Розглянувши підсумки роботи за 9 місяців поточного року, Колегія відзначає, що підприємствами галузі забезпечена у повному обсязі потреба народногосподарського комплексу та населення в перевезеннях.

За січень-вересень підприємствами транспорту, що входять до сфери управління Міністерства, перевезено 294,2 млн. т вантажів, 412,3 млн. пасажирів, що відповідно на 5,9% і 1,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Транзитний вантажообіг на залізничному транспорті, як основному перевізнику вантажів, зріс на 2,6 млрд. ткм або на 9,1%.

На 20,5% збільшились обсяги переробки вантажів морськими торговельними портами.

Підприємствами дорожнього господарства виконано дорожніх робіт на загальну суму 830,8 млн. грн. Заплановані показники з ремонту та утриманню автомобільних доріг та освоєння капітальних вкладень виконані відповідно на 107,0 та 100%.

На розбудову національних і міжнародних транспортних коридорів спрямовано 91,8 млн. грн., при цьому реконструйовано та відремонтовано 61,3 км автомобільних доріг. Залізницями відремонтовано 614,7 км колій на суму 84,76 млн. грн.

За 9 місяців поточного року на підприємствах залізничного транспорту створено 2805 нових робочих місць, авіаційного транспорту - 360 місць.

Введено в дію основних фондів на суму 1418,73 млн. грн., що у 1,18 рази більше ніж за відповідний період минулого року.

Пожвавлення транспортної діяльності підприємств галузі сприяло певному покращанню їх фінансово-економічного стану.

Має місце зростання обсягів отриманих доходів підприємствами залізничного, автомобільного, морського транспорту та забезпечення прибуткового результату від реалізації транспортних послуг.

У порівнянні з початком року заборгованість з належних платежів до бюджету скорочена на 22,3 млн. грн. або на 65%, заборгованість з виплати заробітної плати - на 16,3 млн. грн. або на 45,8%. До Державного бюджету сплачено 775,2 млн. грн. податків, що на 16% більше ніж за 9 місяців 2001 р.

Разом з тим, незважаючи на зростання обсягів перевезень вантажів та пасажирів, окремі підприємства не забезпечують виконання вимог щодо запобігання необгрунтованого та економічно недоцільного відволікання обігових коштів в дебіторську заборгованість, яка за станом на даний період становить 3,1 млрд. грн.

Має місце збитковість підприємств та нецільове використання коштів, про що свідчать непоодинокі звернення податкової адміністрації та контрольно-ревізійних органів.

Не в повній мірі відповідно до чинного законодавства забезпечується питання прозорості та економічної доцільності приватизаційних процесів в транспортній галузі.

Невизначеність реальних джерел фінансування оновлення активної частини основних фондів авіаційного, морського і річкового транспорту стримує подальший розвиток цих галузей не тільки у 2002 р., а і у майбутньому.

Відсутня координація роботи в інвестиційній діяльності, виходячи з пріоритетів розвитку галузі. інвестиційні проекти, які пропонуються державними департаментами, є мало привабливими для інвесторів.

Тарифна політика, яка застосовувалась протягом останніх років, не в повній мірі відповідає сучасному стану економіки та вимогам внутрішнього та зовнішнього ринків.

Відсутність конструктивізму в питаннях удосконалення механізму державного регулювання та системи управління реструктуризацією призводить до зривів графіків реструктуризації галузей транспорту.

Не належним чином забезпечується передача до комунальної власності житла та інших об'єктів соціальної сфери.

Потребує вдосконалення робота по розширенню номенклатури послуг, у тому числі шляхом впровадження швидкісних, комбінованих та інтермодальних перевезень.

Уповільнюється виконання заходів по створенню та функціонуванню національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні та інтеграції транспортно-дорожнього комплексу в Європейську та світову транспортні системи.

Не відповідає вимогам робота окремих держдепартаментів по запровадженню механізму фінансового планування, який має на меті покращання прогнозування бюджетних надходжень, забезпечення ефективного та стабільного використання державних активів, підвищення відповідальності керівників всіх рівнів за фінансовий стан підприємств.