- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
Про затвердження переліку тестових питань на знання спеціального законодавства та варіантів відповідей для перевірки професійних знань кандидатів на зайняття посад фахівців з питань реформ
1. Затвердити перелік тестових питань на знання спеціального законодавства та варіантів відповідей для перевірки професійних знань кандидатів на зайняття посад фахівців з питань реформ (далі - перелік тестових питань), що додаються.
2. Управлінню кадрової служби забезпечити оприлюднення переліку тестових питань на офіційному веб-сайті Мінінфраструктури та Єдиному порталі вакансій державної служби НAДС.
3. Керівникам самостійних структурних підрозділів апарату Мінінфраструктури відповідно до компетенції забезпечити постійний моніторинг актуальності переліку тестових питань та, у разі необхідності, надавати в установленому порядку до Управління кадрової служби пропозиції щодо внесення необхідних змін.
4. Контроль за виконання наказу покласти на державного секретаря А. Галущака.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
інфраструктури
"08 "червня 2018 р. №265
ПЕРЕЛІК
тестових питань на знання спеціального законодавства та варіанти відповідей для тестування кандидатів на посади фахівців з питань реформ
Директорат стратегічного планування та координації державної політики в галузі транспорту
І.Питання на перевірку знань Бюджетного кодексу України
Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.
Будь-які відносини, що виникають в процесі використання бюджетних коштів між державою та розпорядниками державних коштів.
Процес розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.
Відносини щодо формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади.
Державного бюджету та місцевих бюджетів.
Обласних, місцевих бюджетів, в т.ч. Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
Бюджетів місцевого самоврядування - бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об'єднаних територіальних громад.
Державного бюджету України.
3. Які складові частини бюджетної класифікації зазначені в статті 8?
Класифікація доходів та видатків бюджету.
Класифікація доходів бюджету, класифікація видатків та кредитування бюджету, класифікація фінансування бюджету, класифікація боргу.
Класифікація фінансування бюджету, неподаткових і податкових надходжень.
Класифікація боргу, податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.
Складання проектів бюджетів, розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), розгляд звіту про виконання бюджету і його затвердження.
Складання проектів бюджетів, розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
Розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), виконання бюджету, розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
Прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), підготовка звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
5. Розгляд та затвердження Державного бюджету України відбувається уВерховній Раді України за спеціальною процедурою визначеною:
Регламентом Верховної Ради України.
6. Ким контролюються всі стадії бюджетного процесу?
Верховною Радою України.
Кабінетом міністрів України.
Міністерством фінансів України.
Рахунковою палатою України.
7. Хто забезпечує виконання Державного бюджету?
Міністерство фінансів України.
Головні розпорядники.
Кабінет Міністрів України.
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.
8. Учасниками бюджетного процесу є:
Органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов'язками з управління бюджетними коштами).
Органи, установи, наділені обов'язками з управління бюджетними коштами.
Органи та установи, які мають рахунки в Державному казначействі України та наділені бюджетними повноваженнями.
Всі міністерства, державні установи, які виступають безпосередніми учасниками в бюджетних програмах і проектах.
9. Хто розробляє проект закону про Державний бюджет України?
Верховна Рада України.
Адміністрація Президента України.
Кабінет Міністрів України.
Міністерство фінансів України.
10. За якими особливими обставинами, зазначеними в ст. 3, Державний бюджет України може бути затверджений не на рік, а на інший бюджетний період?
Введення воєнного стану чи оголошення надзвичайного стану в Україні.
Отримання кредитів від інших держав і міжнародних організацій.
В разі профіциту за перший звітний період.
Внесення змін до Державного бюджету.
11. Зміни до закону про Державний бюджет України можуть вноситися:
Постановами Кабінету Міністрів України.
Міністерством фінансів України за висновками Рахункової палати України.
Виключно законами про внесення змін до закону про Державний бюджет України.
12. Що не є джерелом фінансування бюджету, зазначеного в статті 15?
Кошти від державних (місцевих) внутрішніх та зовнішніх запозичень.
Кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації) - щодо державного бюджету.
Емісійні кошти Національного банку України.
Вільний залишок бюджетних коштів з дотриманням умов, визначених цим Кодексом.
13. Джерелами формування, згідно зі ст. 15, спеціального фонду Державного бюджету України в частині фінансування є:
Кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав.
Кредити лише міжнародних фінансових організацій.
10% обсягу загального фонду відповідного бюджету.
Резервний фонд, кредити банків, позики міжнародних фінансових організацій.
14. Державні гарантії для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів України можуть надаватися:
За рішенням Кабінету Міністрів України або на підставі міжнародних договорів України виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України.
За рішенням Президента України або на підставі міжнародних договорів України виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України.
На підставі міжнародних договорів України виключно у межах і за напрямами, Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України за погодженням Верховною Радою України.
15. Бюджетна програма це:
Сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.
Документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступні бюджетні періоди.
Інвестиційний проект, що реалізується шляхом державного інвестування в об'єкти державної власності з використанням державних капітальних вкладень та/або кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії.
Комплекс заходів, визначених на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки та спрямованих на розвиток окремих галузей, секторів економіки, виробництв, регіонів, виконання яких здійснюється з використанням коштів державного та/або місцевих бюджетів чи шляхом надання державних та/або місцевих гарантій.
16. Паспорт бюджетної програми це:
Документ, що визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).
Проект плану формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, що здійснюються органами державної влади (органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування) протягом бюджетного періоду, який є невід'ємною частиною проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет).
Документ, в якому встановлюється розподіл доходів, фінансування бюджету, повернення кредитів до бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації.
Сукупність дій учасника бюджетного процесу відповідно до його повноважень, пов'язаних з формуванням та використанням бюджетних коштів, здійсненням контролю за дотриманням бюджетного законодавства, які спрямовані на досягнення цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльності та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів.
17. На підставі яких засад надаютьсясубвенції на виконання інвестиційних програм (проектів) з державного бюджету?
Економічної ефективності, направленості субвенції, фінансової забезпеченості інвестиційних програм, рівня забезпеченості, участі бюджету.
Направленості субвенції, фінансової забезпеченості інвестиційних програм, рівня забезпеченості, участі бюджету.
Економічної ефективності, направленості субвенції, рівня забезпеченості, участі бюджету.
Економічної ефективності, направленості субвенції, рівня забезпеченості об'єктами виробничої, комунікаційної та соціальної інфраструктури.
18. Ким визначається порядок розподілу субвенцій на виконання інвестиційних проектів?
Міністерством фінансів України.
Верховною Радою України.
Кабінетом міністрів України.
Комітетом Верховної Ради з питань бюджету.
19. До порушень бюджетного законодавств, відповідно до ст. 116, відноситься:
Визначення недостовірних обсягів бюджетних коштів при плануванні бюджетних показників.
Високий рівень середніх залишків бюджетних коштів.
Низький рівень задоволення потреб суспільства в процесі витрачання державних коштів.
Неефективне використання бюджетних коштів.
20. Яку відповідальність несуть посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства?
Цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законом.
Адміністративну або кримінальну відповідальність.
Дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Цивільну, дисциплінарну, адміністративну відповідальність.
ІІ. Питання на перевірку знань Закону України "Про інвестиційну діяльність"
1. Інвестиції це:
Всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект.
Будь-які активи, рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності).
Кошти, цільові банківські вклади,майнові права інтелектуальної власності.
Будь-які кошти, цільові банківські вклади, сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва.
2. Ким затверджується порядок надання державної підтримки інвестиційного проекту?
Кабінет Міністрів України.
Міністерство фінансів України.
Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку.
Верховною Радою України.
3. Об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути:
Будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.
Цільові грошові вклади, майно, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.
Основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки,
Будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі жилі будинки та їх частини.
4. Інвестиційна діяльність суб'єктів України за її межами регулюється:
Законодавством іноземної держави, на території якої ця діяльність здійснюється, відповідними договорами України, а також спеціальним законодавством України.
Законодавством іноземної держави, укладеними договорами, угодами, тощо.
Виключно законодавством іноземної держави.
Регламентується положеннями Угоди про асоціацію між Україною і ЄС.
5. Інвестиційний проект - це:
Комплекс заходів (організаційно-правових, управлінських, аналітичних, фінансових та інженерно-технічних), визначених на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку національної економіки та спрямованих на розвиток окремих галузей, секторів економіки, виробництв, регіонів, виконання яких здійснюється суб'єктами інвестиційної діяльності з використанням цінностей.
Техніко-економічне та соціальне обґрунтування проекту для пошуку подальших резервів зменшення витрат і зростання доходів з метою забезпечення зростання прибутків.
Комплекс планово-розрахункових документів, необхідних та достатніх для обґрунтування інвестування, організації та управління роботами з реалізації проекту в межах визначених вартості та терміну його реалізації.
Сукупність процесів,обмежена в часі, ресурсах та вимогах якості, направлена на створення нової цінності.
Співфінансування реалізації інвестиційних проектів за рахунок коштів державного бюджету.
Кредитування за рахунок коштів державного бюджету суб'єктів господарювання для реалізації інвестиційних проектів.
Повної або часткової компенсації за рахунок коштів державного бюджету відсотків за кредитами суб'єктів господарювання для реалізації інвестиційних проектів.
Пошуку потенційних партнерів для реалізації проекту.
7. Ким встановлюється перелік документів, що подаються для відбору інвестиційних проектів?
Кабінетом Міністрів України.
Міністерством економічного розвитку та торгівлі України для кожного напряму, за яким надається державна підтримка для реалізації відповідних інвестиційних проектів.
Інвестиційною комісією.
Президентом України.
8. Як реєструються відібрані інвестиційні проекти?
Вносяться до інформаційної бази з відкритим доступом на порталі Кабінету Міністрів України.
Вносяться до Державного реєстру інвестиційних проектів.
Реєструється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку.
Реєструється щоквартальний перелік інвестиційних проектів та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку.
9. Джерелами фінансування інвестиційної діяльності можуть бути:
Власні фінансові ресурси.
Позичкові фінансові кошти інвестора.
Облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити, бюджетні інвестиційних асигнувань.
Будь-які джерела інвестиційних ресурсів з урахуванням специфіки інвестиційного проекту.
10. Обов'язковій державній експертизі підлягають інвестиційні проекти, що реалізуються:
Із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також за рахунок кредитів, наданих під державні гарантії, інших форм державної підтримки для реалізації інвестиційних проектів, крім об'єктів будівництва, що споруджуються (реконструюються) із залученням коштів Фонду енергоефективності.
Із залученням коштів Державного бюджету, а також за рахунок кредитів, наданих під державні гарантії.
Тільки із залученням коштів Державного бюджету.
Всі проекти, які мають ознаку інвестиційного, будуть реалізовані на території України.
11. Що таке захист інвестицій?
Забезпечення рівноправного режиму, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачаються умови і порядок вивозу вкладених цінностей і результатів інвестицій.
Комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій.
Комплекс правових заходів гарантій відповідно до законодавства України і міжнародних договорів.
Забезпечення постійного супроводження процесу впровадження інвестиційних проектів на території України.
Скасування державних норм та стандартів.
Впровадження заходів щодо розвитку монополій та захисту економічної конкуренції.
Заборони приватизації власності.
Проведення державної експертизи інвестиційних проектів.
13. Державна підтримка для реалізації інвестиційних проектів не може бути у вигляді:
Співфінансування реалізації інвестиційних проектів за рахунок коштів державного бюджету.
Обмеження надання державних гарантій для реалізації інвестиційних проектів з метою забезпечення виконання боргових зобов'язань за запозиченнями суб'єкта господарювання.
Кредитування за рахунок коштів державного бюджету суб'єктів господарювання для реалізації інвестиційних проектів.
Повної або часткової компенсації за рахунок коштів державного бюджету відсотків за кредитами суб'єктів господарювання для реалізації інвестиційних проектів.
14. Рішення державного органу про зупинення або припинення інвестиційної діяльності не може бути прийнято з причини:
Якщо її продовження може призвести до порушення встановлених законодавством санітарно-гігієнічних, архітектурних, екологічних та інших норм, прав та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.
Оголошення в установленому законом порядку інвестора банкрутом внаслідок неплатоспроможності.
Стихійного лиха.
Зміни керівного складу проекту.
15. Ким затверджуються обсяги державних інвестицій, здійснюваних за рахунок коштів Державного бюджету?
Кабінетом Міністрів України.
Президентом України.
Верховною Радою України.
Такої норми не існує.
16. Яким документом затверджуються обсяги державних інвестицій, здійснюваних за рахунок коштів державного бюджету?
Основні напрями економічного і соціального розвитку держави
Програма діяльності Уряду.
План пріоритетних дій Уряду.
Такого документу не існує.
17. Вартість продукції, робіт і послуг у процесі інвестиційної діяльності визначається за:
Вільними цінами і тарифами, в тому числі за підсумками конкурсів (торгів).
Державними фіксованими цінами.
Регульованими цінами і тарифами.
Законом обмежень не встановлено.
18. Яку відповідальність несуть суб'єкти інвестиційної діяльності при недодержанні договірних зобов'язань?
Цивільну, адміністративну.
Адміністративну.
Передбачену укладеними договорами.
Майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.
19. Яка обставина не може бути підставою для прийняття рішення державним органом щодозупинення або припинення інвестиційної діяльності?
Якщо її продовження може призвести до порушення встановлених законодавством санітарно-гігієнічних, архітектурних, екологічних та інших норм, прав та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.
Оголошення в установленому законом порядку інвестора банкрутом внаслідок неплатоспроможності.
Стихійне лихо.
Зміна складу партнерів.
20. Спори, що виникають в результаті здійснення інвестиційної діяльності, розглядаються:
Відповідним судом або третейським судом.
Виключно третейським судом.
Арбітражним судом.
Відповідним судом.
ІІІ. Питання на перевірку знань Національної транспортної стратегії 2030 (НТС 2030)
1. Які пріоритети визначаються Національної транспортної стратегії 2030?
Пріоритети комплексного формування транспортної політики та ефективного державного управління, основні напрями розвитку транспортної галузі на період до 2030 року.
Концептуальні засади формування та реалізації державної політики в галузі транспорту до 2030 року, спрямованої на створення інтегрованого до світової транспортної мережі ефективного транспортного комплексу України.
Пріоритети формування транспортної політики та підвищення інвестиційної привабливості транспортної галузі до 2030 року.
Задоволення потреб населення у перевезеннях та покращення умов ведення бізнесу задля стійкого економічного та соціального розвитку країни до 2030 року.
2. Яка мета Національної транспортної стратегії 2030?
Запровадження Угоди про асоціацію та створення умов, які сприятимуть поступовій інтеграції України у внутрішній ринок ЄС.
Підвищення якості надання транспортних послуг, ефективне впровадження адміністративної реформи, боротьба з корупцією, забезпечення прозорості прийняття рішень, забезпечення контролю виконання діяльності.
Забезпечення чіткого розмежування функцій та розподілу повноважень між органами влади та суб'єктами господарювання, забезпечення рівних умов надання послуг на транспорті.
Створення інтегрованого до світової транспортної мережі безпечно функціонуючого та ефективного транспортного комплексу України, задоволення потреб населення у перевезеннях та покращення умов ведення бізнесу для забезпечення конкурентоспроможності та ефективності національної економіки.
3. Які світові тенденції, що притаманні транспорту, враховує Національної транспортної стратегії 2030?
Боротьба з корупцією та наближення України до ЄС.
Ефективне впровадження адміністративної реформи.
Використання високотехнологічних та ергономічних транспортних засобів, принципів мультимодальності.
Стимулювання розвитку автомобільного транспорту.
4. Які основні розділи Національної транспортної стратегії 2030?
Вступ; мета та пріоритетні напрями її реалізації; цілі, організаційне забезпечення та моніторинг реалізації Стратегії.
Вступ; мета та пріоритетні напрями її реалізації; завдання; організаційне забезпечення та моніторинг реалізації Стратегії.
Вступ; конкурентоспроможна та ефективна транспортна система; інноваційний розвиток транспортної галузі та глобальні інвестиційні проекти; безпечний для суспільства, екологічно чистий та енергоефективний транспорт; безперешкодна мобільність та міжрегіональна інтеграція; організаційне забезпечення та моніторинг реалізації Стратегії.
Вступ; мета та пріоритетні напрями її реалізації; конкурентоспроможна та ефективна транспортна система; інноваційний розвиток транспортної галузі та глобальні інвестиційні проекти; безпечний для суспільства, екологічно чистий та енергоефективний транспорт; безперешкодна мобільність та міжрегіональна інтеграція; організаційне забезпечення та моніторинг реалізації Стратегії.
5. Які пріоритетні напрями реалізації завдань визначені у Національної транспортної стратегії 2030?
Високоефективна транспортна мережа; залучення інвестицій; підвищення рівня безпеки на транспорті; екологічний та енергоефективний транспорт.
Конкурентоспроможна та ефективна транспортна система; інноваційний розвиток транспортної галузі та глобальні інвестиційні проекти; безпечний для суспільства, екологічно чистий та енергоефективний транспорт; безперешкодна мобільність та міжрегіональна інтеграція.
Створення інноваційної ефективної транспортної мережі; мультимодальність; стале фінансування транспортної галузі; екологічний та безпечний транспорт.
Масова контейнеризація та мультимодальність; інвестиційні проекти; інтелектуальні транспортні системи; безперешкодна мобільність для населення.
6.В рамках кожного пріоритетного напряму Національної транспортної стратегії 2030 визначено:
Загальні проблеми, що потребують розв'язання; перелік завдань, що необхідно вирішити для розв'язання проблем; очікувані результати.
Перелік завдань, що необхідно вирішити для розв'язання проблем; очікувані результати.
Загальні проблеми, що потребують розв'язання; перелік завдань, що необхідно вирішити для розв'язання проблем.
Загальні проблеми, що потребують розв'язання; перелік завдань, що необхідно вирішити для розв'язання проблем; очікувані результати; відповідальні та основні етапи виконання.
7. Який орган є головним розробником Національної транспортної стратегії 2030?
Кабінет Міністрів України.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Міністерство інфраструктури України.
Комітет Верховної Ради України з питань транспорту.
8. Яким органом схвалюється Національної транспортної стратегії 2030?
Верховною Радою України.
Президентом України.
Кабінетом Міністрів України.
Міністерством інфраструктури України.
9. Який документ є основним для розвитку транспорту та положенням якого повинні відповідати програмні документи в транспортній галузі та дорожнього господарства?
План пріоритетних дій Уряду.
НТС 2030.
План діяльності Міністерства інфраструктури України.
10. Відповідно до пріоритетного напряму "Конкурентоспроможна та ефективна транспортна система" Національної транспортної стратегії 2030 очікувальним результатом є:
Використання високотехнологічного рухомого складу на залізницях, автомобільних дорогах та водних шляхах (забезпечення розвитку нових видів транспорту - електромобілі, швидкісні поїзди тощо).
Посилення адміністративної відповідальності суб'єктів господарювання за порушення вимог безпеки у сфері залізничного транспорту.
Забезпечення інтероперабельної (експлуатаційної сумісності) національної транспортної системи з мультимодальною світовою транспортною мережею, у тому числі залізничною мережею колії завширшки 1435 міліметрів.
Створення мультимодальних пасажирських транспортних мереж.
11. Відповідно до пріоритетного напряму "Інноваційний розвиток
транспортної галузі та глобальні інвестиційні проекти" Національної транспортної стратегії 2030 очікувальним результатом є:
Організація ефективного інформаційного супроводу бізнес-процесу "торгівля - транспорт", зокрема впровадження єдиної системи управління інформаційними потоками під час транспортування вантажів та "дружнього" інтерфейсу взаємодії між замовником перевезень та їх безпосереднім виконавцем.
Впровадження гнучкої системи формування конкурентної тарифно-цінової політики, що сприятиме залученню транзитних вантажів та здешевленню експорту-імпорту товарів.
Запровадження механізму запобігання несанкціонованому втручанню у роботу транспорту.
Підвищення комфортності та швидкості проїзду пасажирським транспортом.
12. Відповідно до пріоритетного напряму "Безперешкодна
мобільність та міжрегіональна інтеграція" Національної транспортної стратегії 2030 очікувальним результатом є:
Зростання частки транспортної галузі у формуванні валового внутрішнього продукту країни, зменшення транспортної складової у ціні товарів та послуг.
Розроблення програм гармонійного розвитку регіональних та столичних аеропортів.
Інтеграція аеронавігаційної системи України до європейської аеронавігаційної системи.
Впровадження інноваційних рішень та кращих світових практик проведення митних та інших контрольних процедур під час здійснення перевезень.
13. Фінансування заходів Національної транспортної стратегії 2030 здійснюється за рахунок коштів:
Мінінфраструктури та місцевих бюджетів, коштів інших джерел, не заборонених законодавством.
Фонду регіонального розвитку.
Інноваційного фонду.
Державного та місцевих бюджетів, коштів міжнародної технічної допомоги та інших міжнародних донорів, коштів інших джерел, не заборонених законодавством.
14. Створення якого органу передбачено для оцінювання впровадження Національної транспортної стратегії 2030?
Координаційної ради з питань логістики.
Моніторингового комітету.
Ради міжнародної торгівлі.
Ради регіонального розвитку.
15. Місія Моніторингового комітету, утвореного відповідно до Національної транспортної стратегії 2030, це:
Здійснювати розподіл коштів на реалізацію заходів Стратегії.
Визначати завдання з реалізації Стратегії.
Оцінювати впровадження Стратегії та ефективність роботи транспортної галузі.
Розробляти план заходів з реалізації Стратегії.
16. Хто входить до складу Моніторингового комітету, утвореного відповідно до Національної транспортної стратегії 2030?
Співробітники Мінінфраструктури та представники громадських організацій.
Представники Кабінету Міністрів України, Мінінфраструктури, громадських організацій та об'єднань підприємців, міжнародних організацій.
Представники Мінінфраструктури, підприємств автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту.
Представники заінтересованих органів виконавчої влади, громадських організацій, представники бізнесу, засобів масової інформації тощо.
17. У рамках проведення моніторингу Національної транспортної стратегії 2030 передбачається:
Підготовка щорічного звіту Кабінету Міністрів України.
Підготовка щорічного звіту Міністра інфраструктури України.
Підготовка звіту про роботу Моніторингового комітету.
Підготовка та оприлюднення щорічного звіту про стан виконання плану заходів з реалізації Стратегії.
18. Що може бути підставою для ініціювання Моніторинговим комітетом вивчення проблеми, перегляд, оновлення або коригування Національної транспортної стратегії 2030?
Виявлення проблем або зміни пріоритетів.
Зміни складу Моніторингового комітету.
Зміни переліку відповідальних виконавців.
Відсутність фінансування.
19. На який термін розробляється план заходів для реалізації Національної транспортної стратегії 2030?
На кожен рік.
На кожні три роки.
На кожні п'ять років.
На кожні сім років.
20. План заходів для реалізації Національної транспортної стратегії 2030 повинен включати:
Визначення ключових завдань та заходів, відповідальний орган, строк виконання.
Визначення ключових завдань та заходів, відповідальний орган, строк виконання; основні етапи; оцінку ресурсів та витрат; механізм моніторингу, оцінки та перегляду.
Визначення ключових завдань та заходів; механізм моніторингу, оцінки та перегляду.
Визначення ключових завдань та заходів, відповідальний орган, строк виконання; основні етапи. оцінку ресурсів та витрат; механізм моніторингу, оцінки та перегляду та пропозиції щодо внесення змін до заходів.
ІV. Питання на перевірку знання Закону України "Про транспорт"
1. Якими законодавчими актами регулюються відносини, пов'язані за транспортною діяльністю?
2. Яке ствердження суперечить засадам державного управління в галузі транспорту, визначеним
Законом "Про транспорт"?
1. Додержання необхідних темпів і пропорцій розвитку національної транспортної системи.
2. Захист економічних інтересів України та законних інтересів підприємств і організацій транспорту та споживачів транспортних послуг.
3. Створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту.
4. Розвиток конкуренції та монополізму в транспортній галузі.
3. Хто здійснює державне управління в галузі транспорту?
1. Кабінет міністрів України.
2. Міністерство інфраструктури України.
3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури, місцеві ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.
4. Спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.
4. Що є основою для здійснення перевезення та надання послуг підприємствами транспорту?
1. Державні та комерційні замовлення та договори на перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти з урахуванням економічної ефективності провізних та переробних можливостей транспорту.
2. Державні договори, розпорядчі документи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури.
3. Державні контракти, державні замовлення і договори на перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти з урахуванням економічної ефективності провізних та переробних можливостей транспорту.
4. Комерційні і державні контракти, державні замовлення та договори на перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти з урахуванням економічної ефективності провізних та переробних можливостей транспорту.
5. Яку відповідальність несуть підприємства та організації за невиконання або неналежне виконання зобов'язань?
1. Дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна.
2. Адміністративна і кримінальна.
3. Адміністративна, цивільна і дисциплінарна.
4. Дисциплінарна, цивільна і кримінальна.
6. Ким затверджується перелік вантажів, що підлягають спеціальній охороні та супроводу?
1. Міністерством оборони України.
2. Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
3. Кабінетом Міністрів України.
4. Визначається самостійно або на вимогу замовника.
7. Єдину транспорту систему становлять:
1. Транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен), промисловий залізничний транспорт, відомчий транспорт, трубопровідний транспорт, шляхи сполучення загального користування.
2. Залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, промисловий залізничний транспорт, відомчий транспорт, трубопровідний транспорт, шляхи сполучення загального користування.
3. Транспорт загального користування промисловий залізничний транспорт, відомчий транспорт, трубопровідний транспорт, шляхи сполучення загального користування.
4. Залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, промисловий залізничний транспорт, трубопровідний транспорт, шляхи сполучення загального користування.
8. Хто координує діяльність всіх видів транспорту в Україні?
1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури.
2. Кабінет Міністрів України.
3. Комісія з координації роботи транспорту.
4. Комітет Верховної Ради України з питань транспорту.
9. Якщо міжнародним договором, укладеним Україною, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України про транспорт, то застосовуються правила:
1. Відповідного міжнародного договору.
2. Виключно законодавства України.
3. Привілей надається нормам законодавства України, але не допускається звуження правил міжнародного договору.
4. Всі відповіді правильні в залежності від умов договорів.
10. Ким формується державна політика з питань транспорту в Україні?
1. Президентом України.
2. Кабінетом Міністрів України.
3. Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури.
4. Комітет Верховної Ради України з питань транспорту.
11. Хто забезпечує міжнародне співробітництво в транспортній галузі України?
1. Кабінет Міністрів України.
2. Міністерство закордонних срав України.
3. Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури.
4. Президент України.
12. Який орган розробляє профілактичні заходи щодо запобігання виникненню катастроф, аварій, дорожньо-транспортних пригод на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та контролює їх виконання
1. Вантажовідправник.
2. Перевізник.
3. Державна служба України з безпеки на транспорті.
4. Міністерство інфраструктури України.
13.Який орган проводить технічне розслідування дорожньо-транспортних пригод, катастроф, аварій, подій на автомобільному транспорті:
1. Вантажовідправник.
2. Перевізник.
4. Державна служба України з безпеки на транспорті.
5. Національна поліція.
14. Відшкодування збитків від безплатних перевезень пільгових категорій громадян регулюється нормативними актами:
1. Президента України.
2. Верховної Ради України.
3. Кабінету Міністрів України.
4. Місцевих органів виконавчої влади.
15.Який орган затверджує перелік вантажів, що підлягають спеціальній охороні та супроводу?
1. Кабінет Міністрів України.
2. Міністерство інфраструктури України.
3. МВС.
4. Національна поліція.
16. Охорона та супровід небезпечних і цінних вантажів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, забезпечуються:
1. Відправниками або одержувачами вантажів протягом усього шляху руху.
2. Перевізником.
3. Національною поліцією.
4. Усі відповіді вірні.
17. Збитки, заподіяні транспорту внаслідок навмисного блокування транспортних комунікацій та інших незаконних дій, спрямованих на порушення безперешкодної та безперервної роботи транспортних засобів, відшкодовуються:
1. Транспортним підприємствам, установам і організаціям винними особами у встановленому законом порядку.
2. З державного бюджету.
3. Страховими організаціями.
4. З фонду відшкодування збитків, заподіяні транспорту внаслідок навмисного блокування транспортних комунікацій та інших незаконних дій, спрямованих на порушення безперешкодної та безперервної роботи транспортних засобів.
18.Державний нагляд (контроль) за діяльністю суб'єктів господарювання, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів (у тому числі небезпечних), юридичних та фізичних осіб проводиться шляхом:
1. Планових, позапланових ревізій.
2. Планових, позапланових оглядів.
3. Планових, позапланових, рейдових перевірок (перевірка на дорозі).
4. Планових, позапланових перевірок.
19. Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на наземному транспорті, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, мають право:
1. Забороняти експлуатацію транспортних засобів (крім залізничного транспорту).
2. Забороняти експлуатацію транспортних засобів (крім міського електричного транспорту).
3. Забороняти експлуатацію транспортних засобів (крім автомобільного транспорту).
4. Забороняти експлуатацію транспортних засобів (крім морського та річкового транспорту).
20.Для проведення заходу державного нагляду (контролю) оформлюється:
1. Наказ на перевірку.
2. Посвідчення (направлення).
3. Розпорядження органу державного контролю.
4. Окреме доручення органу державного контролю.
21. Який орган здійснює нагляд за дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища автомобільним, залізничним транспортом:
1. Міністерство екології та природних ресурсів України.
2. Міністерство інфраструктури України.
3. Державна служба України з безпеки на транспорті.
4. Державна екологічна інспекція України.
22. Який орган веде облік катастроф, аварій, дорожньо-транспортних пригод на залізничному транспорті:
1. Міністерство інфраструктури України.
2. Державна служба України з безпеки на транспорті.
3. Державна служба статистики України.
4. ПАТ "Укрзалізниця".
V. Питання на перевірку знання Регламенту Кабінету Міністрів України
Проекти актів Кабінету Міністрів України готуються:
На основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України.
З ініціативи розробника.
На основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів, доручень Прем'єр-міністра, а також за ініціативою членів Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з дотриманням вимог Регламенту Кабінету Міністрів України.
На основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів, доручень Прем'єр-міністра, а також міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України.
З яких питань не видаються постанови Кабінету Міністрів України:
Затвердження положення.
Затвердження статуту.
Затвердження державної цільової програми, плану заходів.
Затвердження порядку, регламенту, правил, методики.
Головним розробником проекту акта Кабінету Міністрів України є:
Центральні органи виконавчої влади.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим.
Орган, який вносить проект акта до Кабінету Міністрів України.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до своєї компетенції.
Який проект акта не підлягає проведенню правової експертизи Міністерством юстиції України:
Про схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері.
Про затвердження фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектора економіки.
Про делегування повноважень Кабінету Міністрів органам виконавчої влади у передбачених законом випадках.
Про утворення та затвердження складу робочих груп з питань ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Який документ не подається разом з проектом акта до Міністерства юстиції України для проведення правової експертизи:
Довідка щодо відповідності зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС).
Довідка щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Висновок про проведення антидискримінаційної експертизи.
Пояснювальна записка.
Проекти актів Кабінету Міністрів України вносяться на розгляд Уряду:
Головними розробниками - міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади.
Головними розробниками - центральними органами виконавчої влади.
Головними розробниками - міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (крім тих органів, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через відповідних міністрів), державними колегіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.
Головними розробниками - міністерствами.
Який з документів не підписується керівником органу, який є головним розробником, або особою, що його заміщує під час внесення проекту акта Кабінету Міністрів України на розгляд Уряду:
Супровідний лист.
Пояснювальна записка.
Порівняльна таблиця.
Довідка про погодження.
Який документ подається разом з проектом Закону, що вноситься до Кабінету Міністрів України, крім документів та матеріалів, передбачених пунктом 1 § 50 Регламенту Кабінету Міністрів України:
Довідка щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Експертний висновок.
Політична пропозиція.
Перелік нових законів та законів, які потребують викладення у новій редакції, інших нормативних актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для реалізації положень закону.
У який строк заінтересований орган зобов'язаний за зверненням розробника взяти участь в опрацюванні та погодженні проекту акта Кабінету Міністрів України, розробленого в ініціативному порядку, у частині, що стосується його компетенції:
В одноденний строк.
Протягом п'яти робочих днів.
Протягом десяти робочих днів.
У місячний строк.
Який документ надсилається центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через міністра разом з проектом акта відповідному міністерству для його погодження міністром:
Висновок про проведення антидискримінаційної експертизи.
Довідка щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Довідка щодо відповідності зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС).
Довідка про погодження.
Який проект акта не підлягає обов'язковому погодженню усіма заінтересованими органами, а також Мінфіном та Мінекономрозвитку:
З питань, пов'язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій, ліквідацією їх наслідків, або з інших питань, пов'язаних з виникненням загрози життю та/або здоров'ю населення, а також з невідкладних питань щодо проведення антитерористичної операції та обороноздатності держави.
Який містить інформацію з обмеженим доступом.
З кадрових питань.
Що стосуються укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України.
Який проект акта підлягає обов'язковому погодженню з Нацдержслужбою:
Про схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері.
Щодо затвердження положення про центральний орган виконавчої влади.
Делегування повноважень Кабінету Міністрів органам виконавчої влади у передбачених законом випадках.
Кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру.
Які наслідки настають у разі коли за висновком Мін'юсту проект акта Кабінету Міністрів України не відповідає Конституції та законам України, актам Президента України:
Проект акта повертається на доопрацювання.
Проект акта не підлягає внесенню на розгляд Кабінету Міністрів України.
Щодо такого проекту акта проводяться узгоджувальні процедури, консультації, наради, робочі зустрічі на рівні керівників головного розробника та заінтересованих органів.
Рішення щодо такого проекту акта приймається на засіданні Кабінету Міністрів України.
Який документ обов'язково візує керівник юридичної служби органу, який є головним розробником під час внесення проекту акта на розгляд Уряду.
Протокол узгодження позицій.
Проект акта.
Довідка про погодження.
Порівняльна таблиця.
У якому документі викладається мета прийняття акта, його короткий зміст, строки реалізації, очікувані результати для різних верств (груп) населення та/або позитивний вплив на розвиток окремих галузей економіки та регіонів з конкретними прикладами:
У прес-релізі.
У пояснювальній записці.
У інформаційно-довідкових матеріалах.
У висновку Мін'юсту.
До проекту розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері та концепції закону не додається:
Висновок про проведення антидискримінаційної експертизи.
Пояснювальна записка.
Довідка щодо відповідності зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС).
Довідка про погодження.
Який розділ не містить концепція реалізації державної політики у відповідній сфері:
Проблема, яка потребує розв'язання.
Мета і строки реалізації концепції.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів.
Оцінка регуляторного впливу.
Який орган здійснює контроль за своєчасним поданням органами виконавчої влади проектів законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України:
Міністерство юстиції України.
Секретаріат Кабінету Міністрів України.
Верховна Рада України.
Адміністрація Президента України.
Акти центральних органів виконавчої влади скасовуються:
Повністю чи в окремій частині керівником відповідного центрального органу виконавчої влади.
Повністю чи в окремій частині Міністром, через якого спрямовується та координується діяльність відповідного центрального органу виконавчої влади.
Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття відповідних розпоряджень. Проект такого розпорядження готує Мін'юст за дорученням Прем'єр-міністра.
Постановою Кабінету Міністрів України. Проект такої постанови готує Мін'юст за дорученням Прем'єр-міністра України.
Проекти розпоряджень Кабінету Міністрів України з кадрових питань готуються в установленому Кабінетом Міністрів України порядку та вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України:
Державним секретарем Кабінету Міністрів України.
Міністром Кабінету Міністрів України.
Прем'єр-міністром України.
Комісією з питань вищого корпусу державної служби.
Директорат державної політики у сфері цифрової інфраструктури на транспорті та послуг поштового зв'язку
І. Питання на перевірку знань Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж"
Врегулювання відносин між органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення доступу до елементів інфраструктури об'єкта доступу.
Врегулювання відносин між власниками інфраструктури об'єкта доступу та замовниками під час здійснення доступу до елементів інфраструктури об'єкта доступу.
Врегулювання відносин між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, власниками інфраструктури об'єкта доступу та замовниками під час здійснення доступу до елементів інфраструктури об'єкта доступу.
Врегулювання відносин між органами державної влади, власниками інфраструктури об'єкта доступу та замовниками під час здійснення доступу до елементів інфраструктури об'єкта доступу.
На відносини з доступу до споруд електрозв'язку, будинкової розподільної мережі та кабельної каналізації електрозв'язку, що перебувають у власності операторів, провайдерів телекомунікацій.
На відносини між власниками інфраструктури об'єкта доступу всіх форм власності та замовниками, що виникають при доступі до інфраструктури відповідного об'єкта доступу.
На відносини між власниками інфраструктури об'єкта доступу державної форм власності та замовниками, що виникають при доступі до інфраструктури відповідного об'єкта доступу.
На відносини між власниками інфраструктури об'єкта доступу державної та комунальної форм власності та замовниками, що виникають при доступі до інфраструктури відповідного об'єкта доступу.
3. Які правила надання доступу до інфраструктури об'єкта доступу Кабінет Міністрів України затверджує?
Правила надання доступу до інфраструктури та правила із визначення плати за доступ до елементів інфраструктури у сфері містобудування.
Правила із визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта будівництва та будинкової розподільної мережі.
Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі та інші правила надання доступу до інфраструктури об'єкта доступу.
Кабінет Міністрів України не затверджує правила надання доступу до інфраструктури об'єкта доступу.
4. Які повноваження з питань доступу до інфраструктури об'єкта доступу здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування?
Розробляє правила надання доступу до інфраструктури об'єкта кабельної каналізації електрозв'язку.
Розробляє правила надання доступу до інфраструктури будинкової розподільної мережі та до об'єкта будівництва.
Розробляє правила надання доступу до інфраструктури об'єкта транспорту.
Розробляє правила надання доступу до інфраструктури будинкової розподільної мережі та інфраструктури об'єкта електроенергетики.
5. Які повноваження з питань доступу до інфраструктури об'єкта доступу здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування?
Розробляє та затверджує правила визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта будівництва та будинкової розподільчої мережі.
Розробляє та затверджує норми визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта будівництва та будинкової розподільчої мережі.
Розробляє та затверджує методику визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта будівництва та будинкової розподільчої мережі.
Розробляє та затверджує вимоги щодо визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта будівництва та будинкової розподільчої мережі.
6. Який орган затверджує Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта доступу:
Верховна Рада України.
Кабінет Міністрів України.
Адміністрація Президента України.
Органи місцевого самоврядування.
7. Ким розробляються та видаються технічні умови з доступу до інфраструктури об'єкта?
Кабінетом Міністрів України.
Власником інфраструктури відповідного об'єкта доступу.
Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.
Замовником проектної документації з доступу.
8. Що мають містити технічні умови з доступу до інфраструктури об'єкта доступу?
Вимоги щодо захисту технічних засобів телекомунікацій та передбачати відповідальність за їх умисне пошкодження.
Перелік робіт, що мають бути виконані для доступу до елементів інфраструктури об'єкта доступу. строк дії технічних умов та особливості безпечного доступу та користування інфраструктурою об'єкта доступу.
Вихідні дані для розроблення замовником проектної документації. перелік робіт, що мають бути виконані. строк дії технічних умов та наявні обмеження щодо доступу до певного елемента інфраструктури об'єкта доступу та/або порядку його експлуатації.
Перелік робіт, що мають бути виконані для доступу до елементів інфраструктури об'єкта доступу та наявні обмеження щодо доступу до певного елемента інфраструктури.
9. З якого дня набирають чинності технічні умови з доступу до інфраструктури об'єкта доступу?
З моменту їх затвердження.
З дня їх офіційного оприлюднення.
Через 10 днів з дня офіційного оприлюднення.
З дня видачі їх замовнику власником інфраструктури об'єкта доступу.
10. За якою умовою можуть бути внесені зміни до технічних умов з доступу до інфраструктури об'єкта доступу:
За погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.
Після затвердження Кабінетом Міністрів України.
Лише за згодою замовника.
Зміни можуть бути внесені за будь-якою умовою.
11. Який строк дії технічних умов з доступу до інфраструктури об'єкта доступу?
1 рік.
Шість місяців.
Необмежений строк.
Є чинними протягом зазначеного в них строку їх дії.
12. Ким анулюється рішення про видачу технічних умов з доступу до інфраструктури об'єкта доступу у разі несплати їх видачі замовником?
Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.
Кабінетом Міністрів України.
Власником інфраструктури відповідного об'єкта доступу.
Заінтересованими особами, що здійснюють державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, з питань доступу до інфраструктури об'єкта доступу.
13. Протягом якого часу технічні умови з доступу до інфраструктури об'єкта доступу втрачають чинність, у разі якщо замовник оплатив, але з власної вини не отримав їх?
15 робочих днів з дня оплати.
30 календарних днів з дня оплати.
Шести місяців з дня оплати.
Немає обмежень.
14. Протягом скількох робочих днів замовник має внести плату за надання технічних умов з доступу до інфраструктури об'єкта доступу з дня отримання письмової інформації про прийняття рішення власником інфраструктури об'єкта доступу про видачу технічних умов з доступу?
5 робочих днів.
10 робочих днів.
15 робочих днів.
25 робочих днів.
15. Одними із основних вимог до проектної документації з доступу до інфраструктури об'єкта доступу є?
Власник інфраструктури об'єкта доступу не може відмовити замовнику у погодженні проектної документації з доступу виключно на підставі її невідповідності виданим технічним умовам з доступу.
Проектна документація з доступу розробляється власником інфраструктури або іншою особою на замовлення замовника.
Проектна документація з доступу не потребує погодження органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та/або юридичними особами, утвореними такими органами.
Проектна документація з доступу потребує погодження органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та/або юридичними особами, утвореними такими органами.
16. Протягом скількох днів має бути погоджена проектна документація з доступу власником інфраструктури об'єкта доступу з дня її отримання від замовника?
10 календарних днів.
15 календарних днів.
15 робочих днів.
25 робочих днів.
17. На підставі чого здійснюється доступ до інфраструктури об'єкта доступу?
Правил надання доступу до інфраструктури об'єкта.
Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта будівництва.
18. Що є підставою для укладання сторонами договору з доступу до інфраструктури об'єкта доступу?
Проект договору з доступу із затвердженими Правилами.
Проект договору з доступу із затвердженими Правилами та погодженою власником інфраструктури проектної документації з доступу.
Підписане письмове звернення замовника із проектною документацією з доступу до інфраструктури об'єкта доступу.
Підписане письмове звернення замовника із двома примірниками проектної документації, та проекту договору з доступу до інфраструктури об'єкта доступу.
19. Який граничний строк укладання договору з доступу до інфраструктури об'єкта доступу між сторонами?
10 робочих днів.
Два тижні.
Один місяць.
Не визначений Законом.
20. Розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу встановлюється на підставі:
Договору з доступу згідно з Правилами надання доступу до елементів інфраструктури об'єкта доступу.
Договору з доступу згідно з Методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу.
Проектної документації з доступу.
Плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу не встановлюється.
ІІ. Питання на перевірку знань Закону України "Про поштовий зв'язок"
1. Чим гарантується таємниця поштових відправлень, у тому числі листування та іншої письмової кореспонденції, електронних повідомлень, що пересилаються (передаються) засобами зв'язку?
Конституцією та законодавством України.
Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та законодавством України.
Таємниця поштових відправлень гарантується оператором поштового зв'язку.
2. Чому підлягають засоби поштового зв'язку, що застосовуються у мережах поштового зв'язку загального користування:
Ідентифікації та верифікації.
Стандартизації та сертифікації.
Внесенню до єдиного державного реєстру засобів поштового зв'язку.
Контролю на нагляду національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
3. Хто здійснює ведення єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку, формує цінову політику та регулювання відповідно до законодавства України тарифів на послуги поштового зв'язку?
Кабінет Міністрів України.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі зв'язку.
Державна інспекція поштового зв'язку.
4. З якою періодичністю проводяться планові перевірки спрямовані на запобігання, виявлення та усунення порушень законодавства про поштовий зв'язок?
Не частіше ніж один раз на три роки,
Не рідше, ніж один раз на три роки,
Не частіше, ні раз на рік,
Не рідше, ніж раз на рік.
5. Що має міститися у договорі, укладеному у будь-якій формі, стороною якого є національний оператор зв'язку?
Попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних.
Найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Посилання на Правила надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Інформація про тарифи на послуги поштового зв'язку.
6. Оператори поштового зв'язку не відповідають за:
Неналежне здійснення міжнародних поштових відправлень.
Порушення правил надання послуг поштового зв'язку, виготовлення з метою збуту чи збут свідомо підроблених поштових марок та кліше державних знаків маркувальних машин.
Псування засобів поштового зв'язку, крадіжку чи пошкодження поштових відправлень.
За ненадання чи неналежне надання послуг поштового зв'язку внаслідок прийняття органами доходів і зборів рішень щодо поштових відправлень під час здійснення митного контролю.
7. Міжнародні поштові відправлення під час переміщення через митний кордон України пред'являються операторами для:
Митного оформлення.
Митного контролю.
Нагляду на контролю посадовими особами уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі зв'язку.
8. За рахунок яких коштів оператори поштового зв'язку надають відповідно до законодавства України послуги на пільговій основі з покриттям пов'язаних з цим витрат?
За рахунок міжнародної допомоги, дотацій та субвенцій.
За рахунок Державного бюджету України.
За рахунок місцевих бюджетів.
За рахунок Державного бюджету України і місцевих бюджетів.
9. Хто має право планування діяльності поштових операторів і визначення перспектив розвитку надання послуг поштового зв'язку виходячи з попиту на послуги поштового зв'язку та замовлень держави на ці послуги?
Кабінет Міністрів України.
Уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі зв'язку.
Оператори поштового зв'язку.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
10. Ким здійснюється придбання, установка і утримання в належному стані абонентських поштових шаф?
Органами місцевого самоврядування.
Власниками житлових та адміністративних будинків.
Національним оператором поштового зв'язку.
Операторами поштового зв'язку.
11. Ким визначаються місця для розміщення поштових скриньок, призначених для збирання від відправників простих листів і поштових карток?
Національним оператором поштового зв'язку.
Національним оператором поштового зв'язку за погодженням з місцевими органами виконавчої влади.
Національним оператором поштового зв'язку за погодженням з органами місцевого самоврядування.
Національним оператором поштового зв'язку за погодженням з місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
12. Як здійснюється проїзд транспортних засобів поштового зв'язку до об'єктів поштового зв'язку, в тому числі розташованих при вокзалах, станціях та портах, а також у пунктах пропуску через державний кордон України, з метою обміну поштових відправлень?
Безперешкодно, позачергово і безоплатно.
Безперешкодно, на пільгових умовах, з урахуванням здійснення контролю на нагляду.
Безперешкодно, відповідно до тарифів, визначених на поточних рік національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Безперешкодно, позачергово, безоплатно та безпечно.
13. Яку відповідальність несе оператор поштового зв'язку за повну втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю?
Відшкодування вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг.
Відшкодування його вартості пропорційно масі втраченого або пошкодженого вкладення шляхом ділення розміру тарифу за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуг поштового зв'язку.
Відшкодування його вартості пропорційно масі втраченого або пошкодженого вкладення шляхом ділення розміру тарифу за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 200 відсотків вартості послуг поштового зв'язку.
Відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг.
14. Тарифному регулюванню у сфері надання послуг поштового зв'язку підлягають:
Виключно універсальні послуги поштового зв'язку.
Послуги поштового зв'язку, перелік яких затверджений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Послуги поштового зв'язку з доставки офіційних друкованих видань загальнодержавного рівня.
Послуги поштового зв'язку з доставки простих листів масою до 20 грамів і поштові картки з нанесеним на них відбитком спеціального штампа, відправниками яких є військовослужбовці строкової служби.
15. Національний оператор має виключне право на:
Видання, введення в обіг та організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, а також виведення їх з обігу.
Видання каталогів і колекційних поштових марок та іншої філателістичної продукції.
Пересилання простих листів масою до 100 грамів та простих поштових карток.
Використання друкарських машин та надання дозволу на їх використання іншим фізичним та юридичним особам.
16. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень:
Розглядають скарги громадян, щодо роботи відділень операторів поштового зв'язку, розміщених на відповідних територіальних одиницях.
Затверджують графік роботи відділень операторів поштового зв'язку за відповідними територіальними одиницями.
Сприяють операторам в укладенні договорів оренди приміщень у житлових і нежитлових будинках з їх власниками для надання послуг поштового зв'язку.
Визначають осіб, відповідальних за здійснення виплат та доставки пенсій.
17. Для охорони об'єктів поштового зв'язку, забезпечення схоронності поштових відправлень і грошових коштів оператор може:
Мати спеціально обладнанні приміщення та грати на вікнах.
Мати підрозділи поштової безпеки та воєнізованої охорони.
Використовувати службових собак для охорони відділень поштового зв'язку.
Використовувати вогнепальну зброю для попередження нападу на відділення поштового зв'язку.
18. Поштовий зв'язок - це:
Приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій.
Набір послуг встановленого рівня якості, які надаються усім користувачам на всій території України за тарифами, що регулюються державою,
Листи, поштові картки, бандеролі, секограми, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України.
Продукт діяльності оператора поштового зв'язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів.
19. Між ким укладається контракт на державне замовлення щодо надання послуг поштового зв'язку?
Між уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку та національним оператором поштового зв'язку.
Між уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку та оператором поштового зв'язку.
Між уповноваженим центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України та оператором.
Між уповноваженим центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України, та оператором, визначеним Кабінетом Міністрів України.
20. Як виготовляються поштові скриньки, абонементні скриньки, абонентські поштові шафи?
Відповідно до встановлених стандартів.
Відповідно до нормативів, визначених міжнародними договорами.
В порядку та у спосіб, визначений Кабінетом Міністрів України.
В порядку та у спосіб, визначений уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку.
ІІІ. Питання на перевірку знань Закон України "Про телекомунікації"
До принципів діяльності у сфері телекомунікацій належать:
Забезпечення сталості телекомунікаційних мереж і управління цими мережами з урахуванням їх технологічних особливостей на основі єдиних стандартів, норм та правил.
Представництва та захисту у відповідних міжнародних організаціях інтересів споживачів українського сегмента мережі Інтернет.
Гласності і відкритості, вільного доступу до ринку телекомунікаційних послуг.
Рівного доступу, оптимального використання, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції.
Хто має право надавати телекомунікаційні послуги на території України?
Виключно юридичні особи з місцезнаходженням на території України, які зареєстровані відповідно до законодавства України, та/або фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності з постійним місцем проживання на території України.
Юридичні особи з місцезнаходженням на території України, які зареєстровані відповідно до законодавства України, та/або іноземні юридичні особи.
Юридичні особи з місцезнаходженням на території України, які зареєстровані відповідно до законодавства України, та іноземні юридичні особи, та/або фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності з постійним місцем проживання на території України.
Юридичні особи з місцезнаходженням на території України, які зареєстровані відповідно до законодавства України, та іноземні юридичні особи, та/або фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності з постійним місцем проживання на території України, а також іноземні громадяни.
Який обліково-звітний час застосовується при здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій?
При здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій застосовується єдиний обліково-звітний час - київський.
При здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій застосовується виключно Центральноєвропейський час.
При здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій застосовується виключно Грінвічський час.
Обліково-звітний час визначається міжнародними договорами України.
Науково-технічне забезпечення функціонування й розвитку телекомунікацій здійснюється шляхом:
Організації семінарів та конференцій, у тому числі із залученням міжнародних експертів.
Створення нормативно-правової бази та розроблення нормативної документації, гармонізації державних і галузевих стандартів з міжнародними стандартами.
Співпраці з Національною академією наук України.
Співпраці з міжнародними організаціями у сфері телекомунікацій, проведення спільних заходів та обміну досвідом.
Хто здійснює державне управління у сфері телекомунікацій?
Органи місцевого самоврядування.
Центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку.
Спеціальні агентства та служби відповідно до закону.
Президент України.
Що належить до компетенції Кабінету Міністрів України у сфері телекомунікацій?
Розробляє проекти законів, інших нормативно-правових актів.
Забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності у сфері телекомунікацій.
Визначає вимоги щодо рівня якості телекомунікаційних послуг.
Організовує та відповідає за розроблення стандартів у сфері телекомунікацій.
Який орган розробляє Концепцію розвитку телекомунікацій України, спрямовану на досягнення стратегічних інтересів та міжнародної конкурентоздатності України?
Центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку за участю національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку.
Кабінет Міністрів України.
Кабінет Міністрів України за участю центрального органу виконавчої влади в галузі зв'язку.
До повноважень центрального органу виконавчої влади в галузі зв'язку належать:
Забезпечує проведення державної політики у сфері телекомунікацій.
Вирішує в межах компетенції питання щодо готовності функціонування телекомунікаційних мереж загального користування в умовах надзвичайних ситуацій та надзвичайного стану.
Спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у сфері телекомунікацій.
Здійснює ліцензування та реєстрацію у сфері надання телекомунікаційних послуг.
Який статус має Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації?
Є державним колегіальним органом зі спеціальним статусом, підзвітним Верховній Раді України.
Є державним колегіальним органом, підпорядкованим Кабінету Міністрів України, підзвітним Верховній Раді України.
Є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Кабінету Міністрів України.
Є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.
До повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації належить:
Виконує обов'язки Адміністрації зв'язку та радіочастот України.
Здійснює розподіл, присвоєння, облік номерного ресурсу, видачу та скасування дозволів, нагляд за використанням номерного ресурсу.
Інформує суб'єктів ринку телекомунікацій про політику та стратегію розвитку телекомунікаційних мереж загального користування.
................Перейти до повного тексту