16 червня 2005 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України N 2664 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткових гарантій захисту фінансових інтересів держави", яким були внесені зміни до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.

Зазначений Закон офіційно був опублікований 22 липня 2005 року в газеті "Голос України". Зміни до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (далі - Закон), крім статті 38 Закону, набудуть чинності з 23 серпня 2005 року. Зміни до статті 38 Закону набули чинності з 22 липня 2005 року.

У зв'язку із запровадженням Законом механізму міжвідомчої координації до переліку основних термінів введені такі нові поняття, як: "генеральний замовник" та "закупівля на засадах міжвідомчої координації". Крім того. внесені відповідні зміни до термінів "замовник" й "державна закупівля".

Законом розширено зміст терміна "розпорядники державних коштів", а саме розширений перелік розпорядників державних коштів, шляхом доповнення його підприємствами.

Термін "державні кошти" приведено у відповідність до термінології, передбаченої Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а саме до державних коштів віднесені кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Відповідні зміни внесені до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Крім того, Законом розповсюджено сферу застосування поняття "державні кошти" на всі без виключення закупівлі товарів, робіт і послуг, незалежно від того, чи спрямовуються вони на забезпечення діяльності державних органів чи ні.

Розширено термін "послуги", до яких віднесено також консультаційні послуги, до яких належать послуги, пов'язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і рекомендацій.

Змінено термін - "тендерний комітет", у зв'язку із змінами, внесеними до статті 12 Закону.

Змінами до терміна "альтернативна тендерна пропозиція" чітко визначено, що в порядку, передбаченому тендерною документацією, замовнику може подаватись альтернативна тендерна пропозиція, яка повинна обов'язково відрізнятись від основної тендерної пропозиції.

Терміни "забезпечення тендерної пропозиції" та "забезпечення виконання договору про закупівлю" Законом викладені у нових редакціях, якими розширено перелік видів забезпечень порукою та іншими видами забезпечення за вибором замовника відповідно до закону. Таким чином, перелік способів забезпечення тендерної пропозиції та виконання договору про закупівлю, викладені в Законі, не є вичерпним та може обиратися замовником самостійно відповідно до вимог чинного законодавства України.

Законом конкретизовані технологічні особливості "електронних державних закупівель", відповідно до яких - здійснення процедур закупівель за допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет повинно відбуватися виключно в режимі on-line.

Крім того, Законом введені до переліку основних термінів такі нові поняття: кваліфікаційна документація, кваліфікаційна пропозиція, строк дії тендерної (цінової) пропозиції.

Новою редакцією терміна "строк дії тендерної (цінової) пропозиції" Закон розповсюдив сферу застосування цього терміна на процедури запиту цінових пропозицій (котирувань).

Законом змінено валюту, в якій визначались вартісні межі сфери застосування Закону. Так, з моменту набрання Законом чинності вартість закупівлі товарів, робіт і послуг необхідно буде вираховувати у національній валюті України - гривні.

Також, з урахуванням змін, перелік окремих товарів, робіт і послуг, особливості закупівлі яких визначаються окремими актами законодавства України, доповнено закупівлею товарів (робіт, послуг), пов'язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.

Статтю доповнено нормою, яка забороняє укладати договори, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплачувати розпорядниками державних коштів товари, роботи і послуги без проведення процедур закупівлі. Порушення вимог частини 4 статті 2 є підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої Законом.

Законом вводиться новаційне положення, суть якого зводиться до розширення кола суб'єктів, які повинні застосовувати норми Закону при здійсненні закупівель товарів, робіт, послуг.

Так, новою частиною п'ятою цієї статті визначено, що процедури закупівлі, встановлені Законом, в обов'язковому порядку застосовуються до закупівлі товарів, робіт і послуг державними (казенними) підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, з урахуванням особливостей та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Таким чином з моменту набрання Законом чинності державні (казенні) підприємства та господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, стануть розпорядниками державних коштів, уповноваженими на їх отримання, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів та будуть зобов'язані здійснювати процедури закупівлі, передбачені Законом, незалежно від джерел надходження коштів.

Відповідні зміни внесені в Господарський кодекс України, яким ці підприємства зобов'язано дотримуватись Закону.

З метою забезпечення прозорості та відкритості державних закупівель статтею 2-2 Закону чітко окреслені стадії процедури закупівлі, яких повинен дотримуватись замовник при здійсненні процедур закупівлі. Законом передбачена обов'язкова черговість застосування замовниками стадій державних закупівель, задля більш ефективного планування замовниками процедур закупівлі та попередження випадків неправомірного подрібнення останніми предмета закупівлі.

Крім того, цією статтею запроваджено обов'язкове складання замовником річного плану закупівель, який затверджується замовником не пізніше ніж у місячний строк після затвердження кошторису (програми, плану використання державних коштів) та оприлюднюється шляхом розміщення в інформаційній системі в мережі Інтернет протягом 15 календарних днів з дати його затвердження.

Змінами до статті 3 Закону визначено, що функції уповноваженого органу здійснюються центральним органом виконавчої влади, який є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації єдиної державної політики економічного і соціального розвитку України.

Відповідно до Указу Президента України від 23 жовтня 2000 року N 1159/2000 "Про Міністерство економіки України" - Мінекономіки України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації єдиної державної політики економічного і соціального розвитку України.

Отже, Законом чітко визначений уповноважений орган, яким є Міністерство економіки України.

Змінами, внесеними до Закону, на уповноважений орган додатково покладено функцію з проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель.

Виконання функції уповноваженого органу щодо розгляду скарг, поданих учасниками до моменту укладання договору про закупівлю, конкретизовано вимогою про її застосування тільки у випадках та порядку, передбачених Законом. Так, відповідно до статті 37 Закону, скарга з приводу порушень замовником процедури закупівлі або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності подається скаржником уповноваженому органу та одночасно комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України. Таким чином, якщо скарга подається уповноваженому органу, другий примірник скарги в обов'язкову порядку направляється комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України для підготовки нею відповідного висновку. При цьому порядок розгляду скарг уповноваженим органом буде визначатись його нормативним актом, а порядок надання висновків щодо скарг буде визначатись безпосередньо Тендерною палатою України.

Крім того, розширено коло прав уповноваженого органу, зокрема, щодо визначення своїм рішенням форми річного плану закупівель за державні кошти; реєстру отриманих тендерних пропозицій; порядку розгляду уповноваженим органом скарг; порядку проведення перевірок (ревізій) щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері державних закупівель та взаємодії з правоохоронними органами.

Статтю 4-1 Закону доповнено додатковими документами, які замовник зобов'язаний розмістити за допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет, а саме: річний план державних закупівель та протокол розкриття тендерних (цінових) пропозицій.

Змінами чітко визначено, що замовники зобов'язані розміщувати перелічені вище документи послідовно принаймні в одній з інформаційних систем в мережі Інтернет у відповідності до технічного регламенту та в порядку, передбаченому цією інформаційною системою в мережі Інтернет. Технічний регламент інформаційної системи в мережі Інтернет затверджується її власником. При цьому послідовність розміщення документів означає:

- по-перше, що в інформаційній системі у мережі Інтернет мають бути розміщені всі без винятку документи, що передбачені статтею 4-1, у визначеній нею черговості, а саме (з початку й до закінчення процедури закупівлі): річні плани державних закупівель; оголошення про закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації, протокол розкриття (тендерних) цінових пропозицій; звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього, оголошення про результати проведеної процедури, інформацію, що стосується розгляду скарги, у разі її надходження;

- по-друге, що замовник, розмістивши в інформаційній системі у мережі Інтернет хоча б один з визначених статтею 4-1 документів (наприклад - річний план державних закупівель), зобов'язаний розміщувати в цій же інформаційній систем у мережі Інтернет й інші документи, визначені статтею 4-1.

Змінами до Закону визначено, що розміщення інформації щодо державних закупівель відбувається згідно з технічним регламентом та в порядку, передбаченому інформаційною системою в мережі Інтернет. Таким чином технічний регламент є визначальним документом, що регулює правовідносини між інформаційною системою в мережі Інтернет та користувачами. Це повністю відповідає вимогам Закону України "Про захист інформації в автоматизованих системах".

Законом чітко визначено, що інформація для розміщення в інформаційній системі подається замовниками в паперовому та електронному вигляді, в порядку, передбаченому інформаційними системами. Таким чином саме інформаційні системи в мережі Інтернет встановлюють порядок надання інформації та умови, при яких може бути відмовлено у її прийнятті. Жодний орган державної влади не наділений повноваженнями визначати порядок подання та розміщення інформації в інформаційній системі у мережі Інтернет.

Закон доповнено новою статтею 4-2, яка чітко визначає вимоги щодо інформаційних систем у мережі Інтернет щодо забезпечення захисту державної інформації та здійснення електронних державних закупівель.

Відтепер замовники торгів зобов'язані розміщувати інформацію про державні закупівлі виключно у інформаційних системах в мережі Інтернет, які відповідають усім без винятку вимогам до таких систем, встановлених Законом, а саме:

- мати технічний регламент - документ, що визначає порядок функціонування системи та вимоги щодо роботи в цій системі.

Технічний регламент затверджується власником інформаційної системи в мережі Інтернет;

- забезпечувати підтримку багатомовності, у тому числі українською та англійською мовами;

- мати побудовану комплексну систему захисту інформації;

- використовувати засоби технічного захисту інформації, які мають експертні висновки Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України;

- мати атестат відповідності Комплексній системі захисту інформації Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України;

- виконувати функції, встановлені частиною другою статті 4-1 Закону (зокрема: бути сукупністю програмних засобів з власною адресою в мережі Інтернет, забезпечувати доступ до інформаційних ресурсів, забезпечує збирання, накопичення, передачу та обробку інформації щодо державних закупівель замовників з усіх адміністративно-територіальних одиниць України; відповідати встановленим законодавством вимогам щодо захисту державної інформації);

- надавати можливість здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line відповідно до вимог, визначених цим Законом, з використанням промислово придатних технологічних рішень, які побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщенні та періодичному оновленні документів, перетворенні даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель.

Що стосується електронних державних закупівель, то відповідно до частини першої статті 4-2 Закону інформаційна система у мережі Інтернет в частині здійснення електронних державних закупівель повинна надавати можливість здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line відповідно до вимог, визначених частиною 23 статті 1 та частиною 3 статті 9 Закону, з використанням промислово придатних технологічних рішень, які побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщення та періодичному оновленні документів, перетворення даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель.

Відповідно до роз'яснень Департаменту з питань інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України промислово придатними технологічними рішеннями, які побудовані на процесах (способах) перетворення даних при електронному оприлюдненні, розміщення та періодичному оновленні документів, перетворення даних при відображенні електронного документообігу; автоматизованого здійснення державних закупівель є винаходи (корисні моделі). Пріоритет, авторство і право власності на винаходи (корисні моделі) підтверджується патентами.

Здійснення електронних державних закупівель в режимі on-line (реального часу) дозволяє здійснювати процедури закупівлі, передбачені Законом. При цьому замовникам торгів режим on-line (реального часу) дозволяє:

1) подати оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників;

2) переглянути отримані від учасників заявки щодо надання тендерної документації;

3) надіслати учаснику тендерну документацію;

4) отримати тендерні пропозиції від учасників торгів;

5) провести процедуру розкриття тендерних пропозицій у визначений замовником час (згідно зазначеного у оголошенні чи запрошенні до участі у процедурі закупівлі терміну);

6) оформити всі необхідні звітні документи, у тому числі: оголошення про результати торгів, звіт про результати торгів, протокол розкриття, перелік відхилених тендерних документів, інших передбачених законодавством документів;

7) надіслати акцепт переможцю торгів;

8) надіслати учасникам повідомлення про результати проведеної процедури;

9) розмістити оголошення про результати проведеної процедури закупівлі;

10) надіслати переможцю проект договору про закупівлю.

Учасникам торгів режим on-line (реального часу) дозволяє:

1) обрати торги, у яких можна прийняти участь;

2) отримати запрошення до участі у торгах з обмеженою участю, процедурі запиту цінових пропозицій;

3) подати заявку на отримання тендерної документації;

4) отримати тендерну документацію;

5) подати тендерну документацію;

6) отримати інформацію про результати проведеної процедури закупівлі: акцепт тендерної пропозиції або повідомлення про результати торгів;

7) отримати надісланий проект договору на закупівлю та відправити підписаний примірник замовникові.

Частиною 23 статті 1 Закону визначено, що електронними державними закупівлями є здійснення замовниками процедур закупівель за допомогою інформаційної системи в мережі Інтернет з використанням електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

При цьому з метою реалізації правовідносин у сфері електронного документообігу введено в дію Закони України "Про електронний цифровий підпис" і "Про електронні документи та електронний документообіг", а також ряд підзаконних нормативно-правових актів, які регламентують питання організації застосування електронного цифрового підпису.

На сьогодні в Україні визначено організаційно-правові основи використання електронних документів і електронних підписів; надано правовий статус електронному цифровому підпису (тобто визначені умови, при дотриманні яких електронний цифровий підпис в електронному документі визнається рівнозначним власноручному підпису на паперовому документі); регламентовано порядок застосування електронного цифрового підпису юридичними і фізичними особами. А також закладені організаційно-правові основи діяльності із надання послуг у сфері електронного цифрового підпису.

Взаємовідносини між інформаційними системами у мережі Інтернет та користувачами (замовниками, учасниками) визначаються на договірних засадах відповідно до цивільного законодавства України, що визначають, крім іншого, порядок, терміни та розмір оплати (відшкодування витрат) послуг по оприлюдненню інформації щодо державних закупівель. Таким чином надання інформаційними системами у мережі Інтернет послуг по оприлюдненню інформації щодо державних закупівель здійснюється виключно на відшкодувальній (оплатній) основі згідно договору. При цьому послуги по оприлюдненню інформації щодо державних закупівель можуть бути оплачені замовником, за замовника - третьою особою або в порядку, передбаченому частиною 4 статті 21 Закону.

Підтвердженням розміщення оголошень є присвоєний інформаційною системою код оголошення, інформація про який передається в інформаційно-аналітичний бюлетень "Вісник державних закупівель" та інформаційний бюлетень, що видає Тендерна палата України. Тобто кожному документу, що оприлюднюється в інформаційній системі в мережі Інтернет, присвоюється відповідний код.

У разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційній системі у мережі Інтернет, тобто виявлення недійсного коду, оголошення про заплановану закупівлю або оголошення про результати проведення торгів - не розміщується, а дії відповідних замовників мають бути оскаржені відповідно до статті 37 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Відповідна інформація щодо Замовників, які порушують вимоги, встановлені Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", може передаватись в правоохоронні органи.

Відповідно до внесених до статті 8 Закону змін, у разі, якщо замовником в оголошенні про заплановану закупівлю (проведення попередньої кваліфікації) чи в оголошенні про результати проведеної процедури закупівлі не зазначено або зазначено невірний код, присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет, таке оголошення вважається неоприлюдненим.

Невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет може бути підставою для визнання торгів недійсними або для відмови у прийнятті оголошення для публікації у "Віснику державних закупівель" або інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України.

Неоприлюднення замовником інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційній системі у мережі Інтернет, відповідно до частини третьої статті 4-2, частини четвертої статті 8, частини першої статті 28, може оскаржуватися в порядку, передбаченому статтею 37 Закону, або в судовому порядку та є підставою для відміни торгів.

За зазначення в документах щодо здійснення державних закупівель, передбачених Законом, завідомо неправдивих даних щодо оприлюднення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет службові особи - замовники несуть відповідальність, встановлену законодавством.

Нова редакція статті 5 Закону встановлює обов'язок замовника забезпечити рівноправний доступ усіх учасників до інформації з питань закупівлі.

Таким чином необгрунтована відмова у видачі учасникам тендерної документації та інших необхідних документів є прямим порушенням вимог Закону, що тягне за собою передбачену Законом відповідальність. Це стосується також випадків висунення замовником неправомірних вимог щодо надання учасникам тендерної документації за умови пред'явлення останніми окремих статутних або дозвільних документів (ліцензії, свідоцтва тощо).

Статтею 6 Закону визначені нові умови захисту вітчизняного ринку, які зокрема передбачають:

- надання преференційної поправки до ціни тендерної пропозиції, поданої не тільки підприємствами громадських організацій інвалідів та кримінально-виконавчої системи, а і підприємствами всіх форм власності, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік;

- у випадках закупівлі переліку товарів, робіт і послуг, визначених Кабінетом Міністрів України, що закуповуються у підприємств, які переважно використовують працю інвалідів, розпорядники державних коштів зобов'язані запрошувати до таких закупівель виключно підприємства громадських організацій інвалідів, підприємства всіх форм власності, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, якщо вони є виробниками таких товарів, робіт і послуг.

В той же час із статті 6 виключені положення щодо участі у тендерах на закупівлю продуктів харчування вітчизняного виробництва підприємств харчової та переробної промисловості. Таким чином, виключне право участі у закупівлі сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва мають лише вітчизняні товаровиробники сільськогосподарської продукції.

Статтю 7 викладено в новій редакції, якою зобов'язано замовника забезпечити умови для прозорих державних закупівель та оприлюднення необхідної інформації.

Для цього на замовника покладається обов'язок відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію такого учасника у відповідності до вимог статті 27, якщо він має незаперечні докази того, що

- учасник пропонує, дає або погоджується дати будь-якій службовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція про найм на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або на застосування замовником певного виду процедури закупівлі;

- фізичну особу, яка є учасником, було засуджено за злочин, вчинений під час здійснення процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку;

- посадову особу учасника, яку призначено ним відповідальною за здійснення процедури закупівлі, було засуджено за злочин, пов'язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку.

Інформація про відхилення тендерної або кваліфікаційної пропозиції обов'язково зазначається замовником у звіті про результати проведення процедури закупівлі.

Зауважимо, що положеннями частини п'ятої статті 7 Закону замовника зобов'язано повідомляти про дату розкриття тендерних або кваліфікаційних пропозицій Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, місцеву раду відповідного рівня в залежності від джерел використання державних коштів.

Зміною до статті 8 Закону запроваджено ще одне офіційне видання, в якому публікуються оголошення про заплановану закупівлю чи проведення попередньої кваліфікації учасників - інформаційний бюлетень, що видає Тендерна палата України.

При цьому процедура закупівлі не може здійснюватися до публікації оголошення про неї у "Віснику державних закупівель" або в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України. Таким чином оголошення про заплановану закупівлю чи проведення попередньої кваліфікації учасників публікуються лише в одному з вищезазначених друкованих видань.

Зміни щодо запровадження нового інформаційного бюлетеня також внесені у відповідні положення статей 17 та 18 Закону.

Частина 4, якою доповнено статтю 8 Закону, закріплює за редакціями інформаційно-аналітичного бюлетеня "Вісник державних закупівель" та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, право перевіряти виконання замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет (наявність підтвердження про відповідність інформаційної системи в мережі Інтернет вимогам, встановленим цим Законом, та наявність і відповідність коду, зазначеного в оголошенні, коду, який присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет) при прийнятті оголошень про заплановану закупівлю (оголошень про попередню кваліфікацію) та оголошень про результати проведення торгів.

У разі якщо замовником в оголошенні про заплановану закупівлю (проведення попередньої кваліфікації) чи в оголошенні про результати проведеної процедури закупівлі не зазначено або зазначено неправильний код, присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет, таке оголошення вважається не оприлюдненим.

Редакції інформаційно-аналітичного бюлетеня "Вісник державних закупівель" та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, затверджують порядок прийняття та розміщення оголошень, в якому обов'язково зазначається:

- що у разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет редакції інформаційно-аналітичного бюлетеня "Вісник державних закупівель" та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, мають право не приймати оголошення для публікації;

- неоприлюднення передбаченої цим Законом інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційних системах в мережі Інтернет є підставою для відміни торгів;

- за зазначення в документах щодо здійснення державних закупівель, передбачених цим Законом, завідомо неправдивих даних щодо оприлюднення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет службові особи замовників несуть відповідальність, встановлену законодавством.

Стаття 12 викладена в новій редакції, якою врегульований правовий статус, порядок створення та діяльності тендерних комітетів Замовника.

Склад тендерного комітету, положення про тендерний комітет затверджуються відповідним рішенням замовника. Кількісний склад тендерного комітету не може бути меншим за 5 осіб - представників замовника. До складу тендерного комітету замовника не можуть входити посадові особи, представники учасників, їх близькі родичі, посадові особи об'єднань підприємств, їх представники та близькі родичі. Також не можуть бути членами тендерного комітету спеціалісти, юристи, економісти, консультанти та інші фізичні чи юридичні особи, які залучаються до роботи тендерних комітетів на договірних засадах відповідно до законодавства, та нотаріуси, які посвідчують договори про закупівлю в разі їх нотаріального посвідчення.

Крім того, ці особи не несуть відповідальності за рішення, дії або бездіяльність тендерного комітету та службових осіб замовника, учасника чи інших осіб, та за виконання (невиконання) договорів про закупівлю, укладених на підставі рішення тендерного комітету замовника, та за наслідки, спричинені такими рішеннями, діями або бездіяльністю.

Змінами до Закону встановлений обов'язок кожного члена тендерного комітету пройти навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель протягом шести місяців з моменту вступу до тендерного комітету з отриманням відповідного сертифікату чи свідоцтва встановленого зразка. Повторне підвищення кваліфікації або навчання здійснюється не рідше одного разу кожні два роки.

Законом запроваджено нову процедуру здійснення закупівлі - торги із зменшенням ціни (редукціон), яка відповідно до статті 14 Закону визначена поряд з відкритими торгами - основною процедурою здійснення державних закупівель.

Умови та порядок застосування процедури торгів із зменшенням ціни (редукціон) визначені в новому розділі III-1 "Процедура торгів із зменшенням ціни (редукціон)".

Процедура торгів із зменшенням ціни (редукціон) застосовується у разі закупівлі товарів чи послуг, для яких існує постійно діючий ринок і які виробляються чи виконуються не за окремо розробленими специфікаціями, за умови, що очікувана вартість їх закупівлі перевищує 100 тисяч гривень.

Процедура редукціону здійснюється у два етапи в порядку, передбаченому для процедури відкритих торгів з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

На першому етапі учасники повинні подати попередні тендерні пропозиції, без зазначення ціни. На другому етапі замовник пропонує учасникам, попередні тендерні пропозиції яких не були відхилені на першому етапі, надати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни.

Строк подання учасниками тендерних пропозицій на першому етапі становить не менше 21 календарного дня від дати опублікування оголошення про здійснення процедури редукціону, а на другому етапі не менше 10 календарних днів з дня повідомлення замовника про результати першого етапу.

На другому етапі присутнім представникам учасників пропонується зменшувати ціну тендерної пропозиції на крок редукціону, який зазначається в тендерній документації. Переможцем торгів оголошується учасник, який запропонував найнижчу ціну.

Змінами до Закону визначена вартість процедур торгів з обмеженою участю (500 тисяч гривень) та закупівлі на одного учасника (30 тисяч гривень для товарів та послуг та 300 тисяч гривень для робіт), при перевищенні якої застосування цих процедур потребує погодження з уповноваженим органом або отримання відповідного висновку Тендерної палати України.

Таким чином, замовнику потрібно отримати один з вищезазначених документів (або лист-погодження Міністерства економіки, або висновок Тендерної палати України).

Порядок надання висновку Тендерної палати України встановлюється Тендерною палатою України.

Згідно доповнень до статті 33 Закону, додатковою новою умовою застосування процедури закупівлі у одного учасника є підтвердження замовником факту повторної відміни торгів внаслідок надходження пропозиції від одного і того ж учасника, або ненадходження жодної пропозиції.

При цьому відповідальність за застосування цих процедур закупівель покладена на замовника торгів.

Законом врегульовано закупівлі на засадах міжвідомчої координації.

Закупівля на засадах міжвідомчої координації - це здійснення закупівлі з використанням механізму взаємодії генерального замовника і замовників у порядку, встановленому Законом.

Генеральним замовником є орган державної влади, державна установа, організація чи підприємство, які призначені Кабінетом Міністрів України відповідальними за організацію і проведення процедур закупівлі на засадах міжвідомчої координації в інтересах замовників та виконують їх функції відповідно до цього Закону.

Законом встановлено повноваження Кабінету Міністрів України в сфері закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації, зокрема право затверджувати своїм рішенням:

- перелік товарів, які закуповуються на умовах міжвідомчої координації;

- порядок здійснення закупівлі на засадах міжвідомчої координації;

- генерального замовника.

Якщо у планах двох і більше головних розпорядників коштів державного бюджету передбачається закупівля одного з товарів, які закуповуються на умовах міжвідомчої координації вартістю більше 700 тисяч гривень (у кожного окремого головного розпорядника коштів держбюджету, уповноважений орган має подати до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо визначення генерального замовника.

У разі, якщо за результатами проведеної генеральним замовником процедури закупівлі головним розпорядником коштів Державного бюджету України буде виявлено, що товар не відповідає вимогам щодо його технічних характеристик, якості, умов поставки, ціни тощо, головний розпорядник має право відмовитися від укладення договору закупівлі, поінформувавши про це генерального замовника, і самостійно здійснити процедуру закупівлі такого товару.

Таким чином, слід відмітити наступне:

- міжвідомча координація поширюється на закупівлі виключно товарів;

- міжвідомча координація стосується лише головних розпорядників коштів державного бюджету;

- міжвідомча координація поширюється на закупівлі, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

При цьому Законом не передбачено здійснення так званої "внутрівідомчої координації", тобто здійснення закупівель розпорядниками коштів вищого рівня для розпорядників коштів нижчого рівня.

Згідно внесених змін до статті 15 Закону з переліку інформації, яка підтверджує відповідність учасника кваліфікаційним вимогам, виключена інформація щодо виконання аналогічних за предметом закупівлі договорів.

З метою забезпечення більш повного механізму прозорості та відкритості здійснення державних закупівель, залучення громадськості до реалізації державної політики в сфері державних закупівель Законом започаткований (запроваджений) громадський контроль у сфері державних закупівель.

Функції громадського контролю у сфері державних закупівель Законом покладено на Спілку громадських організацій - "Тендерна палата України" (далі - Тендерна палата України), що була зареєстрована Київським міським управлінням юстиції 19 квітня 2005 року N 0044-2005 - Г.О.

Згідно з статтею 17-2 Закону місцезнаходженням та місцем діяльності Тендерної палати України є місто Київ. Тендерна палата України розташована за адресою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 6, тел. (044) 592-00-86.

Відповідно до статей 17-2 та 17-3 Закону та Статуту Тендерна палата України є неприбутковою спілкою громадських організацій, що діє згідно з чинним законодавством України.