У перший день 2006 року російська сторона в порушення своїх договірних зобов'язань почала скорочувати подачу газу в Україну та країни Євросоюзу.

Таким чином, розпочалася реалізація сценарію, покликаного створити економічний тиск і шантаж, а в кінцевому рахунку - дестабілізувати економіку України і зірвати поставки російського газу споживачам в країнах Євросоюзу.

Подібні безвідповідальні і дестабілізуючі дії здійснюються, незважаючи на чинні міжнародні зобов'язання російської сторони, що випливають з Угоди від 4 жовтня 2001 р., на компромісні пропозиції, висунуті Президентом України в його листі до Президента РФ від 30 грудня 2005 р., на застереження щодо небезпечності таких дій для атмосфери українсько-російських взаємин, їх сприйняття з боку українського суспільства.

Російська сторона відкинула усі конкретні пропозиції по цінах і тарифах, висунутих українською делегацією на переговорах в Москві 27 - 30 грудня 2005 р., уперто наполягаючи на т. зв. "ринковій" ціні газу у 230 доларів за 1000 куб. м. В той же час, українська сторона готова була на поступовий перехід на ринкові методи взаємин у газовій сфері.

У Москві також "не почули" пропозицію Президента України накласти мораторій на зміну цін і тарифів до завершення переговорів, які пропонувалося провести за участю міжнародних експертів протягом перших десяти днів січня ц. р. Нарешті, там відкинули офіційне роз'яснення, передане МЗС РФ 31 грудня 2005 р. у формі ноти МЗС України, в якому чітко обґрунтовується правомірність позиції української сторони, яка ґрунтується на чинних договірних зобов'язаннях сторін. Той прикрий факт, що чинні договірні зобов'язання демонстративно ігноруються, а постачання газу скорочується, свідчить про існування в Москві сил, які штовхають країну на шлях непередбачуваності і шантажу по відношенню до споживачів у всіх країнах.

Залякування, які лунають в заяві МЗС РФ від 1 січня 2006 р., розраховані хіба що на необізнаних з фактами власних громадян, котрих вводять в оману керовані аналітики та підконтрольні засоби масової інформації. Політики і суспільства України, країн ЄС та США чудово знають, що згідно з чинним контрактом від 2002 р. та Доповненням N 4 до цього контракту від 9 серпня 2004 р., російські компанії зобов'язані постачати Україні газ по фіксованих умовах для забезпечення транзиту російського газу українською територією до країн Євросоюзу та інших країн.