Заслухавши та обговоривши доповідь директора Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України академіка НАН України Ю.С.Шемшученка "Роль і значення Конституції України в державотворенні і правотворенні в Україні", Президія НАН України відзначає, що прийняття в 1996 році Конституції України мало винятково важливе значення для української державності, активізувало процеси державотворення і правотворення.Конституція України стала фундаментом правової системи країни, її законодавства, а також визначальним чинником забезпечення державного суверенітету, консолідації українського суспільства, формування і розвитку інститутів державної влади, становлення громадянського суспільства.

Увібравши найважливіші досягнення вітчизняної і зарубіжної наукової думки у галузі державотворення, Конституція України визначила стратегію подальшого розвитку української держави.

На основі і у відповідності з Конституцією прийнято закони про більшість органів державної влади та інші інститути держави: про судоустрій, місцеві державні адміністрації тощо.

Проте розвиток українського суспільства, реформування його політичної системи потребує вдосконалення форми державного правління, перерозподілу конституційних повноважень між основними владними інституціями. Актуальними є також питання реформування судово-правової системи, адміністративно-територіального устрою, місцевого самоврядування, вдосконалення взаємовідносин місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Важливу роль у забезпеченні конституційного будівництва в Україні відіграє академічна правова наука. За роки незалежності у провідній вітчизняній науково-дослідній установі у галузі конституційного права - наукова школа, яка зробила вагомий внесок у розв'язання теоретичних і практичних проблем українського державотворення.

Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького НАН України опубліковано низку фундаментальних праць з конституційно-правових проблем, зокрема: "Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика", "Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи", "Конституція незалежної України", "Органи державної влади України", "Конституційно-правові форми безпосереднього народовладдя", "Теоретичні основи законодавчого процесу", "Конституційне право України. Академічний курс. Том 1".

Спільними зусиллями інститутів держави і права ім. В.М.Корецького, політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, Академії правових наук України та Інституту законодавства Верховної Ради України визначено концептуальні основи українського конституціоналізму і конституційного ладу України, конституційно-правового статусу людини і громадянина, конституційних форм безпосереднього народовладдя, органів державної влади і системи місцевого самоврядування та теоретичні основи українського парламентаризму, інституту президентства, державного управління, правосуддя, конституційної юстиції тощо.

Дослідження науковців зараз зосереджуються на осмисленні проблем та перспектив конституційної реформи, процесів державотворення і правотворення, розвитку відповідних інститутів державної влади і громадянського суспільства, вдосконалення механізмів соціального контролю за діяльністю влади, впливу на її рішення, захисту конституційних прав і свобод громадян.

Президія НАН України

1. Доповідь директора Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України академіка НАН України Ю.С.Шемшученка взяти до відома.

2. Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України (академік НАН України В.М. Литвин):

2.1. Посилити координацію та взаємодію з Академією правових наук України, Інститутом законодавства Верховної Ради України, Національною юридичною академією імені Ярослава Мудрого, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, іншими провідними навчальними закладами Міністерства освіти і науки України з метою активізації роботи з теоретичного розв'язання пріоритетних з погляду конституційно-правової реформи проблем, місця і ролі держави у політичній системі України, визначення форми української держави, вдосконалення організації і функціонування органів державної влади, насамперед Верховної Ради України - єдиного органу законодавчої влади в Україні, здійснення конституційної, політичної, парламентської, адміністративної, судової та інших реформ.