Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) розглянула Ваш лист щодо нарахування страхових внесків на дивіденди, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію, та які виходячи із пункту 7.8.7. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням, і повідомляє.

Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правочинності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правочинності, передбачені законом та статутними документами.

Виходячи з норм статті 4 глави другої Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації.

Привілейовані акції можуть випускатися із фіксованим у процентах до їх номінальної вартості щорічно виплачуваним дивідендом. Виплата дивідендів провадиться у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру одержаного товариством прибутку у відповідному році. У тому разі, коли прибуток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів за привілейованими акціями провадиться за рахунок резервного фонду.

Згідно зі статтею 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" розмір страхових внесків страхувальників обчислюється: для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.