Адвокати - делегати З'їзду сподіваються, що врешті влада, зокрема український законодавець визнає за потрібне приділити увагу збереженню і укріпленню адвокатури України - єдиного фахового правозахисного інституту в Україні, який зазнає руйнації через невиважене або й тенденційно негативне ставлення держави до неї.

З 1993 року адвокатура зазнає здирницького оподаткування, що призвело до штучного зростання вартості правової допомоги, надаваної адвокатами, перетворивши її на малодоступну для більшості громадян, а також до незацікавленості адвокатів в утворенні адвокатських об'єднань, за відсутності котрих унеможливлюється призначення адвокатів у випадках, передбачених законом.

Масовою стала практика порушення професійних прав адвокатів з боку працівників правоохоронних органів; навіть за старої влади існування цієї проблеми було зафіксовано на рівні Указу Президента від 30 вересня 1999 року, але з тих пір реально проблема ще більш загострилась.

Соціальне і пенсійне забезпечення адвокатів знаходиться в жалюгідному стані, далеко відстаючи від рівня забезпечення суддів та співробітників прокуратури.

В судах та правоохоронних органах не створено жодних умов для гідного виконання адвокатами покладених на адвокатуру конституційних завдань.

Паралельно, за рахунок невиваженого рішення Конституційного Суду України від 19.11.2000 року у справі Солдатова, всі ті ж види правової допомоги, що й адвокати, тепер можуть виконувати й інші юристи, діяльність яких нічим не врегульована, які на відміну від адвокатів не зв'язані ні етичними обов'язками перед клієнтом та суспільством, ні дисциплінарною відповідальністю.

Все це призводить до відтоку кваліфікованих кадрів з адвокатури, її системного ослаблення.

Роками Парламент за надуманих причин створював перешкоди внесенню змін та доповнень до чинного Закону "Про адвокатуру", які б могли би посилити гарантії адвокатської діяльності, розширити професійні, соціальні і пенсійні права адвокатів та запровадити структуру професійного самоврядування адвокатів, хоча на необхідності посилення статусу адвокатської професії і створення професійної асоціації адвокатів наголошувалося в зобов'язаннях України при вступі в Раду Європи.

Делегати З'їзду просять сприяти нормальному вирішенню цих та інших проблем, які призводять до руйнації адвокатури.

В законотворчому процесі оновлення законодавства про адвокатуру делегати З'їзду вважають за потрібне врахувати наступні концептуальні засади:

1) межі адвокатської таємниці, а також обсяг і зміст професійних гарантій адвокатів мають бути розширені в наступному обсязі:

"Професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом.

Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, перешкоджання її здійсненню.

Не допускається:

- контролювання застосовуваних адвокатом для здійснення адвокатської діяльності інформаційних систем, технічних засобів, засобів зв'язку, зняття з них інформації, стеження за адвокатом, прослуховування його розмов, зокрема бесід з клієнтом;

- витребування, огляд, розголошення чи вилучення без згоди адвоката документів, пов'язаних з виконанням адвокатом доручення;

- проведення обшуку і огляду адвоката, його речей, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність або мешкає;

- проведення будь-яких оперативно-розшукових заходів, несумісних із збереженням адвокатської таємниці;

- внесення подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також винесення окремої ухвали суду (постанови судді) щодо правової позиції адвоката у справі;

- порушення кримінальної справи проти адвоката без санкції Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів Автономної республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя;

- затримання адвоката або вирішення питання про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, без участі спеціально уповноваженого представника відповідної регіональної ради адвокатури;

- притягнення адвоката до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погроза її застосуванням у зв'язку зі здійсненням ним адвокатської діяльності відповідно до чинного законодавства.

Перешкоджання здійсненню адвокатом адвокатської діяльності, порушення професійних прав адвоката, гарантій адвокатської діяльності, встановлених законом, проява неповаги до адвоката, погроза, образа, наклеп на його адресу, поширення відомостей, що ганьблять адвоката, вчинення насильницьких дій щодо нього, посягання на життя, здоров'я, майно адвоката або його близьких родичів тягнуть відповідальність, встановлену законом.

2) в Законі "Про адвокатуру" має бути чітко розмежовано адвокатську і підприємницьку діяльність і наголошено на тому, що адвокатська діяльність не є підприємницькою;

3) в Законі "Про адвокатуру" має бути закріплено поширення на адвокатів режиму спрощеної системи оподаткування;