З метою вдосконалення своєї діяльності Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України П О С Т А Н О В И Л А:

1. Затвердити Стратегічні напрями діяльності Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на період до 2008 року (додаються).

2. Управлінню організаційно-аналітичного забезпечення роботи керівника (Шевченко Т.М.) забезпечити публікацію цього розпорядження у засобах масової інформації.

3. Контроль за виконанням розпорядження залишаю за собою.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Держфінпослуг) була утворена Указом Президента України 12.12.2002 року як інтегрований державний регулятор діяльності небанківського фінансового сектора поряд із Національним банком України (регулятор ринків банківських послуг) та Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку (регулятор ринків цінних паперів та похідних цінних паперів).

Відповідно до вимог Закону України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 року та Указу Президента України "Про Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України" від 04.04.2003 року Держфінпослуг наділена повноваженнями з регулювання і нагляду за діяльністю страхових компаній, осіб, які здійснюють посередницьку діяльність у страхуванні, установ недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, недержавних пенсійних фондів та їх адміністраторів, кредитних спілок, ломбардів, довірчих товариств, лізингових та факторингових компаній, інших учасників ринків фінансових послуг (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування в частині їх діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державного казначейства України та державних цільових фондів), а також юридичних осіб, що не мають статусу фінансової установи, але надають фінансові послуги згідно з законодавством.

З початку функціонування Держфінпослуг:

- завершено організаційне формування Держфінпослуг як центрального органу виконавчої влади (виділено приміщення, придбано необхідну комп'ютерну техніку та офісне обладнання, сформовано склад Комісії як вищого колегіального органу Держфінпослуг, укомплектовано штат працівників, організовано територіальні управління Держфінпослуг, затверджено всі необхідні внутрішні регламенти та інструктивні документи, забезпечено фінансування з Державного бюджету України);

- сформовано початкову підзаконну нормативну базу в сфері регулювання діяльності ринків фінансових послуг шляхом прийняття як рамкових (загальних), так і спеціальних (в розрізі окремих видів небанківських фінансових установ) нормативно-правових актів, а також в сфері регулювання діяльності Держфінпослуг в процесі здійснення дозвільних процедур, нагляду та правозастосування;

- ініційовано розробку і прийняття низки законопроектів, указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України з метою оптимізації законодавства, що визначає правовий режим функціонування ринків фінансових послуг України;

- впроваджено Державний реєстр фінансових установ та в цілому завершено його формування по основних видах небанківських фінансових установ;

- впроваджено Перелік юридичних осіб, які мають право надавати фінансові послуги і перебувають на обліку в Держфінпослуг;

- запроваджено ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;

- розпочато практику безвиїзного та виїзного нагляду і правозастосування з метою контролю дотримання визначених правил поведінки на ринку та фінансових нормативів з використанням всього спектру передбаченого законодавством інструментарію превентивних заходів та санкцій;

- впроваджено практику оперативного та дієвого реагування на факти порушень прав споживачів фінансових послуг, в першу чергу громадян;

- закладено основи пруденційного нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ на основі спеціально запровадженої з цією метою звітності;

- запроваджено комплекс заходів для організації ефективної протидії відмиванню "брудних грошей" та фінансуванню тероризму через небанківський фінансовий сектор відповідно до рекомендацій FATF;

- відпрацьовано тактику поведінки Держфінпослуг як фінансового регулятора в умовах системних фінансових криз та інших нестандартних ситуацій, що суттєво впливають на стабільність і прогнозованість діяльності ринків фінансових послуг;

- закладено основи для моніторингу руху капіталу в Україну та за її межі через ринки фінансових послуг, що входять у регуляторну юрисдикцію Держфінпослуг;

- впроваджено реєстр аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ;

- встановлено професійні вимоги для керівників та головних бухгалтерів фінансових установ, проводиться укладення договорів про співробітництво з навчальними закладами щодо здійснення навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників фінансових установ;

- започатковано системний аналіз та вироблення концептуальних засад і стратегічних пріоритетів подальшого розвитку окремих ринків фінансових послуг, а також інституційного розвитку Держфінпослуг з врахуванням найкращої міжнародної практики та загальноприйнятих стандартів;

- налагоджено ділові стосунки та систематичну співпрацю зі Світовим банком, іншими міжнародними фінансовими організаціями та агентствами технічної допомоги;

- укладено Меморандум про взаємодію та обмін інформацією з Національним банком України та Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку як фінансовими регуляторами діяльності відповідних ринків фінансових послуг;

- набуто членство в Міжнародній асоціації органів страхового нагляду (IAIS) та Міжнародній організації органів пенсійного нагляду (IOPS), а також налагоджено співпрацю з регуляторами інших країн;

- створено Консультативно-експертну раду при Держфінпослуг, ряд постійно діючих робочих груп за участю представників провідних учасників ринку та їх професійних об'єднань, народних депутатів, науковців та незалежних експертів, укладено угоди з об'єднаннями відповідних видів фінансових установ, що визначають особливий режим їх співпраці з Держфінпослуг;

- визначено перелік засобів масової інформації, що прирівнені до офіційних видань Держфінпослуг;

- проведено значну просвітницьку роботу щодо завдань та пріоритетів діяльності Держфінпослуг через засоби масової інформації, взято участь в конференціях, семінарах, "круглих столах".

Таким чином, можна констатувати, що Держфінпослуг пройдено період організаційного та функціонального становлення як центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, уповноваженого на здійснення функцій державного регулювання і нагляду за діяльністю небанківського фінансового сектора.

З початку діяльності Держфінпослуг визначилася низка гострих проблем, що заважають і стримують розвиток Держфінпослуг як ефективного регулятора діяльності небанківського фінансового сектора. До нагальних проблем, які необхідно подолати, відносяться:

- недостатній рівень операційної та фінансової незалежності Держфінпослуг як фінансового регулятора (обмеження, пов'язані із статусом центрального органу виконавчої влади, який на загальних підставах входить в урядову ієрархію; недостатній рівень фінансування і обмеженість його джерел виключно коштами державного бюджету; спрощений спосіб призначення та звільнення членів Комісії як вищого колегіального органу Держфінпослуг, що в кінцевому результаті не забезпечує належного рівня політичної незалежності Держфінпослуг; слабкий юридичний захист працівників Держфінпослуг, який не відповідає специфіці їх діяльності у сфері нагляду та правозастосування; значні законодавчі та відомчі перешкоди щодо незалежного та повноцінного здійснення Держфінпослуг функцій і повноважень в сфері регуляторної політики та нагляду);

- відсутність завершеного перспективного бачення концептуальних засад та стратегічних напрямів подальшого інституційного розвитку системи регулювання і нагляду за фінансовим сектором в цілому та окремими його сегментами зокрема;

- недосконалість організаційної структури Держфінпослуг та необхідність її перегляду і оптимізації;

- відсутність достатніх ресурсів у Держфінпослуг для розбудови комплексної системи MIS/IT в межах Держфінпослуг, проведення наукових та прикладних досліджень у сфері діяльності небанківського фінансового сектора, повноцінного міжнародного співробітництва, здійснення широкої просвітницької роботи зі споживачами фінансових послуг;

- відсутність достатньої кількості кваліфікованих кадрів у сфері державного регулювання і нагляду (низький рівень оплати праці в порівнянні з ринком, що регулюється; недостатня гнучкість державної служби з точки зору створення належної мотивації щодо професійного і кар'єрного росту працівників та запровадження сучасних технологій роботи з персоналом; відсутність постійно діючої системи спеціалізованого навчання і підвищення кваліфікації для працівників регулятора; відсутність в Україні достатньої кількості знань про найкращу міжнародну практику організації ефективного регулювання і нагляду за діяльністю фінансового сектора);

- слабка координація дій між фінансовими регуляторами (НБУ, ДКЦПФР та Держфінпослуг) як на рівні формування регуляторної бази, так і в процесі повсякденної наглядової діяльності (неузгодженість при прийнятті нормативно-правових актів; слабка координація дій в умовах системних фінансових криз; відсутність систематичного обміну інформацією; невідпрацьованість механізмів взаємодії при здійсненні нагляду за діяльністю фінансових конгломератів чи пов'язаних осіб);

- відсутність на урядовому рівні довгострокової цілісної програми розвитку ринків фінансових послуг України з урахуванням геополітичних пріоритетів та існуючих економічних і соціальних реалій України;

- недосконалість та неузгодженість між собою цивільного, господарського законодавства, рамкового законодавства про фінансові послуги та спеціального законодавства щодо діяльності окремих видів небанківських фінансових установ і ринків фінансових послуг, а подекуди - відсутність такого законодавства взагалі;

- недостатній рівень захисту прав споживачів фінансових послуг, включаючи відсутність компенсаційних механізмів на ринках фінансових послуг;

- низький професійний рівень керівництва та персоналу значної частини небанківських фінансових установ, відсутність у їх діяльності ефективних та прозорих стандартів і правил корпоративного управління та розкриття інформації;

- недостатній професійний і функціональний рівень у роботі з небанківськими фінансовими установами з боку представників супутніх професій (аудитори, актуарії, інститут тимчасових адміністраторів та кризових менеджерів, інші види професійної діяльності, пов'язаної з наданням спеціалізованих послуг фінансовим установам);

- низький рівень економічної грамотності та поінформованості споживачів фінансових послуг щодо особливостей функціонування небанківських фінансових установ, можливостей отримання необхідних фінансових послуг та гарантованих законом прав на захист своїх інтересів з боку дійсних і потенційних споживачів фінансових послуг як в особі суб'єктів господарювання, так і громадян.