Паювання земель колективної власності недержавних сільськогосподарських підприємств здійснюється відповідно до Земельного кодексу та указів Президента України.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали та вийшли на пенсію з нього і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Зазначений список формується самим підприємством відповідно до статуту, розглядається загальними зборами (зборами уповноважених) членів підприємства.

Чинним законодавством встановлено, що підприємство діє на основі статуту. Статут підприємства визначає порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї.

Виходячи з викладеного, право громадян-членів недержавного сільськогосподарського підприємства на земельну частку (пай) із земель колективної власності мають тільки члени цього підприємства.

Що стосується пункту 4 ст.57 Закону України "Про освіту", яким визначено, що педагогічні працівники, які проживають у сільській місцевості, а також пенсіонери з їх числа, які раніше працювали в цих населених пунктах і проживають в них, мають право на одержання у власність земельної ділянки у розмірі середньої земельної частки, відповідно до чинного законодавства, то Комісією з питань агропромислового комплексу Верховної Ради України та Державним комітетом України по земельних ресурсах листом від 7 травня 1993 р. N 481/1 надано роз'яснення, що середня земельна частка, це виключно розрахункова норма (одиниця), яка визначається тільки у випадках: