- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
( Наказ скасовано як такий, що не подавався на державну
реєстрацію, на підставі Наказу Міністерства транспорту
N 707 від 06.08.2004 )
Про затвердження Положення про локалізацію і ліквідацію наслідків аварійних ситуацій і аварій на судноплавних гідротехнічних спорудах та оповіщення про них
З метою удосконалення галузевої нормативно-методологічної бази з питань безпеки судноплавних гідротехнічних споруд
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про локалізацію і ліквідацію наслідків аварійних ситуацій і аварій на судноплавних гідротехнічних спорудах та оповіщення про них.
2. Державному департаменту морського і річкового транспорту (Скворцов Г.П.) після затвердження довести цей наказ до відома всіх заінтересованих організацій і забезпечити постійний контроль за його виконанням.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Державного секретаря Кроля С.С.
Т.в.о. Міністра |
Е.Абдуллаєв |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
транспорту України
30.07.2003 N 580
ПОЛОЖЕННЯ
про локалізацію і ліквідацію наслідків аварійних ситуацій і аварій на судноплавних гідротехнічних спорудах та оповіщення про них
1. Загальні положення
Дане Положення формує основну мету, завдання і вимоги до дій експлуатаційного персоналу на різних етапах розвитку аварії, її локалізації і ліквідації наслідків.
Заходи щодо запобігання аварій на напірних судноплавних гідротехнічних спорудах реалізуються в рамках функціонування на них систем забезпечення безпеки.
Галузь застосування Положення поширюється на споруди й устаткування, які утримують напірний фронт у межах володіння (відповідальності) експлуатуючої організації.
Положення поширюється також на підготовчий етап, що передбачає проведення заходів, спрямованих на зниження наслідків аварій.
Дане Положення є відомчим документом і призначене для служб ДП "Укрводшлях", персоналу шлюзів, що експлуатує напірні судноплавні гідротехнічні споруди.
2. Терміни і визначення
Аварія - небезпечна подія, яка трапилась на об'єкті і створила на ньому, а також на певній території або акваторії, загрозу життю або здоров'ю людей, привела до руйнування будівель, споруд, устаткування і транспортних засобів, порушення виробничого і транспортного процесу, а також до істотного впливу на навколишнє середовище.
Аварійна ситуація - стан потенційно небезпечного об'єкта, що характеризується порушенням меж і/або умов безпечної експлуатації, але не перейшов в аварію, при якому всі несприятливі впливи джерел небезпеки на персонал, населення і навколишнє середовище утримуються в прийнятних межах за допомогою відповідних технічних способів і заходів, передбачених проектом.
Безпека напірних судноплавних гідротехнічних споруд - властивість споруд у процесі будівництва й експлуатації не створювати загрозу для життя, здоров'я й інтересів людини, а також для навколишнього середовища при порушенні їх працездатності в процесі будівництва й експлуатації.
Гідродинамічна аварія - аварія, пов'язана з проривом напірного фронту і поширенням з великою швидкістю водних мас, що створює загрозу виникнення надзвичайної ситуації.
Катастрофа - аварія, що супроводжується людськими жертвами, значним затопленням територій і збитками.
Ліквідація наслідків аварії - проведення комплексу заходів, що включають аварійно-рятувальні й інші невідкладні роботи, що виконуються при виникненні аварій і спрямовані на локалізацію і на припинення дій небезпечних факторів, порятунок життя і збереження здоров'я людей, а також зниження масштабів впливу аварій.
Об'єкти підвищеної небезпеки - об'єкти, а також напірні гідротехнічні споруди, що, відповідно до закону, є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації під час аварії на них.
Проран - розмив у земляних спорудах при переливі через них води.
Проривна хвиля - рух водних мас через проран і по території, що супроводжується значними швидкостями й енергією.
Ризик - імовірність настання аварії.
Система забезпечення безпеки - розробка і здійснення заходів діагностичного, технічного, організаційного, правового, економічного, виховного й іншого характеру, спрямованих на попередження, обмеження масштабів і локалізацію наслідків аварій і руйнувань СГТС.
Судноплавні гідротехнічні споруди (СГТС) - комплекс споруд, що забезпечує перехід суден з одного б'єфа в інший.
Надзвичайна ситуація (НС) - обстановка на визначеній території, яка склалася в результаті аварії СГТС і спричинила людські жертви, шкоду здоров'ю людей або навколишньому природному середовищу, значні матеріальні втрати і порушення умов життєдіяльності людей.
Експлуатуюча організація - державне підприємство, яке безпосередньо здійснює експлуатацію споруд, на балансі яких вони знаходяться.
Нормативні посилання
1) Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18.01.2001 р.
N 2245-III.
2) Постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2001 р.
N 308 "Про порядок утворення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків".
3) Постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.98 р.
N 1099 "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій".
4) Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.99 р.
N 192 "Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях".
5) Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 р.
N 1094 "Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві".
6) Правила безпеки при експлуатації судноплавних гідротехнічних споруд. М. Транспорт. 1989 р., уведені наказом начальника Главрічфлоту УРСР від 22.02.90 р. N 28.
3. Основні положення
3.1 Основними завданнями експлуатуючої організації (власника) СГТС в умовах аварійної ситуації є:
- обмеження її розвитку, локалізація;
- зниження наслідків аварії завдяки продуманим, організованим і оперативним діям експлуатаційного персоналу.
Важливим фактором реалізації цих завдань є проведення завчасних підготовчих заходів відповідно до викладених тут вимог.
3.2 Підготовчі заходи розробляються з урахуванням можливих видів аварій, характеру їх розвитку, конструктивних особливостей СГТС і особливостей експлуатації кожної споруди.
3.3 При розробці основних об'єктних заходів необхідно враховувати вимоги діючих нормативних документів.
3.4 Дії персоналу повинні здійснюватися при обов'язковому дотриманні державних актів, галузевих стандартів, об'єктних правил і інструкцій з охорони праці і пожежної безпеки.
3.5 З метою вивчання інформації про можливі причини аварій, накопичення досвіду робіт з локалізації і ліквідації їх наслідків на об'єктах проводяться спеціальні натурні спостереження за показниками контрольно-вимірювальної апаратури, за розвитком аварії, ефективністю прийнятих заходів.
Результати спостережень систематизуються й аналізуються.
3.7 Залежно від наслідків аварій, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для ліквідації її наслідків, рівні надзвичайних ситуацій (НС) визначаються відповідно до Закону України
"Про об'єкти підвищеної небезпеки".
3.8 На кожному шлюзі повинна бути виконавча техдокументація, яка містить проектні та виконавчі дані про обладнання та конструкції.
4. Класифікація можливих аварій і причин їх виникнення.
Сценарії розвитку аварій
4.1 На підставі аналізу багаторічної експлуатації судноплавних споруд СНД установлені види аварій з найбільш масштабними наслідками, які, головним чином, пов'язані з порушенням напірного фронту.
Ці аварії класифіковані на основі причин їх виникнення, особливостей розвитку і масштабів впливу на середовище, що у свою чергу визначає дії персоналу.
Класифікація аварій і сценарії їх розвитку
Основні типи аварій |
Причини виникнення |
Сценарій можливого найбільш небезпечного розвитку аварій |
А Прорив напірного фронту в межах шлюзу: |
|
|
А-1 - земляних споруд |
- нерозрахункові паводки |
- наростання рівнів води у водосховищі з перевищенням їх розрахункових значень (що може обумовити появу факторів впливу за А-2); - перелив води через споруду; - формування прорану і розмив споруди; - утворення проривної хвилі з катастрофічними затопленнями в нижньому б'єфі; - повне спрацювання водосховища |
А-2 - те ж |
- порушення роботи; - протифільтраційних пристроїв; - суфозійний розмив |
- утворення схованих фільтраційних ходів з нерегульованими витратами; - розмив грунтових примикань (основ); - далі за А-1 |
А-3 - те ж |
- підвищення рівня фільтраційного потоку в примиканнях |
- оповзання низового укосу з захопленням гребеня; - прогресуюче винесення грунту з воронки з руйнуванням протифільтраційних пристроїв у примиканнях до шлюзу; - формування прорану; - далі за А-1 |
А-4 - те ж |
Прорив напірного фронту поза межами шлюзу (у межах володіння ДАГК "Дніпрогідроенерго") |
- утворення хвилі прориву в нижньому б'єфі; - повне спрацювання водосховища; - порушення умов судноплавства в б'єфах; - поширення зони аварійних руйнувань на споруди шлюзу (грунтові примикання, причальні стіни й ін.) |
А-5 - Обвалення стін, що примикають до нижньої голови шлюзу (у межах контуру земляних гребель) при спорожненій камері |
- суфозійне винесення грунту основ і засипань; - підвищення рівня фільтрації води за стінками; - старіння (знос) матеріалів; - порушення правил судноводіння |
- обвалення стін у камеру; - навал їх на плавзасоби; - можливе розкриття воріт нижньої голови; - від зворотної хвилі в камері; - утворення воронки обвалення в застійному просторі; - прогресуюче винесення грунту з воронки з руйнуванням протифільтраційних пристроїв у примиканнях до шлюзу; - утворення прорану; - далі за А-1 |
Б Обвалення стін камери шлюзу (поза контуром земляних гребель) в процесі спорожнення камери |
-за А-5 |
- обвалення стін у камеру з утворенням за стіною воронки обвалення; - навал їх на плавзасоби; - часткове розкриття воріт нижньої голови від зворотної хвилі в камері; - вихід води з камери; - спонтанне непроектне закриття воріт з можливим їх руйнуванням; - спорожнювання камери (при подальшому розширенні воронки руйнування і з'єднання її з верхнім б'єфом; - можливий розвиток сценарію за А-1) |
В-1 Руйнування воріт нижньої голови при наповненій камері |
- "старіння" матеріалів; - порушення правил судноводіння; - вибух; - падіння транспортних засобів |
- деформація воріт із втратою форми і стійкості; - нерегульоване скидання води з камери; - винесення суден з камери з можливим перекиданням або з відривом їх від причальних стін; - розмиви кріплень у нижньому б'єфі з можливими обваленнями причальних стін |
В-2 Те ж, верхньої голови при спорожненій камері (при незакритих воротах нижньої голови) |
- "старіння" матеріалів; - порушення правил судноводіння; - нерозрахунковий тиск води і хвилі при перевищенні проектних рівнів у водосховищі; - вибух |
- руйнування воріт; - нерегульоване скидання води з водосховищ через камеру |
Г Аварія на плавзасобі при шлюзуванні |
- несправність суднових систем; падіння транспортних засобів; - утрата плавучості; - вибух |
- викид забруднюючих речовин у водне середовище |
5. Підготовчі заходи
5.1 Суб'єкти господарської діяльності зобов'язані проводити заходи, спрямовані на обмеження і ліквідацію наслідків аварій.
5.2 Відповідно до Закону України
"Про об'єкти підвищеної небезпеки" для забезпечення готовності до роботи в аварійних умовах експлуатуючою організацією до настання загрози аварії розробляються основні об'єктні підготовчі заходи.
5.3 Для планування підготовчих робіт і дій персоналу розглядаються найгірші сценарії розвитку аварій.
5.4 Для оперативного рішення технічних питань при проведенні заходів можуть створюватися групи експертів із представників проектних, академічних і ін. інститутів.
6. Дії персоналу в аварійних умовах. Оповіщення
6.1 Основною задачею персоналу в період виникнення і розвитку аварії є прийняття своєчасних і ефективних заходів експлуатаційного, технологічного характеру, спрямованих на зниження наслідків аварії.
6.2 Ці заходи, що мають особливу значимість на початкових етапах аварії, визначаються спеціальним планом, який складється в обов'язковому порядку кожною експлуатуючою організацією з урахуванням особливостей експлуатації, а також рекомендацій.
6.3 При виникненні загрози аварії у встановленому порядку створюється комісія для управління і координації робіт, що включає представників зацікавлених відомств і організацій, органів виконавчої влади, а також експертної групи (п. 3.4).
6.4 Спільна участь, при необхідності, об'єктних формувань шлюзу і підрозділів МНС у проведенні аварійно-рятувальних робіт визначається відповідно до погоджених планів взаємодії.
6.5 Безпека виконання аварійно-ремонтних робіт повинна забезпечуватися відповідно до "Правил безпеки при експлуатації судноплавних гідротехнічних споруд". М. Транспорт. 1989 р.
6.6 При аваріях на плавзасобах при шлюзуванні персонал проводить аварійно-рятувальні роботи відповідно до діючих нормативних і виробничих документів.
6.8 З метою оперативного й ефективного вживання заходів з локалізації аварій і їх наслідків на кожному шлюзі повинні функціонувати об'єктні системи оповіщення, розроблені згідно з указаним
Положенням.
Система оповіщення (СО) повинна складатися з об'єктного і каскадного рівнів, основними завданнями яких є:
Об'єктний рівень (шлюз):
оповіщення персоналу шлюзу про аварійну обстановку, передача відповідних розпоряджень;
оповіщення керівництва ДП "Укрводшлях".
Каскадний рівень (ДП "Укрводшлях"):
оповіщення керівництва шлюзів;
державного Департаменту морського і річкового транспорту і Міністерства транспорту України.
Оповіщення і здійснення спільних дій з експлуатаційними службами каскаду особливо важливі, тому що своєчасне вживання заходів на вище- і нижчерозташованих гідровузлах (шлюзах) буде позитивно позначатися на зменшенні можливих впливів і збитків від аварій.
7. Натурні спостереження. Звітні документи
7.1 Натурні спостереження в період загрози, розвитку аварій і їх ліквідації проводяться персоналом шлюзу з їх аналізом, здійсненням рішень і документуванням.
7.3 На кожну аварію повинен бути складений акт, у якому необхідно докладно описати умови експлуатації, початок, розвиток і завершення аварійних процесів, а також їх наслідок, дії експлуатаційного персоналу, причини виникнення аварій. При цьому повинні використовуватися матеріали натурних спостережень.
7.4 Службами ДП "Укрводшлях" на підставі узагальнення досвіду щодо локалізації та ліквідації аварії складається та надається інформація на підвідомчі споруди для відома і прийняття протиаварійних заходів.
7.5 З урахуванням виконаного всебічного аналізу в документи, які регламентують проведення підготовчих заходів щодо локалізації і ліквідації аварій, а також дії персоналу вносяться відповідні корективи.
8. Організаційні структури
8.1 При локалізації аварій і ліквідації їх наслідків, а також при проведенні підготовчих робіт у першу чергу використовуються організаційні структури об'єктного і каскадного рівня і створювані на їх базі формування ЦО.
8.2 Основними обов'язками експлуатуючої організації (шлюзу) є:
складання і реалізація підготовчих заходів;
створення на об'єкті системи оповіщення і підтримка її функціонування на належному рівні;
оповіщення адресатів у встановленому порядку;
формування об'єктних підрозділів ЦО з їх наступним навчанням, матеріальним забезпеченням і т. п.;
розробка плану дій персоналу з локалізації аварій і ліквідації їх наслідків;
здійснення дій, спрямованих на локалізацію і зниження наслідків аварій;
оперативне керівництво персоналом на всіх етапах розвитку аварійних ситуацій;
взаємодія з іншими формуваннями, що приймають, при необхідності, участь у ліквідації аварій;
проведення евакуаційних робіт на об'єкті;
розосередження річкових суден в акваторіях поза аварійним впливом;
чітке виконання законодавчих актів, нормативних і методичних документів.
8.3 До основних обов'язків структур каскадного рівня ДП "Укрводшлях" відносяться:
................Перейти до повного тексту