Якщо земельна ділянка у розмірі земельної частки (паю) виділена в натурі (на місцевості) і видано державний акт на право власності на землю, то орендні відносини регулюються Законом України "Про оренду землі" (далі - Закон).

Відповідно до статті 6 Закону орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння й користування земельною ділянкою. Форми, умови та порядок укладання договору оренди землі визначаються відповідно до закону. Згідно зі статтею 21 Закону умови договору оренди щодо розміру плати можуть змінюватись. Плата може збільшуватись або зменшуватись.

Договір оренди земельної ділянки набирає чинності після підписання його сторонами і державної реєстрації (стаття 16). Відповідно до статті 18 Закону Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.98 р. N 2073 затвердив Порядок державної реєстрації договорів оренди землі. Відсутність у договорі оренди однієї із умов, передбачених пунктом 8, порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 Закону України "Про оренду землі" є підставою для відмови у державній реєстрації, а також для визнання договору недійсним. Пунктом 16 постанови встановлено, що рішення про відмову в державній реєстрації може бути оскаржене в судовому порядку.