До Держземінспекції неодноразово надходять запити від територіальних органів земельних ресурсів щодо відмов місцевих органів державної виконавчої служби у відкритті виконавчого провадження за постановами про накладення адміністративних стягнень (далі - Постанова). Аналіз практики адміністративного провадження свідчить, що переважно у відкритті виконавчого провадження відмовляється з приводу відсутності у Постанові відомостей про індивідуальний ідентифікаційний номер боржника та у разі направлення до органів державної виконавчої служби копій Постанов, не завірених в установленому в діловодстві порядку. У зв'язку з цим повідомляємо наступне.

При оформленні Постанов необхідно керуватися вимогами статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції з оформлення органами Державного комітету України по земельних ресурсах матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Держкомзему України від 18.05.2004 N 147, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.06.2004 за N 710/9309 (далі - Інструкція).

Стосовно необхідності зазначення в Постанові ідентифікаційного номера боржника повідомляємо, що згідно зі статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі необхідно встановити ідентифікаційний номер особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 3.4 Інструкції у Постанові повинен бути зазначений індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (за його наявності).

Частиною 2 статті 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" встановлено, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Тому, якщо особу не внесено до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і в паспорті є відмітка про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера (або цей факт підтверджується довідкою податкової інспекції), то у графі Постанови, де вказується ідентифікаційний номер особи, яка вчинила правопорушення, зазначається: "до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів не внесено".

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" державні податкові інспекції мають право надавати інформацію з Державного реєстру іншим державним органам відповідно до чинного законодавства.

У разі, якщо особу, що вчинила правопорушення, внесено до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, але вона відмовляється надати свій ідентифікаційний номер, посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, має право звернутись до відповідної районної, міської, районної у місті податкової інспекції із письмовим запитом про надання вказаного номеру. Зразок запиту додається.