За інформацією, яка зазначена у зверненні, на підставі договору купівлі-продажу було придбано частину житлового будинку, який розташований на не приватизованій земельній ділянці площею 415 кв. м. Рішенням місцевої ради від 27.03.2003 було надано дозвіл на переобладнання цієї частини житлового будинку під магазин, а рішенням ради від 25.09.2003 зазначений магазин введено в експлуатацію.

Відповідно до частини першої, другої та третьої статті 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства на підставі рішення місцевої ради, відповідна частина земельної ділянки може бути передана у власність на підставі цивільно-правової угоди, або надана в оренду.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про плату за землю", власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок.