Один із найбільш вірогідних для України шляхів подолання економічної та енергетичної кризи є комплексне вирішення питань з енергозбереження. Енергозбереження - пріоритетний напрямок державної політики України, має реалізуватися як довгострокова та чітко спрямована програма дій.

Одним із напрямків забезпечення енергетичної безпеки України є і модернізація існуючих та впровадження нових енергозберігаючих систем регулювання та засобів обліку витрат енергоресурсів на підприємствах галузі.

Відсутність належних приладів регулювання системи опалення та нагріву матеріалів приводить або до перегріву, або до недогріву матеріалів, технологічних споруд (теплокамери і інше) та приміщень. При цьому питоме споживання є надто високим при недостатньому тепловому комфорті.

Оснащення систем теплопостачання сучасними приладами обліку і регулювання дозволить отримати значну економію енергоресурсів, покращити тепловий комфорт при відносно низьких капітальних вкладеннях і строках окупності.

Модернізація діючих та впровадження нових систем, які включають автоматичне регулювання (режимів опалення, нагріву матеріалів), організація системи обліку витрат енергії, забезпечення оптимального температурного режиму при виробництві матеріалів за рахунок автоматичного регулювання та контролю теплових процесів при окисленні гудрону, при виробництві асфальтобетону та залізобетону дозволить зменшити плату за енергоресурси на 20-30%, якщо раніше обліку не було і 15-20%, якщо раніше використовувалися застарілі системи та прилади обліку з низьким класом точності.

Суттєвий ефект може дати регулювання графіків навантажень, які можуть здійснюватися:

- збільшенням максимуму в піковій зоні добового графіка;

- збільшенням енергоспоживання в період "нічного провалу" добового графіка;

- зсуванням пікового навантаження споживача у позапікову зону графіка навантаження, у тому числі в зону "нічного провалу".

Регулювання графіків навантаження ефективно здійснюється в умовах дії диференційованого за зонами доби тарифу. Проблема оптимізації режимів енергоспоживання передбачає розв'язання комплексу задач по модернізації систем та засобів обліку витрат енергоресурсів.

Впровадження заходів по модернізації існуючих та впровадженню нових сучасних енергозберігаючих засобів обліку витрат енергоресурсів з високим класом точності за реально спожиту енергію і використання переносу максимального навантаження з дорогих зон на дешеві зони в підприємствах галузі є складовою частиною системи державного регулювання в сфері енергозбереження.

Комплекси і пристрої контролю, обліку та управління, лічильники споживання енергоресурсів, води, в т.ч. регулюючі пристрої, з'єднувальна, регулююча та водорозбірна арматура - відносяться до переліку першочергових приладів обліку, які доцільно впроваджувати в підприємствах галузі.

Рекомендації містять основні положення обліку енергоресурсів, приклади розрахунку економічної ефективності при модернізації існуючих та впровадженню нових енергозберігаючих засобів обліку витрат енергоресурсів та порівняльні таблиці основних технічних характеристик лічильників електроенергії, теплової енергії, мазуту, природного газу і води.

Стан оснащення засобами обліку споживання енергоресурсів суттєво впливає на економічні показники підприємств галузі. Відсутність на об'єктах засобів обліку споживання палива, теплової енергії, електричної енергії і води приводить до значних розбіжностей між встановленою нормою споживання і фактичним їх споживанням. Встановлені нормативи на 30-40% вищі фактичного споживання. Оплата за енергоресурси по нормативам включає оплату за енергоресурси, які не споживалися, що провокує їх розкрадання, сприяє росту корупції та завищує показники фактичної потреби в них, змушує споживачів сплачувати за послуги, які їм не надані.

Повне впровадження засобів обліку споживання енергетичних ресурсів дало б можливість навести лад в оплаті, вивести з "тіні" значні кошти.

2.1 Облік споживання палива

2.1.1 Кількість палива, спожитого котельною, асфальтобетонним змішувачем, бітумною базою та іншими тепловими агрегатами, що споживають паливо, повинно систематично обліковуватись і витрати його фіксуватися в журналі обліку палива окремо по кожному агрегату.

2.1.2 Витрати твердого палива визначаються у вагових одиницях шляхом зважування або обміру, тобто по обсягу та питомій вазі.

2.1.3 Витрати рідкого палива визначаються одним із слідуючих засобів:

- по показниках витратомірів;

- по калібровочних таблицях, шляхом замірів зниження рівня рідкого палива у резервуарах;

- по обсягу та питомій вазі палива.

2.1.4 Кількість витраченого природного газу визначається по показниках витратомірів.

2.1.5 Щоквартально проводиться знімання залишків твердого та рідкого палива на складі і в котельній підприємства та складається акт.

2.2 Облік споживання електроенергії

2.2.1 Всі споживачі електроенергії, незалежно від потужності, повинні мати прилади обліку активної енергії для розрахунку за отриману ними енергію від електрозбутової організації (розрахунковий облік).

2.2.2 Промислові підприємства, крім того, повинні мати прилади обліку активної енергії для контролю за виконанням норм витрат електроенергії по видах продукції та окремих енергомістких установках, а також для обліку витрат енергії на внутрішньогосподарські потреби (контрольний облік).

2.2.3 Розрахункові лічильники електроенергії, як правило, повинні бути встановлені на кордоні поділу мережі енергозбутової організації та споживача, яка визначається балансовою приналежністю мереж та трансформаторів.

2.2.4 Розрахункові лічильники повинні відповідати діючим стандартам, мати на гвинтах, які закріплюють кожух, пломбу з клеймом. Яка не втратила свою дію від державного повірника та пломбу електрозбутової організації на вихідній кришці.

2.2.5 Як правило, облік активної та реактивної енергії у трифазних установках повинен обліковуватись за допомогою трифазних лічильників.

2.2.6 Клас точності розрахункових лічильників безпосереднього включення (без вимірювальних трансформаторів) повинен бути для активної енергії не менше 2,5 та реактивної - 3.

2.2.7 Для розрахункових лічильників, які вмикаються через вимірювальні трансформатори, клас точності повинен бути для активної і реактивної енергії - не нижче 2.

2.2.8 При відсутності лічильника реактивної енергії (на контрольному обліку) значення cos фі даного приєднання може бути визначено по одному трифазному двоелементному лічильнику активної енергії.

Для цього необхідно короткочасно, на 30-50 секунд, спочатку відключити ланцюг напруги фази A (наприклад, витягнути запобіжник) та відлічити за цей час кількість обертів диску лічильника. Потім відключити ланцюг напруги A і C та відлічити кількість обертів диску за такий же проміжок часу, після чого схема відновлюється.

При визначенні cos фі навантаження за час відрахунків повинно бути постійним (Див. додаток А).

2.2.9 Розрахунок ефективності при впровадженні багатофункціональних лічильників, які дозволяють перейти на багатотарифну систему комерційного обліку спожитої електроенергії.

Для впровадження. системи комерційного обліку електроспоживання потрібно:

2.2.9.1 Побудувати, добовий погоджений графік електроспоживання та провести аналітичний аналіз.

2.2.9.2 Зменшити "пікові" навантаження на енергопостачальну компанію, виконавши регулюючі заходи.

2.2.9.3 Визначаємо максимальну та заявлену потужність.

2.2.9.5 Розраховуємо плату за електроенергію за двуставочним тарифом по формулі:

по тарифу "ніч";

по тарифу "напівпік";

по тарифу "пік".

2.2.9.7 Визначаємо економію за рахунок збільшення точності обліку за формулою:

2.2.9.8 Визначаємо економію за добу за формулою:

Приклад розрахунку ефективності модернізації системи обліку електричної енергії див. додаток Д.

2.3 Облік споживання теплової енергії

2.3.1 Облік теплової енергії сприяє раціональному її використанню, зниженню втрат за рахунок витікання та охолодження теплоносія.

Для контролю за використанням теплової енергії на підприємствах повинен бути організований облік витрат теплоенергії відповідними приладами обліку, встановленими у відповідності з правилами технічної експлуатації.

2.3.2 Підприємства, теплові пункти, які не укомплектовані необхідними приладами обліку, тимчасово, до встановлення приладів, обчислюють кількість витраченої теплоенергії розрахунковим шляхом.

При одержанні теплоенергії від власної котельної - по витраті палива і середньому коефіцієнту корисної дії; по укрупнених показниках - питомій тепловій характеристиці будівель (див. додаток Б).

2.3.3 При визначенні кількості відпускання або споживання тепла по показниках приладів слід враховувати необхідні поправочні коефіцієнти у відповідності з паспортними даними і перевіреними свідоцтвами кожного окремого приладу.

2.3.4 Контрольно-вимірювальні прилади, що використовуються для обліку, відпускання та споживання тепла, повинні щорічно перевірятись в територіальних органах Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, згідно з Декретом Кабінету Міністрів України N 40-93 від 26.04.93 р. та мати клеймо державного повірника за відповідний рік. При відсутності відповідного клейма на приладі, втрачає законну силу облік по його показникам.

2.3.5 Для обліку кількості теплової енергії у водяній тепловій мережі встановлюються самопишучі термометри та витратоміри.

п - кількість годин витрачення тепла на добу;

2.3.10 Зняття та обробка даних приладів обліку витрат тепла виконується персоналом котельної. Дані обробки та підрахунку відпуску тепла заносяться в журнал обліку тепла.

2.3.11 Розрахунок ефективності модернізації системи регулювання теплоспоживання

Розрахунок теплоспоживання до модернізації:

2.3.11.1 Визначаємо розрахункове річне споживання за формулою:

де Q - розрахункова теплова потужність системи опалення, ГДж;

Д - кількість градусо-днів опалювального періоду;

Для переводу теплоспоживання з ГДж в кВт*год. необхідно в формулі замість коефіцієнту 0,086 застосувати коефіцієнт 24.

Розрахункове річне споживання теплоенергії з меншою ступінню достовірності можна визначити за формулою:

де W - питоме споживання приміщень, кВт*год./рік кв.м;

2.3.11.2 Визначаємо фактичне річне теплоспоживання за формулою:

- при нерегульованій температурі теплоносія і недостатній теплоізоляції труб - 0,9;

- при регульованій температурі теплоносія - 0,95;

- при регульованій температурі теплоносія і якісній теплоізоляції труб - 0,98.

2.3.11.3 Розраховуємо зменшення теплоспоживання за рахунок впровадження нових систем обліку та регулювання:

Для вибору коефіцієнтів користуємся слідуючими даними:

2.3.11.4 Визначаємо загальний фактор зменшення теплоспоживання:

Приклад розрахунку ефективності модернізації систем та засобів обліку при споживанні теплової енергії в опалювальний та літній період дивись додаток Д.

Розрахунок теплоспоживання після модернізації:

2.3.11.5 Визначаємо споживання теплової енергії за рік після проведення робіт по модернізації системи регулювання за формулою:

2.3.11.6 Визначаємо економію теплової енергії за рік:

2.3.11.7 Визначаємо строк окупності модернізації існуючих та впроваджених нових енергозберігаючих засобів обліку витрат енергоресурсів за формулою:

Економічна сутність взаємопов'язаних витрат від похибки вимірювань, що виникають при вимірюванні витрат обліку і дозуванні енергоресурсів та похибки приладів характеризується загальною особливістю: при цьому спотворюється інформація про наявність, запасах та руху паливно-енергетичних ресурсів.

Чим вищий клас точності приладів обліку, тим значення його вимірювання більш наближене до номінального.

Підтримка засобів вимірювання в працездатному стані, коли їх похибки не перевищують нормативних значень здійснюються шляхом ремонту і повірки, які можна об'єднати поняттям метрологічного обслуговування. В діяльності по метрологічному забезпеченню метрологічне обслуговування носить інфраструктурний характер, так як служить меті підтримки засобів вимірювань в готовності до роботи з нормованою точністю.

Економічні витрати від похибки вимірювань при метрологічному обслуговуванні робочих засобів вимірювань виникають в повірочній схемі по ланцюжку:

еталон - зразковий засіб вимірювання - робочий засіб вимірювання.

В відповідності з нормативними документами під метрологічним забезпеченням розуміють забезпечення спільності та необхідної точності вимірювань.

Необхідна точність забезпечується і засобами обліку з меншою похибкою, більш високим класом точності приладу.

При вимірювальному контролі підвищення точності вимірювань приводить до зниження народногосподарських та економічних витрат.

Економія коштів від підвищення точності приладу визначається за формулою:

В середньому, за рахунок впровадження лічильників з більшою точністю обліку економія складає 1-2% від загальної вартості енергоресурсів.

Для визначення ефективності оптимальної точності вимірювань скористаємося рисунком 1.

По нашому рисунку 1

В якості аргумента функції втрат від похибки вимірювань слід вибирати середнє квадратичне відхилення, так як при цьому не потрібно знати закон розподілення похибки.

Таким чином, знаючи характер залежності витрат та втрат від похибки, а також їх значення для кожної із залежності в одній точці, можна знайти оптимальне значення середнього квадратичного відхилення похибки.

Порівняльний ефект виникає за рахунок підвищення точності вимірювань, що можна досягнути заміною методів обробки результатів, заміною засобів обліку більш точними приладами.

З метою забезпечення економного споживання тепла та води, налагодження прозорої системи постачання та споживання енергоресурсів, було прийнято цілий ряд постанов "Про програму виробництва засобів витрачання ПЕР і приладів регулювання систем електро-, тепло- та газопостачання".

Відсутність на об'єктах засобів обліку споживання води, газу, тепла та електроенергії призводить до значних розбіжностей між встановленою нормою споживання та фактичним споживанням, тому встановлені нормативи на 30% вищі від фактичного використання. Оплата за енергоресурси за нормативами включає оплату за енергоресурси, які не споживалися, що провокує їх розкрадання, завищує показники фактичної потреби в них, змушує сплачувати за послуги, які не були надані, що в свою чергу призводить до неспроможності їх оплати, росту боргів та збільшення заборгованості перед енергопостачальними організаціями. Повне впровадження засобів обліку споживання енергетичних ресурсів дає можливість навести порядок в оплаті, вивести з "тіні" значні кошти. Відсутність контролю за споживанням енергоресурсів дає можливість збільшувати терміни ремонту енергомереж, безконтрольно припиняти надання послуг. Потрібна метрологічна перевірка приладів обліку води та тепла і лічильників електроенергії.

У результаті обстежень виявлені резерви економії ресурсів, а саме:

1) встановлення регуляторів температури забезпечує додаткову економію тепла на 3-5%;

2) впровадження розподілювачів тепла забезпечує економію тепла на 15%;

3) впровадження лічильників води забезпечує економію на 40%;

4) впровадження повітряних клапанів забезпечує поліпшення теплообміну і зниження витрат теплоносія при заповненні систем опалення, та економію тепла на 2-5%;

5) впровадження багатофункціональних багатотарифних лічильників типу "Альфа", АКВА-МВТ, Сакура, СТК-3 та ін. може суттєво знизити плату за енергоресурси: до 40-50%, якщо раніш обліку не було; до 10-20%, якщо впроваджені лічильники з класом точності 0,5; 1; замість застарілих з класом точності 2,5-4,0.

У сумі це становить майже 65% економії тепла та 20-25% економії електроенергії. Термін окупності витрат на зазначені впровадження не перевищує 3-4 місяці.

Впливати на прискорення процесу впровадження засобів обліку споживання енергоресурсів можна та необхідно економічними заходами, які повинні стимулювати зацікавленість в обліку як споживачів, так і енергопостачальні організації.

Джерелом, з якого надходять кошти на встановлення засобів обліку споживання енергоресурсів, є споживач. Кошти на виробництво, транспортування енергоресурсів, та обладнання і матеріали, які при цьому використовуються, надходять від споживача через податки або безпосередньо при оплаті за енергоресурси.

Оснащення засобами обліку споживання енергоресурсів (тепла, газу, електроенергії та води) має забезпечувати енергопостачальна організація.

Зовсім не обов'язково будувати додаткові потужності, досить створити стимул енергоспоживання по часу доби, встановити двох або трьох тарифні лічильники електроенергії (див. додаток Г).

Досвід експлуатації автоматизованих систем обліку енергоспоживання показав, що вони забезпечують зниження затрат на обслуговування систем обліку і регулювання майже в 200 разів, складаючи в собівартості будівництва об'єкта не більше 0,1-0,2%.

Вимоги для реалізації економії затрат:

1) автоматизовані системи обліку енергоспоживання повинні охоплювати всі точки розрахункового і технічного обліку активної електроенергії з метою одержання повного балансу електроенергії на об'єкті;

2) збір, обробка, зберігання і видача інформації про електроенергію і потужність на об'єктах повинні здійснюватись за допомогою метрологічно атестованого і захищеного від несанкціонованого доступу обладнання;

3) інформація про електроенергію і потужність створена і циркулює в автоматизованих системах обліку, повинна бути прив'язана до астрономічного часу її створення і забезпечити єдині тимчасові зрізи вимірюваних величин по системі в цілому.

Якщо не приймати участі у розробці проектів автоматизації контролю та засобів обліку споживання електроенергії, це повинно розглядатися як ознака не тільки технічної некомпетентності конкретного спеціаліста, але й некомпетентності економічної.

Життя примушує скрізь вводити автоматизований облік споживання та витрат електроенергії. В результаті впровадження енергозберігаючих заходів на Україні за перше півріччя 2001 року отримано економію паливно-енергетичних ресурсів у обсязі 3,04 мільйона тон умовного палива, що складає 46,4% від річного завдання, визначеного Комплексною державною програмою енергозбереження.

Забезпечення раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) можливе лише шляхом здійснення комплексу економічних, організаційних і технологічних заходів. Швидкий ріст вартості енергоносіїв гостро ставить проблему раціонального споживання паливно-енергетичних ресурсів, що використовуються в Україні. Обсяги споживання газу, води та теплової енергії, а також витрати на їхнє виробництво, значно перевищують рівень споживання цих видів ресурсів у порівнянні з розвинутими країнами. Особливістю вітчизняного теплопостачання є його централізований характер, тобто коли теплоносій (вода) нагрівається на джерелі теплоти і по теплових мережах транспортується до будинків та інших місць споживання тепла. Перехід на місцеве опалювання будинків є набагато економнішим від централізованого постачання тепла.

Якщо в котельні вода нагрівається до температури 150 град.C, та поки йде по трубах до споживача, втрачається майже половина цього тепла. Маємо гарячу воду з температурою не більш як 70 град.C, якщо на виході з котельні вона дійсно була 150 град.C. А якщо бракує енергоносіїв, то вода з крана гарячої води тече ледве тепла. Споживачу приходиться платити по середньому показнику.

Підключення систем опалення будинків до теплових мереж характеризується великою розмаїтістю, що виявляє собою значні перешкоди для оснащення всіх опалювальних об'єктів приладами обліку води і тепла. Практика показує, що при встановленні лічильника тепла споживачі, як правило, платять за опалення на 15-30% менше, ніж за розрахунковим методом (визначається під час проектування, виходячи з заданої температури в приміщені та обсягу опалювальних приміщень). Для прикладу: на Заході пішли вже набагато далі. У кожній квартирі та інших приміщеннях установлюються регулятори температури, що дозволяє встановити бажану температуру в приміщені. Тепер на Україні також можна придбати терморегулятори багатьох фірм, що веде до значної економії тепла і ресурсів. Наприклад: радіаторні терморегулятори "Данфосс". В комплект обладнання для автоматизації систем опалення входять крім радіаторних терморегуляторів - зворотні клапани, регулюючі клапани, автоматичні повітрявідвідники, фільтри сітчасті, електронні програмуючі термостати та інше.

На думку представників Держстандарту України, виробництво лічильників теплової енергії в Україні зможе забезпечити протягом 2000-2003 років виконання "Програми виробництва, випровадження і поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку витрат і регулювання споживання води, газу і теплової енергії". Якщо лічильник води і тепла не встановлений, то споживачеві приходиться платити за воду і тепло, виходячи з площі приміщення, що звичайно перевищує реальне споживання на 30%, а іноді і в 2-3 рази.

Виробники тепла у більшості також не забезпечені лічильниками теплової енергії, витратомірними вузлами, лічильниками обліку гарячої води, не контролюється якість згорання газу і, як наслідок, коефіцієнт корисної дії котлів низький. Усе це призводить до недостовірного обліку теплової енергії, за що, в остаточному підсумку, приходиться платити споживачам.

Величина втрат енергоресурсів складається не тільки за рахунок недосконалості енергетичного господарства, а й із втрат нераціонально використаної енергії технологічним устаткуванням. Заміна застарілого технологічного обладнання, впровадження програми енергозбереження, оптимізація спалення газу, усунення витоку газу в газорозподільних мережах, оптимізація температурного режиму опалювальних печей і котлів, установка конденсатного пристрою на підігрівниках гарячого водопостачання, установка регулюючих клапанів температури на пароводяних підігрівниках гарячого водопостачання, дає змогу економити до 15% теплової енергії.

Впровадження лічильників-витратомірів мазуту (СМО-50, СМО-100, ТМ2С та лічильників пару СВП-160): забезпечує економію тепла на 2-5%. Застосування магнітних апаратів (МАГ-6, МАГ-20) для інтенсифікації технологічних процесів та зниження накипоутворення і корозії в котлах і трубопроводах подовжує термін роботи обладнання, що в остаточному підсумку дає економію коштів на виробництво тепла.

Для зменшення споживання енергоресурсів на 20-50%, потрібно впровадити на кожному підприємстві систему комплексного обліку енергоносіїв, перейти на повну оплату комунальних послуг і енергопостачання, зміцнити платіжну дисципліну за спожиті енергоносії (за допомогою системи автоматичних розрахунків з попередньою оплатою і санкціями у випадку несвоєчасної оплати). Керівника кожного підприємства потрібна турбувати реальна картина розподілу енергоресурсів в середині території, а також ступінь вірогідності внутрішнього обліку розподілу енергоресурсів, трудомісткість і тривалість робіт із розробки енергобалансу підприємства та впровадження програми приладових вимірів. Енергетична складова має відчутний вклад у структуру собівартості готової продукції, але відсутність внутрівиробничого обліку енергоносіїв не дозволяє відокремити постійні витрати від перемінних чи рознести витрати по різних видах продукції. Повинен бути розрахунок питомої енергоємності кожного виду продукції. На кожному підприємстві повинний розвиватися сучасний енергетичний менеджмент - команда фахівців, здатних не тільки вирішувати оперативні задачі, пов'язані зі справністю окремих систем, але раціонально керувати енергетичним господарством, використовуючи як критерій енергетичну складову собівартості продукції.

Впровадження ефективних систем обліку енергоносіїв на всіх етапах (виробництво, транспортування, споживання) стає дієвою перепоною для неефективного використання та понаднормативних втрат енергоресурсів.

Використання електроенергії в Україні зростає з кожним роком, як для освітлення та опалення, так і для технологічного устаткування. Тому дуже актуальне тепер питання удосконалення приладів обліку споживання електроенергії.

Лічильник призначений для використання в електричних мережах змінного трьохфазного струму напругою 0,4-750 кВ, локальних та дистанційних систем комерційного обліку перетоків потужності та електроенергії в енергопостачальних та генеруючих компаніях, локальних і регіональних системах управління енерговикористанням, системах управління енергетичними підстанціями та електричними мережами, в сільському та комунальному господарстві, а також у побуті.

Лічильник являє собою інтелектуальний багатофункціональний засіб вимірювання нового покоління, виконує роль єдиного уніфікованого джерела отримання точної та достовірної вимірювальної інформації про контрольований об'єкт і транслятора командної інформації в наступних системах управління:

- автоматизованих системах контролю та обліку електроенергії;

- системах управління електро- та теплоспоживання;

- автоматизованих системах диспетчерського управління;

- системах контролю та управління якістю електроенергії;

- автоматизованих системах управління електроприводом.

Лічильник відповідає всім сучасним вимогам до лічильників активної та реактивної енергії відповідного класу точності одночасним виконанням функцій ряду вимірювальних перетворень:

- активної, реактивної та повної потужності;

- струмів та напруг;

- частоти;

- коефіцієнта потужності;

- п'яти показників якості електричної енергії та реалізує слідуючи додаткові функції:

- вимірювання гармонічних та симетричних складових струму і напруги;

- контроль значень вимірювальних параметрів та стану комутаційної апаратури з'єднання;

- формування, видача та ретрансляція команд управління комутаційними апаратами з'єднання;

- телесигналізація стану комутаційної апаратури з'єднання.

Лічильник реалізує новий прогресивний підхід до рішення задач забезпечення вимірювальною інформацією комплексних систем автоматизації електроенергетичних об'єктів, що полягає в розширенні спектру вимірювання з одночасним зменшенням кількості реалізуючих їх засобів.

Лічильник виконаний на сучасній цифровій базі ведучих в світі фірм-виробників та розміщений в безпечному прямокутному корпусі зі ступенем захисту IP 40.

Виконує вимірювання активної енергії прямого та зворотного напрямку, реактивної енергії в чотирьохквадратній площині в режимі багатотарифності з запасом профілю навантаження в трьохфазних трьох- та чотирьохпровідних електричних мережах при прямому чи трансформаторному підключенні.

Лічильник забезпечує комерційний облік електроенергії з одночасним постійним контролем.

В пам'яті лічильника забезпечується зберігання усереднених значень на заданому інтервалі активної та реактивної потужності обох напрямків з глибиною зберігання 15-хвилинних значень по 4-ом каналам не менше 100 діб.

Трьохтарифний трьохфазний електронний лічильник обліку електроенергії класу точності 1,0 призначений для обліку в трьохфазному режимі активної енергії в ланцюгах змінного струму прямого включення, а також використання в складі систематизованих систем контролю та обліку електроенергії.

Лічильник забезпечує встановлення 4-х сезонних програм. Кількість тарифів - 3 (зона пік, полупік, вечірня зона) та четвертий для вихідних та святкових днів.

Лічильник забезпечує видачу на індикатор наступних даних:

- відлік та індикацію поточного часу (години, хвилини) та дати (число, місяць та рік);

- автоматичний перехід з літнього на зимовий час і назад;

- установку та індикацію коду споживача;

- номер тарифу;

- витрати енергії по всім тарифним зонам.

При відключенні напруги всі накопичені дані зберігаються не менше 2 років. (При відсутності живлення дані на індикатор не видаються). Параметри, які підлягають видачі на індикатор, видаються черговим натиском кнопки "перегляд".

Багатофункціональний лічильник електроенергії типу ЕТ призначений для обліку активної енергії та потужності в трьохфазних мережах перемінного струму. Стандартні інтерфейси та телеметричні виходи дозволяють використовувати лічильники в складі АСКУЕ.

Область застосування: енергетика, промисловість, транспортні та торгові підприємства, комунальні та сільські господарства, цехи і дільниці заводів, інші споживачі.

Дозволяє організувати багатотарифний облік.

Лічильники електроенергії ЕвроАЛЬФА призначені для використання на перетоках, генерації, високовольтних підстанціях, в розподілювальних мережах та в промисловому використанні.

Лічильники ЕвроАЛЬФА дозволяють:

- підвищити точність обліку електроенергії;

- перейти на розрахунки по тарифам та фактично спожитій напрузі;

- автоматизувати облік електроенергії;

- прогнозувати величину заявленої потужності для підприємства;

- контролювати кількість електроенергії.

Лічильники електроенергії ЕвроАЛЬФА використовуються як в складі автоматизованої системи контролю та обліку електроенергії так і автоматично.

Лічильники електроенергії ЕвроАЛЬФА, функціональні можливості:

- вимірювання активної та реактивної енергії і потужності в двох напрямках;

- облік електроенергії по 4-х тарифним зонам;

- фіксація максимальної потужності навантаження на розрахунковому інтервалі часу;

- запас та зберігання даних графіка навантаження в пам'яті лічильника (до 336 днів по 4 каналам з 30 хвилинним інтервалом);

- передача результатів вимірювання по цифровим та імпульсним каналам зв'язку;

- вимірювання (обчислення) та відображення напруги і струму пофазно, частоти мережі, коефіцієнта потужності, фазних кутів струму та напруги.

Електронний лічильник EMS здійснює збір, обробку та зберігання даних про використання активної, а також використання і генерацію реактивної електричної енергії, середні максимуми потужності періодів інтегрування для обліку в однотарифному чи багатотарифному режимах в трьохфазних мережах змінного струму.

Багатофункціональні лічильники типу LZQM призначені для вимірювання активної та реактивної потужності і енергії в трьохфазних мережах змінного струму. Електронний лічильник з вмонтованим мікроконтролером вимірює, обробляє, відображає на ЖКИ та передає на зовнішні пристрої напругу, струм, потужність, енергію, cos фі і частоту мережі.

Виконання витратомірів безфланцеве.

Приєднання до трубопроводів - з допомогою шпильок і стандартних фланців.

Принцип роботи перетворювача витрати ВПР заснований на перетворенні частоти відриву вихрової доріжки, створеної за установленим в потоці тілом, в частоту електричного сигналу.

В вихровому потоці рідини, під дією магнітного поля, утворюється ЕДС з частотою, пропорційною об'ємній витраті рідини, ЕДС знімається сигнальним електродом, який підсилюється і перетворюється в числоімпульсний сигнал.

Живлення ВПР здійснюється від автономного (літієвої батареї) або зовнішнього джерела живлення. Робочий діапазон температур від 0 град.C до +150 град.C. Границі основної відносної похибки не більше +-1%.

р - різьбове з'єднання;

ф - фланцеве з'єднання.

Принцип роботи лічильників гарячої води ВСТ-4 основний на перетворенні потоку теплоносія в обертальний рух турбінки або крильчатки і передача її кутової швидкості через магнітну полумуфту до розрахункового пристрою.