Прийнятим Верховною Радою України Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" від 15.12.2005 року N 3205-IV вносяться зміни до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", Господарського кодексу України, Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про Рахункову палату", Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", Закону України "Про державну статистику", Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про поставки продукції для державних потреб".

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" був опублікований 17 березня 2006 року в газеті "Голос України" від 17.03.2006 N 49(3799) та в газеті "Урядовий кур'єр" від 17.03.2006 N 51(3216). З цього часу він набирає чинності.

1. Стосовно змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (далі по тексту - Закон).

Щодо преамбули Закону

Відповідно до змін, внесених до преамбули Закону метою Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання. Тобто, основною метою Закону встановлено створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель.

Щодо сфери застосування Закону (статті 1, 2)

Відповідно до змін, внесених до статті 1 Закону, дія Закону розповсюджується на всі закупівлі товарів, робіт і послуг, які здійснюються державними, казенними, комунальними підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків без будь-яких особливостей застосування процедур закупівель.

Відповідні зміни внесені до Господарського кодексу України, зокрема, статті 75 та 79.

Державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, є розпорядниками державних коштів.

Кошти державних, казенних, комунальних підприємств та господарських товариств, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, є державними коштами.

При цьому, частину п'яту статті 2 Закону, відповідно до якої процедури закупівлі товарів, робіт і послуг державними (казенними) підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, мали здійснюватися з урахуванням особливостей та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України вилучено.

Таким чином, державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків для придбання товарів, оплати робіт та послуг, повинні діяти виключно в межах Законута застосовувати передбачені Законом процедури закупівлі.

Відповідно до змін, внесених до статті 17 Закону та статті 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність", під час оплати за договорами, укладеними державними, казенними, комунальними підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, банки зобов'язані перевіряти наявність звіту про результати здійснення процедури закупівлі та інших документів, що підтверджують виконання такими підприємствами та господарськими товариствами вимог Закону щодо застосування процедур закупівель. До "інших документів" відносяться: копії оголошення про заплановану закупівлю (запрошення до участі у процедурі торгів), оголошення про результати торгів, що були опубліковані у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, завірені цим друкованим засобом, та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, завірені Тендерною палатою України; копія документа, що підтверджує розміщення документів, передбачених статтею 41 Закону у інформаційній системі в мережі Інтернет (річний план державних закупівель; оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації; протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій; акцепт тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів; запит щодо цінових пропозицій (котирувань) (у разі застосування процедури запиту цінових пропозицій); звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього; оголошення про результати проведеної процедури закупівлі; інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження (інформацію про отримання скарги, рішення щодо розгляду скарги), завірену інформаційною системою в мережі Інтернет.

Національний банк України відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" повинен забезпечити контроль за виконанням банками вимог Закону та прийняти відповідні нормативно-правові акти.

Слід зазначити, що на відміну від попередньої редакції статті 2 Закону, яка дозволяла визначати окремими актами законодавства України особливості закупівлі товарів, робіт і послуг, діюча редакція цієї статті забороняє визначення будь-яких особливостей проведення закупівлі. Умови здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно Законом.

Таким чином, Закон не дозволяє визначати окремими актами законодавства України (постановами Кабінету Міністрів України, наказами уповноваженого органу, тощо) особливості закупівлі товарів, робіт і послуг. Всі закупівлі товарів, робіт і послуг мають здійснюватися згідно єдиних правил та умов, визначених Законом.

Оскільки згідно з пунктом 6 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" до приведення нормативно-правових актів у відповідність з нормами цього Закону, вони діють у частині, що не суперечить Закону, Тендерна палата України звертає увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2006 N 73 "Про особливості закупівлі товарів, робіт і послуг державними (казенними) підприємствами та господарськими товариствами, в статутному фонді яких державна частка перевищує 50 відсотків" втрачає свою дію з моменту набуття чинності зазначеного Закону, оскільки ця постанова суперечить вимогам статті 2 Закону.

Також втрачають свою дію постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2006 N 277 "Про закупівлю послуг з відновлювального лікування застрахованих осіб та членів їх сімей", постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.2005 N 999 "Про особливості закупівлі Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності санаторно-курортних послуг на 2006 рік"; постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2006 N 149 "Про закупівлю зимового спецодягу для працівників житлового господарства та металевих дверей із замковими пристроями для встановлення в під'їздах житлових будинків у м. Києві"; постанова Кабінету Міністрів України від 20.02.2006 N 169 "Про закупівлю Центральною виборчою комісією послуг з виготовлення виборчих скриньок"; постанова Кабінету Міністрів України від 21 січня 2006 року N 43 "Про закупівлю обладнання, інвентарю та екіпіровки спортивного призначення для національних збірних команд України і баз олімпійської та паралімпійської підготовки" та інші постанови Кабінету Міністрів України, якими визначалися особливості закупівель, оскільки ці постанови суперечать нормам Закону. Наразі ці постанови Кабінету Міністрів України потребують перегляду та скасування, оскільки Закон забороняє визначати особливості закупівлі товарів, робіт і послуг.

Згідно змін, внесених до частини другої статті 2 Закону, зміни до Закону можуть вноситися не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року.

Зміни також торкнулися переліку предметів закупівлі, на які не розповсюджується дія Закону, зокрема з переліку вилучено послуги електрозв'язку та доповнено перелік наступними позиціями:

товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України;

закупівля товарів, робіт чи послуг, які у зв'язку з їх спеціальним призначенням становлять державну таємницю.

Щодо принципів державних закупівель (стаття 21 )

Відповідно до змін, що стосуються статті 21, одними із принципів, на основі яких мають здійснюватися державні закупівлі є: запобігання проявам корупції; сприяння захисту інтересів вітчизняного виробника, зокрема сільськогосподарського товаровиробника, при організації та здійсненні закупівель; вільного доступу, відкритості та доступності інформації з питань закупівель, у тому числі для громадян України та громадських організацій.

Замовники торгів зобов'язані дотримуватися вимог Закону, що стосуються забезпечення умов захисту вітчизняного ринку.

З метою захисту вітчизняного ринку:

на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг покладаються функції щодо забезпечення державної підтримки та захисту вітчизняного виробника, зокрема, сільськогосподарського товаровиробника при здійсненні закупівель, а також забезпечення державної підтримки та захисту підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи при здійсненні закупівель;

на Тендерну палату України покладаються функції щодо сприяння забезпечення виконання вимог Закону щодо захисту інтересів вітчизняних виробників, зокрема вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників та підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, підприємств кримінально-виконавчої системи при здійсненні процедур закупівель;

на Спеціальну контрольну комісію з питань державних закупівель при Рахунковій палаті покладаються функції щодо сприяння запровадженню сучасних механізмів і методів формування прозорого ринку закупівель сільськогосподарської продукції; створенню правових, економічних, соціальних умов для реалізації та захисту прав і задоволення потреб підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи;

на Міністерство аграрної політики України покладаються функції щодо забезпечення взаємодії з уповноваженим органом, іншими органами державної влади, замовниками з метою координації їх діяльності щодо підтримки та захисту вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників.

Крім цього, відповідно до змін, внесених до статті 6 Закону, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані:

- сприяти вдосконаленню механізму стимулювання вітчизняного виробника, забезпеченню дотримання умов захисту вітчизняних виробників, зокрема сільськогосподарських товаровиробників, що передбачені Законом, при здійсненні замовниками процедур закупівель;

- надавати вітчизняним виробникам, зокрема сільськогосподарським товаровиробникам, підприємствам громадських організацій інвалідів, підприємствам, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємствам кримінально-виконавчої системи необхідну доступну, достовірну інформацію щодо здійснення закупівель, яка забезпечить можливість їх компетентного вибору.

Уповноважений орган та інші органи, що здійснюють державний нагляд, контроль та координацію у сфері закупівель (Рахункова палата, Державна контрольно-ревізійна служба України, Державне казначейство України, Міністерство аграрної політики України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику", правоохоронні органи) звітують перед Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України щодо виконання та забезпечення умов захисту вітчизняного ринку.

Відповідно до нової редакції статті 3 розділу I-1 Закону, державний нагляд, контроль та координація у сфері закупівель в межах компетенції, визначеної Конституцією України, законами України, здійснюються:

Верховною Радою України;

Кабінетом Міністрів України;

спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг;

Рахунковою палатою;

Державною контрольно-ревізійною службою України;

Державним казначейством України;

Міністерством аграрної політики України;

спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику";

правоохоронними органами.

До моменту набуття чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг виконувало Міністерство економіки України.

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень зазначеного Закону, з 17 березня 2006 року Міністерство економіки України припиняє виконання функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг.

Відповідно до нової статті 31 Закону, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг є Антимонопольний комітет України (адреса: 03680, м. Київ, МСП-03680, вул. Урицького, 45, тел. (044) 251-62-62, факс: (044) 428 13-25).

Відповідні зміни внесено до Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

Антимонопольний комітет України має забезпечити виконання таких функцій:

1. погодження іншої, ніж відкриті торги, процедури закупівлі у випадках і в порядку, передбачених Законом. При цьому слід звернути увагу, що Антимонопольний комітет України може здійснювати погодження іншої, ніж відкриті торги, процедури закупівлі тільки за наявності відповідного позитивного висновку Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті згідно статті 33 Закону;

2. підготовка та подання до Кабінету Міністрів України, Рахункової палати піврічних звітів щодо здійснення замовниками закупівель;

3. подання разом із Рахунковою палатою до Верховної Ради України щорічного звіту щодо здійснення замовниками закупівель;

4. контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель;

5. проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері закупівель відповідно до Закону;

6. подання матеріалів до правоохоронних органів у випадках, передбачених Законом;

7. співробітництво з органами державної влади щодо запобігання проявам корупції у сфері здійснення закупівель;

8. міжнародне співробітництво у сфері закупівель та підтримка участі вітчизняних товаровиробників у торгах щодо закупівель за межами України;

9. подання Кабінету Міністрів України пропозицій щодо визначення генерального замовника;

10. здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері закупівель, зокрема в разі спотворення результатів торгів (тендерів), у межах компетенції, визначеної чинним законодавством України;

11. державна підтримка та забезпечення захисту вітчизняного виробника, зокрема сільськогосподарського товаровиробника, при здійсненні закупівель;

12. державна підтримка та забезпечення захисту підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи при здійсненні закупівель;

13. підготовка та подання до Кабінету Міністрів України квартальних звітів щодо здійснення замовниками закупівель товарів, робіт і послуг власного виробництва підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи.

З набуттям чинності Закону , Антимонопольний комітет України як уповноважений орган, на відміну від визначених у попередній редакції Закону функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг:

не розглядає скарги. Розгляд скарг покладається на Спеціальну контрольну комісію з питань державних закупівель при Рахункові палаті та Тендерну палату України;

не веде переліку інформаційних систем в мережі Інтернет. Натомість Антимонопольний комітет України має забезпечити контроль за дотриманням конкурентного законодавства інформаційними системами в мережі Інтернет та сприяти розвитку конкуренції у цій сфері. Відповідно до статті 8 Закону, Тендерна палата України на власному сайті (www.tpu.net.ua) оприлюднює відомості про інформаційні системи у мережі Інтернет, які відповідають вимогам Закону;

не встановлює порядок визначення замовником предмету закупівлі;

не займається організацією навчання спеціалістів у сфері здійснення закупівель та підвищення їх кваліфікації з виданням відповідного сертифікату встановленого зразка. Відповідно до статті 12 Закону, Міністерство освіти і науки України має оприлюднити інформацію щодо навчальних закладів, які мають ліцензію на організацію навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань організації та здійснення процедур закупівель, у тому числі на офіційному сайті;

не надає роз'яснення порядку застосування законодавства про закупівлі. Відповідно до статті 147 Конституції України, Конституційний Суд України може надавати офіційні тлумачення Закону;

не здійснює контролю за виданням "Вісника державних закупівель". Таким чином, Антимонопольний комітет України як уповноважений орган не має відношення до діяльності "Вісника державних закупівель". При цьому слід зазначити, що згідно змін, внесених до Закону, "Вісник державних закупівель" втрачає статус офіційного видання, де замовники торгів мали публікувати оголошення про торги та оголошення про результати торгів. Наразі публікація оголошень у "Віснику державних закупівель" є необов'язковою.

Для виконання своїх функцій Антимонопольний комітет України має право:

вимагати від замовників звіт про результати здійснення процедури закупівлі відповідно до Закону та реалізацію договорів про закупівлю;

вимагати від розпорядників державних коштів звіт про обсяги закупівель товарів, робіт і послуг власного виробництва підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи;

установлювати строки надання замовниками інформації про закупівлі, що плануються, укладені договори про закупівлі та їх виконання;

у разі виявлення порушень у процедурах закупівель вживати заходів згідно із Законом;

забезпечувати організацію контролю за дотриманням законодавства щодо закупівель;

складати протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

визначати своїм рішенням:

- форму або зразок оголошення про проведення процедур закупівлі та запрошення до участі в них;

- додаткову інформацію, яка зазначається в оголошенні та запрошенні;

- форму звіту про результати здійснення процедури закупівлі та додаткові вимоги до нього;

- форму протоколу про розкриття тендерних пропозицій;

- форму річного плану закупівель за державні кошти;

- форму реєстру отриманих тендерних пропозицій;

- порядок проведення перевірок (ревізій) щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері закупівель та взаємодії з правоохоронними органами.

Відповідні нормативно-правові акти мають бути прийняті Антимонопольним комітетом України невідкладно. До моменту їх прийняття діють накази, прийняті Міністерством економіки України з питань державних закупівель, у частині, що не суперечить вимогам Закону.

Відповідно до нової статті 32 Закону:

Державна контрольно-ревізійна служба має забезпечити виконання таких функцій:

проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері закупівель відповідно до Закону та інших законів України;

здійснення співробітництва з органами державної влади щодо запобігання проявам корупції у сфері здійснення закупівель;

здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо закупівель;

складання протоколів про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

подання матеріалів до правоохоронних органів у випадках, передбачених законами України;

здійснення інших функцій, передбачених законами України.

З урахуванням цього, до Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" внесені відповідні зміни. Державне казначейство України має забезпечити виконання таких функцій:

1. перевірку наявності укладеного договору, звіту про здійснення закупівлі та інших передбачених законодавством документів.

При цьому слід зазначити, що замовник зобов'язаний під час оплати за договорами про закупівлю пред'являти органам Державного казначейства звіт про результати здійснення закупівлі.

Згідно змін, внесених до статті 17 Закону, крім звіту про результати здійснення закупівлі замовник зобов'язаний пред'являти копії оголошення про заплановану закупівлю (запрошення до участі у процедурі торгів), оголошення про результати торгів, що були опубліковані у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, завірені цим друкованим засобом, та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, завірені Тендерною палатою України. Також замовник має пред'явити копію документа, що підтверджує розміщення документів, передбачених статтею 41 Закону (річний план державних закупівель; оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації; протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій; акцепт тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів; запит щодо цінових пропозицій (котирувань) (у разі застосування процедури запиту цінових пропозицій); звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього; оголошення про результати проведеної процедури закупівлі; інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження (інформацію про отримання скарги, рішення щодо розгляду скарги) завірену інформаційною системою в мережі Інтернет.

Таким чином, органи Державного казначейства України зобов'язані під час оплати за договорами про закупівлю перевіряти наявність у замовника:

- звіту про результати здійснення закупівлі;

- завірених спеціалізованим друкованим засобом масової інформації та інформаційним бюлетенем, що видає Тендерна палата України, копій оголошення про заплановану закупівлю (запрошення до участі у процедурі торгів), оголошення про результати торгів;

- завіреної інформаційною системою в мережі Інтернет копії документа, що підтверджує розміщення відповідних документів про закупівлю, у цій інформаційній системі;

2. перевірку підстав для здійснення платежів, а саме: наявність та відповідність законодавству у сфері закупівель річного плану закупівель та документів, що підтверджують проведення процедур закупівлі, а також правильність оформлення розрахункових документів;

3. забезпечення участі в економічному обґрунтуванні окремих статей видатків Державного бюджету України;

4. здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо закупівель;

5. подання матеріалів до правоохоронних органів у випадках, передбачених законами України;

6. вжиття заходів для недопущення здійснення платежів з рахунку замовника в разі відміни процедури закупівлі у процесі та після розгляду скарги з приводу порушень при проведенні замовником процедур закупівель.

Таким чином, у разі, коли за рішенням замовника чи Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті буде прийнято рішення про відміну торгів, органи Державного казначейства України повинні не допускати здійснення платежів з рахунку замовника.

Крім цього, відповідно до статті 37-1 Закону, у разі оскарження процедур закупівель, рішень, дій або бездіяльності замовника у судовому порядку, Державне казначейство України та його органи, з моменту надходження копії позовної заяви, зобов'язані не здійснювати оплату, пов'язану з процедурою, яка оскаржується, незалежно від того, чи був укладений договір про закупівлю. Виключення становлять лише випадки, коли за скаргою цієї ж самої особи з такого самого приводу Спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті було прийнято рішення за скаргою.

Органи Державного казначейства України поновлюють оплату за договором у разі:

якщо позивач протягом 20 календарних днів з моменту направлення копії позовної заяви не надіслав завірену копію ухвали про відкриття (порушення) провадження у справі;

закриття провадження у справі;

набрання рішенням суду законної сили.

Про призупинення та про припинення призупинення оплат Державне казначейство України протягом трьох робочих днів повинне повідомити Антимонопольний комітет України та Тендерну палату України.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику", яким на сьогодні є Державний комітет статистики України, має забезпечити виконання таких функцій:

проведення обліку закупівель шляхом збирання інформації про заплановані закупівлі та торги, що відбулися;

затвердження форми статистичної звітності у сфері закупівель. Слід зазначити, що наказом Державного комітету статистики України "Про затвердження форми державного статистичного спостереження N 1-торги (тендери)" від 11.11.2005 N 364 затверджено форму статистичної звітності N 1-торги (тендери), однак, цей наказ потребує внесення відповідних змін згідно нових положень Закону;

здійснення інших функцій, передбачених законами України.

Міністерство аграрної політики України має забезпечити взаємодію з уповноваженим органом, іншими органами державної влади, замовниками з метою координації їх діяльності щодо підтримки та захисту вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників.

Правоохоронні органи здійснюють державний нагляд та контроль у сфері закупівель в межах своєї компетенції, визначеної законами України.

З метою забезпечення прозорості та відкритості державних закупівель відповідно до нової статті 33 Закону, при Рахунковій палаті створено Спеціальну контрольну комісію з питань державних закупівель (01601, м. Київ, вул. Коцюбинського, 7, тел. (044) 234-95-65, 234-10-41, факс: (044) 226-33-82). Відповідні зміни були внесені до Закону України "Про Рахункову палату України".

Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті має бути сформована протягом 5 днів з моменту опублікування Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" з представників Рахункової палати України (одна особа), Державної контрольно-ревізійної служби України (одна особа), Державного казначейства України (одна особа), профільного Комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належить законодавство про діяльність Рахункової палати України, Державного казначейства України, Державної контрольно-ревізійної служби (три особи), Тендерної палати України (три особи), тобто до 22 березня 2006 року.

За погодженням з профільним Комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належить законодавство про діяльність Рахункової палати України, Державного казначейства України, Державної контрольно-ревізійної служби, Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті може вводити до свого складу представників громадських організацій, науковців тощо.

Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті виконує такі функції:

1. надає висновки уповноваженому органу та одночасно замовнику щодо можливості застосування процедур закупівлі з обмеженою участю та в одного учасника відповідно до статті 14 Закону. При чому погодження застосування процедур закупівель з обмеженою участю та в одного учасника Антимонопольний комітет України може здійснювати лише за наявності відповідного позитивного висновку Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті;

2. здійснює розгляд скарг з приводу порушень замовником процедури закупівлі або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності та приймає відповідні рішення щодо них у випадках та в порядку, передбачених Законом.

Тобто, на відміну від порядку, що діяв до моменту набуття останніх змін до Закону, скаргу, відповідно до статті 37 Закону, необхідно подавати до Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті та Тендерної палати України або до замовника та Тендерної палати України.

Надходження скарги до Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті зупиняє процедуру закупівлі на строк, що не може перевищувати 20 робочих днів.

У разі, якщо скарга має складний або спеціалізований характер, Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті має право залучити незалежних кваліфікованих (технічних) експертів та консультантів у відповідних галузях та продовжити строк зупинення процедури закупівлі до надання експертами та консультантами остаточного висновку щодо поставлених перед ними питань.

Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті за результатами розгляду скарги, з урахуванням висновку Тендерної палати України має прийняти рішення про повне або часткове задоволення скарги або рішення про незадоволення скарги.

Рішення Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті про відміну торгів має наслідком відміну торгів.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття Спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті рішення по скарзі, воно має бути надіслане замовнику, скаржнику, Державному казначейству та Тендерній платі України.

Порядок розгляду скарг передбачений статтями 37 та 37-1 Закону;

3. здійснює аналіз проблем у сфері закупівель та повідомляє про результати Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, уповноважений орган;

4. надає незалежні висновки щодо роботи уповноваженого органу та направляє їх до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та у разі необхідності - до правоохоронних органів. Таким чином, Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті уповноважена здійснювати аналіз виконання Антимонопольним комітетом України функцій уповноваженого органу та надавати власну оцінку такої роботи;

5. надає пропозиції уповноваженому органу щодо забезпечення дієвого контролю у сфері закупівель;

6. визначає правові та організаційні методи запобігання корупції, виявлення та припинення її проявів у сфері закупівель;

7. сприяє створенню умов для розвитку прозорості у сфері закупівель;

8. сприяє удосконаленню системи забезпечення громадськості інформацією з питань здійснення закупівель;

9. сприяє запровадженню сучасних механізмів і методів формування прозорого ринку закупівель сільськогосподарської продукції;

10. сприяє створенню правових, економічних, соціальних умов для реалізації та захисту прав і задоволення потреб підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи.

Діяльність Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті є прозорою для суспільства.

Рішення Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті, прийняті в межах її компетенції, відповідно до вимог Закону, є обов'язковими для виконання замовниками, учасниками, іншими органами державної влади, яких стосуються ці рішення.

Рішення Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті можуть бути оскаржені у судовому порядку, відповідно до законодавства України.

Відповідно до змін, внесених до статті 4-1 Закону, перелік документів, які замовник зобов'язаний оприлюднити за допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет, доповнено:

акцептом тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів;

запитом щодо цінових пропозицій (котирувань).

Крім цього, згідно змін до статті 2-2 Закону, замовник повинен оприлюднити в інформаційній системі в мережі Інтернет річний план державних закупівель та зміни до нього протягом 15 календарних днів з дати його затвердження.

Таким чином, всі замовники торгів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, повинні розміщувати в інформаційній системі в мережі Інтернет такі документи:

річні плани державних закупівель;

оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації;

протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій;

акцепт тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів;

запит щодо цінових пропозицій (котирувань);

звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього;

оголошення про результати проведеної процедури закупівлі;

інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження (інформацію про отримання скарги, рішення щодо розгляду скарги).

Відповідно до статті 8 Закону, не оприлюднення зазначеної інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційних системах в мережі Інтернет є підставою для відміни торгів.

Змінами до Закону визначено, що інформація щодо державних закупівель розміщується послідовно принаймні в одній з інформаційних систем у мережі Інтернет згідно з власним регламентом та в порядку, передбаченому інформаційними системами.

Таким чином власний регламент є визначальним документом, який регулює правовідносини між інформаційною системою в мережі Інтернет та користувачами. Власний регламент є регламент, затверджений інформаційною системою в мережі Інтернет.

Відповідно до статті 4-1 та статті 4-2 Закону, інформаційна система у мережі Інтернет, до якої повинні звертатися замовники щодо розміщення інформації про державні закупівлі, має відповідати таким вимогам:

мати власний регламент - документ, що визначає порядок функціонування системи та вимоги щодо роботи в цій системі;

забезпечувати підтримку багатомовності, у тому числі українською та англійською мовами;

мати побудовану комплексну систему захисту інформації;

використовувати засоби технічного захисту інформації, які мають експертні висновки Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України;

мати атестат відповідності Комплексній системі захисту інформації Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України;

виконувати функції, встановлені частиною другою статті 4-1 Закону;

надавати можливість здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line відповідно до вимог Закону, з використанням промислово придатних технологічних рішень, які побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворенні даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель, що підтверджується відповідними охоронними документами.

Можливість здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line, відповідно до вимог, визначених Законом, з використанням промислово придатних технологічних рішень, які побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворенні даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель, згідно змін, внесених до Закону, має підтверджуватися відповідними охоронними документами.

Слід зазначити, що з урахуванням вимог Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року та Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" промислово придатне технологічне рішення в розумінні статті 4-2 Закону - це винахід, побудований на процесах (способах), перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщення та періодичному оновленні документів, перетворення даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель, що підтверджується відповідними охоронними документами.

Пріоритет, авторство і право власності на винаходи засвідчуються патентами - стаття 6, 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

Таким чином, єдиним документом, що підтверджує надання інформаційною системою у мережі Інтернет можливості здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line за допомогою промислово придатних технологічних рішень, є патент, виданий та зареєстрований відповідно до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

На сьогоднішній день, за інформацією Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, промислово придатними рішеннями у сфері державних закупівель, що побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворенні даних при відображенні електронного документообігу, автоматизованого здійснення державних закупівель тощо є наступні винаходи:

- "Спосіб автоматизованого здійснення державних закупівель товарів, робіт та послуг"; патент N 61042 від 16.02.2004 року;

- "Спосіб обробки інформації при проведенні торгів"; патент N 61043 від 16.02.2004 року;

- "Спосіб здійснення електронних закупівель за державні кошти"; патент N 62907 від 15.03.2004 року;

- "Процес перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг"; патент N 70907 від 15.10.2004 року;

- "Процес перетворення даних при відображенні електронного документообігу щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг"; патент N 70908 від 15.10.2004 року.

Отже, положення статті 4-2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", а саме: "побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворення даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель, що підтверджується відповідними охоронними документами" повністю відповідають патентам, вже зареєстрованими Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Права на зазначені вище винаходи, за інформацією, отриманою у Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Європейське консалтингове агентство", м. Київ, яке є власником інформаційної системи в мережі Інтернет "Портал "Державні закупівлі України" (www.zakupivli.com).

Згідно листа Державного департаменту з питань зв'язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв'язку України від 21.10.2005 N 8646/17-03-22 інформаційна система у мережі Інтернет "Портал "Державні закупівлі України" (www.zakupivli.com) надає можливість здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line, як того вимагає Закон.

Тобто, за інформацією Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та Державного департаменту з питань зв'язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв'язку України можливість здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line інформаційною системою у мережі Інтернет "Портал "Державні закупівлі України" (www.zakupivli.com) з використанням промислово придатних технологічних рішень, які побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворенні даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель, підтверджується відповідними охоронними документами, зокрема, зазначеними вище патентами.

Таким чином, та згідно інформації, отриманої у Департаменті спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України, на сьогодні усім вимогам Закону, передбаченими статтями 41 та 42 Закону, відповідає інформаційна система в мережі Інтернет - Портал "Державні закупівлі України" (www.zakupivli.com) (адреса: 01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 21, а/с "Портал "Державні закупівлі України", тел./факс: (044) 451-45-55, e-mail: info@zakupivli.com). Висновок Тендерної палати України від 09.11.2005 року N в-09/11 з цього питання вже направлявся усім замовникам торгів.

Відповідно до статті 4-2 Закону неоприлюднення замовником інформації щодо здійснення державних закупівель, передбаченої Законом, в інформаційній системі у мережі Інтернет, яка відповідає вимогам, визначеним Законом, може оскаржуватися в порядку, передбаченому статтею 37 Закону, або в судовому порядку та є підставою для відміни торгів.

Слід звернути увагу, що частину другу статті 4-2 (1490-14), згідно якої перелік інформаційних систем у мережі Інтернет мав вести уповноважений орган у встановленому ним порядку виключено.

Виключено також норму, згідно якої вибір інформаційних систем у мережі Інтернет мав здійснюватися замовниками самостійно на конкурентних засадах та мав відповідати вимогам до таких систем, встановлених у частині другій статті 4-2 Закону. Натомість, введено нову норму, згідно якої уповноважений орган має здійснювати контроль за дотриманням конкурентного законодавства інформаційними системами в мережі Інтернет та сприяти розвитку конкуренції у цій сфері.

Порядок розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет замовниками торгів залишився незмінним. Як і раніше, Закон передбачає, що інформація про державні закупівлі подається замовниками для розміщення в інформаційній системі в мережі Інтернет у паперовому та електронному вигляді, у порядку, передбаченому інформаційними системами.

Таким чином, слід наголосити, що:

інформація щодо державних закупівель розміщується послідовно принаймні в одній з інформаційних систем у мережі Інтернет згідно з власним регламентом та в порядку, передбаченому інформаційними системами;

не оприлюднення інформації щодо здійснення державних закупівель, передбаченої статтею 4-1 Закону в інформаційних системах в мережі Інтернет є підставою для відміни торгів;

неоприлюднення інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційній системі у мережі Інтернет, яка відповідає вимогам, визначеним Законом, може оскаржуватися в порядку, передбаченому статтею 37 Закону, або в судовому порядку та є підставою для відміни торгів;

порушення вимог Закону щодо оприлюднення інформації щодо здійснення державних закупівель є підставою для відміни торгів відповідно до статті 28 Закону.

Відповідно до змін, внесених до статті 8 та статті 29-1 Закону, оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур відкритих, двоступеневих торгів, торгів з обмеженою участю та редукціону публікуються:

у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікує інформацію виключно з питань державних закупівель та має назву, яка відноситься безпосередньо саме до сфери державних закупівель;

в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України;

в інформаційних системах у мережі Інтернет.

Слід також окремо звернути увагу на зміни, згідно яких, якщо вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну:

для товарів - 200 тисяч євро;

для послуг - 300 тисяч євро;

для робіт - 4 мільйонам євро, оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників замовники торгів мають додатково розміщувати у відповідних міжнародних виданнях або в інформаційних системах у мережі Інтернет англійською мовою.

Отже, "Вісник державних закупівель" втратив статус офіційного видання, у якому замовники були зобов'язані публікувати оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур. "Вісник державних закупівель" прирівняно до інших спеціалізованих друкованих засобів масової інформації. Публікація оголошень у "Віснику державних закупівель" є не обов'язковою.

Таким чином, замовники торгів в обов'язковому порядку мають публікувати оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України (адреса редакції: 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 6, (4 поверх) тел. (044) 592-00-86, 502-45-26,) у одному із спеціалізованих друкованих засобі масової інформації та розміщувати таке оголошення в інформаційній системі в мережі Інтернет.

Тендерна палата України відповідно до змін, внесених до статті 8 Закону, на підставі отриманої інформації від відповідних органів державної влади безкоштовно оприлюднює відомості щодо спеціалізованих друкованих засобів масової інформації, міжнародних видань та інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам цього Закону, а також іншу інформацію на власному Інтернет-сайті, доступ до якого є безкоштовним.

На сьогодні відомі такі спеціалізовані друковані засоби масової інформації, у одному з яких замовники можуть публікувати свої оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур: бюлетень "Вісник державних закупівель", журнал "Світ тендерів", інші. Наразі Тендерна палата України звернулася до Міністерства юстиції України для отримання вичерпної інформації про існуючі спеціалізовані друковані засоби масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікують інформацію виключно з питань державних закупівель та мають назву, яка відноситься безпосередньо саме до сфери державних закупівель. Найближчим часом ця інформація буде оприлюднена Тендерною палатою України відповідно до Закону.

Слід звернути увагу, що в оголошенні про проведення відкритих торгів та запрошенні до участі у процедурі торгів з обмеженою участю обов'язково зазначаються, зокрема інформація про адреси обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернет та коди, присвоєні інформаційними системами у мережі Інтернет. При цьому, строк подання тендерних пропозицій, при проведенні відкритих торгів, двоступеневих торгів, торгів із зменшенням ціни (редукціону), обліковується з моменту опублікування оголошення про проведення торгів в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України та має становити 45 календарних днів.

В оголошенні про результати проведення процедур обов'язково зазначаються, зокрема, інформація про дату опублікування оголошення про заплановану закупівлю (оголошення про попередню кваліфікацію) у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та в інформаційному бюлетені, який видає Тендерна палата України, інформація про адреси обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернет та коди розміщення інформації, присвоєні інформаційними системами у мережі Інтернет.

Відповідно до змін, внесених до частини четвертої статті 8 Закону, редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, при прийнятті оголошень про заплановану закупівлю (оголошень про попередню кваліфікацію) та оголошень про результати проведення торгів зобов'язані перевіряти виконання замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет (наявність підтвердження про відповідність інформаційної системи в мережі Інтернет вимогам, встановленим Законом, та наявність і відповідність коду, зазначеного в оголошенні, коду, який присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет).

У разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, мають право не приймати оголошення для публікації.

Редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, мають затвердити порядок прийняття та розміщення оголошень, в якому обов'язково мають зазначити такі умови:

що у разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, мають право не приймати оголошення для публікації;

неоприлюднення передбаченої цим Законом інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційних системах в мережі Інтернет є підставою для відміни торгів;

за зазначення в документах щодо здійснення державних закупівель, передбачених Законом, завідомо неправдивих даних щодо оприлюднення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет службові особи замовників несуть відповідальність, встановлену законодавством.

Процедура закупівлі вважається розпочатою, якщо замовник опублікував оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, у одному із спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та в інформаційній системі в мережі Інтернет (крім випадків застосування замовником процедури торгів з обмеженою участю, процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного учасника).

Якщо замовник не опублікував оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, або у одному із спеціалізованих друкованих засобів масової інформації, або не розмістив таке оголошення в інформаційній системі в мережі Інтернет, торги на підставі статті 28 Закону можуть бути відмінені, а укладений договір відповідно до статті 34 Закону, може бути визнаний недійсним.

Таким чином, у разі, якщо під час перевірки редакцією спеціалізованого друкованого засобу масової інформації або інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, буде з'ясовано, що замовник не дотримався вимог Закону щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет, або замовник не надав доказів виконання такої вимоги Закону, або замовник зазначив невірний код, присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет, редакції не будуть приймати такі оголошення до публікації.

Щоб уникнути такої ситуації, Тендерна палата України застерігає замовників торгів від порушення вимог Закону в частині оприлюднення інформації в інформаційних системах мережі Інтернет та наполягає на безумовному його виконанні. Інформацію про закупівлі необхідно розміщувати у тій інформаційній системі в мережі Інтернет, яка відповідає вимогам Закону.

Згідно статті 17 Закону, у звіті про результати здійснення процедури закупівлі має бути зазначена інформація про дату опублікування оголошення про заплановану закупівлю чи оголошення про результат здійснення закупівлі у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, чи дата відправлення запрошення до участі в процедурах торгів з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань), закупівлі в одного учасника та дата повідомлення учасникам про результат проведеної процедури.

Також у звіті має міститися інформація щодо адреси обраної замовником інформаційної системи у мережі Інтернет та коди, присвоєні інформаційною системою у мережі Інтернет.