Громадянин М. звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури зі скаргою на рішення атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Автономної Республіки Крим від 24.09.2004 року про скасування рішення атестаційної палати від 24.10.2003 року про видачу йому Свідоцтва і анулювання Свідоцтва N 833 від 24.10.2003 року.

Скаржник посилається на те, що при видачі йому Свідоцтва його не було попереджено про необхідність припинення перебування на державній службі, не встановлювалися строки для припинення державної служби, що він прийняв Присягу адвоката і що на час розгляду атестаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Автономної Республіки Крим його справи у вересні 2004 року він був звільнений з посади, яка була перешкодою для видачі Свідоцтва від 24.10.2003 року. Заслухавши доповідача - члена Комісії Сафулька С.Ф., перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що скарга М. підлягає задоволенню з наступних підстав:

1. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про адвокатуру" передбачено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав Свідоцтво та прийняв Присягу адвоката України. Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Як видно з матеріалів справи, М. рішенням атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Автономної Республіки Крим N 9 від 24.10.2003 року було видано Свідоцтво за N 833 від 24.10.2003 року. На цей час він займався індивідуальною юридичною практикою у складі юридичної фірми "Легіз", а також обіймав посаду начальника відділу кадрової та правової роботи Кримського республіканського центру соціологічних служб для молоді, яка відноситься до посад державного службовця, і йому було присвоєно 9-й ранг державного службовця. За таких обставин існували перешкоди для видачі йому Свідоцтва, однак не існувало перешкод для складання кваліфікаційних іспитів для отримання Свідоцтва. Згідно з п. 4,1 Постанови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури N 1 від 10.03.2000 року N 1 "Про затвердження Положення про єдиний реєстр адвокатів України" передбачено, що у випадку, коли після 30.09.99 року громадянам України було видано Свідоцтво або прийнято рішення про його видачу і не усунуто перешкод щодо сумісності адвокатської діяльності з іншою діяльністю, офіційно запропонувати таким особам визначитись щодо адвокатської діяльності протягом одного місяця і у випадку усунення перешкод, передбачених ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", включити їх у Єдиний реєстр адвокатів України. У випадку, коли в місячний термін з дня такого попередження обмеження щодо сумісності усунуті не будуть, Свідоцтво такої особи анулюється рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на підставі ст. 32 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 05.05.93 року N 155/93.

Звідси випливає, що встановивши у вересні 2004 року факт, що на момент отримання М. Свідоцтва існували перешкоди для видачі Свідоцтва, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була зобов'язана встановити М. строк не менше, як один місяць, для усунення перешкод для отримання Свідоцтва, і лише у разі їх неусунення - вирішити, згідно з п. 32 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, питання про анулювання виданого йому Свідоцтва.