Колегія відзначає, що Держкомархів України в межах своєї компетенції постійно контролює питання забезпечення неухильного додержання статті 13 Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" щодо неприпустимості переміщення архівних установ без надання іншого рівноцінного приміщення, упорядкованого для зберігання архівних документів, роботи працівників і користувачів. Особлива увага звертається на державні архіви, які розміщено в колишніх культових будівлях (ЦДІАЛ, ЦДАМЛМ, держархіви Вінницької, Львівської, Одеської, Тернопільської, Чернівецької, Чернігівської областей) або в приміщеннях, що є власністю церковних організацій (ЦДНТА), яких загалом налічується дев'ять. Суттєвих порушень зазначеної статті Закону України на сьогодні не зафіксовано.

Вимогу щодо повернення релігійним організаціям колишніх культових будівель висунуто держархівам п'яти областей:

Держархів Вінницької області - будівля колишньої Казанської церкви, що входить до комплексу споруд Єзуїтського монастиря, пам'ятки архітектури національного значення XVIII ст., підлягала переданню церкві ще в листопаді 1997 р. Оскільки держархіву області не було надано іншого, придатного для зберігання документів приміщення, питання й досі лишається відкритим. Представники релігійних конфесій продовжують наполягати на поверненні будівлі.

Держархів Одеської області - на будівлю колишньої синагоги, яка є пам'яткою архітектури місцевого значення, претендує іудейська релігійна община. Тривалий час Одеською облдержадміністрацією вишукуються можливості щодо виділення держархіву області іншого приміщення. Одним із найоптимальніших варіантів вирішення цього питання є, за її твердженням, передання до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області комплексу будівель одного з військових містечок, розташованих у м. Одесі, для подальшого розміщення на його території Держархіву Одеської області. Але згідно з інформацією, наданою Міністерством оборони України Держкомархіву (N 1112/293/13 від 26.04.2004) та Кабінету Міністрів України (N 220/у-903 від 13.08.2004), зазначене питання може бути розглянуто лише після завершення процесу реформування Збройних Сил України.

Держархів Тернопільської області - займає частину площ у будівлі діючої греко-католицької церкви (пам'ятка архітектури національного значення XVIII ст.). На поверненні будівлі наполягає єпархія УГКЦ, якій впродовж 1989-2000 рр. уже було передано частину приміщень загальною площею понад 300 кв.м, що негативно позначилося на умовах зберігання документів. З метою повного вивільнення будівлі в 1991 р. розпочато зведення спеціалізованої споруди, розрахованої на зберігання 1,5 млн. справ, яке через відсутність коштів було призупинено в червні 1996 р. Для завершення будівництва архівного приміщення, готовність якого дорівнює 63%, необхідні кошти в сумі 7,2 млн.грн.

Держархів Чернівецької області - розміщений у будівлі колишнього костелу Серця Ісуса, на яку претендує римо-католицька церква. Згідно з рішенням Чернівецької обласної ради від 21.10.2000 N 157-13/2000 держархіву виділено інше приміщення, для реконструкції та облаштування якого потрібно 2,65 млн.грн. Через відсутність коштів роботи з реконструкції будівлі не розпочиналися.

Держархів Чернігівської області - розміщується в п'яти колишніх культових будівлях у трьох містах області:

У м. Чернігові архів займає колишній будинок архієпископа (пам'ятка архітектури національного значення XVII ст.) та будівлю колишнього римо-католицького костелу XIX ст. (не віднесена до об'єктів культової спадщини); на останню претендує громада РКЦ.

У м. Ніжині відділ держархіву області розташований у будівлях колишньої Троїцької церкви та колишньої церкви Іоанна Богослова, що віднесені до пам'яток архітектури національного значення XVIII ст.

У м. Прилуках відділ держархіву області займає будівлю колишньої церкви Різдва Богородиці (пам'ятка архітектури національного значення XIX ст.). Згідно з рішенням Чернігівської облдержадміністрації від 04.08.2004 N 224 зазначене приміщення має бути до 1 грудня ц.р. вивільнене, а архівні документи - переміщені до м. Чернігова. Про це ще раз наголошено в протокольному рішенні за результатами засідання Міжвідомчої комісії з підготовки пропозицій щодо відновлення прав церков і релігійних організацій, які були порушені внаслідок проведення колишнім Союзом РСР тоталітарної політики стосовно релігії, від 7 жовтня 2004 р. Але питання щодо виділення архіву додаткових площ, як передбачено згаданим рішенням облдержадміністрації (п. 4), остаточно не вирішено. Виділення коштів на облаштування додаткового приміщення не передбачено.

Проблема збереженості документів НАФ у Чернігівській області є надзвичайно гострою й потребує невідкладного вирішення. З огляду на те, що умови зберігання архівних фондів у колишніх культових будівлях не відповідають нормативним вимогам, загальна завантаженість архівосховищ дорівнює 98%, а в установах області понад встановлені строки зберігаються 14,6 тис. справ, після переміщення архівних фондів із м. Прилук ситуація суттєво погіршиться.

Найоптимальнішим вирішенням проблеми забезпечення гарантованої збереженості архівних документів у області є концентрація всіх архівних фондів у одному спеціально облаштованому приміщенні в м. Чернігові. Держархівом подані на розгляд облдержадміністрації пропозиції щодо передання йому п'ятиповерхової будівлі аптекарського складу (вул. Щорса, 55), на III поверсі якої вже розміщується його архівосховище. Такий захід уможливлює вивільнення усіх колишніх культових будівель, у яких розміщено держархів області.

Претензій щодо повернення колишніх культових будівель, які займають ЦДІАЛ України (колишній Бернардинський монастир - пам'ятка архітектури національного значення XVII ст.) та Держархів Львівської області (колишній Домініканський монастир, пам'ятка архітектури національного значення XVI-XVIII ст.), не надходило.

Для решти двох центральних державних архівів головним питанням, що потребує постійного контролю, є забезпечення своєчасного продовження строку оренди приміщень. До числа таких належать:

ЦДНТА України - орендує частину площ у приміщенні колишньої консисторії, яке було передано у власність Свято-Покровському монастирю в 1993 р. Договір про безоплатну оренду приміщення укладається на п'ять років, дія останнього договору закінчується 15 липня 2005 р. На даний час питання про припинення дії орендного договору представниками монастиря не порушувалося.