На виконання вимог Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.93 р. N 3353-XII та встановлення єдиних вимог до суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність по визначенню та ліквідації ділянок і місць концентрації дорожньо-транспортних пригод на автомобільних дорогах загального користування України

1. Затвердити галузевий стандарт України ГСТУ 218-03450778.090-2001 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги загального користування. Порядок визначення ділянок і місць концентрації дорожньо-транспортних пригод" (додається).

2. Департаменту безпеки транспорту та технічної політики (Петрашевський О.Л.) зареєструвати зазначений стандарт у Держстандарті України.

3. Українській державній корпорації по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг (Демішкан В.Ф.) довести ГСТУ 218-03450778.090-2001 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги загального користування. Порядок визначення ділянок і місць концентрації дорожньо-транспортних пригод" до всіх зацікавлених установ підприємств організацій, що займаються діяльністю, регламентованою цим стандартом.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Державного секретаря Кроля С.С.

Цей Стандарт поширюється на автомобільні дороги загального користування.

Стандарт установлює порядок визначення та обліку ділянок і місць концентрації дорожньо-транспортних пригод на автомобільних дорогах загального користування України.

Вимоги цього стандарту є обов'язковими для підприємств (установ, організацій), що діють на території України, які підпорядковані Міністерству транспорту України.

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

- ДСТУ 2586-94 Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування.

- ДСТУ 2587-94 Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи контролю. Правила застосування.

- ДСТУ 2735-94 Огородження дорожні і напрямні пристрої. Правила користування. Вимоги безпеки дорожнього руху.

- ДСТУ 2935-94 Безпека дорожнього руху. Терміни та визначення.

- ДСТУ 3587-97 Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану.

- ДСТУ Б В.2.3-2-97 (ГОСТ 30413-96) Дороги автомобільні. Метод визначення коефіцієнта зчеплення колеса автомобіля з дорожнім покриттям.

- ГОСТ 26804-86 Ограждения дорожные металлические барьерного типа. Технические условия.

- ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.

- ДБН В.2.3-4-2000 Споруди транспорту. Автомобільні дороги.

- ДБН Б.2.4-1-94 Планування і забудова сільських поселень.

- ПОР-218-141-2000 Порядок обліку руху транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

- Закон України "Про дорожній рух" ( 3353-12) від 30.06.93 р.

3.1. У цьому Стандарті подані такі терміни, визначення та скорочення:

3.1.1. Автомобільна дорога загального користування (далі - автомобільна дорога) - згідно з ДБН В. 2.3-4.

3.1.2. Дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) - за ДСТУ 2935.

3.1.3. Коефіцієнт пригод (далі - Кпр) - показник відносної аварійності, який характеризується кількістю ДТП, що скоюються при проїзді 1 мільйона транспортних засобів через певну ділянку автомобільної дороги.

3.1.4. Малонебезпечні ділянки (місця) - ділянки автомобільної дороги, де значення Кпр знаходиться в межах від 0,41 до 0,8.

3.1.5. Небезпечні ділянки (місця) - ділянки автомобільної дороги, де значення Кпр знаходиться в межах від 0,81 до 1,2.

3.1.6. Дуже небезпечні ділянки (місця) - ділянки автомобільної дороги, де значення Кпр перевищує 1,2.

3.1.7. Дорожнє підприємство - суб'єкт підприємницької діяльності, уповноважений в установленому порядку здійснювати повне господарське відання автомобільними дорогами, які ним обслуговуються.

3.1.8. Центральний орган управління автомобільними дорогами (далі - центральний дорожній орган) - спеціально уповноважений Урядом державний орган управління дорожнім господарством України.

3.1.9. Наукова установа - визначена центральним дорожнім органом установа, уповноважена ним на умовах прямих договорів здійснювати координацію, узагальнення і аналіз діяльності, регламентованої цим стандартом, з виконанням аналітичної і дорадчої функцій.

3.1.10. Відомість лінійного розподілу ДТП - інформація, що відображає розподіл ДТП на дорозі за трирічний період (по кожному повному календарному року окремо).

3.1.11. Державний облік ДТП - облік ДТП, який ведеться органами внутрішніх справ за місцем їх скоєння.

3.1.12. Відомчий облік ДТП - облік ДТП, скоєних на автомобільних дорогах, який ведеться дорожніми підприємствами, що їх обслуговують.

3.1.13. Лінійний аналіз аварійності - покілометровий розподіл рівнів аварійності від початку до кінця ділянки автомобільної дороги, що обслуговується дорожнім підприємством.

3.2. У Стандарті позначаються та аналізуються такі види ДТП:

3.2.1. Зіткнення - зіткнення транспортних засобів, що рухались.

3.2.2. Перекидання - пригода, внаслідок якої транспортний засіб, що рухався, перекинувся.

3.2.3. Наїзд на транспортний засіб, що стоїть - пригода, внаслідок якої транспортний засіб, що рухався, скоїв наїзд на транспортний засіб, що стоїть.

3.2.4. Наїзд на перешкоду - пригода, внаслідок якої стався наїзд на предмет у смузі відчуження дороги.

3.2.5. Наїзд на пішохода - пригода, внаслідок якої стався наїзд на людину або зіткнення з нею.

3.2.6. Наїзд на велосипедиста - пригода, внаслідок якої стався наїзд на велосипедиста чи зіткнення з ним.

3.2.7. Наїзд на гужовий транспорт - пригода, внаслідок якої транспортний засіб наїхав на упряжних тварин або віз, який вони тягнуть.

3.2.8. Наїзд на тварин - пригода, внаслідок якої транспортний засіб наїхав на диких чи домашніх тварин, птицю, в результаті чого потерпіли люди.

3.2.9. Падіння пасажира - пригода, внаслідок якої сталося падіння пасажира з транспортного засобу, що рухався, на дорогу.

3.2.10. ДТП інших видів - пригоди, що сталися під час руху транспортного засобу внаслідок падіння вантажу, велосипедиста, будь-яких предметів та тому подібне і спричинили поранення чи загибель людей.

3.3. Кожна ДТП позначається на лінійному графіку з використанням умовних позначень, наведених у пункті 3.2, із зазначенням тяжкості наслідків (перша цифра - загиблі, друга - поранені).

З метою визначення меж ділянок і місць концентрації ДТП, крім лінійного графіка, дозволяється здійснювати аналіз розподілу аварійності в будь-який інший спосіб, визначений нормативними або інструктивними галузевими документами.

4.1. Стандарт є механізмом реалізації вимог законодавчих актів у сфері дорожнього руху.

4.2. Матеріалами, що використовуються для визначення ділянки і місця концентрації ДТП, є лінійний аналіз аварійності, який повинен здійснюватись у порядку, встановленому Міністерством транспорту України, дані державного і відомчого обліку ДТП, паспорт автомобільної дороги та проект (схема) організації дорожнього руху, виконані відповідно до чинних нормативних документів.