На підставі статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Затвердити Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що додається.

Інструкція визначає порядок реєстрації страхувальників, обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузевої належності, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, а також добровільно застрахованими особами, обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності та іншої документації.

Платниками страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є:

2.1. Юридичні особи незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності та галузевої належності, їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи. Якщо розрахунки обсягів реалізованої продукції або з оплати праці цих філій, відділень та відокремлених підрозділів проводяться централізовано, то страхові внески за свої філії, відділення та відокремлені підрозділи сплачують юридичні особи, яким вони підпорядковані;

2.2. Розташовані в Україні іноземні підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародні), філії або представництва, які використовують найману працю;

2.3. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

2.4. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах, і сплачують внески до Фонду на добровільних засадах.

3.1. Платники страхових внесків до Фонду, перелічені в пунктах 2.1 та 2.2 цієї Інструкції, зобов'язані зареєструватися в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за місцем юридичної адреси у 10-денний строк з дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, перелічені в пункті 2.3 - у 10-денний строк після укладання трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників.

Якщо філії, відділення та відокремлені підрозділи платника - суб'єкта підприємницької діяльності не мають статусу юридичної особи, власних розрахункових рахунків, а розрахунки обсягів реалізованої продукції або з оплати праці цих філій, відділень та відокремлених підрозділів та страхових внесків проводяться централізовано, то вони не повинні реєструватися в робочих органах виконавчої дирекції Фонду.

3.2. Платники страхових внесків до Фонду, перелічені в пунктах 2.1 та 2.2 цієї Інструкції, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцем юридичної адреси заяву за формою згідно з додатком N 1 до цієї Інструкції та завірені копії таких документів:

- свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (рішення про створення установи, організації);

- довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, присвоєння ідентифікаційного коду органом статистики.

3.3. Платники страхових внесків до Фонду, перелічені в пункті 2.3 цієї Інструкції, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцем знаходження заяву за формою згідно з додатком N 2 до цієї Інструкції та завірені копії таких документів:

- свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (посвідчення підприємця, що проводить свою діяльність без створення юридичної особи);

- довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

- угоду про наймання на роботу фізичної особи.

3.4. Платники страхових внесків до Фонду, перелічені в пункті 2.4 цієї Інструкції, для реєстрації на добровільних засадах подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцем знаходження заяву за формою згідно з додатком N 2 до цієї Інструкції та завірені копії таких документів:

- свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (посвідчення підприємця, що проводить свою діяльність без створення юридичної особи);

- довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

3.5. На основі документів, зазначених у підпунктах 3.2, 3.3, 3.4, проводяться відповідні записи в журналах обліку, а одержані від платників документи зберігаються у справі, на якій проставляється реєстраційний номер страхового свідоцтва.

3.6. Після реєстрації страхувальнику видається страхове свідоцтво за формою згідно з додатком N 3.

3.7. Документи, що подають страхувальники до органів реєстрації, зазначені у підпунктах 3.2, 3.3, 3.4 (крім заяв), подаються у нотаріально завірених копіях або в копіях, які завіряють органи реєстрації за пред'явлення оригіналу.

3.8. Платники страхових внесків, що вказані в пункті 2.1 - 2.3 цієї Інструкції, які створені до 1 січня 2001 року і зареєстровані у Пенсійному фонді України, додатково подають органу реєстрації дані для визначення розмірів страхових тарифів за формою, встановленою виконавчою дирекцією Фонду.

3.9. У випадку реорганізації (зміни форми власності, організаційно-правової форми, назви) або зміни юридичної адреси платник зобов'язаний у 10-денний строк подати до органу реєстрації відповідну заяву про перереєстрацію. Якщо відбулися зміни в межах територіального обслуговування, реєстраційний номер страхового свідоцтва страхувальника не змінюється.

3.10. У разі, коли страхувальник за новою юридичною адресою розміщений за межами території обслуговування органом реєстрації, він після проведення розрахунків, передбачених підпунктом 4.19 цієї Інструкції, на основі заяви знімається з обліку, його справа закривається і за новим місцем реєстрації не передається. Його реєстраційний номер страхового свідоцтва в подальшому не використовується. Відомості щодо платежів страхувальника, що знявся з обліку, зберігаються органом реєстрації не менше 3-х років.

За новою юридичною адресою страхувальник повинен зареєструватись в порядку і строки, передбачені цією Інструкцією.

3.11. Юридична особа, що підлягає ліквідації в 10-денний строк з дня прийняття рішення про ліквідацію, повинна подати до органу реєстрації заяву про зняття з обліку із зазначенням його правонаступника (якщо він визначений), документ про ліквідацію (рішення власника, суду або інший документ, передбачений законодавством), виписку з розрахункового рахунку в банку. Отримавши зазначені документи, орган реєстрації проводить документальну перевірку повноти сплати страхових внесків.

На підставі документів, поданих до органів реєстрації щодо ліквідації, та після виконання вимог, передбачених в підпункті 5.11 цієї Інструкції, органи реєстрації закривають справу страхувальника. Реєстраційний номер страхового свідоцтва ліквідованого страхувальника у подальшому не використовується, відомості щодо його платежів зберігаються органом реєстрації не менше 3 - 4-х років.

4.1. Сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, встановленого Законом України, виходячи з класу професійного ризику галузі (підгалузі) національної економіки, до якого віднесено страхувальника.

При встановленні страхувальнику знижки або надбавки до страхового тарифу сума страхового внеску, яка підлягає сплаті, визначається з урахуванням вказаної знижки (надбавки).

4.2. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду повинні в десятиденний строк після отримання документів зареєструвати страхувальника та в місячний строк після встановлення Верховною Радою України нових розмірів страхових тарифів повідомити страхувальнику про віднесення його до галузі (підгалузі) економіки або виду робіт, яким відповідає його основна діяльність, та розмір страхового тарифу, згідно з додатком 4.

4.3. Якщо страхувальник здійснює свою діяльність з кількох галузей (підгалузей) економіки або видів робіт, він підлягає віднесенню до тієї/того з них, котра/котрий має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції.

Структурні підрозділи підприємства, які не перебувають на самостійному балансі і не є самостійними обліковими одиницями, підлягають обліку за основною діяльністю цього підприємства.

Підсобно-допоміжні виробництва (підрозділи) підприємства, що здійснюють незалежно від спеціалізації цього підприємства інші види діяльності (житлово-комунальні, медичні, культурно-побутові, будівельні, промислові, сільськогосподарські, торгівельні та інші), які перебувають на самостійному балансі і є самостійними обліковими одиницями, підлягають віднесенню до галузей (підгалузей) економіки або видів робіт, яким відповідає їх діяльність.

4.4. Аварійно-рятувальні служби, відомча воєнізована або професійна сторожова охорона відноситься до тих галузей (підгалузей) економіки або видів робіт, до яких належать підприємства, що ними обслуговуються.

4.5. У випадках зміни технології робіт або виду діяльності підприємств Фонд відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва.

4.6. Застосування знижки чи надбавки до страхового внеску здійснюється Фондом за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік відповідно до Порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

4.7. У разі систематичних порушень нормативних актів про охорону праці, які призвели до зростання ризику настання нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві страхувальника, підприємство може бути віднесено до іншого, більш високого класу професійного ризику виробництва.

4.8. У разі коли за специфікою виробництва підприємство не підлягає під класифікацію галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва, рішення щодо віднесення його до відповідного класу професійного ризику виробництва приймається Фондом.

4.9. У разі коли роботодавець не надає Фонду відомості, необхідні для визначення класу професійного ризику виробництва, або надає їх несвоєчасно і не в повному обсязі, Фонд установлює клас професійного ризику виробництва і страховий внесок за власною оцінкою.

4.10. Авансові страхові внески для підприємств, установ та організацій обчислюються до фактичного обсягу реалізованої продукції у минулому році за винятком суми податку на додану вартість і акцизного збору, поділеного на 12.

4.11. Фактична сума страхових внесків для підприємств, установ та організацій обчислюється:

для юридичних осіб, які займалися реалізацією продукції у минулому календарному році - до річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) у поточному році за винятком суми податку на додану вартість і акцизного збору;

для юридичних осіб, які не займалися реалізацією продукції у минулому календарному році, та для бюджетних установ і організацій - до фактичних витрат на оплату праці найманим працівникам, що підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

для добровільно застрахованих осіб - від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день здійснення страхового внеску.

4.12. Страхувальники, які сплачують відповідно до пункту 6.6 цієї Інструкції застрахованим працівникам допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, перераховують до Фонду суму, що дорівнює різниці між нарахованими страховими внесками (з урахуванням пені) і сумою видатків на виплату допомог.

4.13. Авансові страхові внески сплачуються:

юридичними особами - щомісячно одночасно з одержанням в установах банків коштів на оплату праці, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки - в перший день видачі заробітної плати згідно відомості на отримання заробітної плати. Робочі органи виконавчої дирекції для окремих юридичних осіб, що займаються сезонними роботами, можуть встановлювати один строк сплати одноразового авансового страхового внеску за весь рік. Остаточний розрахунок суми страхового внеску проводиться до 1 лютого наступного року за результатами господарської діяльності поточного року;

фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, - щоквартально не пізніше як 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня і 1 лютого року, наступного за звітним;

добровільно застрахованими особами - один раз в квартал.

4.14. Нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на централізований рахунок Фонду.

4.15. У разі нестачі коштів на рахунку платника на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі видача коштів на оплату праці і перерахування страхових внесків до Фонду проводиться у пропорційних сумах.

4.16. Страхові внески сплачуються у національній валюті України.

4.17. У разі зміни юридичної адреси на міжрегіональному рівні страхувальник зобов'язаний у 15-денний строк провести остаточні розрахунки щодо сплати страхових внесків до Фонду на день реорганізації і зняття з обліку.

У випадках недотримання страхувальником порядку нарахування та сплати страхових внесків, подання недостовірної звітності, порушення строків її подання, у 10-денний строк проводиться документальна перевірка правильності розрахунків платника і складається акт у двох примірниках, в якому зазначається нова юридична адреса. Якщо страхувальник має недоїмку по сплаті страхових внесків, йому нараховується пеня у встановленому порядку. У 15-денний строк проводяться остаточні розрахунки на підставі акта.

Залишки сум від можливого перевищення доходів над видатками Фонду за підсумками фінансового року використовуються для коригування (зменшення) суми внесків страхувальників.

5.1. Не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у беспірному порядку з нарахуванням пені. Пеня нараховується з сум недоїмки за кожний прострочений день у розмірі, встановленому законодавством.

5.2. Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати і по день сплати платежу включно. Пеня на пеню не нараховується.

5.3. Днем сплати страхових внесків вважається:

а) при перерахуванні страхових внесків з рахунка страхувальника - день акцептування установою банку суми платежу з рахунка страхувальника, незалежно від часу її зарахування на рахунок Фонду;

б) при внесенні готівкою - день внесення готівки до банківській установи чи підприємства зв'язку.

Коли строк сплати страхових внесків збігається з вихідним (святковим, неробочим) днем, то пеня нараховується починаючи з наступного робочого дня після вихідного (святкового, неробочого) дня.

5.4. За несвоєчасне списання з рахунка страхувальника страхових внесків та зарахування до Фонду платежів банківська установа сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі, передбаченому законодавством. З платника пеня за ці дня не стягується.

5.5. Якщо недоїмка стягується в судовому порядку, то пеня не нараховується з дня винесення судом рішення про вилучення майна страхувальника, а також з моменту визнання його банкрутом.

5.6. Недоїмка за платежами, не сплачена в установлений строк фізичними особами і суб'єктами підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, стягується за рішенням суду.

5.7. Стягнення недоїмки за платежами до Фонду у разі відсутності коштів на рахунку може бути звернене на майно платника відповідно до законодавства.

5.8. При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

5.9. Суб'єкт підприємницької діяльності, бюджетна установа, що підлягає ліквідації, зобов'язані провести повний розрахунок щодо сплати страхових внесків до Фонду на день ліквідації.

У разі, коли підприємство, що підлягає ліквідації, є фінансово неспроможним, його борги відображаються в довідці в трьох примірниках, один з яких надсилається ліквідаційній комісії, другий правонаступнику (якщо він визначений).

Погашення боргів по сплаті внесків до Фонду проводиться у порядку черговості їх стягнення відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

5.10. Для покриття витрат Фонду, пов'язаних з відшкодуванням шкоди потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N 765.

6.1. Кошти Фонду зберігаються та обліковуються на єдиному централізованому рахунку, відкритому на ім'я виконавчої дирекції, в установі уповноваженого банку рахунок N 2560 "Державні позабюджетні фонди", використовуються виключно за цільовим призначенням і вилученню не підлягають.

Фінансування страхової діяльності та інших видатків здійснюється з єдиного централізованого рахунка виконавчої дирекції Фонду через поточні рахунки робочих органів виконавчої дирекції, відкриті на їх ім'я в установах уповноваженого банку.

6.2. Виконавча дирекція Фонду проводить фінансування витрат, передбачених бюджетом:

1) виконання заходів національної та галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища;

2) проведення згідно планів наукових досліджень з охорони та медицини праці;

3) створення свого видавництва, лікувально-профілактичних та навчальних закладів, спеціалізованої медичної та патронажної служби соціального страхування;

4) організацію розроблення і виробництво засобів індивідуального захисту працівників;

5) розроблення, видання, розповсюдження нормативних актів, журналів, спеціальної літератури, створення тематичних кінофільмів, радіо- і телепередач;

6) покриття витрат виконавчої дирекції Фонду, пов'язаних із здійсненням загальнообов'язкового державного соціального страхування.

6.3. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють виплати, які передбачені бюджетом на:

1) відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я та в разі його смерті, пов'язаної із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням:

а) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

б) щомісячні виплати в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

в) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

г) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

д) грошові виплати за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;

е) допомогу дитині відповідно до статті 9 Закону;

2) організацію поховання померлого, відшкодування вартості пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;

3) сприяння створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;

4) організацію цілеспрямованого та ефективного лікування потерпілого у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;

5) обслуговування потерпілих вузькопрофільними лікарями та лікарями загальної практики;

6) догляд медичних сестер удома, в лікарні або в іншому лікувально-профілактичному закладі;

7) акушерський та інший догляд удома або в лікарні під час вагітності та пологів;

8) утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально-профілактичному закладі;

9) забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);

10) забезпечення згідно з медичним висновком домашнього догляду за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства (або компенсації йому відповідних витрат);

11) проведення навчання та перекваліфікації потерпілого відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії або медико-соціальної експертної комісії у навчальних закладах, перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров'я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу;

12) організацію робочих місць для інвалідів, компенсацію при цьому витрат виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції;

13) надання інвалідам разової грошової допомоги, допомоги у вирішенні їх соціально-побутових питань;

14) сплату за потерпілого внесків на медичне та пенсійне страхування;

15) надання підприємствам на безповоротній основі фінансової допомоги для розв'язання особливо гострих проблем з охорони праці;

16) вивчення та поширення досвіду створення безпечних та нешкідливих умов праці;

17) реалізацію регіональної програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища;

18) витрати робочих органів виконавчої дирекції, пов'язаних із здійсненням загальнообов'язкового державного соціального страхування та міжнародної діяльності.

6.4. Страхувальником здійснюються витрати на виплату допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пов'язаної із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

Витрати за рахунок страхового внеску до Фонду сплачуються страхувальником з його каси або поточного рахунка відповідно до їхнього цільового призначення у встановленому порядку.

6.5. Страхувальники не мають право припиняти виплату допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю у випадках, коли сума нарахованих страхових внесків до Фонду не покриває фактичних витрат з виплати допомоги.

6.6. Якщо витрати, оплачені страхувальником за звітний період, перевищують нараховану суму страхових внесків, то різниця між сумою витрат і сумою страхових внесків зараховується в рахунок сплати наступного періоду.

6.7. Відшкодування страхувальнику суми перевищення витрат над сумою страхових внесків у випадках, коли належна сума страхових виплат не покриває витрат, може проводитись і до одержання розрахункової відомості на підставі довідки-розрахунку, підписаної керівником і головним бухгалтером страхувальника.

Відшкодування проводиться за платіжним дорученням робочого органу виконавчої дирекції Фонду шляхом перерахування зазначених сум на поточний рахунок страхувальника.

6.8. У разі відсутності на розрахункових рахунках підприємств коштів на виплату заробітної плати та допомоги по тимчасовій непрацездатності, виконавча дирекція Фонду вирішує питання щодо сплати коштів по лікувальних листках. Підприємство повертає ці кошти Фонду при остаточному розрахунку суми страхових внесків.

6.9. В разі зміни реквізитів страхувальник повинен в 10-денний термін повідомити про це робочий орган виконавчої дирекції Фонду, в якому він зареєстрований як платник страхових внесків.

7.1. Страхувальники зобов'язані вести облік розрахунків за коштами страхових внесків та інших надходжень до Фонду з органами їх реєстрації.

7.2. Облік розрахунків за внесками на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платники відображають на рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунок 656 "За страхуванням від нещасних випадків" (клас 6. Поточні зобов'язання).

7.3. Розрахунки по відрахуванню страхових внесків до Фонду страхувальниками відображаються по дебету рахунка 82 "Відрахування на соціальні заходи", субрахунок 825 "Відрахування на страхування від нещасних випадків" (клас 8. Витрати за елементами) та по кредиту рахунка 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунок 656 "За страхуванням від нещасних випадків".

7.4. Юридичні особи - платники страхових внесків щоквартально у двох примірниках складають розрахункову відомость про нарахування і відрахування страхових внесків до Фонду (додаток N 5), один примірник якої подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем реєстрації страхувальника в такі строки: до 10 квітня, до 10 липня, до 10 жовтня, до 1 лютого року, наступного за звітним.

Усі примірники розрахункової відомості підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства, виконавцем та завіряються печаткою. Другий примірник звіту залишається в бухгалтерії платника.