З метою вдосконалення процесу проведення моніторингу фінансово-господарської діяльності по здійсненню випереджувальних заходів запобігання банкрутству підприємств транспортно-дорожнього комплексу та надання методичної допомоги фахівцям транспортної галузі у проведенні цієї роботи

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо проведення системного економічного аналізу фінансово-господарської діяльності по здійсненню випереджувальних заходів запобігання банкрутству підприємств транспортно-дорожнього комплексу.

2. Державним департаментам, державній адміністрації "Укрзалізниця", об'єднанням, підприємствам, установам і організаціям, що входять до сфери управління Мінтрансу, забезпечити проведення відповідної роботи згідно зазначених Методичних рекомендацій.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Державного секретаря Дунаєва Л.Ф.

1.1. Методичні рекомендації розроблені на виконання наказу Мінтрансу від 25.09.2002 р. N 686 "Про заходи по запобіганню банкрутства підприємств транспортно-дорожнього комплексу" та відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Мінекономіки від 17.01.2001 р. N 10.

1.2. Ці рекомендації розроблено для надання методичної допомоги фахівцям державних департаментів, Укрзалізниці, об'єднань, підприємств, установ і організацій, що входять до сфери управління Мінтрансу, у проведенні роботи по системному економічному аналізу фінансово-господарської діяльності по здійсненню випереджувальних заходів запобігання банкрутству підприємств транспортно-дорожнього комплексу.

1.3. Метою проведення системного економічного аналізу є виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства та для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутства підприємств, що входять до сфери управління Міністерства транспорту України.

1.4. Розрахунок економічних показників і виявлення ознак неплатоспроможності чи банкрутства здійснюється відповідно до показників з документів фінансової звітності підприємства.

2.1. Для проведення системного економічного аналізу підприємства та підготовки аналітичної довідки на кожному з визначених підприємств створюються робочі групи.

2.2. Для забезпечення своєчасної підготовки аналітичної довідки розробляється план-графік проведення відповідної роботи, в якому визначаються терміни виконання та відповідальні виконавці по напрямкам фінансово-господарської діяльності.

2.3. Системний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства проводиться на основі даних бухгалтерського звіту (в обсязі форм річного та квартального), статистичних та аналітичних даних. Він обов'язково повинен містити оцінку загальної вартості майна, активів і пасивів балансу, аналіз структури коштів підприємств (активів) і структури джерел коштів (пасивів), аналіз нематеріальних активів та аналіз кредиторської і дебіторської заборгованості, аналіз собівартості та рентабельності продукції.

2.4. Важливе значення має оцінка технічного рівня і якості продукції, яка виробляється на підприємстві, та відповідність її вимогам товарного ринку. При цьому аналізуються стан реалізації продукції, ціни, основні споживачі та конкуренти. У результаті аналізу необхідно зробити висновки щодо конкурентоспроможності продукції.

2.5. Оцінюючи виробничий потенціал, потрібно визначити ступінь завантаженості і зносу основних фондів.

2.6. При аналізі показників праці використовуються показники динаміки чисельності працюючих та рівня заробітної плати, рівень зайнятості працівників, втрати робочого часу, приховане безробіття, плинність кваліфікованих робітників та інженерно-технічних кадрів, віковий склад керівництва, робітників, інженерно-технічних працівників та службовців.

2.7. Причиною важкого фінансового становища може бути утримання на балансі підприємства соціальної інфраструктури, тому необхідно проаналізувати наявність об'єктів соцкультпобуту, витрати, пов'язані з ними, розмір державних асигнувань, якщо такі мали місце.

2.8. Невід'ємною частиною аналізу є оцінка об'єктів незавершеного будівництва та можливість їх реалізації шляхом приватизації. Це дасть змогу одержати кошти на поповнення нормованих обігових коштів, технічне переобладнання виробництва, освоєння нових технологій та здійснення природоохоронних заходів.

3.1. Поточна неплатоспроможність

Економічним показником ознак поточної платоспроможності (Пп) при наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов'язань, що визначається за формулою:

П - підсумок IV розділу пасиву балансу.

Від'ємний результат алгебраїчної суми зазначених статей балансу свідчить про поточну неплатоспроможність суб'єкта підприємницької діяльності.

3.2. Критична неплатоспроможність

Ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, мають місце, якщо на початку і в кінці звітного кварталу, що передував поданню заяви про порушення справи про банкрутство, мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття (Кп) і коефіцієнт забезпечення власними засобами (Кз) у кінці звітного кварталу менше їх нормативних значень - 1,5 і 0,1 відповідно.

3.3. Коефіцієнт покриття

Коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів і визначається як відношення суми оборотних коштів до загальної суми поточних зобов'язань за кредитами банку, інших позикових коштів і розрахунків з кредиторами.

Коефіцієнт покриття визначається за формулою:

де А - підсумок II розділу активу балансу.

Якщо за підсумками року коефіцієнт покриття менше 1 і підприємство не отримало прибутку, то такий його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, коли задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.