На виконання Плану заходів щодо створення накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на 2004 - 2007 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 N 479-р, та відповідно до п. 68 Плану роботи Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на 2005 рік, заслухавши та обговоривши інформацію про стан функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні у I півріччі 2005 року, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України П О С Т А Н О В И Л А:

1. Інформацію про стан функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні у I півріччі 2005 року за результатами моніторингу функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні, проведеного Департаментом нагляду за недержавними пенсійними фондами, взяти до відома.

2. Департаменту нагляду за недержавними пенсійними фондами (Рибальченко А.А.), в межах наданих повноважень, продовжити роботу щодо підвищення розвитку недержавного пенсійного забезпечення України, нагляду за діяльністю недержавних пенсійних фондів, а також інших суб'єктів, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення.

3. Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника Голови Комісії Левченко В.П.

Недержавне пенсійне забезпечення як складова частина накопичувальної пенсійної системи України базується на принципах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень. Мета цієї системи - отримання громадянами додаткових пенсійних виплат до пенсій, що отримуються відповідно до загальнообов'язкового пенсійного страхування. Однією з умов впровадження загальнообов'язкової накопичувальної системи є позитивний досвід функціонування недержавних пенсійних фондів.

Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" на Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг (далі - Держфінпослуг) покладено завдання здійснювати державне регулювання сфери недержавного пенсійного забезпечення та нагляд за суб'єктами цієї сфери.

Основними напрямами регулювання є реєстрація недержавних пенсійних фондів із видачею їм відповідних свідоцтв, ліцензування юридичних осіб, які будуть надавати послуги з адміністрування недержавних пенсійних фондів, здійснення аналізу ефективності діяльності всіх суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення, а також здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства пенсійними фондами й іншими суб'єктами цієї сфери.

Станом на кінець I півріччя 2005 року Держфінпослуг відповідно до своєї компетенції розробила та зареєструвала 26 нормативно-правових актів, які безпосередньо необхідні для створення і діяльності суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення. Зазначені нормативно-правові акти на сьогоднішній час повністю забезпечують умови для функціонування та розвитку недержавних пенсійних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів.

З метою поліпшення захисту прав споживачів послуг з недержавного пенсійного забезпечення на даний час триває розробка змін до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", нормативно-правових актів у сфері недержавного пенсійного забезпечення, які стосуватимуться реорганізації і ліквідації недержавних пенсійних фондів, а також розробка змін до Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, звітності недержавного пенсійного забезпечення та порядку ведення персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів.

Згідно з інформацією, наданою Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - ДКЦПФР), видано 59 ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з управління активами недержавних пенсійних фондів.

ДКЦПФР внесено зміни до Положення про вимоги до осіб, що здійснюють професійну діяльність з управління активами недержавних пенсійних фондів щодо складу та структури зазначених активів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 10 грудня 2003 року N 560, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2003 р. за N 1210/8531 із змінами і доповненнями, в частині конкретизації дати, з якої до компанії з управління активами застосовуються вимоги щодо складу та структури активів недержавних пенсійних фондів.

Таким чином, розроблена ДКЦПФР нормативно-правова база на сьогодні дозволяє функціонувати особам, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів.

Стосовно нормативно-правової бази, віднесеної Законом до компетенції Національного банку України, слід зазначити, що крім нормативно-правових актів, визначених пунктом 6 Прикінцевих положень Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", НБУ опрацьовує нормативні документи, які регулюють діяльність банківських установ щодо відкриття пенсійних депозитних рахунків.

На виконання Прикінцевих положень Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" та доручення Кабінету Міністрів України від 09.12.2004 N 26979/11/1-04 був розроблений проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування", в якому врегульовуються питання участі страховиків у недержавному пенсійному забезпечені.

Враховуючи наведене вище, розроблена на сьогодні нормативно-правова база дозволяє створюватися та здійснювати діяльність недержавним пенсійним фондам, а також іншим суб'єктам, що надають послуги пенсійним фондам відповідно до чинного законодавства.

Одним із головних питань діяльності системи недержавного пенсійного забезпечення є гарантування безпеки пенсійної системи, запровадження методів запобігання розтратам та крадіжкам пенсійних коштів, а також вирішення питання захищеності пенсійних коштів від інфляції, враховуючи значний термін циклу накопичення. З цією метою в Україні була законодавчо побудована така пенсійна система, у якій права на пенсійні кошти, внесені вкладниками, не переходять ні до засновників, ні до членів ради фонду, ні до осіб, які надають послуги фонду, а залишаються за учасниками.

Функції залучення коштів та адміністрування, здійснення управління активами та укладання угод щодо їх інвестування, зберігання активів фонду та фактичне здійснення перерахування коштів у відповідності до укладених договорів розмежовані між окремими юридичними особами, що надають відповідні послуги фонду.

Особи, що надають послуги фонду на підставі укладених договорів, можуть діяти тільки після отримання в установленому порядку ліцензій визначених державних органів на право здійснення відповідних видів діяльності. Крім того, до зазначених осіб встановлені вимоги до розміру статутного фонду (капіталу), кваліфікації спеціалістів, програмного забезпечення. Законодавством визначена відповідальність таких осіб за виконання своїх зобов'язань та збитки, завдані пенсійному фонду.

Особи, що надають послуги фонду, в процесі діяльності зобов'язані здійснювати взаємний контроль за дотриманням вимог законодавства і у разі виявлення порушень зупиняти проведення певної операції, повідомляти Держфінпослуг про виявлений факт порушення та здійснювати дії по усуненню цих порушень.

Законодавство чітко визначає види витрат, на які можуть використовуватися пенсійні кошти, зокрема: інвестування пенсійних активів, виконання зобов'язань перед учасниками, оплату послуг особам, які обслуговують НПФ тощо.

Для забезпечення надійності діяльності адміністраторів, збереженості пенсійних активів та захисту прав та інтересів учасників пенсійних фондів до юридичних осіб, які планують надавати послуги з адміністрування, висунуті особливі вимоги. Насамперед, це стосується допуску таких осіб до надання ними послуг адміністратора недержавних пенсійних фондів, що складається з процедури отримання ними статусу фінансової установи та процедури ліцензування діяльності адміністратора.