Доводимо до відома, що постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 193 внесено зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (далі - Порядок), який було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. N 1266. Зміни щодо обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, стосуються наступного.

Для осіб, робота яких пов'язана із сезонним характером роботи, обчислення середньої заробітної здійснюватиметься виходячи з 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку (пункт 4 Порядку. Для всіх інших осіб розрахунковий період не змінено і становить 6 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа).

Якщо застрахована особа з поважних причин (Порядком виплачено лише наступні поважні причини - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком) не працювала повний календарний місяць, то цей місяць виключається з розрахункового періоду. У таких випадках розрахунковий період може складатися з п'яти, чотирьох, трьох, двох або навіть одного місяця. Це означає, що в розрахунках не враховуються всі виплати проведені в місяцях, які виключаються з розрахункового періоду (пункт 4 Порядку).

Із розрахункового періоду не виключаються місяці, коли застрахована особа перебувала у щорічній відпустці, відпустці у зв'язку з навчанням або не працювала з інших підстав і за нею зберігалася чи не зберігалася заробітна плата. Що стосується середньої заробітної плати за час щорічної відпустки, відпустки у зв'язку з навчанням та в інших випадках, передбачених законодавством, то врахування її при обчисленні середньої заробітної плати здійснюється згідно з роз'ясненнями, які раніше надавалися Мінпраці.

У разі обчислення середньоденної заробітної плати за один календарний день кількість календарних днів у розрахунковому періоді зменшується на кількість календарних днів у місяці, який виключено з розрахункового періоду (пункт 14 Порядку).

Пунктом 21 Порядку визначені правила виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах якщо застрахована особа працює за сумісництвом. Для таких осіб розрахунковий період визначається за основним місцем роботи. Тому, якщо з розрахункового періоду за основним місцем роботи виключені місяці, то при розрахунку страхових виплат за сумісництвом ці місяці також не враховуються. З метою уникнення помилок в таких випадках при видачі довідки про заробітну плату за основним місцем роботи для нарахування страхових виплат за сумісництвом слід чітко зазначати місяці, які виключені з розрахунку.

На практиці є непоодинокі випадки, коли застрахована особа після набуття права на отримання одної страхової виплати одразу набуває право на отримання іншої страхової виплати. Наприклад, після тимчасової непрацездатності може наступити страховий випадок у зв'язку з вагітністю та пологами. Між цими страховими випадками застрахована особа жодного дня не працює.

У таких випадках розрахунковий період визначатиметься як для першого страхового випадку (пункт 6 Порядку).

Якщо в одному чи в декількох місяцях розрахункового періоду застрахована особа частину місяця не працювала з поважних причин (аналогічних тим, які виключаються з розрахункового періоду) і отримувала виплати, що мають разовий характер, та виплати, що не передбачені актами законодавства або що провадяться понад установлені зазначеними актами норми, то в цих місяцях зазначені виплати враховуються пропорційно відпрацьованому часу (пункт 9 Порядку.

Це стосується матеріальної допомоги та виплат, які визначені у колективному договорі або виплачуються за спільним рішенням адміністрації та колективу підприємства за рахунок прибутку. До таких виплат відносяться премії до свята та ювілейних дат, доплати на харчування, компенсація витрат на відрядження понад норми, встановленої законодавством, екологічна надбавка, інші винагороди та соціальні виплати, які безпосередньо не пов'язані з оплатою за відпрацьований робочий час.