1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Положення


ЦЕНТРАЛЬНА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова правління
Центральної спілки споживчих
товариств України
16.03.2005 N 68
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОСТІЙНО ДІЮЧИЙ ТРЕТЕЙСЬКИЙ СУД ПРИ ЦЕНТРАЛЬНІЙ СПІЛЦІ СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ (УКООПСПІЛЦІ)
1. Постійно діючий третейський суд при Центральній спілці споживчих товариств України (Укоопспілці) (далі Третейський суд) створено для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
Третейський суд є недержавним незалежним органом, що здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про третейські суди".
2. Засновником Третейського суду є Центральна спілка споживчих товариств України (Укоопспілка), що діє на підставі статуту, зареєстрованого Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 05.08.93, реєстраційний номер 10701200000000748.
Засновник здійснює матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності Третейського суду.
3. Третейський суд є утвореним з моменту його державної реєстрації.
4. Повна назва Третейського суду - Постійно діючий третейський суд при Центральній спілці споживчих товариств України (Укоопспілці), скорочена - Третейський суд при Укоопспілці.
5. Місцезнаходження Третейського суду: 01001, м. Київ, Печерський район, вул. Хрещатик, 7/11.
6. Завданням Третейського суду є захист майнових і немайнових прав та захищених законом інтересів сторін третейського розгляду шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів на підставі Конституції України, законів України "Про третейські суди", "Про споживчу кооперацію", "Про кооперацію", інших нормативно- правових актів та міжнародних договорів України.
Третейський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором України, застосовує норми права інших держав.
У разі відсутності законодавства, що регулює певні спірні відносини, Третейський суд застосовує законодавство, яке регулює подібні відносини, а за відсутності такого він застосовує аналогію права чи керується торговими та іншими звичаями, якщо останні за своїм характером та змістом властиві таким спірним відносинам.
7. Третейський суд складається з голови, його заступника і третейських суддів, список яких затверджується правлінням Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки).
Правління Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) має право поповнювати склад Третейського суду третейськими суддями та вносити відповідні зміни до списку третейських суддів.
Список третейських суддів та зміни до нього реєструється у Київському міському управлінні юстиції.
8. Голова Третейського суду та його заступник обираються правлінням Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) за поданням голови правління Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) строком на три роки.
Голова Третейського суду та його заступник мають статус третейського судді.
Голова Третейського суду організовує діяльність Третейського суду, виконує функції, передбачені Регламентом третейського суду, здійснює контроль за діловодством у Третейському суді, представляє Третейський суд в його відносинах в Україні та за кордоном.
На період відсутності голови Третейського суду його функції виконує заступник.
Забезпечує діловодство Третейського суду відповідальний секретар - старший консультант, який призначається і звільняється з посади головою правління Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) за поданням голови Третейського суду.
9. Повноваження третейського судді можуть бути припинені у разі:
а) подання ним відповідної заяви, яка задоволена правлінням Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки);
б) у разі відводу чи самовідводу третейського судді відповідно до положень Регламенту;
в) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;
г) набрання законної сили судовим рішенням про визнання його обмежено дієздатним чи недієздатним;
д) смерті третейського судді, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим за рішенням суду, що набрало законної сили;
є) невиконання або неналежного виконання третейським суддею своїх обов'язків без поважних причин, про що правлінням Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) приймається постанова на підставі подання голови Третейського суду, голови або заступника голови Правління Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки).
10. У разі припинення повноважень третейського судді на підставі пункту 9 цього Положення інший третейський суддя призначається згідно з правилами, які застосовувалися при призначенні третейського судді, що замінюється, у відповідності з пунктами 7, 8 цього Положення та Регламентом Третейського суду.
11. Діяльність Третейського суду припиняється у випадках:
а) прийняття правлінням Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) рішення про його ліквідацію;
б) винесення компетентним судом рішення про анулювання реєстраційного свідоцтва Третейського суду у випадках, встановлених Законом України "Про третейські суди";
в) наявності інших обставин, встановлених законодавством України.
12. У разі припинення діяльності Третейського суду у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 11 цього Положення, правління Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) повідомляє про це орган державної реєстрації негайно після прийняття відповідного рішення.
13. Для представництва та захисту інтересів суддів Третейського суду утворюються органи третейського самоврядування - Загальні збори третейських суддів Постійно діючого третейського суду при Центральній спілці споживчих товариств України (Укоопспілці) (далі Загальні збори) та Третейська палата Постійно діючого третейського суду при Центральній спілці споживчих товариств України (Укоопспілці) (далі Третейська палата).
14. Загальні збори є вищим органом третейського самоврядування Третейського суду.
15. Загальні збори Третейського суду вирішують всі питання внутрішньої діяльності Третейського суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
16. Загальні збори обирають Третейську палату, яка є постійно діючим органом третейського самоврядування Третейського суду.
17. Третейська палата представляє та захищає соціальні і професійні права та інтереси третейських суддів, а також Третейського суду, здійснює методичну та видавничу роботу, аналізує практику правозастосування Третейського суду і здійснює інші повноваження, визначені Загальними зборами.
18. Третейська палата складається з п'яти третейських суддів Третейського суду.
19. Третейську палату Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) очолює голова Третейської палати.
20. Члени та голова Третейської палати обираються із числа суддів третейських судів Третейського суду на Загальних зборах строком на три роки простим голосуванням за більшістю голосів.
21. Компетенція Третейської палати, порядок її діяльності визначаються Положенням про органи третейського самоврядування Третейського суду, яке затверджується на Загальних зборах.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова правління
Центральної спілки
споживчих товариств України
16.03.2005 N 68
РЕГЛАМЕНТ
ПОСТІЙНО ДІЮЧОГО ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ ПРИ ЦЕНТРАЛЬНІЙ СПІЛЦІ СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ (УКООПСПІЛЦІ)
Регламент Постійно діючого третейського суду при Центральній спілці споживчих товариств України (Укоопспілці) (далі - Регламент) визначає порядок та правила вирішення спорів у Постійно діючому третейському суді при Центральній спілці споживчих товариств України (Укоопспілці) (далі - Третейський суд), правила звернення до Третейського суду, порядок формування складу Третейського суду, порядок обміну документами та письмовими матеріалами та інші питання, пов'язані з вирішенням спорів Третейським судом.
РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Статус третейського суду
1. Постійно діючий третейський суд Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) (надалі - Третейський суд) є недержавним незалежним, постійно діючим третейським судом та здійснює свою діяльність у відповідності з чинним законодавством, що регулює діяльність третейських судів в Україні.
2. Третейський суд діє при Центральній спілці споживчих товариств України (Укоопспілці), яка матеріально і організаційно забезпечує його діяльність.
3. Завданням Третейського суду є захист майнових і немайнових справ та охоронюваних законом інтересів сторін третейського розгляду шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів у відповідності з Законом України "Про третейські суди" та цим Регламентом. Діяльність Третейського суду та третейських суддів не є підприємницькою.
4. На розгляд Третейського суду можуть бути передані спори, що підвідомчі третейським судам у відповідності з Законом України "Про третейські суди".
Стаття 2. Компетенція Третейського суду
1. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження у договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
2. Регламент розглядається як невід'ємна частина третейської угоди між сторонами, які звертаються до Третейського суду для вирішення конкретного спору.
3. У разі суперечності третейської угоди положенням цього Регламенту в будь-яких випадках застосовуються положення Регламенту.
4. Сторони можуть вказувати у третейській угоді про передачу спору безпосередньо до Третейського суду або просто посилатися на вирішення відповідного спору між ними третейським судом.
5. Третейська угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься у документі, підписаному сторонами, або якщо на неї є посилання при обміні сторонами листами, повідомленнями за телетайпом, телеграфом або з використанням інших засобів електрозв'язку, або шляхом обміну сторонами копій позовної заяви та відзиву на позов, в яких одна із сторін стверджує про наявність третейської угоди, а інша проти цього не заперечує.
6. Правила правонаступництва щодо третейської угоди встановлюються законом.
7. Обмін документами та письмовими матеріалами між сторонами, а також між сторонами та Третейським судом чи його третейськими суддями здійснюється у порядку, встановленому цим Регламентом, за вказаними ними адресами.
8. Усі заяви, документи та інша інформація, що надаються стороною у справі Третейському суду, повинні бути також надані іншій стороні.
9. Надання документів іншій стороні здійснюється учасниками третейського розгляду самостійно, при цьому Третейському суду подаються докази такого надання (опис вкладення при відправленні цінного листа, виписка з реєстру поштових відправлень тощо).
10. Копія позовної заяви, відзиву на позов направляються стороні цінним листом з описом вкладення або вручаються повноважному представнику сторони особисто під розписку.
11. Акти Третейського суду (рішення, постанови, ухвали) направляються учасникам третейського розгляду рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручаються повноважним представникам сторін особисто під розписку.
12. Усі інші документи і повідомлення між сторонами, а також між сторонами та Третейським судом чи його третейськими суддями можуть бути направлені звичайними листами, за телефаксом або телеграфом, номера яких вказані сторонами чи Третейським судом.
13. Документи та інші письмові матеріали вважаються отриманими за допомогою поштового зв'язку, якщо вони доставлені за постійними місцем проживанням фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи.
Якщо місце проживання чи місцезнаходження не можуть бути встановлені, письмові повідомлення направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за місцезнаходженням юридичної особи цінним листом з описом вкладення або іншим способом, який передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.
14. Питання щодо компетенції Третейського суду по конкретній справі вирішується головою Третейського суду, складом Третейського суду чи третейським суддею, який розглядає спір одноособово. При цьому Третейська угода', що є частиною договору, тлумачиться як угода, яка не залежить від інших умов договору. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження.
Стаття 3. Законодавство, яке застосовується Третейським судом при вирішенні спорів
1. Третейський суд вирішує спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.
2. Третейський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором України, застосовує норми права інших держав.
3. У разі відсутності законодавства, що регулює певні спірні відносини, Третейський суд застосовує законодавство, яке регулює подібні відносини, а за відсутності такого Третейський суд застосовує аналогію права чи керується торговими та іншими звичаями, якщо останні за своїм характером та змістом властиві таким спірним відносинам.
ГЛАВА 2. СКЛАД ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ
Стаття 4. Третейські судді
1. Третейські судді, обираються Правлінням Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) строком на 5 (п'ять) років з числа фізичних осіб, які мають знання, досвід ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору.
2. Список обраних третейських суддів, у тому числі голови Третейського суду та його заступника, подається до Київського міського управління юстиції. У разі змін складу третейських суддів, такі зміни подаються до Київського міського управління юстиції протягом 15 днів з моменту їх виникнення.
3. Третейськими суддями Третейського суду не можуть бути: особи, які не досягли повноліття, та особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; особи, які не мають кваліфікації визначеної Регламентом; особи, які мають судимість; особи, визнані в судовому порядку недієздатними.
4. У разі одноособового вирішення спору третейський суддя постійно діючого третейського суду повинен мати вищу юридичну освіту. У разі колегіального вирішення спору вимоги щодо наявності вищої юридичної освіти поширюються лише на головуючого складу третейського суду.
5. При вирішенні спору третейським судом для вирішення конкретного спору угодою сторін можуть бути встановлені додаткові вимоги до третейських суддів.
Стаття 5. Голова і заступник голови Третейського суду
1. Голова Третейського суду та заступник голови Третейського суду обираються Правлінням Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) на 3 (три) роки.
2. Головою Третейського суду може бути обрана фізична особа, яка має досвід роботи за юридичною спеціальністю не менше 10 (десяти) років і має вищу юридичну освіту.
3. Заступником голови Третейського суду може бути обрана фізична особа, яка має досвід роботи за юридичною спеціальністю не менше 3 (трьох) років і має вищу юридичну освіту.
4. Голова Третейського суду та заступник голови за письмовим дорученням голови представляють Третейський суд у його відношеннях з іншими організаціями, підприємствами і установами, державними органами, загальними судами, господарськими судами та іншими особами. При організації діяльності Третейського суду, голова та його заступник виконують функції, передбачені цим Регламентом та Положенням про Третейський суд.
5. Голова Третейського суду та заступник голови Третейського суду мають право бути третейськими суддями у вирішенні спорів Третейським судом.
Стаття 6. Вимоги до третейських суддів при формуванні третейського суду
Третейським суддею, який розглядає справу одноособово, третейськими суддями у разі розгляду справи у складі трьох третейських суддів, можуть бути призначені особи із списку третейських суддів Третейського суду за їх згодою, які прямо чи опосередковано не заінтересовані в результаті вирішення спору, а також мають необхідний досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору.
Стаття 7. Формування складу третейського суду
1. Якщо сторони не домовились про те, що справа розглядається третейським судом у складі трьох третейських суддів, справа підлягає розгляду третейським суддею одноособово.
2. За клопотанням однієї із сторін третейського розгляду голова Третейського суду, або за письмовим дорученням голови Третейського суду його заступник може призначити розгляд справи третейським судом у складі трьох третейських суддів.
3. Третейський суддя, який розглядає справу одноособово, призначається за його згодою головою Третейського суду, або за письмовим дорученням голови Третейського суду його заступником із списку третейських суддів Третейського суду.
4. При розгляді справи у складі трьох третейських суддів головуючого складу третейського суду та третейських суддів призначає за їх згодою голова Третейського суду, або за письмовим дорученням голови Третейського суду його заступник із списку третейських суддів Третейського суду.
5. Після формування складу третейського суду, голова Третейського суду, або за письмовим дорученням голови Третейського суду його заступник передає справу головуючому складу третейського суду або третейському судді, який розглядає справу одноособово.
Стаття 8. Припинення повноважень третейського судді, складу третейського суду, заміна третейського судді
1. Якщо третейський суддя, склад третейського суду виявляються юридично або фактично не здатними виконувати свої функції або з інших підстав не здійснюють ці функції без виправданої затримки, повноваження кожного з них можуть бути припинені за погодженням сторін.
2. Повноваження третейського судді, складу третейського суду припиняються при їх заяві про самовідвід, або їх відводу у відповідності до Закону України "Про третейські суди" та цього Регламенту.
3. Повноваження третейського судді також припиняються:
- у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;
- у разі набрання законної сили судовим рішенням про визнання його обмежено дієздатним чи недієздатним;
- у разі його смерті, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим рішенням суду, що набрало законної сили.
4. Голова третейського суду може за власною ініціативою вирішити питання про припинення повноважень третейського судді при наявності підстав, зазначених у цьому Регламенті.
5. Повноваження складу третейського суду, яким вирішувався спір, припиняються після прийняття рішення по конкретній справі.
6. У разі, якщо повноваження третейського судді припинені відповідно до цього Регламенту, інший третейський суддя призначається згідно з правилами цього Регламенту, які застосовувалися при призначенні третейського судді, який замінюється.
ГЛАВА 3. САМОВІДВОДИ ТА ВІДВОДИ
Стаття 9. Підстави відводу чи самовідводу третейського судді
1. Третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення підлягає відводу чи самовідводу:
- якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;
- якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках;
- на його прохання або за спільним рішенням сторін;
- у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ'єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його призначення;
- у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення, невиконання ним обов'язків третейського судді у конкретній справі;
- у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 Закону України "Про третейські суди";
- якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов'язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.
2. Жодна особа не може бути третейським суддею у справі, в якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона, представник сторони або в будь-якій іншій якості.
Стаття 10. Порядок відводу чи самовідводу третейського судді
1. У разі звернення голови Третейського суду до особи зі списку третейських суддів Третейського суду за отриманням згоди на призначення її третейським суддею у конкретній справі ця особа повинна повідомити про наявність обставин, які є підставами для відводу чи самовідводу відповідно до статті 19 Закону України "Про третейські суди" та статті 11 цього Регламенту.
2. Третейський суддя повинен без зволікання повідомити сторони про підстави його відводу чи самовідводу, зазначені у статті 19 Закону України "Про третейські суди" та статті 11 цього Регламенту, що виникли після початку третейського розгляду, та заявити самовідвід.
3. Письмова мотивована заява про відвід третейського судді має бути подана стороною протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до Закону "Про третейські суди" та цього Регламенту.
4. У разі пропуску встановленого строку питання про прийняття заяви про відвід третейського судді вирішується головою Третейського суду залежно від причин пропуску строку.
5. Заява сторони про відвід подається голові Третейського суду.
6. За відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу третейський суддя є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід.
7. Якщо інша сторона не погоджується з відводом третейського судді, вона має право протягом трьох днів подати голові Третейського суду свої мотивовані заперечення. У цьому випадку питання про відвід вирішується головою Третейського суду, а у разі розгляду справи у кількості трьох третейських суддів головою Третейського суду спільно з іншими третейськими суддями, призначеними у справі, протягом п'яти днів з моменту отримання заяви сторони, рішення якого (яких) є обов'язковим для сторін.
Стаття 11. Підстави та порядок відводу чи самовідводу експерта, перекладача
1. Якщо експерт, перекладач особисто чи опосередковано заінтересовані у результаті розгляду справи, або якщо вони є родичами однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебувають з цими особами чи сторонами в особливих стосунках вони підлягають відводу чи самовідводу.
2. Питання про відвід експерта, перекладача вирішується складом третейського суду.
ГЛАВА 4. АПАРАТ ТРЕТЕЙСЬКОГО
СУДУ ТА МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ
Стаття 12. Секретаріат
1. Секретаріат здійснює функції, необхідні для забезпечення діяльності Третейського суду у відповідності з цим Регламентом. Секретаріат очолює відповідальний секретар.
2. Працівники секретаріату Третейського суду приймаються на роботу в Центральну спілку споживчих товариств України (Укоопспілку) або запрошуються за угодою.
Стаття 13. Відповідальний секретар
1. Відповідальний секретар Третейського суду може мати заступника.
2. Відповідальний секретар, а в його відсутність його заступник, організує та веде діловодство, пов'язане з діяльністю Третейського суду, а також виконує інші передбачені цим Регламентом функції.
3. Відповідальний секретар Третейського суду і його заступник призначаються Головою Правління Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки). Розподіл обов'язків між ними, а також між іншими працівниками секретаріату, здійснює відповідальний секретар.
Стаття 14. Місце проведення третейського розгляду
Місце проведення третейського розгляду визначається головою Третейського суду з урахуванням усіх обставин справи, зокрема, характеру справи, зручності місця третейського розгляду для сторін та складу третейського суду.
Сторони можуть на свій розсуд обрати місце третейського розгляду у третейському суді для вирішення конкретного спору.
ГЛАВА 5. ПРИНЦИПИ, МОВА
ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ, КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ
Стаття 15. Принципи організації і діяльності Третейського суду
Третейський суд утворюється та діє на принципах:
1) законності;
2) незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові;
3) рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом;
4) змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
5) обов'язковості для сторін рішень третейського суду;
6) добровільності утворення третейського суду;
7) добровільної згоди третейських суддів на їхнє призначенням у конкретній справі;
8) арбітрування;
9) самоврядування третейських суддів;
10) всебічності, повноти та об'єктивності вирішення спорів;
11) сприяння сторонам у досягненні ними мирової угоди на будь-якій стадії третейського розгляду.
Стаття 16. Мова третейського розгляду
1. Розгляд справ у третейському суді провадиться українською мовою.
2. Якщо одна з сторін подає складу третейського суду клопотання про розгляд справи російською мовою, і при відсутності заперечення проти цього іншої сторони, склад третейського суду погоджується про розгляд справи російською мовою. При цьому процесуальні документи третейського суду приймаються українською мовою.
3. Сторона, яка надає документи чи письмові докази мовою іншою, ніж мова третейського розгляду, повинна забезпечити їх переклад на мову третейського розгляду.
Стаття 17. Конфіденційність
1. Третейський суд, суддя третейського суду, працівники апарату Третейського суду не вправі розголошувати відомості та інформацію, що стали йому (їм) відомі під час третейського розгляду, без згоди сторін або їх правонаступників.
2. Забороняється вимагати від третейського судді надання документів, відомостей та інформації, якими він володіє у зв'язку з третейським розглядом справи, крім випадків, передбачених законами України.
ГЛАВА 6. УЧАСНИКИ ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ
Стаття 18. Склад осіб, які приймають участь у третейському розгляді
1. Особами, що приймають участь у третейському розгляді, є сторони та їх представники, а також, у випадках, передбачених цим Регламентом, треті особи та їх представники. Треті особи не користуються правом оскарження рішення третейського суду.
2. Сторонами третейського розгляду можуть бути юридичні та фізичні особи, які подали до Третейського суду позов про захист своїх прав та інтересів, або до яких пред'явлений позов.
3. Позивачами є юридичні та фізичні особи, які подали позов.
4. Відповідачами є юридичні та фізичні особи, до яких подана позовна вимога.
5. Позов може бути поданий сумісно декількома позивачами та/або одночасно до декількох відповідачів.
6. Треті особи вступають в третейський розгляд тільки зі згоди сторін третейського розгляду. Для залучення до третейського розгляду третьої особи, крім згоди сторін, необхідна також згода особи, яка залучається. Подання клопотання про залучення третьої особи допускається тільки до закінчення строку надання відзиву на позовну заяву. Згода на залучення третьої особи повинна бути викладена у письмовій формі.
7. Для об'єктивного і вірного третейського розгляду третейський суд вправі за власною ініціативою залучати третіх осіб за їх згодою без згоди сторін.
Стаття 19. Інші учасники третейського розгляду
Іншими учасниками третейського розгляду, які сприяють здійсненню третейського розгляду, можуть бути: експерти, свідки, перекладачі, секретар третейського розгляду.
Стаття 20. Права та обов'язки осіб, які приймають участь у справі
1. Особи, які приймають участь у справі, мають право знайомитись з матеріалами справи, робити з них виписки, знімати копії; заявляти відводи; надавати докази і ознайомлюватися з доказами, наданими іншими особами, що приймають участь у справі, до початку третейського розгляду; брати участь у дослідженні доказів; задавати питання іншим учасникам третейського розгляду, заявляти клопотання, робити заяви, давати пояснення третейському суду, наводити свої доводи по всім питання, що виникають при розгляді справи; знайомитися с клопотаннями, заявленими іншими особами, заперечувати проти клопотань, доводів інших осіб, що приймають участь у справі; отримувати копії ухвал та рішень; користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Регламентом.
2. Особи, які приймають участь у справі, повинні добросовісно користуватися всіма наданими їм правами.
3. Особи, які приймають участь у справі, несуть обов'язки, передбачені цим Регламентом або покладені на них третейським судом у відповідності з цим Регламентом.
Стаття 21. Процесуальна правоздатність і процесуальна дієздатність
1. Здатність мати процесуальні права і нести процесуальні обов'язки (процесуальна правоздатність) визнається в рівній мірі за всіма юридичними і фізичними особами, які мають згідно з законом право на судовий захист в третейському суді своїх прав і законних інтересів.
2. Здатність своїми діями здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки (процесуальна дієздатність) належить в третейському суді юридичним і фізичним особам.
3. Права і законні інтереси недієздатних фізичних осіб захищають в третейському розгляді їх законні представники.
Стаття 22. Участь у справі декількох позивачів або відповідачів
1. Позов може бути поданий до третейського суду сумісно декількома позивачами або до декількох відповідачів (процесуальна співучасть). Кожен з позивачів або відповідачів виступає в процесі самостійно. Співучасники можуть доручити ведення справи одному або декільком зі співучасників.
Стаття 23. Заміна неналежного відповідача
1. У разі, якщо при підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду в суді буде встановлено, що позов пред'явлений не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, третейський суд може за клопотанням або зі згоди позивача допустити заміну неналежного відповідача належним при його згоді на розгляд спору в Третейському суді, при наявності підписаної Третейської угоди.
2. Після заміни неналежного відповідача розгляд справи проводиться спочатку, про що третейський суд виносить ухвалу.
Стаття 24. Процесуальне правонаступництво
1. У випадках вибуття однієї з сторін третейського розгляду (реорганізація юридичної особи, уступка вимоги, переведення боргу, смерть фізичної особи та інші випадки переміни осіб у зобов'язаннях) третейський суд проводить заміну цієї сторони її правонаступником при згоді правонаступника і зазначає про це в ухвалі або в рішенні. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії третейського розгляду.
2. Для правонаступника усі дії, здійснені в третейському процесі до вступу правонаступника в справу, обов'язкові в тій мірі, в якій вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник змінив.
Стаття 25. Зміна підстави або предмета позову, зміна розміру позовних вимог, відмова від позову, визнання позову, мирова угода
1. Позивач має право при розгляді справи в Третейському суді до прийняття рішення змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
2. Позивач має право при розгляді справи в Третейському суді до прийняття рішення відмовитись від позову повністю або частково.
3. Відповідач має право при розгляді справи в Третейському суді визнати позов повністю або частково.
4. Сторони можуть закінчити справу мировою угодою в порядку, передбаченому главою 14 цього Регламенту.
5. Третейський суд не приймає відмову позивача від позову, зменшення ним розміру позовних вимог, визнання відповідачем позову, не затверджує мирову угоду сторін, якщо це суперечить закону або порушує права інших осіб.
Стаття 26. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги відносно предмета спору
1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги відносно предмета спору, можуть за їх згодою та за згодою сторін вступити у справу третейського розгляду до прийняття третейським судом рішення, при умові існування щодо них Третейської угоди. Вони користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
2. У разі якщо третя особа заявляє самостійні вимоги відносно предмета спору, вступила у справу після початку судового розгляду, розгляд справи в третейському суді проводиться спочатку.
3. Про вступ в справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги відносно предмета спору, виноситься ухвала.
Стаття 27. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог відносно предмета спору
1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог відносно предмета спору, можуть за їх згодою та за згодою сторін вступити в справу третейського розгляду на стороні позивача або відповідача до прийняття третейським судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на права або обов'язки по відношенню до однієї з сторін. Вони можуть бути залучені до участі у справі третейського розгляду за їх згодою за ініціативою третейського суду.
2. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають процесуальні права і обов'язки сторони, за виключенням права на зміну підстави або предмета позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, відмови від позову, визнання позову або укладення мирової угоди, пред'явлення зустрічного позову.
3. Про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, або про залучення в справу цієї особи або відмову про це третейським судом виноситься ухвала.
4. Вступ або залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
ГЛАВА 7. ПРЕДСТАВНИЦТВО У ТРЕТЕЙСЬКОМУ СУДІ
Стаття 28. Ведення справ у Третейському суді через представників
1. Фізичні особи мають право вести свої справи у Третейському суді особисто або через представників. Особиста участь у справі фізичної особи не обмежує його права мати у цій справі представника.
2. Справи юридичних осіб ведуть у Третейському суді їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законом, іншими нормативно-правовими актами і установчими документами, або представники.
3. Повноваження органів, які ведуть справи юридичних осіб, підтверджуються документами, що посвідчують службові повноваження їх представників, а при необхідності установчими документами.
Стаття 29. Особи, які можуть бути представниками у Третейському суді
1. Представниками у Третейському суді можуть бути особи, які досягли вісімнадцяти років, мають цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва у Третейському суді.
Стаття ЗО. Документи, що посвідчують повноваження представників
1. Повноваження представників сторін мають бути посвідчені такими документами:
1) довіреністю фізичної особи;
2) довіреністю юридичної особи;
2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.
3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.
4. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.
5. Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені третейським суддею, приєднуються до справи.
Стаття 31. Повноваження представника
1. Представник має право вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Однак право представника на підписання позовної заяви, пред'явлення її у Третейський суд, пред'явлення зустрічного позову, повну або часткову відмову від позовних вимог, зменшення їх розміру, визнання позову, зміну предмета або підстав позову, укладення мирової угоди, передачу повноважень іншій особі (передоручення) повинно бути спеціально обумовлено у довіреності, виданій особою, що представляється.
ГЛАВА 8. ДОКАЗИ
Стаття 32. Докази
Доказами у третейському розгляді є будь-які фактичні дані, на підставі яких третейський суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Стаття 33. Засоби доказування
Засобами доказування є пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, показання свідків, письмові і речові докази, висновки експертів.
Стаття 34. Обов'язки доказування і надання доказів та їх зберігання
1. Кожна сторона третейського розгляду повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
2. Третейський суд має право вимагати від сторін надання доказів, необхідних для повного, всебічного і об'єктивного вирішення спору.
3. Якщо третейський суд визнає за необхідне одержати документи від підприємств, установ, організацій, які не є учасниками третейського розгляду, він своєю ухвалою уповноважує сторони або одну із сторін одержати відповідні документи та надати їх третейському суду.
4. Сторони повинні надавати третейському суду докази в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях.
5. Всі зібрані письмові докази разом з процесуальними документами сторін та третейського суду зберігаються у справі в прошитому та пронумерованому вигляді.
Стаття 35. Належність доказів
1. Третейський суд бере до розгляду тільки ті докази, які стосуються справи, що розглядається та предмета доказування.
2. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Стаття 36. Допустимість доказів
1. Обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
2. Третейський суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Стаття 37. Підстави звільнення від доказування
1. Обставини справи, визнані третейським судом загальновідомими, не потребують доказування.
2. Обставини, встановлені рішенням третейського суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
3. Рішення судів у цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, обов'язкові для третейського суду про обставини, встановлені цими рішеннями по відношенню до осіб, які приймають участь у справі.
4. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для третейського суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Стаття 38. Звільнення від доказування обставин, визнаних сторонами
1. Третейський суд повинен сприяти досягненню сторонами згоди в оцінці обставин в цілому або в їх окремих частинах, проявляти в цих цілях необхідну ініціативу, використовувати свої процесуальні повноваження і авторитет третейського суду.
2. Визнані сторонами в результаті досягнутої між ними згоди обставини приймаються третейським судом як факти, ще не потребують подальшого доказування.
3. Визнання стороною обставин, на яких інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, звільняє іншу сторону від необхідності доказування таких обставин. Визнання, викладені у письмовій формі, залучаються до матеріалів справи.
Стаття 39. Оцінка доказів
1. Третейський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному і безпосередньому дослідженні доказів, що є у справі.
2. Кожний доказ підлягає оцінці третейським судом поряд з іншими доказами.
3. Ніякі докази не мають для третейського суду заздалегідь встановленої сили.
Стаття 40. Письмові докази
1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, виконані у формі цифрового, графічного запису або іншим шляхом, що дозволяє встановити достовірність документа.
2. Документи, отримані через факсимільний, електронний або інший зв'язок, а також документи, підписані електронним цифровим підписом або іншим аналогом власноручного підпису, допускаються в якості письмових доказів у випадках і в порядку, встановлених законом, іншим нормативно-правовим актом або договором.
3. До письмових документів, що надаються третейському суду, виконаних повністю або в частині іноземною мовою, повинні бути додані їх належним чином завірені переклади на українську мову.
4. Документ, отриманий в іноземній державі, визнається в третейському суді письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку.
5. Іноземні офіційні документи визнаються у третейському суді письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами України.
6. Оригінали документів сторін, що є у справі, за заявами осіб, що їх представляють, можуть бути повернуті їм після прийняття рішення, якщо ці документи не підлягають передачі іншій особі. Одночасно з заявами зазначені особи надають належним чином завірені копії документів або заявляють клопотання про засвідчення третейським судом вірності копій, що залишаються у справі.
7. Якщо третейський суд дійде висновку, що повернення оригіналів документів не нанесе шкоди правильному розгляду справи, ці документи можуть бути повернуті в процесі провадження у справі до винесення рішення.
Стаття 41. Речові докази
1. Речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи.
2. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
Стаття 42. Зберігання речових доказів
1. Речові докази зберігаються за місцем їх знаходження. Вони повинні бути детально описані, опечатані, а у разі необхідності зафіксовані на фото- чи відеоплівку.
2. Речові докази можуть зберігатися за місцезнаходженням Третейського суду, якщо третейський суд визнає це за необхідне.
3. Витрати на зберігання речових доказів розподіляються між сторонами у відповідності з правилами, встановленими цим Регламентом.
4. Третейський суд і зберігач вживають заходів по зберіганню речових доказів у незмінному стані.
Стаття 43. Огляд і дослідження письмових і речових доказів за місцем їх знаходження
1. Третейський суд може провести огляд і дослідження письмових і речових доказів за місцем їх знаходження у разі неможливості їх доставки в Третейський суд. Про проведення огляду і дослідження на місці виноситься ухвала.
2. Огляд і дослідження письмових і речових доказів проводяться третейським судом з повідомленням осіб, які приймають участь у справі, про місце і час огляду і дослідження. Нез'явлення належним чином повідомлених осіб не перешкоджає проведенню огляду і дослідження.
Стаття 44. Розпорядження речовими доказами, що знаходяться у Третейському суді
1. Речові докази, що знаходяться у Третейському суді, після їх огляду і дослідження третейським судом повертаються особам, від яких вони були отримані, якщо вони не підлягають передачі іншим особам.
2. Речі, які згідно закону не можуть знаходитись у користуванні окремих осіб, передаються відповідним організаціям.
3. З питань розпорядження речовими доказами третейський суд виносить ухвалу.
Стаття 45. Пояснення осіб, які приймають участь у справі
1. Особа, яка приймає участь у справі, представляє третейському суду свої пояснення про відомі їй обставини, які мають значення для справи, в письмовій або усній формі. За пропозицією третейського суду особа, яка приймає участь у справі, може викласти свої пояснення у письмовій формі.
2. Пояснення, викладені у письмовій формі, додаються до матеріалів справи.
3. Після оголошення пояснень, викладених у письмовій формі, особа, яка надала це пояснення, має право дати відносно нього необхідні пояснення, а також зобов'язана відповісти на питання інших осіб, які приймають участь у справі, третейського суду.
Стаття 46. Призначення експертизи
1. З метою правильного вирішення спору третейський суд має право зобов'язати сторони чи одну із сторін замовити проведення експертизи для роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань, про що третейський суд виносить відповідну ухвалу.
2. У разі ухилення позивача від замовлення проведення експертизи, призначеної третейським судом, і при неможливості розглянути справу через дослідження інших доказів у справі, розгляд справи зупиняється, про що виноситься ухвала.
3. У разі ухилення відповідача від замовлення проведення експертизи, призначеної третейським судом, третейський суд може зобов'язати замовити проведення експертизи позивача, або розглянути справу без проведення експертизи, дослідивши інші докази у справі.
4. Перелік і зміст питань, з яких повинна бути проведена експертиза, визначається третейським судом. Особи, які приймають участь у справі, мають право надати третейському суду питання, які повинні бути роз'яснені при проведенні експертизи.
5. В ухвалі про зобов'язання замовлення проведення експертизи зазначаються підстави для призначення експертизи; прізвище, ім'я і по-батькові експерта або найменування експертної установи, в якій повинна бути проведена експертиза; питання, поставлені перед експертом; матеріали і документи, надані в розпорядження експерта; строк, на протязі якого повинна бути проведена експертиза і повинно бути надано висновок третейському суду.
6. Висновок експерта оголошується у судовому засіданні і досліджується поряд з іншими доказами у справі. За клопотанням особи, яка приймає участь у справі, або за ініціативою третейського суду експерт може бути викликаний у засідання третейського суду. Експерт після оголошення його висновку має право дати по ньому необхідні пояснення, а також відповісти на додаткові питання осіб, які приймають участь у справі, і третейського суду.
Стаття 47. Показання свідків
1. За клопотанням особи, яка приймає участь у справі, третейський суд може викликати свідка для участі у третейському розгляді. Особа, яка заявляє клопотання про виклик свідка, зобов'язана зазначити, які обставини, що мають значення для справи, може підтвердити свідок, і повідомити суду його прізвище, ім'я, по-батькові і місце проживання.
2. Третейський суд за власною ініціативою може викликати у якості свідка особу, яка приймала участь у складенні документа, що досліджується третейським судом як письмовий доказ, або у створенні або зміні предмета, що досліджується третейським судом як речовий доказ.
3. За пропозицією третейського суду свідок може викласти показання, що надані усно, у письмовій формі. Показання свідка, що викладені у письмовій формі, залучаються до матеріалів справи.
4. Не є доказами відомості, які повідомлені свідком, якщо він не може зазначити джерело повідомлених ним відомостей.
ГЛАВА 9. СТРОКИ ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ
Стаття 48. Встановлення та обчислення строків третейського розгляду
1. Третейський розгляд здійснюється у строки, встановлені цим Регламентом або третейською угодою сторін.
2. Строки, встановлені законом, цим Регламентом або третейським судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
3. Перебіг строку третейського розгляду починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Стаття 49. Закінчення строків третейського розгляду
1. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
2. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.
3. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
4. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
5. Останній день строку триває до 24 години. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Стаття 50. Наслідки пропущення строків третейського розгляду
1. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом, цим Регламентом або третейським судом.
2. Документи, подані після закінчення строків третейського розгляду, залишаються без розгляду, якщо третейський суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Стаття 51. Зупинення строків третейського розгляду
Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг строків третейського розгляду. Зупинення цих строків починається з моменту настання тієї події, внаслідок якої третейський суд зупинив провадження.
Стаття 52. Поновлення та продовження строків третейського розгляду
1. Третейський суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом, цим Регламентом за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
2. Строки вчинення процесуальних дій, передбачені Законом України "Про третейські суди", можуть бути поновлені або продовжені лише за спільною згодою сторін та складу третейського суду, яким вирішується спір.
3. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку може бути вчинено ту дію або подано той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання.
4. З питань, зазначених у цій статті, третейським судом виноситься ухвала.
Стаття 53. Строк розгляду спору
1. Третейський суд застосовує заходи до розгляду спору по можливості у найкоротший строк. Строк третейського розгляду не може перевищувати 2 місяці з дня призначення складу третейського суду, призначення третейського судді, який розглядає справу одноособово, якщо інший строк третейського розгляду не встановлено третейською угодою сторін.
2. У виключних випадках голова Третейського суду вправі продовжити строк провадження у справі, якщо інше не встановлено третейською угодою сторін.
Стаття 54. Інші строки
Всі інші строки, пов'язані з третейським розглядом, визначені у конкретних статтях цього Регламенту.
ГЛАВА 10. ВИТРАТИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИРІШЕННЯМ
СПОРУ ТРЕТЕЙСЬКИМ СУДОМ
Стаття 55. Склад витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом
До складу витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом, належать:
1) гонорари третейських суддів;
2) третейський збір, розмір, строки та порядок сплати якого сторонами визначаються цим Регламентом;
3) витрати, понесені третейськими суддями у зв'язку з участю в третейському розгляді, в тому числі витрати, понесені третейськими суддями на оплату проїзду до місця вирішення спору;
4) витрати, пов'язані з оплатою послуг експертів, перекладачів, якщо такі були запрошені чи призначені для участі в третейському розгляді;
5) витрати, пов'язані з оглядом і дослідженням речових та письмових доказів у їх місцезнаходженні;
6) витрати, понесені свідками;
7) витрати, пов'язані з оплатою стороною, на користь якої було прийнято рішення третейського суду, послуг представника, пов'язаних із наданням правової допомоги;
8) витрати, пов'язані з організаційним забезпеченням третейського розгляду;
9) витрати на листування третейського суду;
10) витрати на телефонний, телеграфний, телексний, факсимільний, електронний та інший зв'язок;
11) гонорар секретаря третейського суду.
Стаття 56. Третейський збір
1. При поданні позовної заяви позивач зобов'язаний сплатити третейський збір.
2. До сплати третейського збору третейський розгляд за позовом зупиняється.
3. Якщо третейський збір не сплачується на протязі місячного строку з моменту подання позовної заяви, позовна заява залишається без розгляду.
4. У разі, коли третейський розгляд справи Третейським судом не відбувся чи був припинений, сплачений третейський збір повертається позивачу, крім випадків, якщо це було зумовлено відводом усіх суддів, укладанням сторонами мирової угоди, відмовою позивача від позову та іншими обставинами, передбаченими Законом України "Про третейські суди".
5. У разі, коли третейський розгляд справи Третейським судом не відбувся чи був припинений з підстав, зазначених у пункті 4 статті 56 цього Регламенту, то сторони відшкодовують Третейському суду всі понесені ним витрати, про що зазначається в ухвалі Третейського суду.
Стаття 57. Витрати, які здійснюються Третейським судом з наступним стягненням з сторін спору
Витрати, пов'язані з організаційним забезпеченням третейського розгляду, витрати на листування Третейського суду, витрати на телефонний, телеграфний, телексний, факсимільний, електронний та інший зв'язок, витрати, пов'язані з оплатою гонорару секретаря третейського суду, здійснюються Третейським судом з наступним стягненням з сторін спору, про що зазначається в Рішенні чи Ухвалі Третейського суду.
Стаття 58. Покриття витрат, які не включаються до складу третейського збору
1. Третейський суд може покласти на сторони або на одну з них обов'язок внести аванс на покриття витрат, які не включаються до складу третейського збору.
2. Аванс на покриття витрат, які не включаються до складу третейського збору, може бути витребуваний Третейським судом від сторони, яка заявила про необхідність здійснення дії, що приводить або може привести до цих витрат.
3. У разі участі у третейському розгляді третейського судді, який має місцеперебування поза місцем проведення засідання Третейського суду, позивач повинен внести аванс на оплату витрат його участі у третейському розгляді (по проїзду, проживанню тощо).
4. Якщо на прохання однієї з сторін при розгляді справи здійснюється переклад пояснень сторін, їх заяв тощо, а також питань, вказівок, ухвал, рішень Третейського суду, то витрати по перекладу оплачуються зазначеною стороною.
Стаття 59. Розподіл витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом
1. Розподіл витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом, здійснюється третейським судом у такому порядку:
- при задоволенні позову витрати покладаються на відповідача;
- при відмові в позові - на позивача;
- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
2. Порядок розподілу витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом, зазначається у рішенні або ухвалі третейського суду.
Стаття 60. Розміри третейського збору
1. Третейський збір обчислюється у таких розмірах:
При сумі позову
(у гривнях)
Розмір третейського збору
(у гривнях)
до 20.000 5% , але не менше 500
від 20.000 до 100.000 500 + 3% від суми більше
20.000
від 100.000 до 500.000 2000 + 2% від суми більше
100.000
більше 500.000 3000 + 1 % від суми більше
500.000
2. У справах немайнового характеру з позовних заяв по спорам, що виникають при укладенні, зміні або розірванні договорів (крім розірвання договорів найму (оренди)), і по спорам про визнання правочинів недійсними та інших позовних заяв немайнового характеру - 500 грн.
3. За позовні заяви, що містять одночасно вимоги майнового і не майнового характеру, сплачується одночасно третейський збір, встановлений для позовних заяв майнового характеру і для позовних заяв немайнового характеру.
4. При зменшенні ціни позову сплачений третейський збір не повертається.

................
Перейти до повного тексту