору допускається лише за згодою сторін. У разі недосягнення згоди спір вирішується у судовому порядку. Як сказано у вашому листі, зазначене питання розглядається в судовому порядку, отже остаточне рішення з цього питання може прийняти лише суд.

Питання доказів, доказування з цивільних справ регулюються Цивільним процесуальним кодексом України.