На Ваш запит щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Держземінспекція повідомляє наступне.

Питання 1. Якщо громадянин або суб'єкт підприємницької діяльності (фізична або юридична особа) має договір купівлі-продажу приміщення (квартири в багатоквартирному будинку, приватного будинку), але документи на право володіння або користування земельною ділянкою відсутні:

а) при наявності рішення органу місцевого самоврядування про надання цієї земельної ділянки (після 15.03.91 р.) для житлової забудови та обслуговування житлового будинку;

б) у разі відсутності такого рішення;

в) при наявності дозволу органу місцевого самоврядування, його структурного підрозділу на право використання цього приміщення для комерційних цілей;

г) у разі відсутності такого дозволу.

Відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 Положення про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне користування або спільну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків (затверджене спільним наказом Держкомзему, Держжитлокомунгоспу, Держкоммістобудування та Фонду держмайна України від 05.04.96 р. N 31/30/53/396, який зареєстровано в Мін'юсті України 26.04.96 р. N 203/1228) визначено, що виділення частки земельної ділянки власникам квартир і нежитлових приміщень в натурі та їх окреме відчуження не допускається. Право власності (користування) на прибудинкову територію (земельну ділянку) кожного співвласника будинку визначається у свідоцтві про право власності на частину будинку у вигляді відповідної частки.

Згідно зі статтею 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. А у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Таким чином, громадяни та юридичні особи, які мають у власності або у користуванні квартири у багатоквартирному жилому будинку, не можуть мати особисто документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою.

Щодо приватного сектору, то відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Згідно зі статтями 91 та 96 Земельного кодексу України власники земельних ділянок і землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням. Тому для використання земельної ділянки у комерційних цілях у приватному секторі населеного пункту необхідна зміна цільового призначення земельної ділянки, яка проводиться відповідно до Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. N 502. В іншому випадку громадяни та юридичні особи нестимуть відповідальність відповідно до статті 211 Земельного кодексу України та статті 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення.