1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Положення


ДЕРЖАВНА СЛУЖБА АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ УКРАЇНИ
ПОГОДЖЕНО
Перший заступник Голови
Державного комітету
України з енергозбереження
(Держкоменергозбереження)
В.В.Григоровський
29.11.2004
ЗАТВЕРДЖЕНО
Заступник Голови Державної
служби автомобільних
доріг України (Укравтодор)
І.М.Завійський
30.11.2004
ПОЛОЖЕННЯ
з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах і в організаціях Укравтодору
Пол.-218-03450778-391-2004
ВСТУП
Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР) для підприємств і організацій Державної служби автомобільних доріг України здійснюється відповідно до Закону України від 01.07.94 р. N 74/94-ВР "Про енергозбереження", постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.97 р. N 786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" та наказу Держкоменергозбереження від 22.10.2002 р. N 112 "Про затвердження основних положень з нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" і проводиться на всіх рівнях управління виробництвом.
Нормування питомих витрат ПЕР здійснюється з метою раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів.
Основним завданням нормування є встановлення об'єктивних показників енергоємності основної продукції.
Нормування питомих витрат ПЕР на всіх рівнях управління в Укравтодорі здійснюється відповідно до цього Положення, інших нормативних документів з нормування витрат ПЕР (інструкцій, рекомендацій), погоджених Держкоменергозбереження.
В основу цього Положення покладено Основні положення з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затверджені наказом Держкоменергозбереження від 22.10.2002 р. N 112.
В Положенні викладено загальні методичні підходи та вимоги щодо нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів для основної продукції Укравтодору.
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Положення з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах і в організаціях Укравтодору визначає методичні засади нормування та поширюється на всі підприємства та організації Укравтодору.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому Положенні є посилання на такі нормативні документи:
1 Закон України від 01.07.94 р. N 74/94-ВР "Про енергозбереження".
2 Міжгалузеві норми витрат палива для опалювальних котлів, які експлуатуються в Україні, розроблені інститутом "УкрНДІінжпроект" та затверджені наказом Держкоменергозбереження від 07.05.2001 р. N 46.
3 Основні положення з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затверджені наказом Держкоменергозбереження від 22.10.2002 р. N 112.
4 Типова регіональна методика нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, розроблена ТОВ "Екс-ЕН" м. Київ та затверджена наказом Держкоменергозбереження від 14.02.2003 р. N 16.
5 Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні (КТМ 204 України 244-94), розроблені інститутом "УкрНДІінжпроект" та затверджені Держжитлокомунгоспом України 14 грудня 1993 р.
3 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
3.1 Нормування питомих витрат ПЕР - це встановлення планової об'єктивно необхідної величини їх споживання на одиницю виробленої продукції, виконаних робіт або послуг встановленої якості.
3.2 Нормування питомих витрат ПЕР на підприємствах і в організаціях Укравтодору здійсняється з метою забезпечення раціонального їх використання, а також виявлення резервів економії ПЕР та стимулювання підвищення ефективності виробництва продукції, виконання робіт і послуг.
3.3 Нормуванню підлягають всі витрати ПЕР на основні та допоміжні виробничі процеси, включаючи неминучі втрати енергії, незалежно від обсягів споживання цих ресурсів та джерел енергопостачання.
3.4 Норма питомої витрати ПЕР - це затверджений уповноваженим на те Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади показник їх використання на одиницю виробленої продукції, виконаних робіт або наданих послуг встановленої якості, орієнтований на прогресивне виробництво.
3.5 Норми питомих витрат ПЕР підприємствами та організаціями Державної служби автомобільних доріг України повинні розроблятися на такі основні види продукції:
- відпуск теплоенергії;
- конструкції і деталі збірні бетонні;
- суміші асфальтобетонні;
- окислення гудрону;
- приготування органічних в'яжучих;
- виробництво щебеню;
- будівельно-монтажні роботи.
Крім того, на підприємствах повинні встановлюватись окремі питомі норми витрат теплової та електричної енергії на опалення та гаряче водопостачання.
3.6 Нормування дозволяє прогнозувати обсяги споживання ПЕР на окремих підприємствах та по галузі в цілому.
3.7 На рівні райавтодорів та райШРБУ розробляються індивідуальні і групові норми витрат ПЕР окремо на продукцію кожного виду.
На рівні облавтодорів розробляються середньозважені диференційовані норми питомих витрат ПЕР на основну продукцію.
3.8 Норми питомих витрат ПЕР повинні:
- розроблятися на єдиній методичній основі для всіх рівнів управління виробництвом відповідно до постанови КМ України від 15.07.97 р. N 786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві", наказу Держкоменергозбереження від 22.10.2002 р. N 112 "Про затвердження основних положень з нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві", цього Положення, стандартів з енергозбереження та інших нормативно-правових документів;
- ґрунтуватися на планах організаційно-технічних заходів, направлених на підвищення ефективності використання ПЕР;
- враховувати конкретні умови виробництва, досягнення науки і техніки;
- бути технічно та економічно обгрунтованими;
- щорічно переглядатися з урахуванням досягнутих показників ефективності використання ПЕР та об'єктивних змін в умовах виробництва (змін технології, організації виробництва та інше);
- сприяти мобілізації резервів економії ПЕР і виробництві.
3.9 Чинність Положення поширюється на всі підприємства і організації Укравтодору.
3.10 Експертиза встановлених норм та нормативів витрат ПЕР, контроль за їх наявністю та виконанням здійснюється Державною інспекцією України з енергозбереження, Державною службою автомобільних доріг України та ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", на які покладається також контроль за станом обліку і використання ПЕР на підприємствах і організаціях, зокрема в частині їх нераціонального, у тому числі марнотратного споживання та інших порушень, пов'язаних з режимами використання ПЕР, а також експлуатацією паливно - і енергоспоживаючого обладнання, споруд та інженерних об'єктів.
3.11 Нераціональне використання ПЕР зумовлюється застосуванням застарілих технологій та обладнання, а також недосконалих методів організації виробництва. Його складовими частинами є неекономне та марнотратне споживання.
3.11.1 Неекономне споживання - це перевитрати ПЕР понад встановленої норми їх питомих витрат.
3.11.2 До марнотратних (неефективних) відносяться витрати ПЕР, зумовлені недотриманням вимог державних стандартів, режимних та технологічних карт, затвердженої проектної документації на енерго- та теплопостачання, а також на споруди в частинні погіршення їх теплоізолюючих властивостей в опалювальний сезон, паспортів на діюче обладнання, в тому числі систематичне, без виробничої потреби, використання палива, недовантаження або використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого паливно - та енерговикористовуючого обладнання і машин, не обумовлене вимогами надійності технічної або екологічної безпеки.
3.12 Порушенням, щодо ефективності використання ПЕР, вважається відсутність норм питомих витрат на підприємствах з річним споживанням енергоресурсів понад 1000 тонн умовного палива.
3.13 Підставою для преміювання є Положення про матеріальне стимулювання колективів і окремих працівників підприємств, організацій та установ за економію паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженого спільним наказом Держкоменергозбереження та Мінекономіки від 21.06.2000 N 47, зареєстрованим у Мін'юсті 10.07.2000 р. за N 405/4626.
4 КЛАСИФІКАЦІЯ НОРМ ПИТОМИХ ВИТРАТ ПЕР
4.1 Норми питомих витрат ПЕР класифікуються за основними ознаками, які наведені у 4.1.1-4.1.4 цього Положення.
4.1.1 За ступенем агрегації - на індивідуальні та групові норми.
4.1.1.1 Індивідуальною називається норма питомої витрати даного виду ПЕР, яка визначається для окремих агрегатів, установок, машин, технологічних процесів.
4.1.1.2 Груповою називається норма питомої витрати даного виду ПЕР, яка визначається на групу агрегатів, установок, технологічних процесів, укрупнену номенклатурну групу продукції для різних рівнів управління суспільним виробництвом (дільниця, цех, виробництво, підприємство, міністерство, регіон тощо).
4.1.2 За складом витрат ПЕР - на технологічні та загальновиробничі.
4.1.2.1 Технологічною називається норма питомої витрати ПЕР яка враховує їх виробниче споживання в основних та допоміжних виробничих процесах та технічно неминучі втрати, пов'язані тільки зі здійсненням основних та допоміжних технологічних процесів виробництва продукції даного виду.
4.1.2.2 Загальновиробничою називається норма питомої витрати теплової та електричної енергії, яка враховує, крім їх виробничого споживання, технічно неминучі втрати в основних та допоміжних технологічних процесах, а також умовно постійну складову (допоміжні потреби), пов'язану з виробництвом продукції (опалення, вентиляція, гаряче водозабезпечення, освітлення тощо).
4.1.3 За періодом дії - на річні та квартальні.
4.1.4 За сферою дії - на міжгалузеві, галузеві та регіональні.
5 СКЛАД І СТРУКТУРА НОРМ ПИТОМИХ ВИТРАТ ПЕР
5.1 Структура індивідуальних норм витрати ПЕР - це перелік статей витрат палива, теплової та електричної енергії на виробництво продукції (робіт, послуг).
5.2 Технологічна норма витрат ПЕР на одиницю продукції (робіт, послуг) включає витрати їх на окремі технологічні операції або на основні і допоміжні технологічні процеси виробництва даного виду продукції і втрати енергії механічним, тепловим, хімічним та електричним обладнанням.
5.3 Групова норма витрат ПЕР по підприємству (дільниця, цех) визначається як середньозважена.
5.4 Технологічна норма витрат ПЕР на будівельно-монтажні роботи розробляється на визначений період по видам робіт для конкретних умов в залежності від включених у даний вид робіт технологічних операцій, типів і технічних характеристик механізмів, зайнятих у роботі, кліматичних умов і сезонності, від інших чинників (відсутність замовлень, незавантаженність обладнання, машин та механізмів, їх незадовільний технічний стан, неритмічність завантаження і т. ін.).
5.4.1 У технологічні норми включаються також витрати, пов'язані з міжопераційними недовантаженими (холостими) ходами обладнання, розігрівом і пуском агрегатів (після поточного ремонту і холостого простою), гарячими простоями. При цьому витрати повинні прийматися суворо по нормативах, встановлених, при нормальних технологічних і експлуатаційних режимах, з урахуванням прогресивних технічних рішень та досвіду.
5.5 Загальноцехові норми витрат теплової та електричної енергії включають витрати їх у цеху, як на основні і допоміжні технологічні процеси (технологічна норма), так і на допоміжні потреби цеху, в тому числі на освітлення, вентиляцію, внутрішньоцеховий транспорт, господарсько-побутові і санітарно-гігієнічні потреби, а також втрати у внутрішньоцехових установках, мережах, трансформаторах.
5.6 Технологічні і загальноцехові норми витрат ПЕР використовуються для визначення потреби в паливі, тепловій та електричній енергії на виробництво продукції окремими цехами, дільницями при плануванні та контролю за раціональним їх використанням.
5.7 Загальновиробничі норми витрат палива, теплової та електричної енергії включають в цілому всі витрати по дільниці (підприємству) як на основні і допоміжні технологічні процеси, так і на загальнозаводські допоміжні потреби, що включаються до випуску даного виду продукції (робіт, послуг) та технічно неминучі втрати.
5.7.1 Загальновиробничі норми використовуються для визначення потреби підприємства в енергоресурсах, контролю за зміною енергоємності виробництва продукції.
5.8 Типовий склад норм витрат ПЕР для підприємств і організацій Укравтодору наведений у додатку.
6 ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАННЯ НОРМ ПИТОМИХ ВИТРАТ ПЕР
6.1 Одиниці вимірювання норм питомих витрат ПЕР повинні відповідати одиницям, прийнятим у плануванні і обліку витрат енергоресурсів та обсягів виробництва, забезпечувати практичну можливість контролю за виконанням норм.
6.2 Витрати ПЕР на одиницю виробленої продукції нормуються:
- котельно-пічного палива - у кілограмах умовного палива (кг у. п.);
- теплової енергії - у гігакалоріях (Гкал) та мегакалоріях (Мкал);
- електричної енергії - у кіловат годинах (кВт.год.);
- моторного палива - у кілограмах натурального або умовного палива (кг у. п.).
6.3 При встановленні диференційованих норм питомих витрат ПЕР обсяг виробництва продукції повинен визначатися у натуральних одиницях.
6.4 У будівництві, ремонтних та експериментальних виробництвах, практично неможливо вибрати єдиний показник обсягу виробництва продукції у натуральних чи умовних одиницях, а тому норми витрат ПЕР можуть встановлюватися на одиницю чистої продукції (на одиницю будівельно-монтажних робіт, які виконуються власними силами), що виражаються у вартісних показниках.
6.4.1 Використання вартісних одиниць вимірювання обсягів виробництва продукції, виконання робіт або надання послуг (тис. грн.) для нормування питомих витрат ПЕР допускається як виняток.
7 ТЕХНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ НОРМ ПИТОМИХ ВИТРАТ ПЕР
7.1 Питомі витрати палива та енергії залежать від технічного стану енергетичного та виробничого обладнання, технічних параметрів виробничих процесів, від режиму роботи й продуктивності обладнання, якості експлуатаційного обслуговування та ряду інших факторів.
7.2 Технічне обґрунтування норм питомих витрат палива та енергії зводиться до розробки енергетичних балансів, у ході яких використовуються первинні показники і параметри процесу, паспортні дані і технічні характеристики обладнання.
7.3 Основні резерви економії енергоресурсів - це раціональне їх споживання в різноманітному енергообладнанні, тому найбільшої уваги вимагає вивчення енергетичних балансів агрегатів у взаємозв'язку з технологією та організацією виробництва.
7.4 Основними вихідними даними для визначення норм питомих витрат ПЕР є:
- первинна технологічна документація (технологічні регламенти та інструкції);
- параметри сировини (матеріалів);
- паспортні дані технологічного та енергетичного обладнання;
- стандарти енергозбереження;
- регіональні та галузеві норми витрат;
- енергобаланси та енергетичні характеристики технологічного і енергетичного обладнання;
- нормативні показники, що характеризують найбільш раціональні та енергетичне ефективні умови виробництва (коефіцієнт використання потужності, показники витрат енергоносіїв та втрат енергії під час передачі та перетворення, санітарні норми, теплові характеристики приміщень тощо);
- дані про асортимент та обсяги виробництва продукції;
- дані про планові та фактичні питомі витрати ПЕР за минулі періоди, а також акти перевірок використання палива та енергії у виробництві;
- дані про досвід з економії та раціонального використання ПЕР на вітчизняних та зарубіжних об'єктах, що випускають аналогічну продукцію;
- плани організаційно-технічних заходів з економії ПЕР;
- комплексні програми з енергозбереження (підприємств та галузі),
8 МЕТОДИ РОЗРОБКИ НОРМ ПИТОМИХ ВИТРАТ ПЕР
8.1 Норми витрат ПЕР можуть бути визначені за допомогою розрахунково-аналітичного або розрахунково-статистичного методів. Основним з них є розрахунково-аналітичний.
8.1.1 Розрахункове - аналітичний метод передбачає визначення норм питомих витрат ПЕР шляхом розрахунку їх за статтями витрат на основі побудови та аналізу енергетичних балансів окремих агрегатів, установок, систем та в цілому підприємства, а також запланованих заходів з економії ПЕР.
8.1.2 Розрахунково-статистичний метод полягає у визначенні норм питомих витрат на основі використання статистичних даних про фактичні витрати ПЕР, що впливають на їх величину з урахуванням прогресивних показників ефективності використання ПЕР, досягнутих на подібних виробництвах, а також запланованих заходів з економії ПЕР.
8.2 Групові норми питомих витрат ПЕР визначаються, як правило, розрахунково-аналітичним та розрахунково-статистичним методами як середньозважені показники на базі індивідуальних норм і відповідних обсягів виробництва одноіменної продукції.
8.2.1 В окремих випадках групові норми питомих витрат ПЕР можуть встановлюватись на плановий період (рік, квартал, місяць) виходячи з відповідних фактичних витрат базисного періоду з урахуванням досягнутих прогресивних показників питомих витрат ПЕР, а також запланованих заходів з їх економії.
8.3 По котельно-пічному паливу
8.3.1 При розрахунково-аналітичному методі норма визначається шляхом розрахунку кожного нормоутворюючого елементу та їх сумарному визначенні:
L = L + L + ... + Ln = Сігма L , (1)
1 2 і
де L , L , ...... L - розрахункові нормативні величини
1 2 n
витрат умовного палива по окремим статтям.
Розрахунок окремих нормоутворюючих елементів проводиться наступним чином:
- по енергомістких операціях (технологічних процесах) визначення норм повинно базуватись на теоретичних розрахунках та дослідних даних (енергетичних характеристиках або енергетичних балансах технологічного обладнання та процесів), а також виходячи з аналізу звітних статистичних даних;
- по неенергомістких основних та допоміжних технологічних операціях (процесах) та підсобних процесах всі нормоутворюючи елементи визначаються на підставі даних про потужність енергетичного обладнання, яке обслуговує дану технологічну операцію (процес), коефіцієнтів його навантаження або використання, кількості виробленої продукції або виконаної роботи за відповідний проміжок часу.
Визначена таким шляхом норма є базовою або вихідною.
8.3.2 При застосуванні розрахунково-статистичного методу:
- визначається фактична групова норма на підставі даних про фактичні питомі витрати за попередні роки з обов'язковим аналізом для включення непродуктивних витрат. Для цього вся кількість витраченого палива ділиться на вироблену продукцію;
- на період, що планується, норма витрат визначається по фактичних питомих витратах (фактична групова норма) з урахуванням планів впровадження організаційно-технічних заходів по раціональному використанню палива та виключенню непродуктивних витрат.
8.4 По теплоенергії
8.4.1 При розрахунково-аналітичному методі загальні витрати теплоенергії визначаються шляхом розрахунку кількості теплоенергії на кожну статтю витрат та їх сумарному визначенні:
Q = Q + Q + .... + Q = Сігма Q , (2)
1 2 n і
де Q , Q , ..... Q - розрахункові (нормативні) величини
1 2 n
витрат теплоенергії по окремих статтях витрат.
Визначення кількості теплоенергії повинно базуватись на теоретичних розрахунках та експериментальних даних (даних теплотехнічних випробувань, теплових балансах технологічного обладнання та процесів), а також на аналізі звітно-статистичних даних про роботу відповідного обладнання по окремих статтях витрат:
- на роботу технологічного обладнання, на опалення, на вентиляцію, на господарсько-побутові потреби та ін.
Норми витрат тенлоенергії по окремим статтям визначаються за формулою:
Q
і
Н = ---- (3)
і П
і
де Q , - витрати теплоенергії на виконання даної операції за
і
визначений проміжок часу, Гкал;
П - кількість виробленої продукції або виконаної роботи за
і
той же проміжок часу.
Фактична групова норма визначається на підставі даних фактичних питомих витрат за попередні роки з обов'язковим аналізом з тим, щоб виключити непродуктивні витрати і для цього вся кількість спожитої теплоенергії ділиться на вироблену продукцію (виконану роботу).
Норма витрат теплової енергії на плановий період визначається за формулою:
Q
пл.
Н = -----, (4)
пл. П
пл.
де Q - витрати теплоенергії, що плануються;
пл.
П - обсяги виробництва (продукції, робіт), що плануються.
пл.
8.4.2 Основними вихідними даними для визначення норм витрат теплоенергії є:
- первинна технічна та технологічна документація, дані технологічного процесу, його фізичні та хімічні параметри (температура, тиск), технічні дані обладнання (потужність, тиск, температура, ККД та ін.), а також режим його роботи (по часу та завантаженню);
- експериментальне перевірені енергобаланси та енергетичні характеристики обладнання;
- проектні та гарантійні дані заводів-виробників обладнання;
- дані спеціальних випробувань та замірів;
- план організаційно-технічних заходів по раціональному використанню та економії теплоенергії;
- звітні дані про фактичні витрати та акти перевірок використання теплоенергії у виробництві.
8.5 По електроенергії
8.5.1 При розрахунково-аналітичному методі загальні витрати електроенергії визначаються шляхом розрахунку кількості електроенергії по кожній статті витрат та їх сумарному визначенні:
W = W + W + .... + W = Сігма W , (5)
1 2 n і
де W , W , .... W - розрахункові величини витрат
1 2 n
електроенергії за окремими статтями витрат.
9 ВИМОГИ ЩОДО НОРМУВАННЯ ВИТРАТ ПЕР НА ВИРОБНИЦТВО ОКРЕМИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ
9.1 Визначення витрат електроенергії на технологічні потреби
9.1.1 Загальна формула розрахунку витрат електроенергії згідно з [4]:
W = Р x Т, (6)
спож.
де Р - спожита потужність, кВт
спож.
Р = к x Р , (7)
спож. в у
де к - коефіцієнт використання обладнання за потужністю.
в
Визначається хронометражем або розрахунком;
Р - встановлена потужність електродвигунів, кВт;
у
Т - тривалість роботи даного механізму за обліковий період, год.
Порядок розрахунку питомих витрат електроенергії:
- складається схема розташування технологічного обладнання на виробництво щебеню, теплової енергії, бетонних виробів, асфальтобетонних сумішей, окислення гудрону, приготування органічних в'яжучих матеріалів. Схеми затверджуються головним інженером;
- складаються відомості на кожну одиницю обладнання;
- розробляється склад та структура технологічних процесів і операцій по кожному виду продукції та підраховуються витрати електроенергії по кожному процесу (операції) і в цілому по технологічній лінії;
- за даними добової продуктивності кожної технологічної лінії розраховуються питомі витрати електроенергії на одиницю продукції.
9.2 Для розрахунку загальноцехової норми питомих витрат необхідно визначити витрати електроенергії на допоміжні потреби:
- опалення;
- освітлення;
- роботу дільничих майстерень;
- втрати електроенергії у мережах.
9.2.1 Сумарні витрати електроенергії на освітлення згідно з [4] визначаються за формулою:
W = W + W + W , (8)
ос ос.р. ос.ч. ос.м.
де W - витрати електроенергії на загальне освітлення у
ос.р.
робочий час, кВт.год.;
W - витрати електроенергії на аварійне та чергове
ос.ч.
освітлення у неробочий час і на освітлення у вихідні дні, кВт.год.
Для спрощення розрахунків приймається 10% від W ;
ос.р.
W - витрати електроенергії на місцеве освітлення,
ос.м.
кВт.год.
Витрати електроенергії на загальне освітлення у робочий час визначаються за формулою:
Р x к x Т
п год.
W = --------------, (9)
ос.р. 1000
де Р - встановлена потужність всіх ламп загального освітлення цеху, Вт;
Т - час використання освітлювальних установок на плановий
год.
період, год.;
к - коефіцієнт попиту.
п
Річна або місячна кількість годин використання освітлювальних установок визначасться з урахуванням кількості календарних днів на рік або місяць, середньої кількості годин використання освітлювальних установок на добу відповідного загального аварійного та місцевого освітлення.
Норма витрат електроенергії на освітлення виробничих приміщень встановлюється на одиницю продукції (як середньорічна так і місячна) і визначається за формулою:
W
ос.
Н = -----, (10)
П
ц(з)
де W - витрати електроенергії на освітлення, кВт.год.;
ос.
П - обсяг випуску готової продукції підприємством або
ц(з)
підрозділом, що планується.
9.2.2 Річні витрати електроенергії на опалювально-вентиляційну систему згідно з [4] визначаються за формулою:
к x Р x t
ср н
W = -------------, (11)
1000
де к - середнє значення коефіцієнту використання
ср
електроенергії по активній потужності за рік;
Р - сумарна номінальна потужність електродвигунів, що мають
н
однаковий режим роботи, кВт, визначається по проекту;
t - число годин роботи електродвигунів на рік.
Середньорічна норма витрат електроенергії на опалювально-вентиляційну систему визначається за формулою:
W
ц(з)
Н = -----, (12)
ц(з) П
ц(з)
де W - витрати електроенергії на опалювально-вентиляційні
ц(з)
потреби, кВт.год.;
П - обсяг випуску підприємством готової продукції.
ц(з)
9.2.3 Визначення річних втрат електроенергії в електричних мережах згідно з [4] проводиться за формулою:
2
Ламбда W = 0,003 x I x R x L x t , (13)
е.м. е.м. е.м.а. е.м. г.
2
де I - середній струм мережі, А;
е.м.
R - активний питомий опір фази, Ом/км;
е.м.а.
L - довжина електричних мереж, км;
е.м.
t - число годин роботи мережі за рік, год.
г
Якщо відсутні дані для визначення втрат у внутрішньоцехових мережах, то вони приймаються згідно з [4] в границях 0,3-1,0% від загальних витрат електроенергії.
9.3 Для розрахунку загальнозаводської норми питомих витрат електроенергії необхідно визначити витрати електроенергії на потреби підприємства:
- водопостачання;
- зовнішнє освітлення території заводу;
- на механічні майстерні та інші потреби;
- втрати електроенергії в трансформаторах.
9.3.1 Витрати електричної енергії на водопостачання згідно з формулою [4] визначаються:
m
Сігма
W = i - l Р x к x t x n, (14)
зав.вод. ні в.п. і
де і - індекс насосу (і = 1, m; m - число насосів, які працюють
при водопостачанні підприємства);
t - термін роботи системи водопостачання, год.;
і
Р - потужність електродвигуна і-го насосу, кВт;
ні
к - коефіцієнт використання потужності електродвигунів.
в.п.
9.3.2 Витрати електричної енергії на освітлення території заводу згідно з формулою [4] визначаються:
W = к x Р , (15)
зав.осв. п в.с.
де к - коефіцієнт попиту на освітлення, який приймається
п
для:
- внутрішнього освітлення К = 0,8;
п
- зовнішнього освітлення К = 1,0;
п
Р - встановлена потужність штучного освітлення, кВт.
в.с.
P = P x S x t , (16)
в.с. в.м.
де Р - середнє значення питомої встановленої потужності, Вт/кв.м;
S - площа території заводу, кв.м;
t - використання максимуму освітлювального навантаження,
в.м.
год/рік.
9.3.3 Витрати електроенергії на механічні майстерні, столярні цехи згідно з формулою [4] визначаються:
W = P x Т, (17)
потр.
де Р - спожита потужність електродвигуна, кВт;
потр.
Р = к x Р , (18)
потр. в у
де к - коефіцієнт використання електродвигуна;
в
Р - встановлена потужність електродвигуна, кВт;
у
Т - термін роботи даного механізму за період (визначається розрахунком або хронометражем), год.
9.3.4 Втрати електроенергії в трансформаторах можуть бути визначені як добуток втрат "характерної доби" за період-аналог попереднього планового періоду на число робочих діб в плановому періоді.
Визначення втрат за характерну добу повинно виконуватись:
- за записами у вахтовому журналі визначених витрат електроенергії за розрахунковий період;
- за знайденими в обліковий період часу (місяць, квартал, рік) витратами за добу;
- за записами у вахтовому журналі знаходиться доба, що має таку (або близьку) витрату електроенергії, як і отримана вище середньодобова витрата.
Знайдені в такий спосіб доба і їхній дійсний графік завантаження приймаються за характерні.
Втрати активної енергії в трансформаторах згідно з формулою [4] визначають:
2
Дельта W = Дельта Р x Т + к x Дельта Р x Т , (19)
т.р. хх о з кз р
де Дельта Р - втрати холостого ходу (втрати потужності в
хх
сталі), кВт;
Дельта Р - втрати короткого замикання (втрати потужності у
кз
міді) кВт;
Т - повне число годин приєднання трансформатору до мережі;
о
Т - число годин роботи трансформатора під навантаженням;
р
к - коефіцієнт завантаження трансформатора:
з
S
ф
к = ----, (20)
з S
н
де S - номінальна потужність трансформатора, кВа;
н
S - фактичне навантаження на трансформатор, кВа,
ф
або:
W
A
к = --------------, (21)
з S x Т x cos фі
н о
де WA - витрати електроенергії за лічильником, кВт.год.
Значення Р і Р приймаються за паспортом на трансформатор.
хх кз
Втрати у внутрішньоцехових мережах приймаються 0,3-1,0% від
сумарних витрат електроенергії.
9.4 Визначення витрат палива на технологічні потреби
9.4.1 Врахування особливостей нормування витрат палива.
- у всіх випадках, коли є дані лабораторного аналізу повного елементного складу палива, найнижчу робочу теплоту згорання розраховують згідно з формулою Д.І.Менделєєва:
р р р р р
Q = 81С + 246Н - (О - S ) - 6W [4], (22)
рн
де в розрахунку на робочу масу:
р
С - вміст вуглецю, %;
р
Н - вміст водню, %;
р
О - вміст кисню, %;
р
S - вміст сірки, %;
р
W - робоча вологість палива, %;
- приблизний розрахунок можливо провести також на основі
р р
даних: робочої зольності - А робочої вологості - W , а також на
основі довідкових даних про теплотворну здатність горючої маси
вугілля конкретної марки;
- з довідників може бути використана інформація про
теплотворну здатність горючої маси:
г
Q - теплотворна здатність горючої маси по бомбі;
б
г
Q - вища теплотворна здатність горючої маси;
в
г
Q - найвища теплотворна здатність горючої маси;
н
- оскільки звітність ведеться відносно найнижчої теплотворної
р
здатності робочої маси Q , далі подано розрахункові залежності і
в
порядок розрахунків:
г г г г
Q = Q - 54 x H (Н - вміст водню в гарячій масі, %) (23)
н в
р р
р г 100 - А - W р
Q = Q x ----------- - 6W ; (24)
н н 100
- якщо визначити теплотворну здатність палива одним із
наведених способів, можливо використовувати сертифікат
р р г
постачальника на паливо, де вказані А , W , Q ;
н
- як виняток, при незначних об'ємах використання палива в розрахунках теплотворної здатності можливе використання середніх калорійних еквівалентів переведення натурального палива в умовне.
9.4.2 Особливості розрахунку норм питомих витрат палива на виробництво теплової енергії
Фактичні умови експлуатації часто відрізняються від прийнятих при випробуваннях котельних агрегатів, тому пропонується нормативну питому витрату палива згідно з [2] розраховувати за формулою:
В = В x к x к x к x (1 - Дельта Н), (25)
п 1 2 3
де В - норма витрат за паспортом, як базова;
п
В = 143/ ета, (26)
п
де ета - К.К.Д. котла.
к , к , к - коефіцієнти, що враховують відповідно
1 2 3
експлуатаційне завантаження котла, роботу котла без хвостових
поверхонь нагрівання і використання нерозрахованих видів палива;
Дельта Н - відносне зниження норм питомої витрати палива за рахунок плану організаційно-технічних заходів по економії.
Коефіцієнт к визначається за індивідуальними розрахунковими
1
характеристиками котла (на основі випробування).
Коефіцієнт к для котлів, що експлуатуються на підприємствах
2
галузі приймається:
для газу к = 1,025 - 1,03 5
2
для мазуту к = 1,030 - 1,037
2
Коефіцієнт к приймається для котлів типу Е 1/9, Мінськ,
3
НИИСТУ, Універсал:
для рядового вугілля к = 1,17
3
для антрациту к = 1,15
3
для бурого вугілля к = 1,2.
3
9.4.3 Розрахунок норми питомих витрат палива та теплової енергії на виробництво асфальтобетонної суміші ведеться в такій послідовності:
- визначаються витрати теплової енергії при зливі бітуму з залізничних цистерн;
- визначаються витрати теплової енергії на підігрів бітуму в бітумосховищі;

................
Перейти до повного тексту