З 14 квітня 2006 року набрав чинності Закон України "Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - І кварталу 2005 року" (далі - Закон).

Відповідно до преамбули та статті 1 цього Закону ним регулюються суперечності, які виникли при прийнятті Закону України від 23 грудня 2004 року N 2285-IV "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та Закону України від 25 березня 2005 року N 2505-IV "Про Державний бюджет України на 2005 рік" у суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сплати внесків до Пенсійного фонду України, які були сплачені ними у складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - I кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки у зв'язку із застосуванням Державним казначейством України діючого на той час Закону України від 23 грудня 2004 року N 2285-IV "Про Державний бюджет України на 2005 рік".

Враховуючи зазначене, а також те, що у складі податків згідно з чинним законодавством України сплачено та не перераховано до бюджету Пенсійного фонду страхові внески за грудень 2004 року, частина внесків, яка не була сплачена страхувальниками за вказаний період безпосередньо на рахунки органів Пенсійного фонду та/або не погашена у порядку, визначеному частиною п'ятою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не вважається заборгованістю та не підлягає стягненню у примусовому порядку.