Ситуація з подальшим поширенням епідемії ВІЛ/СНІД в Україні залишається критичною. За темпами зростання масштабів епідемії країна займає одне з провідних місць на Європейському континенті (близько 1,4% дорослого населення ВІЛ-інфіковано).

За експертними прогнозами, впродовж наступного десятиліття відбудеться суттєве зменшення загальної чисельності населення України, включаючи економічно активне і зайняте населення (на 11,6%), загальні економічні втрати суспільства через епідемію ВІЛ/СНІД можуть скласти більш ніж 33,6 мільярда гривень. Зростуть втрати державного бюджету, цільових фондів, підприємств, які відбуватимуться під впливом епідемії ВІЛ/СНІД. Крім цього, прогнозується виникнення необхідності перерозподілу бюджетних ресурсів між різними галузями, оскільки збільшаться витрати на медичну й соціальну сфери, а також перебудови системи соціального захисту й підтримки осіб, які живуть з ВІЛ/СНІД.

ФПУ активно включилася в роботу з протидії поширенню епідемії ВІЛ/СНІД, плідно працює у двох комітетах Національної координаційної ради з питань запобігання поширенню ВІЛ/СНІД, Консультативному комітеті з питань профілактики ВІЛ/СНІД у виробничому середовищі, взяла участь у Міжнародному регіональному семінарі, організованому МОП, співпрацює з міжнародними організаціями в рамках проекту Академії сприяння освіті (США) СМАРТ та проекту ПРООН "Врядування в питаннях ВІЛ/СНІД", з якими укладено меморандуми про співпрацю. Ряд положень стосовно ВІЛ включено до проекту Генеральної угоди на 2006 - 2009 рр. Окремі членські організації ФПУ, які є активними суб'єктами програм міжнародних організацій і проектів, давно включилися в боротьбу з поширенням ВІЛ/СНІД.

Проте в Україні майже відсутній соціальний діалог з питань ВІЛ/СНІД на рівні національних, регіональних і галузевих тристоронніх консультацій, а також на рівні колективних переговорів. У законодавстві чітко не передбачено визнання ВІЛ/СНІД проблемою праці, яка може вирішуватися безпосередньо на робочих місцях, створення роботодавцями умов для продовження трудових відносин особами, що мають ВІЛ-інфекцію, забезпечення медичної допомоги, догляду й підтримки цих працівників, дотримання конфіденційності особистих відомостей стосовно ВІЛ-інфікованих при прийнятті на роботу і серед працюючих.

Зважаючи на надзвичайно високі темпи поширення ВІЛ-інфекції та можливі катастрофічні її наслідки для економіки України і для суспільства в цілому, визнаючи епідемію ВІЛ/СНІД важливою трудовою, соціальною та загальнодержавною проблемою, президія Федерації професійних спілок України

1. Узяти до відома інформацію заступника Голови ФПУ Колосюк Г.В. про роботу Федерації професійних спілок України щодо запобігання поширенню епідемії ВІЛ/СНІД у виробничому середовищі (додаток 1).

2. Федерації профспілок України:

2.1. Звернутися до Уряду та всеукраїнських об'єднань роботодавців про необхідність розроблення та затвердження Національної стратегії тристоронньої співпраці з питань запобігання поширенню ВІЛ/СНІД.

2.2. Забезпечити тісну співпрацю з організаціями роботодавців та Урядом, а також неурядовими ВІЛ-сервісними організаціями з метою розробки відповідних стратегій для оцінки та відповідного реагування на економічний вплив ВІЛ/СНІД на конкретне виробниче середовище та галузь.

3. Затвердити План практичних дій ФПУ щодо запобігання поширенню епідемії ВІЛ/СНІД у виробничому середовищі та зниження дискримінації працівників, які постраждали від неї (додаток 2).

4. Рекомендувати членським організаціям ФПУ:

4.1. Здійснити заходи щодо безумовної реалізації Плану практичних дій. Довести його до відома своїх організаційних ланок.

4.2. Розглянути на засіданнях виборних органів питання про посилення роботи щодо запобігання поширенню епідемії ВІЛ/СНІД у виробничому середовищі та дискримінації у зв'язку ВІЛ-статусом.

5. Інформувати членські організації через профспілкові ЗМІ про стан профілактики ВІЛ-інфекції/СНІД у виробничому середовищі. Посилити інформаційно-освітню роботу, спрямовану на протидію подальшому поширенню ВІЛ/СНІД.

6. Контроль за виконанням постанови покласти на заступника Голови ФПУ Колосюк Г.В.

Захворювання на СНІД набуло характеру епідемії у всьому світі. За останнє десятиріччя найбільш стрімке зростання епідемії серед країн Європейського континенту сталося в Україні.

За оцінками ВООЗ, в Україні на даний час 450 тис. осіб є ВІЛ-інфікованими. Підрахунки показують, що в середньому ВІЛ-інфекцією було уражено на початок 2005 року 1,2%, а на початок 2006 року - вже майже 1,4% населення України. В той же час офіційна статистика зареєструвала лише 87 тис. ВІЛ-інфікованих осіб. Приріст кількості зареєстрованих ВІЛ-інфікованих осіб становить в середньому 1 тис. 170 осіб щомісяця, щоденно помирає від СНІД 9 осіб. За прогнозами експертів, до 2014 року загальна кількість ВІЛ-інфікованих в Україні становитиме 820 тис. (3,5%). Кількість смертей, зумовлених СНІД, становитиме третину серед чоловіків віком 15 - 49 років і майже 60% усіх смертей жінок цієї вікової групи.

Існує реальна загроза значного зменшення чисельності населення України, в тому числі на 11,6% - кількості працездатних, економічно активних громадян. Одним із негативних наслідків епідемії стає зростання кількості дітей-сиріт. Уже зараз лише 80% ВІЛ-позитивних дітей живуть у власних сім'ях, а 20% перебувають на повному утриманні в державних закладах. Передбачається, що кількість повних сиріт внаслідок епідемії становитиме близько 42 тис. осіб, а дітей, що втратять одного із батьків, - до 170 тис. осіб.

Економічні втрати суспільства через епідемію ВІЛ/СНІД можуть скласти більш ніж 33,6 мільярда гривень. Втрати державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування через несплату податків і внесків до фондів соціального страхування досягне 418 млн. грн. Значно збільшаться видатки державного бюджету на охорону здоров'я, пов'язані із зростанням потреби в медичних послугах, і такі видатки сягнуть у 2014 році 630 млн. грн. Видатки у зв'язку з стійкою втратою працездатності становитимуть до 200 млн. грн., а на оплату тимчасової непрацездатності - до 12 млн. грн.

Епідемія ВІЛ-інфекції/СНІД призведе до значного збільшення підприємствами витрат, пов'язаних із професійним навчанням та перепідготовкою нових кадрів замість втрачених через хворобу, з видатками на тимчасову непрацездатність за час відсутності хворих працівників на роботі, з внесками до фондів соціального страхування.

Держава приділяє значну увагу розв'язанню цієї проблеми. Видано низку законодавчих актів щодо боротьби з поширенням ВІЛ-інфекції/СНІД в Україні, які створюють правове підґрунтя для запровадження ефективних заходів профілактики ВІЛ-інфекції, в тому числі у сфері суспільного виробництва. Однак українське законодавство не визначає ВІЛ/СНІД проблемою трудової сфери, яка повинна вирішуватись безпосередньо в трудових колективах.

Водночас сфера праці стала найбільш дійовою для безпосереднього впливу на розвиток епідемії. Заданими МОП, близько 80% усіх ВІЛ-інфікованих осіб у світі входять у найбільш економічно продуктивну категорію віком до 49 років, а в Україні кількість осіб, зайнятих економічною діяльністю, близько 15 млн., із них громадян репродуктивного віку - понад 60%, тобто тих, кому більше за все загрожує поширення епідемії ВІЛ/СНІД.

Захворювання стало трудовою проблемою і повинно розглядатися як будь-яке інше питання, пов'язане з умовами праці. Це важливо не лише тому, що дана проблема стосується кожного працівника, але й через те, по робоче середовище, як частина суспільства, відіграє свою роль у загальній боротьбі з хворобами та їх наслідками.

Перевагами проведення профспілками роботи в трудових колективах щодо запобігання поширенню епідемії ВІЛ/СНІД є низка факторів, таких як організованість і сталість колективів, можливість надавати консультації щодо прав і законодавчого захисту членів профспілок, контролю за виконанням заходів у сукупності з досвідом навчальної та пропагандистської роботи профактиву, а також наявність власних ЗМІ, що значно підвищують ефективність протидії поширенню ВІЛ/СНІД у саме у виробничому середовищі перед іншими формами й методами такої роботи.

Профспілки повинні проводити постійний соціальний діалог з роботодавцями, в результаті якого вносяться до колективних договорів відповідні заходи, що забезпечують захист від дискримінації при прийнятті на роботу рівні медичні й соціальні гарантії незалежно від ВІЛ-статусу працівника, відмову від попереднього скринінгу за ВІЛ-статусом, а також підтримку й заохочення добровільних і конфіденційних звернень працівників до відповідних лікувально-профілактичних закладів щодо тестування на ВІЛ.

Потрібно зазначити, що багаторічний власний досвід роботи щодо запобігання ВІЛ/СНІД на робочих місцях уже мають і членські організації ФПУ.

Так, Професійна спілка робітників морського транспорту України розробила й затвердила власну "Політику з профілактики ВІЛ/СНІД", домоглася включення в колективні договори питань щодо профілактики ВІЛ/СНІД. За допомогою міжнародних проектів підготовлено модераторів для проведення профспілкового навчання, проведено 12 семінарів. Розглянуто питання на засіданні Президії Центральної ради Профспілки. Систематично висвітлюється ця проблематика в ЗМІ, газеті "Моряк".